Координати: 34°54′21.600000099996″ пд. ш. 56°11′33.360000099996″ зх. д. / 34.90600° пд. ш. 56.19260° зх. д. / -34.90600; -56.19260

Авеню 18 липня

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Авеню 18 липня
Уругвай
ісп. Avenida 18 de Julio
Населений пунктМонтевідео
Історичні відомості
Назва на честьпершої Конституції Уругваю
Загальні відомості
Протяжність3 ± 1 км
Координати34°54′21.600000099996″ пд. ш. 56°11′33.360000099996″ зх. д. / 34.90600° пд. ш. 56.19260° зх. д. / -34.90600; -56.19260
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMapr1218198  ·R
Мапа
Мапа
CMNS: Авеню 18 липня у Вікісховищі
Авеню 18 липня та вулиця Такуарембо.

Авеніда 18 Липня або Авеню 18 липня — найважливіший проспект у місті Монтевідео, Уругвай.[1] Він названий на честь дати, коли 18 липня 1830 року була приведена до присяги перша Конституція.

Він починається від площі Незалежності на межі Сьюдад-В'єха (Старого міста), перетинає райони Сентро та Кордон і закінчується біля обеліска Монтевідео в Трес-Крусес, де зустрічається з бульваром Артігас.[2] Хоча це не найширший і не найдовший проспект міста, він вважається найважливішим у Монтевідео, як комерційний центр, а також через велику кількість туристичних визначних пам'яток, розташованих уздовж нього.[3] Це також район Монтевідео, а також Сьюдад-В'єха, де найкраще збереглася архітектура ар-деко, прикладом якої є палаци Рінальді, Діас і Сальво.[4]

Історія

[ред. | ред. код]

Avenida 18 de Julio була задумана як вісь «Нового міста» після того, як Установчі збори 1829 року ухвалили рішення про знесення міських стін та укріплень.[5] Проспект був спроєктований як пряма лінія, аж до вулиці Меданос (сучасна вулиця Хав'єр Варіус Аморін), де він розгалужувався між Каміно Мальдонадо (східне продовження сучасного проспекту 18 липня) та Естансуела (сучасний проспект Установчих зборів).[6]

З розширенням міста площа Каганча була обрана як нервовий центр, саме тому там був встановлений «нульовий кілометр» Уругваю, де починається дорожня система країни.[7] У центрі площі стоїть Статуя Миру загальною висотою 17 метрів, урочисто відкрита в 1867 році на честь миру, який поклав кінець громадянській війні між «традиційними партіями» — Національною і Колорадо — двома роками раніше.[8]

Орієнтири

[ред. | ред. код]

Основні пам'ятки на цьому проспекті:

Галерея

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Список літератури

[ред. | ред. код]
  1. La reforma que quitará los autos de 18 de Julio - InfoCasas. 6 листопада 2017. Архів оригіналу за 6 November 2017. Процитовано 21 травня 2022.
  2. Centro y Cordón | Descubrí Montevideo. web.archive.org. 28 лютого 2021. Архів оригіналу за 28 лютого 2021. Процитовано 22 січня 2023.
  3. "Paseo de compras a cielo abierto": parte de 18 de Julio será peatonal los sábados - Información - 20/05/2020 - EL PAÍS Uruguay. 20 січня 2021. Архів оригіналу за 20 January 2021. Процитовано 21 травня 2022.
  4. El art déco y Uruguay, un recorrido de casi un siglo. La Vanguardia (ісп.). 27 серпня 2020. Процитовано 21 травня 2022.
  5. 18 de Julio: la historia de la principal avenida de Montevideo - 18/07/2021 - EL PAÍS Uruguay. 18 липня 2021. Архів оригіналу за 18 July 2021. Процитовано 21 травня 2022.
  6. Avenida 18 de Julio | Centro de Fotografía de Montevideo. web.archive.org. 25 лютого 2021. Архів оригіналу за 25 лютого 2021. Процитовано 22 січня 2023.
  7. Kilómetro cero en Plaza Cagancha. Junta Departamental Montevideo (ісп.). Процитовано 21 травня 2022.
  8. Columna de la Paz | Intendencia de Montevideo. web.archive.org. 8 лютого 2021. Архів оригіналу за 8 лютого 2021. Процитовано 22 січня 2023.

Посилання

[ред. | ред. код]