Варіації поля
У геральдиці варіаціями поля є будь-який із ряду способів, яким поле (або гербова фігура) може бути покрита візерунком, а не звичайною тинктурою або простим поділом поля.
Варіації поля представляють особливу проблему щодо послідовного опису закінчень прикметників в англійських гербах. Оскільки геральдика розвивалася в той час, коли англійські клерки писали англо-нормандською французькою мовою, багато термінів в англійській геральдиці мають французьке походження, як і практика розміщення більшості прикметників після іменників, а не раніше. Виникає проблема щодо прийнятного написання французьких слів, які використовуються в англійських гербах, особливо у випадку закінчень прикметників, які визначаються у звичайному французькому вживанні за родом і числом. Деякі геральдичні авторитети вважають педантизмом прийняти суворо правильне мовне використання англійських гербів:
- «Описувати два герба як appaumées, оскільки слово «main» у французькій мові жіночого роду, дещо відчувається педантизмом. Людина може бути хорошим армігером і стерпним французьким вченим, і все ще не знати, чи раковину, покриту безантами, слід клеймити як bezanté чи bezantée»[1].
Кюссанс (1898) прийняв конвенцію про написання всіх французьких прикметників у чоловічому роді однини, незалежно від роду та числа іменників, які вони кваліфікують; однак, як визнає Кюссанс, звичайні звичаї писати всі французькі прикметники у формі жіночого роду однини, наприклад: a chief undée і a saltire undée, хоча французькі іменники chef і sautoir насправді чоловічого роду.[1]
Зменшувальні слова звичайних часто використовуються, щоб змінити область.
Будь-який з цих шаблонів може бути змінений додаванням лінії поділу; наприклад, протизмінений срібний і синій на шахівницю, а зустрічні зміннічервінь і золото - на шеврон.
Коли поле складається з парної кількості горизонтальних смуг, це описується як смуги, наприклад, з шести або восьми, зазвичай із зазначеним кольором і металом, наприклад, шістьсрібних і червоних смуг (це означає, що найперша смуга - срібна).[a] З десятьма або більше фігурами поле описується як невиразні смуги. Поле з вузькими вістрями по всій площі, що виходить або зправа або зліва щита, є смуги вістрь.
Коли поле складається з парної кількості вертикальних смуг (стовпів, паль), поле описується як розтяте багато/кілька разів.
Коли поле складається з ряду діагональних смуг (перев'язів), що йдуть від верхнього правого до нижнього лівого, поле описується як кілька раз скошений. У протилежному варіанті (від зверху зліва до низу зправа) це кілька раз скошено зліва; з шевронами - шевронований. Незвичайним прикладом скошення є той, у якому метал чергується з двома кольорами.[4]
У сучасній практиці кількість смуг майже завжди парна. Щит із тринадцяти вертикальних срібно-червоних смуг, не буде тринадцять раз срібно-червоно розтято, а срібним щитом із шістьма стовпами червоного кольору. Це нижня частина щита на Великій печатці Сполучених Штатів Америки. У будь-якому випадку зазвичай використовується неправильний герб, щоб зберегти посилання на тринадцять оригінальних колоній, і ця форма іноді імітується алюзійно.[5] Один незвичайний дизайн частково описується як тричі скошено, хоча, оскільки кожна третя знову розділена, наявний ефект поділу на шість частин.[6]
Якщо кількість частин не вказана, вона може бути залишена на розсуд геральдичного художника, але маэ бути парною.
Приклад балок... паль чорної, срібної, блакитної та золотої зустрічається в гербі 158-го інтендантського батальйону армії Сполучених Штатів,[7] хоча це нетипова термінологія, і можна стверджувати, що балка має бути позначено як стовп.
У сучасному гербі графа Шварцбурга чверті розділені хрестовим вигином із трьох кольорів.
