Соборне (селище)

селище Соборне
Країна	Україна
Область	Одеська область
Район	Болградський район
Тер. громада	Тарутинська селищна громада
Код КАТОТТГ	UA51060170020075321
Основні дані
Засновано	1816 (209 років)
Колишня назва	Село № 7,; Березине́ (до 2024)
Статус	із 2024 року
Площа	4,16 км²
Населення	▼ 3343 (01.01.2022)
Густота	811 осіб/км²;
Поштовий індекс	68542
Телефонний код	+380 4847
Географічні координати	46°13′36″ пн. ш. 29°12′08″ сх. д. / 46.226639° пн. ш. 29.202333° сх. д.
Висота над рівнем моря	39 м
Водойма	р. Когильник ;
Відстань
Найближча залізнична станція:	Березине
	До райцентру:
- фізична:	8 км
- автошляхами:	8,2 км
	До обл. центру:
- автошляхами:	145 км
Селищна влада
Адреса	вул. Красна, 201, с-ще Бессарабське, Болградський р-н, Одеська обл., 68500
Карта
	Соборне
	Соборне
	Соборне у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Соборне.

Собо́рне (у минулому — Село № 7, до 2024 року — Березине́) — селище в Україні, у Тарутинській селищній громаді Болградського району Одеської області. Розташовано на річці Когильнику (Кундуку), на автошляху Одеса — Комрат.

Історичні відомості

Засноване у 1816 році німецькими колоністами.

За даними 1859 року у німецькій колонії Березине (Ротунда) Аккерманського повіту Бессарабської області мешкало 1618 осіб (735 чоловічої статі та 721 — жіночої), налічувалось 171 дворове господарство, існували лютеранський молитовний будинок та сільське училище^[2].

Станом на 1886 рік у колонії Клястицької волості мешкало 2334 особи, налічувалось 258 дворових господарств, існували лютеранська церква, школа та лавка^[3].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 2054 осіб (1031 чоловічої статі та 1023 — жіночої), з яких 1983 — протестантської віри^[4].

У 1917 році на Бессарабській залізниці, до складу якої входила станція Березине, було створено залізничний комітет, який очолив боротьбу залізничників за впровадження 8-годинного робочого дня. У вересні залізничники Березине взяли участь у масовому страйку, який було жорстоко придушено Тимчасовим урядом^[5].

Під час Другої світової війни у 1941—1944 роках селище перебувало під румунською окупацією.

Статус селища міського типу затверджене рішенням виконавчого комітету Одеської обласної ради депутатів трудящих від 15 серпня 1957 року.

У липні 1995 року Кабінет Міністрів України ухвалив рішення про приватизацію Березинського радгоспу^[6].

Назва селища походила на честь перемоги російських військ у битві на Березині.

Сучасність

Селище активно розвивається, будуються вулиці з твердим покриттям, проходить модернізація водопостачальної мережі, газифікуються вулиці, проведено благоустрій центрального парку. Діють пільги для підприємців-початківців, що є стимулом для розвитку економіки селища.

У Березине функціонує сучасна амбулаторія, православна церква, середня школа, бібліотека, дитячий садок на 45 місць (будується ще один — на 80 місць), клуби. На території селища розташовані елеватори, хлібопекарня, цех з виробництва тротуарної плитки, три великих фермерських господарства, нафтобаза, залізнична станція^[7].

Від Соборного до адміністративного центру громади є можливість дістатися автошляхом територіального значення Т 1644, який наразі майже відбудовано за державною програмою «Велике будівництво». Селище раніше мало залізничне сполучення з Одесою та Києвом.

26 січня 2024 року в Україні набув чинності Закон № 3285-IX, який передбачає дерадянізацію адміністративно-територіального устрою України, селище міського типу Березине набуло статусу селища^[8].

10 квітня 2024 року Комітет Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування попередньо підтримав повернення історичної назви Ротунда^[9].

19 вересня 2024 року Верховна Рада підтримала перейменування селища Березине на Соборне. 26 вересня 2024 року перейменування набуло чинності.^[10]

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року^[11]:

Мова	Кількість	Відсоток
російська	1727	45.09%
українська	805	21.02%
болгарська	491	12.82%
румунська	424	11.07%
гагаузька	284	7.42%
циганська	38	0.99%
вірменська	20	0.52%
білоруська	13	0.34%
німецька	5	0.13%
польська	5	0.13%
інші/не вказали	18	0.47%
Усього	3830	100%

Відомі уродженці

Полякова Людмила Іванівна (1948—2012) — вчена-філолог, літературознавець, кандидат філологічних наук.
Халіков Георгій Журович (1970—2021) — майстер-сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Халіков Опанас Георгійович (1996—2022) — головний сержант Збройних Сил України, учасник російсько-української війни, що загинув у ході російського вторгнення в Україну (з 2022 року).

Примітки

↑ Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2022 року (PDF)
↑ Бессарабская область. Список населенных мест по сведениям 1859 года. Санкт-Петербург, 1861 (рос.), (код 338)
↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
↑ Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-4. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
↑ Села и поселки Тарутинского района. our-travels.info. Архів оригіналу за 22 січня 2018. Процитовано 4 січня 2022.
↑ 00855434 Радгосп «Березине», смт Березине Тарутинського району // Постанова Кабінету міністрів України № 538 від 20 липня 1995 р. «Про доповнення переліку об'єктів, що підлягають обов'язковій приватизації у 1995 році» [Архівовано 20 травня 2022 у Wayback Machine.]
↑ Березино Тарутинского района — на областной вершине. Архів оригіналу за 25 лютого 2022. Процитовано 27 травня 2020.
↑ Закон України № 3285-IX від 28 липня 2023 року «Про порядок вирішення окремих питань адміністративно-територіального устрою України». Верховна Рада України.
↑ Комітет підтримав перейменування 3 міст, 149 селищ та сіл, 7 районів, назви яких містять символіку російської імперської політики або не відповідають стандартам державної мови. komsamovr.rada.gov.ua. 11 квітня 2024.
↑ Постанова Верховної Ради України від 19 вересня 2024 року № 3984-IX «Про перейменування окремих населених пунктів та районів»
↑ Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

Джерела

Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
Історія міст та сіл України, Том Одеська область, стор. 745 (рос.)
Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2024. — ISBN 966-02-2074-X.

