Альфонс Муха

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Муха.
Альфонс Муха
чеськ. Alfons Mucha
Ім'я при народженнічеськ. Alfons Maria Mucha[1]
Народився24 липня 1860(1860-07-24)[2][3][…]
Іванчицеd, маркграфство Моравія, Австрійська імперія[5][6][…]
Помер14 липня 1939(1939-07-14)[2][3][…] (78 років)
Прага, Протекторат Богемії і Моравії[7][8][…]
·пневмонія[9]
ПохованняСлавін[d][9] і Вишеградський цвинтар[10][11]
Країна Австрійська імперія
 Австро-Угорщина
 Перша Чехословацька Республіка
 Друга Чехословацька Республіка
 Третій Райх
 Чехословаччина
Місце проживанняВідень[9]
Париж[9]
Мюнхен[9]
Прага[9]
Діяльністьхудожник-плакатист, літограф, фотограф, графічний дизайнер, художник, дизайнер поштових марок, дизайнер, ілюстратор, графік, педагог, дизайнер ювелірних прикрас, викладач університету, дизайнер інтер'єрів
Alma materМюнхенська академія мистецтв (1887)[9], Академія Жуліана[9] і Академія Колароссі[9]
Знання мовчеська[2][12]
ЧленствоQ56418546?[13] і Чеська академія наук і мистецтв[13]
Напрямокмодерн і символізм[14]
Magnum opusСлов'янська епопея і Hradcany issued
МатиАмалія Муховаd
У шлюбі зМарі Хитіловаd[15][9]
ДітиІржі Мухаd і Ярослава Мухова
Автограф
Нагороди
Сайтmuchafoundation.org

Альфо́нс Ма́рія Му́ха (чеськ. Alfons Maria Mucha; 24 липня 1860, Іванчице, Моравія, Австро-Угорщина — 14 липня 1939, Прага, Протекторат Богемії та Моравії) — чеський художник, ілюстратор, ювелірний дизайнер і плакатист, один з найвідоміших представників стилю «Арт Нуво».

Біографія

[ред. | ред. код]

Альфонс Муха народився в моравському місті Іванчице в родині судового чиновника. В дитинстві він мав хист до співу і належав до хору у Церкві Св. Петра в Брно. Мистецьку освіту Муха розпочав без формального мистецького виховання, оскільки не зміг вступити до Празької академії мистецтв. У Відні відвідував школу театральних декорацій та брав уроки малювання. В 1881 році повернувся в Моравію і займався виготовленням декорацій та портретів. У 1885 році вступив до Академії мистецтв у Мюнхені одразу на третій курс і, після двох років навчання там, з 1887 року продовжує навчання вже у Парижі, в художньому училищі Жюльєна. Граф Карл Кхуен з Микулова найняв художника для декорації замку Грусорани Еммагоф і був настільки вражений роботою, що профінансував подальше навчання Мухи в Мюнхені в Академії мистецтв в 1885-1887 роках. Через Всесвітню виставку Муха переїхав до Парижа, де навчався в Академії Жуліана та Колароссі. Короткий час ділив студію з Полем Гогеном. В Парижі Муха став знаменитим завдяки своїм плакатам та театральним декораціям для відомої акторки Сари Бернар. Муха розробив багато плакатів для реклами товарів таких як цигарковий папір, алкоголь, бісквіти та ін. В 1900 році на Всесвітній виставці в Парижі Муха прикрасив павільйон Боснії та Герцеговини та долучився до створення австрійського павільйону.

В 1901 році Муха став лицарем почесного легіону. Через рік після цього він подорожував у Моравії разом з Огюстом Роденом. В 1906 році Муха одружився з Марією Хитиловою.

З 1906 по 1910 р. А. Муха працював декоратором в США. Повернувшись у Чехословаччину після Першої світової війни він працював над серією монументальних картин під назвою «Слов'янська епопея», в якій він хотів зобразити історію слов'ян. Праця зайняла 18 років і була виконана за підтримки американського мільйонера Чарлза Крейна. Художник також розробляв банкноти, поштові марки та нагороди для новоствореної чеської держави, прикрашав Національний театр та Громадський будинок в Празі. Літнього Муху заарештували за його участь у протестах проти вторгнення Німеччини в Чехословаччину. Він був одним з перших арештованих Гестапо. Він помер в Празі 14 липня 1939 року від запалення легенів. Син художника Їржі Муха багато писав про творчість свого батька.