Коли щит розділений двома лініями, розтято та скошено фігурами по черзі, як шахова дошка, це кілька раз розтято і скошено якщо діагональні лінії зворотні, кілька раз розтято і скошено зліва. [8] Якщо використовуються горизонтальні, а не вертикальні лінії, то це є кілька раз перетято і скошено; а коли зліва - то кілька раз перетято і скошено зліва.
Поле, яке, здається, складається з кількох трикутних шматків, є кілька раз перетято і скошено зправа і зліва.
При поділенні вартикальними і горизонтальними лініями на картатий малюнок поле є шаховим. Герб Хорватії, червоно-срібна шахівниця є добре відомим прикладом шахівниці.[9] На гербах «Блейхредера, банкіра до Бісмарка»[10] зображено шашки, розділені тонкими лініями. На гербі 85-ї повітряної дивізії (оборони) ВПС Сполучених Штатів на частині поля відображається «каркасна сітка», хоча її слід відрізняти від «шахівниці».[11] Кількість квадратів, як правило, невизначена, хоча пояс на гербі Роберта Стюарта, лорда Лорна, вони позначаються як «чотири тракти» (чотири горизонтальні ряди);[12] і в гербі Толедо зазначено п'ятнадцять шашок. Також можна вказати кількість вертикальних рядків. Коли є скошення справа чи зліва, або разом, шашки робляться у напрямку скошення, якщо не вказано інше. Джеймс Паркер цитує французький термін equipolle, що означає шахівницю з дев’ятьма, хоча згадує, що це ідентичний хресту, пронизаному на чверть (як не дивно, але в гербах Статистичного товариства Канади це позначено як «латинська квадратна шахівниця з дев’яткою»).[13] Він також наводить герб Проспекта як незвичайний приклад шахівниці, шашки в перспективі срібляного і соболиного;[14] який слід відрізняти від квадратів як геральдичних фігур.[15] Шахівниці не «вигадливі»; тобто рядки квадратів не можуть бути змінені рядками розділу.[16]
Коли щит поділяється як скошеннями зправа і зліва, утворюючи поле ромбів, забарвлених як шахова дошка, результат виходить ромбоподібне поле.[b] Ромбоване поле слід відрізняти від геральдичної фігури «ромб»; це означає, що поле повністю складається з ромбів, які торкаються своїми тупими кутами. Таку композицію краще оформляти у вигляді квадратів.[c] У розтято-скошеному полі лінії згину повинні бути менш гострими, ніж у звичайному ромбі.[14]
Частина герба 544-ї групи розвідки, спостереження та розвідки ВПС Сполучених Штатів є ромбоподібною в перспективі.[19]
Дуже важко відрізнити ромбоване поле від промбоподібного;[d] передбачається, що горизонталь буде пропорційно вужчою, ніж ромб, і тому лінії скошення мають більш крутий нахил.
Ромбоване поле повністю складається з ромбів; тобто ромби, мають класичну форму – це створює суцільну ромбову поверхню, і її слід відрізняти від ромбоподібного поля.
Надзвичайно рідкісний, можливо, унікальний приклад ромбованого поля з отворами змінених кольорів - зустрічається в канадській геральдиці в гербі RC Purdy Chocolates Ltd.[20]
Щит, розділений на чверті та андріївський хрест, утворюючи вісім трикутних частин, є клинчастим. Технічно це поле, вкрите «клинами», рідкісною фігурою у вигляді клина, окремо показаним на добре відомому гербі Мортімера. Ймовірно, найвідомішим прикладом є стародавня шотландська родина Кемпбеллів: Золото-чоний клинчастий щит, який вживав герцог Аргайл, глава клану Кемпбелл. Перший колір на гербі — це колір трикутника в головній чверті.[e] Клинчасте поле також може мати іншу кількість частин, ніж вісім; наприклад, сер Вільям Стоккер, лорд-мер Лондона, мав клинчастий щит з шести клинів; може бути клинчастість десяти або дванадцяти фігур, а герби Клаксона надають приклад гіронії шістнадцяти. [f] У той час як клини майже завжди зустрічаються в точці пояса, точному центрі щита, герб Університету Зулуленду є незвичайним прикладом зустрічі клинів у точці номбріл, точці на щиті посередині між точкою поясом і базовою точкою.[22] Клинчастість може бути змінена більшістю рядків розділу,[23] за винятками, таких як ламані та супроводжені у кутах. На клинчастомупромовистому гербі Могірона зображено шість клинів, явно названий mal-gironné («поганий клин»).
