Перейти до вмісту

Арчибальд Вейвелл

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Арчибальд Вейвелл
Archibald Wavell, 1st Earl Wavell
Арчибальд Вейвелл
Арчибальд Вейвелл
Сер Арчибальд Вейвелл у фельдмаршальській формі
Прапор
Прапор
24-й віце-король Індії
1 жовтня 1943 року — 21 лютого 1947 року
Монарх: Георг VI
Попередник: Віктор Хоуп
Наступник: Луїс Маунтбеттен
 
Народження: 5 травня 1883(1883-05-05)
Велика Британія Колчестер, Ессекс
Смерть: 24 травня 1950(1950-05-24) (67 років)
Велика Британія Лондон
Поховання: Beaulieu Abbeyd
Країна:  Велика Британія
Релігія: Англіканство
Освіта: Вінчестер-коледжd, Королівський військовий коледж у Сандгерсті, Summer Fields Schoold, Штабний коледж у Камберлі і Command and Staff Colleged
Батько: Archibald Graham Wavelld[1]
Мати: Lillie Percivald[1]
Шлюб: Eugenie Marie Quirk
Діти: один син та три доньки
 
Військова служба
Роки служби: 1901—1943
Приналежність: Британська армія Британська армія
Рід військ: піхота
Звання: Фельдмаршал
Командував: 2-га піхотна дивізія
Битви: Друга англо-бурська війна
Перша світова війна:

Друга світова війна:

Нагороди:
Зірка 1939—1945 Зірка 1939—1945 Зірка Африки Зірка Африки орден Індійської імперії орден Індійської імперії Воєнний Хрест (Велика Британія) Орден Лазні орден Зірки Індії орден Зірки Індії орден Святого Михайла і Святого Георгія Орден святого Іоанна Єрусалимського Орден святого Іоанна Єрусалимського Легіон Заслуг Легіон Заслуг Легіон Заслуг (Головнокомандувач) (США) Легіон Заслуг (Легіонер) (США) Орден Святого Володимира IV ступеня орден Святого Станіслава III ступеня з мечами Зірка 1914-15 Зірка 1914-15 Британська воєнна медаль Британська воєнна медаль Воєнний хрест Воєнний хрест Order of the Cloud and Banner Order of the Cloud and Banner Орден Георга I командор ордена Почесного легіону кавалер ордена Святого Михайла і Святого Георгія лицар Великого Хреста ордена Лазні ювілейна срібна медаль Короля Георга V ювілейна срібна медаль Короля Георга V коронаційна медаль Короля Георга VI коронаційна медаль Короля Георга VI срібний хрест ордена Virtuti Militari Grand Cross of the Order of Orange-Nassau Орден Нілу Орден Нілу Орден Соломона орден Зірки Непалу медаль Перемоги медаль Перемоги Воєнний хрест орден Святого Станіслава

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Фельдмаршал Арчибальд Персівал Вейвелл, 1-й Граф Вейвелл (англ. Archibald Percival Wavell; 5 травня 1883, Колчестер, Ессекс  — 24 травня 1950, Лондон) — британський фельдмаршал і командувач британською армією на Близькому Сході та в Північній Африці під час Другої світової війни; передостанній віце-король Індії з 1943 по 1947.

Біографія

[ред. | ред. код]

Вейвелл народився у Колчестері, проте більшу частину свого дитинства провів в Індії. Його батько, Арчибальд Грем Вейвелл, був генерал-майором британської армії — і Вейвелл вирішив піти слідами свого батька. Навчався у Вінчестерському коледжі, пізніше — в Королівській військовій академії в Сандгерсті.

Закінчивши навчання, проходив службу у легендарному полку Black Watch[2], та брав участь у Другій англо-бурській війні. У 1903 його переведено до Індії. У 1904 році, отримав звання лейтенанта[3], в 1909 році вступив на навчання у штабний коледж в Кемберлі[4].

Під час Першої світової війни воював у Франції, взяв участь у битві біля Іпру, де втратив ліве око. Нагороджений «Військовим хрестом»[5]. Отримав звання майора в травні 1916 року. У 19161917 роках був британським військовим аташе при штабі російської Кавказької армії.

У червні 1922 року став полковником.

У липні 1939 року призначений головнокомандувачем британських військ на Середньому Сході (район включав територію від Північної Африки до Іраку), а також отримав звання — генерала[6].

З початком Другої світової війни, керував бойовими діями в Північній Африці, в грудні 1940 року розгромив втричі сильніші італійські війська у Сіді-Баррані і до лютого 1941 року фактично зайняв всю Східну Лівію. Проте після висадки в лютому 1941 року в Африці німецького експедиційного корпусу під командуванням Ервіна Роммеля зазнав ряд суттєвих поразок.

Після невдалого британського контрнаступу в червні 1941 року, був зміщений зі свого поста і призначений головнокомандувачем в Іраку та Ірані. У березні 1942 року отримав призначення головнокомандувача в Індії та Бірмі. У 1943 році отримав звання фельдмаршала. У 1947 році повернувся у Велику Британію, де і помер 24 травня 1950 року.

Нагороди

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Lundy D. R. The Peerage
  2. Архівована копія. Архів оригіналу за 16 жовтня 2012. Процитовано 22 травня 2012.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  3. Архівована копія. Архів оригіналу за 16 жовтня 2012. Процитовано 22 травня 2012.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  4. Архівована копія. Архів оригіналу за 16 жовтня 2012. Процитовано 22 травня 2012.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  5. Архівована копія. Архів оригіналу за 16 жовтня 2012. Процитовано 22 травня 2012.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  6. Архівована копія. Архів оригіналу за 14 жовтня 2012. Процитовано 22 травня 2012.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)

Посилання

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Connell, John: Wavell: Scholar and Soldier, to June 1941. — London: Collins, 1964
  • Lewin, Ronald: The chief: Field Marshal Lord Wavell, Commander-in-chief and Viceroy, 1939—1947. — London u.a.: Hutchinson, 1980
  • Harold E. Raugh, Jr.: Wavell in the middle east, 1939—1941 : A study in Generalship. — London [ua]: Brassey's, 1993