Творчість

[ред. | ред. код]

На картинах Мухи часто зображені молоді елегантні жінки часто оточені квітами та з декоративними німбами. Роботи з серії двадцяти картин під назвою «Слов'янська епопея» виконані у реалістичному монументальому стилі і зображують епізоди з історії чехів та слов'ян.

Перший успіх до нього прийшов у 1894 році, коли Муха виконав літографію афіші Сари Бернар і Театру Ренесанс. Із ним був підписаний контракт на шість років. У цей ж період Муха оформляє спектаклі та працює над створенням костюмів. За його ескізами створювалися не тільки сукні, але й сценічні ювелірні прикраси. З цієї пори він увійшов у число провідних художників французької реклами; його композиції друкувалися в журналах або у вигляді плакатів - із незмінною фігурою або головою млосної пані, зануреної в орнаментально-строкатий світ розкоші.

У тому ж стилі Мухи створювалися і барвисті графічні серії (Пори року, 1896; Квіти, 1897; Місяці, 1899; Зірки, 1902; всі роботи - акварель, туш, перо), які досі тиражуються у вигляді артпостерів. Одна за одною проходили його виставки, з'являлися захоплені відгуки у пресі. Художник стає власником нової великої майстерні, він прийнятий у вищому світі – коротко кажучи, до нього приходить заслужена слава. Альфонс Муха створив стиль Art nouveau, який став втіленням його епохи, але одночасно він потрапив у порочне коло комерційних замовлень. Проте сьогодні саме ці твори, створені ним у "паризький період", вважаються найціннішим його внеском у скарбницю світового мистецтва[16].

Окрім графічних та живописних робіт, малюнків, скульптур і ювелірних виробів Альфонс Муха створює також архітектурні проєкти. Одним з яких є проєкт дизайну та декоративних прикрас павільйону Боснії і Герцеговини на Всесвітній виставці в Парижі у 1900 році.

У центрі своїх плакатів Муха розміщав ідеалізований образ жінки: плавність ліній, близькість до природних форм, відмова від загострених кутів - ці характерні прикмети Арт Нуво залишали незабутнє враження у свідомості реципієнтів. Сам жіночий образ використовувався тоді в рекламних цілях вперше, але історія показала, який успіх придбав цей досвід, і донині використовується фахівцями таких провідних в області рекламної індустрії країн як США. Однак потрібно віддати належне Мусі: у його роботах складно знайти найменший натяк на солодкуватість, чого не скажеш про сучасних аналогів. Можливо, тут свою роль зіграла та обставина, що естетика чеського художника формувалася під впливом середньовічних сюжетів та кельтської міфології. Це, з одного боку, внесло різноманітність символіки в його творіння, і, з іншого боку, сприяло орнаментальному ускладненню багатьох плакатів. Для впорядкованості розгляду фону творів Мухи необхідно внести умовну класифікацію:

  • Квіткові мотиви
  • Орнамент
  • Орнамент з використанням міфічних істот
  • Міфологічна символіка

Квіткові мотиви, запозичені з східної культури, стали невід'ємним атрибутом картин епохи модерну для багатьох художників: плаваючі стебла і бліді пелюстки повністю відповідали концепції Арт Нуво не тільки своїми формами, а й поєднанням непоєднуваних дотепер фарб. У роботах Мухи можна знайти яскраве підтвердження цьому: пастельні тони, екзотичні обриси, немовби повторюють образ прекрасної дами, розташованої на першому плані з її нереально довгим волоссям - це створювало неповторну гармонію і єдність, обумовлену взаємопроникненням елементів жіночої фігури і фону[17]

Фонд Мухи

[ред. | ред. код]

У 1992 році була створена незалежна, некомерційна благодійна організація фонд Мухи з метою збереження колекції та популяризації робіт художника. Очолює фонд Джон Муха, онук Альфонса Мухи. Окрім цього фонд заснував трест Мухи та музей Альфонса Мухи у Празі. Фонд займається проведенням виставок та видає публікації, а також веде реставраційну діяльність.