Будь-яка з ліній поділу, що складають варіанти поля вище, може бути позначена більшістю різних форм ліній; наприклад шість раз срібно-чрно перетято хмарно. Одним із дуже поширених видів використання цього є хвилясті сині та срібні кольори; це часто використовується для зображення або води, або водойми загалом, або моря зокрема, хоча є й інші, якщо рідше використовуються, методи зображення моря, у тому числі більш натуралістичним способом.
Коли поле описується як усіяне або усіяне фігурами, воно зображується як засіяне багатьма копіями певної фігури. Усіяність розглядається як частина поля[24] і, таким чином, у початковій частині герба, що описує поле перед першою комою. Таким чином: синє усіяне золотими ліліями. Якщо зверху буде зображено фігура геральдична фігура, то: синє усіяне золотими ліліями із срібним поясом.
Щоб уникнути плутанини з простим використанням великої кількості однакових фігур (наприклад, у синьому полі п'ятнадцять золотих лілій), усіяність фігур ідеально зображено зрізаним на краю поля, хоча на старих зображеннях це часто не так. Приклад цього можна знайти в сучасному гербі Данії, на якому зараз зображено трьох левів серед дев’яти сердець, але стародавні герби зображували трьох леопардів на усіяному серцями полі, кількість яких змінювалась і не була фіксованою на рівні дев’яти до 1819 рік. Існують також деякі винятки з цього правила, як у випадку з деякими облямівками, що описані як «усіяні», але зазвичай зображуються з певною кількістю (часто вісім) фігур. Так, наприклад, герб коледжу Ісуса в Кембриджі, який, незважаючи на «усіяний» герб, незмінно зображений із восьми або десятьма «золотими коронами» на рамці. Вважається, що велика кількість (зазвичай вісім) будь-якої одної фігури, розташованих так, ніби на невидимій межі, знаходиться на внутрішній облямівці (зменшувальній смузі всередині межі).[25]
Більшість невеликих фігур можна зобразити як усіяність, наприклад, усіяність трояндами, усіяність зірками тощо. В англійській геральдиці кілька типів невеликих фігур мають спеціальні терміни для позначення їх стану як усіяність:
- усіяність перехрещеними хрестами: crusily
- усіяність геральдичними ліліями: semé-de-lis
- усіяність безантами: bezanté
- усіяність тарілками: platé
- усіяність квитками: billeté
- усіяність аннулетами: annuletty
- усіяність іскрами: étincellé ;
- усіяність краплями: gouttée / guttée, з варіантами:[26]
- Guttée-de-sang (кров, красний)
- Guttée-de-poix (смола, чорний)
- Guttée-d'eau (вода, срібний)
- Guttée-de-larmes (сльози, блакитний)
- Guttée-d'olives (маслини, зелений)
- усіяність кільцями: tortelly
Коли усіяне поле виготовлене з металу, геральдичні фігури, розсипані на ньому, повинні бути кольорові, і навпаки, щоб не порушити правило тинктор.
На гербі Рогашки Слатіни, Словенія 1995-2002 років зображено зелене поле, усіяне золотими дисками, що зменшується в розмірі від основи до голови.[27]
Геральдичне хутро сімейства горностаєвих виглядає як усіяне «горностайними крапками» поле, але вони не враховуються як такі. Поля напівгорностаєвих плям – це коли горностаєві плями знаходяться на фоні, відмінному від срібного.[g]
Муроване поле має малюнок, схожий на цегляну або кам’яну стіну. Це може бути "правильний" або названий колір. Колір належить до розчину між камінням або цеглою, причому остання є срібною: таким чином зображена стіна з червоної цегли з білим розчином описується як червона кладка срібного кольору.[30]
Місто Віляні, Латвія, має частину свого поля, у вигляді сот.[31] Іншим прикладом такого герба є герб Фусагасуги, Кундинамарка, Колумбія.[32]
На гербі батальйону спеціального призначення 2-ї бригади 1-ї кавалерійської дивізії армії Сполучених Штатів є унікальне поле зі стилізованими складками у вигляді блискавки, зліва поля, що символізує накидку воїна.
Поле у лусці показує візерунок, схожий на луску, хоча належить до категорії хутра.[33] Іноді визначається кількість рядів луски, наприклад, сім у родині Алеберічі з Болоньї. Стародавнім гербом французьких баронів де Шатобріана були червона з золотим краєм луска. Італійський термін squamoso та французький écaillé, що означає «лускатий», схожі.[34]
Використовується в деяких південноафриканських гербах, це означає, що має візерунок, схожий на мітку бика чи корови.[35] Є й інші приклади південноафриканської геральдики, які мають більш витончений опис.[36]
Пшеничне поле повністю покрите (буквально «килимове покриття») переплетеним стилізованим візерунком, схожим на пшеничне поле.[37]
В англійській геральдиці дамаскування або покриття ділянок плоского кольору ажурним малюнком не вважаються варіацією поля; воно не вказано в описі герба, оскільки є рішенням окремого художника. Герб, зображене з дамаскуванням, вважається таким же, як і герб, зроблений з того самого герба, але без дамаскування.
У французькій геральдиці дамаскування іноді зображене явно.
Решітчате поле складається з бленлетів і лівих бленлетів або «скарпів», що накладені один на одного, щоб створити враження шпалери. Хоча майже завжди бранлети й шкарпи мають один і той же колір, є приклад, коли вони з двох різних металів.[38] Рідко вказується кількість елементів решітки, хоча на французькому гербі це іноді робиться. Фігури решітки дуже рідко бувають іншими, ніж прямі, як у гербі Девіда Роберта Вутена, в яких вони гнуті.[39] Об’єкти можна розташувати в положенні бленлетів і лівих бленлетів і описувати їх як «решітку», як у гербі комісарів міста Муйне Бхіг: решітка з гілок терну з власним листком.[40] Квадратна решітка так само складається з перехрещень.[41]
Ґрати з’являється в гербі Люка-Нормана Тельє, де вони складається з переплетених «бендлетів, лівих бендлетів і барулетів». [42] Це, строго кажучи, не варіації поля, оскільки вони зображені як на полі, а не в ньому.
- ↑ Більш рідше поле пояса може мати два кольори або два метали. Герб королівства Гаваї демонструє дуже незвичайний приклад поясу з трьох різних кольорів, і є ще більш виняткові приклади поясів одного кольору, як і в гербі Кемптена на рулоні Цюриха.[2] Герб Ейфельсберга Зума Вейра дає, можливо, унікальний приклад поясу з чотирьох різних кольорів, які не повторюються.[3]
- ↑ Як правило, ромбоподібне поле зображено з ромбами, вужчими в ширину, ніж це було б у ромбованому полі, що принаймні теоретично було б іншим полем.
