Баклан перський
Баклан перський | ||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Phalacrocorax nigrogularis Ogilvie-Grant and Forbes, 1899 | ||||||||||||||||
Мапа поширення виду | ||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||
Anacarbo nigrogularis | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Баклан перський[2] (Phalacrocorax nigrogularis) — вид сулоподібних птахів родини бакланових (Phalacrocoracidae).
Вид поширений в Перській затоці та на північному заході Аравійського моря. Виділяють дві субпопуляції. Птахи північною популяції гніздяться на островах Перської затоки біля узбережжя Бахрейну, Об'єднаних Арабських Еміратів, Саудівської Аравії, Катару та Ірану. В Ірані розведення не підтверджено з 1972 року. Південна субпопуляція, очевидно, набагато менша і розмножується на одному або декількох островах біля узбережжя Аравійського моря в Омані та в Аденській затоці біля узбережжя Ємену. Немає жодних свідчень про пересування птахів між двома субпопуляціями. Гніздова популяція оцінюється в 110 000 пар, що дає загальну чисельність 330 000—500 000.
Птах завдовжки близько 80 см. Оперення чорне із пурпуровим відблиском. Має кілька білих пір'їн навколо очей і шиї та кілька білих смуг на крупі. Його ноги і ступні чорні, а шкіра гуларового мішка чорнувата.
- ↑ BirdLife International (2018). Phalacrocorax nigrogularis: інформація на сайті МСОП (версія version=2021.1) (англ.) 15 травня 2021
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- Gallery of images of Socotra cormorants [Архівовано 14 травня 2021 у Wayback Machine.] — Birds Oman
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |