Анабарська затока
Зовнішній вигляд
73°42′ пн. ш. 114°00′ сх. д. / 73.7° пн. ш. 114° сх. д. | |
Частина від | Море Лаптєвих |
---|---|
Прибережні країни | Росія |
Максимальна глибина | 17 м |
ідентифікатори і посилання | |
GeoNames | 2027728 |
Анабарська затока у Вікісховищі |
Анаба́рська затока — затока біля південно-західного берега моря Лаптєвих. Розташована між півостровом Нордвіком і материковою частиною. Відкрита на північ, вдається в материк на 67 км. Ширина біля входу 76 км. Глибина від 3 до 17 м.
На березі бухти тундрова рослинність. Укрита льодом із жовтня по липень. У південній частині затока переходить в Анабарского губу. У затоку впадають річки Піщана, Хариялах, Самаскаскай, Мус-Хая. На узбережжі розташовані миси Пакса, Урдюк-Хая, Маяк, Середній, Мус-Хая. Східний берег переважно низький, західний стрімкий висотою місцями до 50 м.[1][2]
Дослідник Арктики Едуард Толль вивчав Анабарський затоку в 1893 році.
Адміністративно затока входить до Республіки Саха (Якутія) Росії (Анабарський район).
-
Вид на затоку з узбережжя на схід від Анабарської губи
-
Вид на Анабарську затоку з півострова Нордвік
-
Гирло річки Мус-Хая
- ↑ Аркуш карти S-49-XXIII,XXIV п-ов Нордвик. Масштаб: 1 : 200 000. Стан місцевості на 1971-77 р. Видання 1987 р. (рос.)
- ↑ Аркуш карти S-50-XIX,XX м. Мус-Хая. Масштаб: 1 : 200 000. (рос.) Зазначити дату випуску/стану місцевості.
- Краткая географическая энциклопедия. Москва. «Советская энциклопедия». 1960. Том 1, сторінка 94 (рос.);
- Географический энциклопедический словарь. Москва. «Советская энциклопедия». 1989. сторінка 28 (рос.).