- ↑ Королівський герб Баварії час від часу був створений як ромбоване поле; тобто з більш вузькою віссю компонентів ромбів вертикально, а не горизонтально орієнтовані. Аналогічно, Ландкрейс Ердінг прийняв герб з головним ромбоподібним полем,[17] та герб Крофтів Далтона-в-Фурнес, Ланкашир, Англія, зі срібно-чорним ромбоподібним полем.[18]
- ↑ У перші дні між ромбами різних типів не було проведено чіткого розрізнення
- ↑ Існує, мабуть, дуже рідкісні приклади, в яких клини є більш ніж двох кольорів, таких як герб Оріго Мілана: клинчастий чорний, срібний, зелений, чорний, срібний, зелений, чорний, зелений.[21]
- ↑ Не може бути чотирьох клинів, бо це був би поділ або в андріївський хрест, або на чверті; або три поля.
- ↑ Дивіться герб Ради району округу Врехам.[28]
- ↑ а б Cussans, (1869), с. 47
- ↑ Zurich roll. Архів оригіналу за 6 серпня 2011.
- ↑ Woodward та Burnett, (1892), с. 669
- ↑ The Arms of Dr. Murray Lee Eiland Jr. The Armorial Register - International Register of Arms. Архів оригіналу за 16 вересня 2016. Процитовано 8 січня 2017.
- ↑ Members' Roll of Arms: Buchanan-Boardman, Charles Edward Sean. theheraldrysociety.com. Архів оригіналу за 17 серпня 2021. Процитовано 5 червня 2022.
- ↑ Christopher Harrington Jones. Canadian Register of Arms, Flags and Badges. Архів оригіналу за 30 серпня 2012. Процитовано 5 червня 2022.
- ↑ 158 Quartermaster Battalion. United States Army Institute of Heraldry. Архів оригіналу за 11 вересня 2006. Процитовано 5 червня 2022.
- ↑ The Heraldry Society - members' arms: Anthony Wood. Архів оригіналу за 15 березня 2005.
- ↑ Carter, David E.; Stephens, Suzanna M. W. The Big Book of Logos 5, Collins Design, 2008, ISBN 0-06-125574-2 Stephenson, Keith; Hampshire, Mark.
- ↑ François Velde (19 червня 2008). Jewish Heraldry: Other ennobled Jews in Europe. heraldica.org. Архів оригіналу за 2 липня 1998. Процитовано 5 червня 2022.
- ↑ Factsheets : 85 Air Division (Defense). Архів оригіналу за 30 жовтня 2012.
- ↑ Differencing a.k.a. Cadency. Chapter Six: The Quarter and the Canton. Journalists' & Authors' Guide to Heraldry and Titles. 2002. Архів оригіналу за 29 листопада 2020. Процитовано 5 червня 2022.
- ↑ Letters Patent Confering the SSC Arms. Архів оригіналу за 17 грудня 2009. Процитовано 12 лютого 2010.
- ↑ а б Parker та Gough
- ↑ Our Coat of Arms. Worshipful Company of Scientific Instrument Makers.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Sampson, G.R. (2002). Historical Trends in Choice of Ordinaries and Charges. The Coat of Arms. 16: 41—58. Архів оригіналу за 15 січня 2021. Процитовано 5 червня 2022.
- ↑ Erding County (Germany). Flags of the World. Архів оригіналу за 1 лютого 2016. Процитовано 5 червня 2022.
- ↑ Burke, (1884), с. 245
- ↑ The Institute of Heraldry. 544th Intelligence, Surveillance and Reconnaissaince Group. Архів оригіналу за 16 листопада 2016.
- ↑ R.C. Purdy Chocolates Ltd. The Public Register of Arms, Flags and Badges of Canada. Архів оригіналу за 1 липня 2016. Процитовано 5 червня 2022.
- ↑ Woodward та Burnett, (1892), с. 86
- ↑ Armoria academica - University of Zululand. Armoria academica. Архів оригіналу за 27 жовтня 2009.
- ↑ Members' Roll of Arms: Phillips, David. theheraldrysociety.com. Архів оригіналу за 5 травня 2021. Процитовано 5 червня 2022.
- ↑ Fox-Davies, (1909), с. 101
- ↑ Pimbley, Arthur Francis (1908). Orle. Pimbley's Dictionary of Heraldry. Baltimore: Pimbley. с. 49.