Галерея

[ред. | ред. код]
Докладніше: Список робіт Альфонса Мухи
  • Biscuits LeFevre-Utile
    Biscuits LeFevre-Utile
  • Bieres de la Meuse
    Bieres de la Meuse
  • Cycles Perfecta
    Cycles Perfecta
  • Донна Орекіні
    Донна Орекіні
  • Сигарети Job
    Сигарети Job
  • Поезія
    Поезія
  • Зодіак
    Зодіак
  • Весна, 1896
    Весна, 1896
  • Літо, 1896
    Літо, 1896
  • Осінь, 1896
    Осінь, 1896
  • Зима, 1896
    Зима, 1896
  • Монако Монте-Карло, 1897
    Монако Монте-Карло, 1897
  • Фрукти, 1897
    Фрукти, 1897
  • Танок, 1898
    Танок, 1898
  • La Plume (Шлейф), 1898
    La Plume (Шлейф), 1898
  • Літографія F. Champenois Imprimeur-Éditeur, 1897
    Літографія F. Champenois Imprimeur-Éditeur, 1897
  • Плакат першої власної виставки Мухи в «Салоні ста»
    Плакат першої власної виставки Мухи в «Салоні ста»
  • Плакат австрійського павільйона, 1900
    Плакат австрійського павільйона, 1900
  • Плакат Мод Адамс у ролі Жанни д'Арк, 1909
    Плакат Мод Адамс у ролі Жанни д'Арк, 1909
  • Літографічна афіша з актрисою Сарою Бернар у ролі Жисмонди, 1894—895
    Літографічна афіша з актрисою Сарою Бернар у ролі Жисмонди, 1894—895
  • Медея, 1898
    Медея, 1898
  • Лоренцаччо, 1896
    Лоренцаччо, 1896
  • ілюстрація з «Le Pater»
    ілюстрація з «Le Pater»
  • ілюстрація з «Le Pater»
    ілюстрація з «Le Pater»
  • Вітраж роботи Мухи у соборі Святого Віта у Празькому Граді
    Вітраж роботи Мухи у соборі Святого Віта у Празькому Граді
  • Альфонс Муха працює над «Слов'янською епопеєю», 1920
    Альфонс Муха працює над «Слов'янською епопеєю», 1920
  • Плакат-запрошення на виставку «Слов'янська епопея» у Брно, 1930
    Плакат-запрошення на виставку «Слов'янська епопея» у Брно, 1930
  • «Слов'яни на споконвічній Батьківщині»
    «Слов'яни на споконвічній Батьківщині»
  • Після Грюнвальдської битви
    Після Грюнвальдської битви
  • Свята гора Афон
    Свята гора Афон
  • Коронація Стефана Уроша IV Душана як імператора Східної римської імперії
    Коронація Стефана Уроша IV Душана як імператора Східної римської імперії
  • Саламбо
    Саламбо
  • Ярослава, його донька (1924/5)
    Ярослава, його донька (1924/5)
  • Доля
    Доля
  • Зимня ніч, 1920.
    Зимня ніч, 1920.
  • Автопортрет, 1907
    Автопортрет, 1907
  • Марка роботи Мухи
    Марка роботи Мухи
  • Марка роботи Мухи
    Марка роботи Мухи
  • Перші чехословацькі поштові марки роботи Альфонса Мухи
    Перші чехословацькі поштові марки роботи Альфонса Мухи
  • Фотографія зі студії Альфонса Мухи, 1895
    Фотографія зі студії Альфонса Мухи, 1895

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ реєстр народжень
  2. ↑ а б в г Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. ↑ а б в Alfons Maria Mucha
  4. ↑ а б в Encyclopædia Britannica
  5. ↑ а б The Fine Art Archive — 2003.
  6. ↑ Artists + Artworks
  7. ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #118737260 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  8. ↑ Чеська національна авторитетна база даних
  9. ↑ а б в г д е ж и к л https://hedendaagsesieraden.nl/2022/11/05/alphonse-mucha/
  10. ↑ BillionGraves — 2011.
  11. ↑ Find a Grave — 1996.
  12. ↑ CONOR.Sl
  13. ↑ а б Vědecká knihovna v Olomouci REGO
  14. ↑ Cassou J., Brunel P., Claudon F. та ін. Encyclopédie du symbolisme — 1979. — ISBN 2-85056-129-0
  15. ↑ Mucha at a glance
  16. ↑ Альфонс Марія Муха (Alfons Mucha) // АЖ - інтернет-видання про сучасне мистецтво. Архів оригіналу за 6 лютого 2012. Процитовано 13 червня 2010.
  17. ↑ Творчество Альфонса Мухи как образец плакатной живописи XIX века. Архів оригіналу за 8 березня 2013. Процитовано 16 липня 2013.

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Альфонс Муха
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Альфонс_Муха&oldid=41826062