Артур Вірендель

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Артур Вірендель
ПрізвиськоArthur[1]
Народився10 квітня 1852(1852-04-10)[2][3][1]
Левен, округ Левенd, Брабант[d], Бельгія[1]
Помер8 листопада 1940(1940-11-08)[2][3][1] (88 років)
Уккел, округ Брюссель-Столиця, Брюссельський столичний регіон, Бельгія[1]
Країна Бельгія
Діяльністьінженер, інженер-будівельник
Галузьархітектура[4] і будівництво[d][4]
Alma materЛевенський католицький університет (1835—1968)

Артур Вірендель (нід. Arthur Vierendeel; 10 квітня 1852, Левен — 8 листопада 1940, Уккел) — бельгійський інженер. Вірендель відомий своїми проєктами мостів та названою на його честь мостовою конструкцією «балка (ферма) Віренделя».

Життєпис

[ред. | ред. код]

Артур Вірендель, уроджений як Жуль Артур Меньє, після другого шлюбу його матері у віці п'яти років отримав прізвище Вірендель. У 1874 році закінчив Спеціальну школу цивільного будівництва, мистецтва і виробництва та гірничої промисловості (фр. Ecoles Spéciales de Génie Civil, des Arts et Manufactures et des Mines Католицького університету в Левені. З 1876 по 1885 рік працював на сталеливарному заводі «Ateliers Nicaise et Delcuve» в місті Ла-Лув'єр.

У 1877 році за його проєктом споруджено сталеву конструкцію Королівського цирку в Брюсселі. Це була настільки легка, тонка та смілива сталева каркасна конструкція, що спочатку виникала підозра щодо її стійкості. Тому цілий полк солдатів мав перевірити тримкість конструкції до затвердження проєкту. У 1885 році він став головним інженером і технічним директором провінції Західна Фландрія. Серед іншого він був відповідальний в адміністрації за розбудову мережі доріг.

З 1889 по 1935 рік Вірендель обіймав посаду професора та лектора в Спеціальній школі Левенського католицького університету з дисциплін опір матеріалів, проєктування конструкцій та історія архітектури[5]. У 1889 році він опублікував роботу з інженерії конструкцій, а в 1896 році отримав Королівську премію (Prix du Roi) за свої сталеві конструкції та роботу «La construction architecturale en fonte en fer et en acier» (Архітектурне будівництво з чавуну та сталі).

Один з перших мостів Віренделя в Авельгемі

У 1896 році Вірендель розробив мостову конструкцію, відому як «ферма Віренделя»[6], і отримав на неї патент. Він побудував перший міст такої конструкції в 1896/1897 для Брюссельської Всесвітньої виставки (з прогоном у 31,5 м) у Тервюрені власним коштом і навантажив його до руйнування, щоб перевірити відповідність між теорією і практикою. У підсумку з цією балкою було побудовано безліч мостів, особливо для бельгійських державних залізниць, а також у всьому світі (перший міст у США з цією системою в 1900 році). Раннім мостом 1902 року був міст через річку Шельда в Авельгемі[en].

Однак Віренделю довелось боротися за свої інновації; професійний світ (включаючи Отто Мора і Франца Чеха) спочатку відреагував суперечливо. Наприклад, у 1912 році в журналі «Der Eisenbau» точилися жваві дебати. Численні його статті з аналізу статики конструкцій на початку 20 століття також сприяли розвитку метод можливих переміщень як одного з варіаційних принципів теоретичної механіки[7].

Вірендель також зробив значний внесок у дослідження стійкості стиснутих стрижнів, вантажопідйомності сталевих елементів при розтягувальному навантаженні та розрахунок фундаментів. Він закінчив свою активну діяльність технічним директором провінції Західна Фландрія у 1927 році. Його остання публікація, останнє видання його праці з будівельної інженерії, побачило світ 1935 році.

Артур Вірендель помер у 1940 році в місті Уккел.

Проєкти споруд

[ред. | ред. код]
  • Будівля Королівського цирку у Брюсселі (1877; знесено бл. 1947);
  • Сталева башня церкви Дадізееле (1890);
  • Випробувальний міст з прогоном 31,5 м у Тервюрені (1898 р.) для міжнародної виставки в Брюсселі;
  • Читальна зала Національної бібліотеки у Парижі.

Основні праці

[ред. | ред. код]
  • L'architecture métallique au XIXe siècle et l'exposition de 1889 à Paris. Ramlot, Brüssel 1890.
  • Stabilité des Constructions (8 Bände). Hrsg. von A. Uystpruyst. Louvain / Paris 1901—1920.
  • La construction architecturale en fonte, fer et acier par Arthur Vierendeel (Text- und Tafelband). Louvain und Paris 1902 (Digitalisat, Biblioteca Digital Hispánica)
  • Esquisse d'une histoire de la technique (2 Bände). 1921.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г д е https://www.odis.be/lnk/PS_99869
  2. ↑ а б в ODIS — 2003.
  3. ↑ а б в Verpoest L. Vierendeel [Meunier], (Jules-)Arthur // Grove Art Online / J. Turner — [Oxford, England], Houndmills, Basingstoke, England, New York: OUP, 2017. — doi:10.1093/GAO/9781884446054.ARTICLE.T089379
  4. ↑ а б http://www.odis.be/lnk/PS_99869
  5. ↑ Karl-Eugen Kurrer (2002). Geschichte der Baustatik. Ernst & Sohn. с. 494. ISBN 9783433016411. Архів оригіналу за 19 березня 2022. Процитовано 19 березня 2022.
  6. ↑ Термін «ферма» строго не відповідає цій мостовій конструкції. За способом сприйняття навантаження вона належить до рамних конструкцій
  7. ↑ Kurrer, History of the theory of structures, 2008, p. 770.

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Артур_Вірендель&oldid=42906086