Очікує на перевірку

Абдалла ас-Саляль

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Абдалла ас-Саляль
араб. عبد الله السلال
Абдалла ас-Саляль
Абдалла ас-Саляль
Прапор
Прапор
1-й Президент Північного Ємену
27 вересня 1962 — 5 листопада 1967 року
Попередник: Посаду започатковано
Наступник: Абдул Рахман аль-Ар'яні
Прапор
Прапор
1-й Прем'єр-міністр Північного Ємену
28 вересня 1962 — 26 квітня 1963 року
Попередник: Посаду започатковано
Наступник: Абдул Латіф Дайфалла
Прапор
Прапор
8-й Прем'єр-міністр Північного Ємену
6 — 21 липня 1965 року
Попередник: Ахмад Мухаммед Нуман
Наступник: Хассан аль-Амрі
Прапор
Прапор
10-й Прем'єр-міністр Північного Ємену
18 вересня 1966 — 5 листопада 1967 року
Попередник: Хассан аль-Амрі
Наступник: Мохсін Ахмад аль-Айні
 
Народження: 9 січня 1917(1917-01-09)
Сана, Ємен
Смерть: 5 березня 1994(1994-03-05) (77 років)
Сана, Ємен
Національність: Араб
Країна: Єменська Арабська Республіка
Релігія: Іслам
Партія: Q16119447?
 
Військова служба
Приналежність: Збройні сили Ємену
Звання: Маршал

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Абдалла ас-Саляль (араб. عبد الله السلال‎; 9 січня 1917 — 5 березня 1994) — єменський військовий і державний діяч, лідер Вересневої революції 1962 року у Північному Ємені, перший президент Північного Ємену.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Походив з родини торговця. 1939 року закінчив військову академію в Іраку у званні лейтенанта. Брав активну участь у спробі державного перевороту у лютому 1948 року, коли було вбито імама Ях'я Мухаммеда Гамід ад-Діна. Після цього перебував в ув'язненні упродовж семи років. За монархії займав різні пости, зокрема, губернатора Ходейди (1959—1961), керівника військового училища та начальника особистої охорони імама аль-Бадра, останнього монарха Єменського Мутаваккілітського Королівства.

19 вересня 1962 року отримав звання полковника та посаду начальника генерального штабу.

Згодом приєднався до революційних сил на чолі з Радою революційного командування, які 26 вересня 1962 року повалили короля-імама Мухаммеда аль-Бадра та ліквідували монархію. Наступного дня ас-Саляль був обраний президентом Єменської Арабської Республіки.

Невдовзі Північний Ємен налаштував тісні стосунки Єгиптом Насера, що став найсильнішим союзником ЄАР у війні проти роялістів, яких підтримувала Саудівська Аравія. Громадянська війна у Північному Ємені між республіканцями та монархістами тривала до 1970 року. Президент Абдалла ас-Саляль проводив перемовини з лідерами племен, щоб привабити їх на бік Республіки, однак нестабільність у країні зберігалась упродовж всього його правління.

За його президентства було проведено аграрну реформу, запроваджено безкоштовну освіту й медичне обслуговування, проводилось активне будівництво шкіл і лікарень, мали місце спроби «соціалізації» економіки.

Був усунутий від влади 5 листопада 1967 року під час його візиту до Іраку дорогою до СРСР. Його звільнили від усіх посад і звань та заочно засудили до смертної кари. Жив у Єгипті та Сирії й повернувся на батьківщину після амністії 1981 року. Помер у Сані 1994 року[1].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Густерін П. В. Єменська Республіка та її міста. М. 2006, стор. 178

Література

[ред. | ред. код]
  • Lothar Rathmann (Hrsg.): Geschichte der Araber — Von den Anfängen bis zur Gegenwart, Band 3, стор. 223. Akademie-Verlag Berlin 1974
  • Lothar Rathmann (Hrsg.): Geschichte der Araber — Von den Anfängen bis zur Gegenwart, Band 6, стор. 305. Akademie-Verlag Berlin 1983
  • Fischer Weltalmanach ´66, стор. 165. Frankfurt/Main 1965
  • The International Who's Who 1988-89, стор 1328. Fifty-Second Edition. Europa Publications Limited 1988 London

Посилання

[ред. | ред. код]