Аліфатичні сполуки

н-Бутан — приклад аліфатичної нециклічної сполуки

Аліфати́чні сполу́ки — це органічні сполуки, які не містять ароматичних кілець. Крім вуглеводнів, до аліфатичних сполук можуть належати різноманітні інші типи органічних сполук, такі як спирти, кетони, альдегіди, кислоти, естери тощо. Згідно з IUPAC, циклічні сполуки можуть бути аліфатичними, якщо вони не ароматичні^[1].

Аліфатичні сполуки можуть бути як насиченими, так і ненасиченими, і можуть бути класифіковані на основі типу хімічного зв'язку, який існує між атомами вуглецю.

Загальний опис

Аліфатичні сполуки входять до складу нафти, природних газів, каучуку та ін. Використовуються в найрізноманітніших органічних синтезах.

Див. також

Примітки

↑ Chemistry (IUPAC), The International Union of Pure and Applied. IUPAC - aliphatic compounds (A00217). goldbook.iupac.org. Процитовано 28 грудня 2022.

Джерела

Глосарій термінів з хімії / укладачі: Й. Опейда, О. Швайка ; Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет. — Донецьк : Вебер, 2008. — 738 с. — ISBN 978-966-335-206-0.
І. В. Смирнов-Замков. Ациклічні сполуки [Архівовано 2 грудня 2016 у Wayback Machine.] // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.

Література

Аліфатичні азодинітрильні сполуки з функційними групами. Синтез, властивості, застосування: монографія / М. М. Братичак ; Нац. ун-т «Львів. політехніка». — Львів: Вид-во Львів. політехніки, 2016. — 123 с. : рис., табл. — Бібліогр.: С.122-123. — 300 прим. — ISBN 978-617-607-955-2
Енциклопедичний тлумачний словник фармацевтичних термінів: укр.-латин.-рос.-англ. / Нац. фармацевт. ун-т; Уклад. І. М. Перцев, Є. І. Світлична, О. А. Рубан; За ред. В. П. Черних; Передм. І. М. Перцев. — Вінниця: Нова книга, 2014. — С. 666.
Органічна хімія: Ч. 1 : Аліфатичні і ароматичні вуглеводні / П. А. Глубіш. — К. : Науково-методичний центр вищої освіти, Київський Національний ун-т технологій та дизайну, 2002. — 295 c. — ISBN 966-646-036-Х (С.?)
Органічна хімія і екологія: Ч. 1 : Теоретичні основи органічної хімії. Аліфатичні вуглеводні / А. П. Ранський ; Вінниц. нац. техн. ун-т. — Вінниця: ВНТУ, 2012. — 119, [1] с. : рис., табл. (С.?)
Органічна хімія: підручник / Ю. О. Ластухін, С. А. Воронов. — Л. : Центр Європи, 2000. — 864 с. — ISBN 966-7022-19-6 (С.?)
Фармацевтична хімія : [арх. 11 березня 2021] : підручник / ред. П. О. Безуглий. — Вінниця : Нова Книга, 2008. — 560 с. — ISBN 978-966-382-113-9. (С.?)

Посилання

Гордієнко О. В., Любчук Т. В. Аліфатичні сполуки [Архівовано 25 лютого 2022 у Wayback Machine.] // Велика українська енциклопедія. Дата звернення: 7.12.2019
Старчикова І. Л. Вуглеводні [Архівовано 7 грудня 2019 у Wayback Machine.] // Фармацевтична енциклопедія

Це незавершена стаття з органічної хімії.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Chemistry (IUPAC), The International Union of Pure and Applied. IUPAC - aliphatic compounds (A00217). goldbook.iupac.org. Процитовано 28 грудня 2022.

[1]