Radio Ukraine International

Radio Ukraine International
Тип	радіомовна станціяd
Засновано	1950
Засновник(и)	Українське радіо
Штаб-квартира	Київ; Україна
Власник(и)	Українське радіо
suspilne.media(укр.)

«Всесві́тня слу́жба радіомо́влення Украї́ни» (англ. Radio Ukraine International) — радіостанція, міжнародна служба Українського радіо.

Всесвітня служба радіомовлення України у своєму складі має редакції наступними мовами — російською, румунською, англійською, українською та німецькою. Радіоканал «Radio Ukraine International» не має окремих повноцінних мовних версій (російської, української, англійської, німецької та румунської) і всі варіанти йдуть на одному каналі в різний час.

Історія

Українське іномовлення

Українське іномовлення в УРСР для діаспори розпочались у 1950 році, англійською (з 1952), німецькою (з 1966) та румунською (з 1970).

Всесвітня служба радіомовлення України

Всі іншомовні редакції українського іномовлення було відкрито ще радянською Україною, а значить, необхідність появи конкретних іноземних мов на радянському радіо мотивувалася лише політичними й ідеологічними потребами офіційної Москви^[2].

1991-й був останнім роком українського радянського іномовлення. Після набуття Україною Незалежності «Радіо Київ» стало представником суверенної української держави у світовому інформаційному просторі. Українське іномовлення було перейменовано на Всесвітню службу радіомовлення України з ефірною назвою «Радіо Україна». Станом на 1991 рік радіопрограми для закордонних країн звучали щодня в ефірі 7,5 годин. Транслювалися на країни Західної Європи та Північної Америки українською, румунською, англійською та німецькою мовами.^[3]^[4]^[5]

10 грудня 2014 року на сайті Національної радіокомпанії України було повідомлено про початок мовлення російською мовою в FM частотах 1431 кГц та в інтернеті.^[6] Мовлення російськомовної версії на частоті 1431 кГц розпочалося 12 січня 2015 року й припинилося 1 лютого 2018 року. Відтоді мовлення російською ведеться в інтернеті (на сайті НРКУ) та через супутник.

1 лютого 2021 року мовлення на середніх хвилях (549 кГц) було відновлено.^[7]

Початково мовлення велося всередині України на багатьох частотах на коротких та середніх хвилях. Пізніше було запроваджено мовлення через Інтернет на сайті НРКУ (для російської, румунської, та німецької та англійської), через супутник (для російської, румунської, німецької та англійської), на коротких (11580 кГц) та середніх (549 кГц) хвилях (лише для англійської мови).^[8]

Супутникове мовлення

Супутник Amos 3,
Частота — 11140 МГц,
Символьна швидкість — 30000,
Поляризація — горизонтальна,
FEC — 3/4.

Див. також

Примітки

↑ http://web.archive.org/web/20071117140433/http://daa-dxer.narod.ru/history.htm
↑ Людмила Павленко. Всесвітня служба «Радіо Україна»: сучасний стан та перспективи мовлення іноземними мовами // Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского. Серия «Филология. Социальная коммуникация». — Том 21 (60), 2008, № 1, с. 78—83
↑ Людмила Павленко. [Основні етапи становлення та розвитку Всесвітньої служби радіомовлення України] // Журналістика, філологія та медіаосвіта: Збірник наукових доповідей. Т. 2. — Полтава: Освіта, 2009. — с. 263-265
↑ Людмила Павленко. Павленко Л. Г. Основні принципи інформаційної діяльності сучасного українського іномовлення // Наукові записки Інституту журналістики. 2006. Т. 24. с.
↑ Людмила Павленко. Інформаційні пріоритети сучасного мовлення закордонних радіостанцій в Україні // «Теле- та радіожурналістика», 2010. — Вип. 9, ч. 2. — с. 110-116
↑ «Українське радіо» розпочало мовлення російською на Україну і європейську частину Росії // Державний комітет телебачення і радіомовлення України, 11 грудня 2014
↑ «Українське радіо» відновлює мовлення на середніх хвилях. stv.detector.media. Процитовано 10 лютого 2021.
↑ Конах. В. К. Еволюція іномовлення в іноземних державах: досвід для України. Аналітична записка// Національний інститут стратегічних досліджень, часопис «Актуальні проблеми міжнародних відносин». Випуск 118 (частина І). 2014 (html [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.])

Посилання

Всесвітня служба радіомовлення України (мовлення в інтернеті) // Національна радіокомпанія України
Всесвітня служба радіомовлення України (щоденний розклад) // Національна радіокомпанія України
Всесвітня служба радіомовлення України (російськомовне мовлення, сторінка №1) у соцмережі «Facebook» (рос.)
Всесвітня служба радіомовлення України (російськомовне мовлення, сторінка №2) у соцмережі «Facebook» (рос.)
Всесвітня служба радіомовлення України (англомовне мовлення) у соцмережі «Facebook» (англ.)

[[http://web.archive.org/web/20071117140433/http://daa-dxer.narod.ru/history.htm_http://web.archive.org/web/20071117140433/http://daa-dxer.narod.ru/history.htm]<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>-1] ttps://web.archive.org/web/20071117140433/http://daa-dxer.narod.ru/history.htm

[2] Людмила Павленко. Всесвітня служба «Радіо Україна»: сучасний стан та перспективи мовлення іноземними мовами // Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского. Серия «Филология. Социальная коммуникация». — Том 21 (60), 2008, № 1, с. 78—83

[3] Людмила Павленко. [Основні етапи становлення та розвитку Всесвітньої служби радіомовлення України] // Журналістика, філологія та медіаосвіта: Збірник наукових доповідей. Т. 2. — Полтава: Освіта, 2009. — с. 263-265

[4] Людмила Павленко. Павленко Л. Г. Основні принципи інформаційної діяльності сучасного українського іномовлення // Наукові записки Інституту журналістики. 2006. Т. 24. с.

[5] Людмила Павленко. Інформаційні пріоритети сучасного мовлення закордонних радіостанцій в Україні // «Теле- та радіожурналістика», 2010. — Вип. 9, ч. 2. — с. 110-116

[6] «Українське радіо» розпочало мовлення російською на Україну і європейську частину Росії // Державний комітет телебачення і радіомовлення України, 11 грудня 2014

[7] «Українське радіо» відновлює мовлення на середніх хвилях. stv.detector.media. Процитовано 10 лютого 2021.

[8] Конах. В. К. Еволюція іномовлення в іноземних державах: досвід для України. Аналітична записка// Національний інститут стратегічних досліджень, часопис «Актуальні проблеми міжнародних відносин». Випуск 118 (частина І). 2014 (html [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.])

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]