Амалія Пфальцька

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Амалія Пфальцька
нім. Amalie von der Pfalz
Амалія Пфальцька
Амалія Пфальцька
Княгиня Амалія, малюнок вугіллям
герцогиня-консорт Померанії, Штеттіну та Вольгасту
Початок правління:5 жовтня 1523
Кінець правління:6 січня 1524

Попередник:Анна Ягеллонка
Наступник:Маргарита Бранденбурзька

Дата народження:25 липня 1490(1490-07-25)
Місце народження:Гайдельберг, Курпфальц
Країна:Священна Римська імперія
Дата смерті:6 січня 1524(1524-01-06) (33 роки)
Місце смерті:Штеттін
ПохованняЦерква Святого Оттонаd
Чоловік:Георг I
Діти:Богуслав, Філіп, Маргарита
Династія:Віттельсбахи, Грифичі
Батько:Філіп Щирий
Мати:Маргарита Баварська

Амалія Пфальцька (нім. Amalie von der Pfalz), також Амалія Рейнська (нім. Amalia von der Rhein), (нар. 25 липня 1490 — пом. 6 січня 1524) — пфальцграфиня Рейнська[1][2] з династії Віттельсбахів, донька курфюрста Пфальцу Філіпа Щирого та герцогині Ландсгут-Баварської Маргарити, дружина герцога Померанії, Штеттіну та Вольгасту Георга I.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народилась 25 липня 1490 року у Гайдельберзі. Була дев'ятою дитиною та другою донькою в родині курфюрста Пфальцу Філіпа Щирого та його дружини Маргарити Баварської. Мала старшу сестру Єлизавету та братів Людвіга, Філіпа, Рупрехта, Фрідріха, Георга, Генріха і Йоганна. Згодом сімейство поповнилося п'ятьма молодшими дітьми.

Курпфальц за часів правління Філіпа переживав свій розквіт. Двір у Гайдельберзі був центром Німецького Відродження.

У віці 10 років Єлизавета втратила матір, а в 17 — залишилась круглою сиротою. Курпфальц після смерті батька перейшов до її брата Людвіга.

Герцог Померанії Богуслав X, шукаючи підтримки курфюрста Пфальцу у своїй суперечці з правителем Бранденбургу, виступив за шлюбний союз свого старшого сина Георга з пфальцграфинею Амалією. Також було узгоджене весілля її молодшої сестри Єлени з кузеном Георга, герцогом Мекленбург-Шверіну Генріхом V.

Георг Померанський

Вінчання 22-річної Амалії та 20-річного Георга Померанського пройшло 22 травня 1513 у Штеттіні. Наречений був юнаком високого зросту та кріпкої статури. Згодом проявив себе як енергійний правитель.[3] Весілля справлялося надзвичайно пишно, були запрошена велика кількість імперських принців. Повідомляється, що під час святкувань між послами Данії та Польщі виникла сварка щодо старшинства.

У подружжя з'явилося троє дітей:

  • Богуслав (21 березня 1514—?) — помер у ранньому віці;
  • Філіп (1515—1560) — герцог Померанії та Штеттіну у 1531—1532 роках, герцог Вольгасту у 1532—1560 роках, був одруженим із саксонською принцесою Марією, мав десятеро дітей;
  • Маргарита (1518—1569) — дружина герцога Брауншвейг-Грубенгагену Ернста III, мала єдину доньку, яка залишила численних нащадків.

У жовтні 1523 року чоловік Єлизавети став правлячим герцогом Померанії, Штеттіну та Вольгасту. Саму герцогиню змальовували як «скромну» жінку, яка знала, як використовувати своє положення правительки. Будучи з дитинства хворобливою, пішла з життя у віці 33 років.

Амалії не стало 6 січня 1524 у Штеттіні. Була похована в місцевій церкві Святого Оттона. Її син Філіп від 1526 року виховувався у Пфальці при дворі її брата Людвіга.[4]

Георг 1530 року узяв другий шлюб із Маргаритою Бранденбурзькою, однак вже наступного року помер від пневмонії.

Генеалогія

[ред. | ред. код]
Людвіг III
 
Матильда Савойська
 
Амадей VIII
 
Марія Бургундська
 
Генріх XVI
 
Маргарита Австрійська
 
Фрідріх II
 
Маргарита Австрійська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Людвіг IV
 
 
 
 
 
Маргарита Савойська
 
 
 
 
 
Людвіг IX
 
 
 
 
 
Амалія Саксонська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Філіп Щирий
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Маргарита Баварська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Амалія
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Europäische Stammtafeln, Band I, Frank Baron Freytag von Loringhoven, 1975, Isenburg, W. K. Prinz von. 31.
  2. Europäische Stammtafeln, J.A. Stargardt Verlag, Marburg, Schwennicke, Detlev (Ed.). 1.1:93.
  3. Roderich Schmidt: Georg I. von Pommern-Wolgast. In: Neue Deutsche Biographie. Band 6, Duncker & Humblot, Berlin 1964, ISBN 3-428-00187-7, стор. 223. [1] (нім.)
  4. Johann Samuel Ersch: Allgemeine encyclopädie der wissenschaften und künste, J. f. Gleditsch, 1847, section 3, part 23, стор. 136.

Література

[ред. | ред. код]
  • Friedrich Wilhelm Barthold: Geschichte von Rügen und Pommern, Teil 4.2, Hamburg 1845, стор. 83, 178.
  • Martin Wehrmann: Genealogie des pommerschen Herzogshauses (Veröffentlichungen der Landesgeschichtlichen Forschungsstelle für Pommern, Bd. 1, H. 5), Stettin 1937, стор. 111.

Посилання

[ред. | ред. код]