- ↑ Parker та Gough, с. 291
- ↑ Slovenia - Communities, part 14 (Raz-Sev). The Flags & Arms of the Modern Era (FAME). Архів оригіналу за 15 квітня 2021. Процитовано 5 червня 2022.
- ↑ Principal areas: Wrexham County Borough Council. Архів оригіналу за 11 вересня 2010. Процитовано 5 червня 2022.
- ↑ Vivian, J.L., ред. (1895). The Visitations of the County of Devon: Comprising the Heralds' Visitations of 1531, 1564 & 1620. Exeter: Harry S. Eland. с. 643. OCLC 3674935. Архів оригіналу за 5 червня 2022. Процитовано 5 червня 2022.
- ↑ Peter John Crabtree. The Public Register of Arms, Flags and Badges of Canada. Архів оригіналу за 23 травня 2012. Процитовано 5 червня 2022.
- ↑ Viļānu pilsēta [The city of Viļāni]. vilani.lv (латис.). Архів оригіналу за 19 лютого 2020. Процитовано 5 червня 2022.
- ↑ Nuestros Símbolos [Our Symbols]. fusagasuga-cundinamarca.gov.co (ісп.). Архів оригіналу за 18 червня 2021. Процитовано 5 червня 2022.
- ↑ Lydia O'Shannan. Forgotten Sea Heraldry. Архів оригіналу за 15 травня 2021. Процитовано 5 червня 2022.
- ↑ Mendola, Louis (1997). Distinguishing Characteristics of Medieval Italian Heraldry. Архів оригіналу за 10 лютого 2014.
- ↑ Radburn, Arthur (November 2006). Tinctures. South African Heraldry. Архів оригіналу за 27 October 2009.
- ↑ Ehlanzeni District Municipality (Nelspruit, Mpumalanga). National Archives and Records Service of South Africa.
On an Nguni oxhide shield Sable, in the dexter flank pied at random to base Argent
- ↑ Barbara Uteck. The Public Register of Arms, Flags and Badges of Canada. Архів оригіналу за 30 серпня 2012. Процитовано 5 червня 2022.
- ↑ The Nova Scotia International Tattoo Society. The Public Register of Arms, Flags and Badges of Canada. Архів оригіналу за 30 серпня 2012. Процитовано 5 червня 2022.
- ↑ David Robert Wooten. The Armorial Register - International Register of Arms. Архів оригіналу за 30 грудня 2019. Процитовано 5 червня 2022.
- ↑ Grants and Confirmations of Arms Volume Y Folios 51-100; 1999-2000 (Digitized manuscript). Folio 58, page 17. Архів оригіналу за 4 листопада 2021. Процитовано 5 червня 2022.
- ↑ The Heraldry Society - members' arms:Leonard John Weaver. Архів оригіналу за 10 вересня 2007.
- ↑ Luc-Normand Tellier. The Public Register of Arms, Flags and Badges of Canada. Архів оригіналу за 3 вересня 2012. Процитовано 5 червня 2022.
- Burke, Bernard (1884). The general armory of England, Scotland, Ireland, and Wales; comprising a registry of armorial bearings from the earliest to the present time. London: Harrison & sons. с. 245. OCLC 600067620.
- Cussans, John E. (1869). Handbook of Heraldry. London: Chatto and Windus. OCLC 889852354.
- Fox-Davies, Arthur Charles (1909). A Complete Guide to Heraldry. New York: Dodge Publishing. LCCN 09023803.
- Parker, James; Gough, Henry (1894). A glossary of terms used in heraldry. London: James Parker. LCCN 77094021. OCLC 926917439.
- Woodward, John; Burnett, George (1892). A treatise on heraldry, British and foreign: with English and French glossaries. Edinburgh: W. & A. B. Johnson. LCCN 02020303.