Андріс Пієбалґс
Андріс Піебалґс | |
---|---|
латис. Andris Piebalgs | |
Європейський комісар з питань розвитку | |
9 лютого 2010 — 1 листопада 2014 | |
Президент | Жозе Баррозу |
Попередник | Карел де Гюхт (розвиток та гуманітарна допомога) |
Наступник | Невен Мимиця (Міжнародна співпраця та розвиток) |
Європейський комісар з питань енергетики | |
22 листопада 2004 — 9 лютого 2010 | |
Президент | Жозе Баррозу |
Попередник | Лойола Паласіо (транспорт та енергетика) |
Наступник | Гюнтер Етінгер |
Народився | 17 вересня 1957 (67 років) Валміера, Латвія |
Відомий як | політик, дипломат |
Громадянство | Латвія |
Національність | латвієць |
Alma mater | Латвійський університет |
Політична партія | Латвійська перша партія/Латвійський шлях |
Нагороди | |
Підпис | |
Медіафайли у Вікісховищі | |
Андріс Піебалґс (латис. Andris Piebalgs; нар. 17 вересня 1957, Валміера, Латвія) — латвійський політик і дипломат. Європейський комісар з енергетики (22 листопада 2004 — 9 лютого 2010) і розвитку (9 лютого 2010 — 1 листопада 2014). Міністр фінансів і освіти Латвії.
На початку своєї політичної кар'єри спеціалізувався на питаннях освіти і фінансів. В 1990-і роки в уряді Латвії почергово очолював обидва ці міністерства. Депутат 5-го Сейму.
З 1998 по 2003 представляв Латвію як посол в Європейському союзі, очолював переговори з комісією ЄС щодо вступу Латвії до Євросоюзу.
Після короткої перерви як держсекретар зі зв'язків з ЄС у МЗС Латвії 2004 повернувся до Брюсселя на посаду керівника бюро тимчасового латвійського комісара Сандри Калнієте.
У листопаді 2004 року обраний членом Європейської комісії (комісія Баррозу).
Андріс Піебалґс є співзасновником ліберально-консервативної партії «Латвійський шлях», яка багато років входила в уряд. На парламентських виборах 2006 партія повернулася в латвійський парламент в союзі з ЛПП. На виборах в Європарламент партія «Латвійський шлях» набрала 6,5 % голосів.
Окрім рідної латиської мови, добре говорить англійською, німецькою, французькою та російською мовами, а також володіє початковими знаннями естонської мови.
У часи окупації — член Комуністичної партії СССР з 1979.
- Біографія [Архівовано 12 лютого 2012 у Wayback Machine.] на сайті Єврокомісії (англ.)
- Блог [Архівовано 2 листопада 2013 у Wayback Machine.] (англ.)