Бізнес-процес

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Бізнес-процес — це сукупність взаємопов'язаних задач і заходів, спрямованих на досягнення певної мети або результату в рамках організації. Бізнес-процеси можуть включати як виробничі, так і адміністративні функції і є основою ефективного функціонування підприємства[1]. Правильне управління та оптимізація процесів дозволяє значно покращити продуктивність, якість, гнучкість, прозорість та керованість підприємства. Використання сучасних методів та інструментів аналізу та автоматизації допомагає досягати високих результатів і забезпечувати конкурентоспроможність на ринку.

Визначення та основні поняття

[ред. | ред. код]

Бізнес-процес можна визначити як послідовність кроків або дій, виконуваних у певній послідовності для досягнення конкретного результату. Ці процеси можуть бути простими, включаючи кілька кроків, або складними, з безліччю взаємодій і залежностей.

Основні поняття, пов'язані з бізнес-процесами:

  • Вхід: ресурси або інформація, необхідні для виконання процесу.
  • Вихід: результат або продукт, створений процесом.
  • Процес: сукупність дій або кроків, виконуваних для перетворення входів на виходи.
  • Учасники: люди або системи, які беруть участь у виконанні процесу.

Види бізнес-процесів

[ред. | ред. код]

Бізнес-процеси можна класифікувати на:

  • Основні процеси: створюють основну цінність для клієнта (наприклад, виробництво продукту, надання послуги).
  • Допоміжні процеси: підтримують основні процеси (наприклад, управління персоналом, бухгалтерія).
  • Управлінські процеси: спрямовані на координацію та контроль основних і допоміжних процесів (наприклад, стратегічне планування, управління якістю).

Управління бізнес-процесами

[ред. | ред. код]

Управління бізнес-процесами (BPM, Business Process Management) — це підхід, спрямований на покращення ефективності та гнучкості процесів в організації. Основні етапи управління бізнес-процесами:[2]

  • Ідентифікація: визначення та документування поточних процесів.
  • Аналіз: оцінка ефективності та виявлення проблемних областей.
  • Моделювання: створення моделей поточних і майбутніх процесів.
  • Впровадження: реалізація покращених процесів.
  • Моніторинг: постійний контроль і оцінка ефективності процесів.

Бізнес-процес починається з попиту споживача і закінчується його задоволенням. Процесно-орієнтовані організації намагаються усувати бар'єри та затримки, що виникають на стику двох різних підрозділів організації при виконанні одного бізнес-процесу.

Бізнес-процеси повинні бути побудовані таким чином, щоб створювати вартість і цінність для споживачів і виключати будь-які необов'язкові або зайві активності. На виході правильно побудованих бізнес-процесів збільшується цінність для споживача і рентабельність (менша собівартість виробництва товару або послуги).

При впровадженні процесного підходу в організації відбуваються:

  • Підвищення ефективності, покращується використання ресурсів і зменшуються витрати.
  • Зміна гнучкості: у разі правильного впровадження гнучкість збільшується і з'являється можливість швидкого реагування на зміни в навколишньому середовищі. Однак у випадках неправильного або невдалого впровадження гнучкість може знижуватися.
  • Однозначно збільшується прозорість організації: керівництво і всі співробітники отримують розуміння і контроль процесів.
  • Впровадження процесного підходу вимагає витрат фінансів і часу, потрібні інвестиції в технології та навчання.
  • При впровадженні процесного підходу часто відбувається «опір змінам»: співробітники з різних причин перешкоджають збільшенню прозорості.

Моделювання бізнес-процесів

[ред. | ред. код]

Моделювання бізнес-процесів — це створення візуальних або текстових моделей, які описують структуру і динаміку процесів. Моделі допомагають зрозуміти і аналізувати поточні процеси, а також розробляти нові, більш ефективні[3].

Для візуалізації бізнес-процесів часто застосовуються різні графічні нотації у формі різних модифікацій блок-схем, серед застосовуваних для моделювання бізнес-процесівBPMN (функціональна послідовність робіт), IDEF0 — логічна послідовність робіт.

Бізнес-процеси можуть піддаватися різному аналізу в залежності від цілей моделювання. Аналіз бізнес-процесів може застосовуватися при бізнес-моделюванні, функціонально-вартісному аналізі, формуванні організаційної структури, реінжинірингу бізнес-процесів, автоматизації технологічних процесів.

Одним з методів аналізу поточної діяльності є складання моделі бізнес-процесу «як є» (as is). Після цього модель бізнес-процесу піддається критичному аналізу або обробляється спеціальним програмним забезпеченням. За результатами аналізу формується модель бізнес-процесу «як буде» (to be) і план заходів по впровадженню необхідних змін[4].

Бізнес-процес може бути декомпозований на кілька підпроцесів, процедур і функцій, які мають власні атрибути, однак також спрямовані на досягнення мети основного бізнес-процесу. Такий аналіз бізнес-процесів зазвичай включає в себе складання карти бізнес-процесу і його підпроцесів, рознесених між певними рівнями активності.

Автоматизація бізнес-процесів

[ред. | ред. код]

Автоматизація бізнес-процесів передбачає використання інформаційних технологій для виконання рутинних завдань і підвищення ефективності процесів. Це може включати використання спеціалізованого програмного забезпечення, таких як системи ERP (Enterprise Resource Planning) і CRM (Customer Relationship Management).

Методи і інструменти аналізу

[ред. | ред. код]

Для аналізу бізнес-процесів використовуються різні методи і інструменти, включаючи:

  • SWOT-аналіз: оцінка сильних і слабких сторін, можливостей і загроз.
  • Діаграми потоків: візуальне представлення процесів.
  • Методи моделювання: BPMN (Business Process Model and Notation), UML (Unified Modeling Language).

Приклади бізнес-процесів

[ред. | ред. код]

Деякі приклади бізнес-процесів включають:

  • Виробничий процес: від закупівлі сировини до доставки готової продукції клієнту.
  • Процес найму персоналу: від оголошення вакансії до прийому нового співробітника на роботу.
  • Процес обслуговування клієнтів: від отримання запиту до вирішення проблеми клієнта[5].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Weske, M. (2012). Chapter 1: Introduction. Business Process Management: Concepts, Languages, Architectures. Springer Science & Business Media. с. 1—24. ISBN 9783642286162.(англ.)
  2. Swenson, K.D.; von Rosing, M. (2015). Phase 4: What Is Business Process Management?. У von Rosing, M.; Scheer, A.-W.; von Scheel, H. (ред.). The Complete Business Process Handbook: Body of Knowledge from Process Modeling to BPM. Т. 1. Morgan Kaufmann. с. 79—88. ISBN 9780127999593. (англ.)
  3. Kirchmer, M. (2017). Chapter 1: Business Process Management: What Is It and Why Do You Need It?. High Performance Through Business Process Management: Strategy Execution in a Digital World. Springer. с. 1—28. ISBN 9783319512594.
  4. Kock, N.F. (1999). Chapter 2: What Is a Process?. Process Improvement and Organizational Learning: The Role of Collaboration Technologies. Idea Group Publishing. с. 17–28. ISBN 9781878289582.(англ.)
  5. Plumlee, Daniel (3 January 2020). Council Post: The Importance Of Evolving Customer Service And Communication Strategies. Forbes (англ.). Процитовано 9 August 2021.

Література

[ред. | ред. код]