Бартольд Василь Володимирович
Бартольд Василь Володимирович | |
---|---|
Народився | 3 (15) листопада 1869[4][5] Санкт-Петербург, Російська імперія[1] |
Помер | 19 серпня 1930[1][2][…] (60 років) Ленінград, РСФРР, СРСР[1] |
Поховання | Смоленський лютеранський цвинтарd |
Країна | Російська імперія Російська СФРР СРСР |
Діяльність | орієнталіст, тюрколог, arabist, ісламознавець, історик, архівіст, філолог, викладач університету |
Галузь | сходознавство, тюркологія, арабістика, ісламознавство, історія, архівознавство і філологія |
Alma mater | Санкт-Петербурзький державний університет і Східний факультет СПбДУd |
Вчене звання | Список академіків АН СРСР і академік АН СРСР[d] |
Відомі учні | Генко Анатолій Несторовичd, Крачковський Ігнатій Юліанович, Ріхард Фасмерd і I. I. (Ivan Ivanovich) Umni︠a︡kovd |
Знання мов | російська[6] |
Заклад | Санкт-Петербурзький державний університет і Російська національна бібліотека[5] |
Членство | Російська академія наук, Академія наук СРСР і Петербурзька академія наук |
Посада | директор музеюd |
Васи́ль Володи́мирович Барто́льд (рос. Василий Владимирович Бартольд, нім. Wilhelm Barthold; 15 листопада 1869—19 серпня 1930) — російський радянський сходознавець, мовознавець, арабіст, тюрколог, ісламознавець. Один із творців російської сходознавчої школи. Академік Санкт-Петербурзької академії наук (від 1913).
Василь Володимирович народився 3 листопада 1896 року в Санкт-Петербурзі Російської імперії у родині фінансиста.
1887 року закінчив гімназію і вступив до Петербурзького університету на факультет східних мов за спеціальністю арабська, перська, турецька, татарська мови. 1892 року продовжив навчання в університеті для здобуття звання професора на кафедрі історії Сходу.
1896 року почав викладацьку діяльність як доцент.
1900 року отримав звання доктора історії Сходу за працю «Туркестан в епоху монгольської навали» (1898—1900).
Помер Василь Володимирович Бартольд 19 серпня 1930 року в Ленінграді, СРСР. Похований на Смоленському лютеранському кладовищі.
Основні напрями наукової діяльності Василя Володимировича — це народи й держави Центральної та Середньої Азії, взаємодія культур Сходу та Заходу, історія ісламу. У своїх працях він досліджував Греко-Бактрійський, Куманський (тобто Кипчацький), Тюркський каганати й інші держави, мови й писемності согдійців, тохарів, тюрків тощо. Василь Бартольд автор більше ніж 400 ґрунтовних праць з історії Сходу, що здобули міжнародне визнання.
Його праці «Туркестан в епоху монгольської навали» (1898—1900), «Улугбек і його час» (1918), «Культура мусульманства» (1918), «Мусульманський світ» (1922) та інші завдяки багатству фактичного матеріалу не втратили свого значення і до наших днів.
- Бартольд В. В. Арабские известия о руссах.
- Бартольд В. И. Н. Березин как историк // Записки Коллегии востоковедов при Азиатском музее АН СССР. — Л., 1926. — Т. 2, вып. 1. — С. 51—72. [Архівовано 19 серпня 2019 у Wayback Machine.]
- Бартольд В. В. Туркестан в эпоху монгольского нашествия. Собр. соч. — Т. 1. — М., 1963.
- Бартольд В. В. Образование империи Чингизхана (пробная лекция, читанная в С.-Петербургском ун-те. 8 /IV/ 1896 г.). Собр. соч. — Т. V. — М., 1968.
- Бартольд В. В. Альп-тегин // Соч. — Т . II. (2). — М: Наука, 1968.
- Бартольд В. В. К истории орошения Туркестана // Соч. — Т. III. — М.: Наука, 1965.
- Бартольд В. В. Сочинения: В 9 т. — Т. V. Работы по истории и филологии тюркских и монгольских народов. — М.: Издательство «Наука», Главная редакция восточной литературы, 1968. — 757 с.
- Бартольд В. В. Сочинения: В 9 т. — Т. VI. Работы по истории ислама и Арабского халифата. — М: Издательство «Наука», Главная редакция восточной литературы, 1966. — 784 с.
- Бартольд В. В. Сочинения: В 9 т. -Т . VIII. Работы по источниковедению. — М.: Издательство «Наука», Главная редакция восточной литературы, 1973. — 724 с.
- Türk Ansiklopedisi (Турецька енциклопедія). Mogol dilleri (Могольські мови), Mogollar (Tarih) (Моголи, історія). — Ankara, 1976. — Cilt, XXIV. — S. 286—297.
- ↑ а б в г Бартольд Василий Владимирович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- ↑ а б Encyclopædia Britannica
- ↑ а б AlKindi
- ↑ Литераторы Санкт-Петербурга. ХХ век / под ред. О. В. Богданова
- ↑ а б Сотрудники Российской национальной библиотеки
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Ферхард Туранлі. Монгольська культура й історія в дослідженнях Василя Бартольда. [Архівовано 14 травня 2018 у Wayback Machine.]
- Народились 15 листопада
- Народились 1869
- Уродженці Санкт-Петербурга
- Померли 19 серпня
- Померли 1930
- Померли в Санкт-Петербурзі
- Поховані на Смоленському лютеранському кладовищі
- Випускники Санкт-Петербурзького університету
- Науковці Санкт-Петербурзького університету
- Академіки РАН
- Члени АН СРСР
- Російські сходознавці
- Іслам і політика
- Автори Енциклопедичного словника Брокгауза і Ефрона
- Члени Імператорського православного палестинського товариства
- Німці Росії