Це незавершена стаття з географії Одеської області.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2022 року (PDF)

[2] Бессарабская область. Список населенных мест по сведениям 1859 года. Санкт-Петербург, 1861 (рос.), (код 338)

[3] Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)

[4] Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-4. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)

[5] Села и поселки Тарутинского района. our-travels.info. Архів оригіналу за 22 січня 2018. Процитовано 4 січня 2022.

[6] 00855434 Радгосп «Березине», смт Березине Тарутинського району // Постанова Кабінету міністрів України № 538 від 20 липня 1995 р. «Про доповнення переліку об'єктів, що підлягають обов'язковій приватизації у 1995 році» [Архівовано 20 травня 2022 у Wayback Machine.]

[7] Березино Тарутинского района — на областной вершине. Архів оригіналу за 25 лютого 2022. Процитовано 27 травня 2020.

[8] Закон України № 3285-IX від 28 липня 2023 року «Про порядок вирішення окремих питань адміністративно-територіального устрою України». Верховна Рада України.

[9] Комітет підтримав перейменування 3 міст, 149 селищ та сіл, 7 районів, назви яких містять символіку російської імперської політики або не відповідають стандартам державної мови. komsamovr.rada.gov.ua. 11 квітня 2024.

[10] Постанова Верховної Ради України від 19 вересня 2024 року № 3984-IX «Про перейменування окремих населених пунктів та районів»

[ukr-socialdata-mova-2001-11] Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

[9]

[10]

[11]

п о р Населені пункти Тарутинської селищної громади
Селища	Бессарабське • Серпневе • Соборне
Села	Виноградівка • Вільне • Калачівка • Красне • Лужанка • Петрівськ • Підгірне • Прикордонне • Рівне • Слобідка • Сухувате • Ярове • Ярославове

п о р Аккерманський повіт
Повітове місто	Аккерман
Волості	Акмангитська • Арцизька • Будацька • Волонтерівська • Дивізійська • Ейгенгеймська • Іваново-Болгарська • Іванівсько-Руська • Клястицька • Краснянська • Кубейська • Кулевчеська • Кульмська • Малоярославецька • Миколаївсько-Новоросійська • Надеждинська • Олександрівська • Паланська • Паризька • Плахтіївська • Постальська • Саратська • Старокозацька • Талмазька • Тарутинська • Татарбунарська • Ташлицька • Теплицька • Шабська
Основні поселення (від 900 мешканців на 1886 рік)	Акмангит • Бородино • Березіне • Бриєн • Бургуджи • Волонтерівка • Гасанбатир • Главані • Гнаденталь • Голиця • Гоффнунґсталь • Гура-Роша• Гута-Челендер • Девлет Агач • Дельжилер • Деневіц • Дивізія • Дмитрівка • Дюльмень • Єрмоклія • Задунаєва • Іванівка • Іванова • Ісерлія • Каїри • Калчева • Каплани • Карагасани • Каркмаз • Кібабча • Кльостіц • Код-Китай • Красне • Кубей • Кулевча • Кульм • Купорань • Ляйпциг • Ліхтенталь • Малоярославець Перший • Малоярославець Другий • Михайлівка • Миколаївка-Новоросійська • Молдове • Новотроян • Олександрівка • Олонешти • Пандаклія • Париж • Петропавлівка • Плахтіївка • Сарата • Саталик-Хаджи • Селі-Огло • Семенівка • Сергіївка • Слободзей-Ганес • Стара Цариченка • Старо-Арциз • Старокозаче • Талмази • Тараклія • Тарутине • Татарбунар • Татар-Копчак • Ташлик • Теплиц • Тудорове • Успенське • Чийшия • Чобручі • Чумлекіой • Фараонівка • Фентелиця • Фершампенауз Перший • Фершампенауз Другий • Фріденсталь

п о р Населені пункти Тарутинського району ¹)
Смт	Березине • Бородіно • Серпневе • Тарутине
Села	Благодатне • Богданівка • Булатівка • Весела Долина • Виноградівка • Височанське • Вільне • Вознесенка Друга • Володимирівка • Ганнівка (Височанська сільська рада) • Ганнівка (Ганнівська сільська рада) • Євгенівка • Єлизаветівка (Перемогівська сільська рада) • Єлизаветівка (Юр'ївська сільська рада) • Іванчанка • Калачівка • Красне • Кролівка • Ламбрівка • Лісне • Лужанка • Малоярославець Другий • Малоярославець Перший • Матильдівка • Миколаївка • Надрічне • Нове Тарутине • Новоселівка • Новосілка • Новоукраїнка • Олександрівка • Олексіївка • Перемога • Петрівка • Петрівськ • Підгірне (Новотарутинська сільська рада) • Підгірне (Підгірненська сільська рада) • Плачинда • Рівне (Євгенівська сільська рада) • Рівне (Рівненська сільська рада) • Роза • Скриванівка • Слобідка • Сухувате • Червоне • Юр'ївка • Ярове
Примітка:	¹) 17 липня 2020 року колишній Тарутинський район було ліквідовано в результаті адміністративно-територіальної реформи, а більшість його населених пунктів увійшли до складу новоутвореного Болградського району.