Координати: 51°24′57″ пн. ш. 33°40′6″ сх. д. / 51.41583° пн. ш. 33.66833° сх. д. / 51.41583; 33.66833
Перевірена версія

Литвиновичі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Литвиновичі
Річка Клевень у Литвиновичах
Країна Україна Україна
Область Сумська область
Район Конотопський район
Тер. громада Кролевецька міська громада
Код КАТОТТГ UA59020090350082094
Облікова картка Литвиновичі 
Основні дані
Населення 652
Поштовий індекс 41334
Телефонний код +380 5453
Географічні дані
Географічні координати 51°24′57″ пн. ш. 33°40′6″ сх. д. / 51.41583° пн. ш. 33.66833° сх. д. / 51.41583; 33.66833
Середня висота
над рівнем моря
146 м
Водойми річка Клевень
Місцева влада
Адреса ради 41334, Сумська обл., Кролевецький р-н, с. Литвиновичі
Сільський голова Рудь Євген Миколайович
Карта
Литвиновичі. Карта розташування: Україна
Литвиновичі
Литвиновичі
Литвиновичі. Карта розташування: Сумська область
Литвиновичі
Литвиновичі
Мапа
Мапа

CMNS: Литвиновичі у Вікісховищі

Литвиновичісело в Україні, у Кролевецькій міській громаді Конотопського району Сумської області. Населення становить 652 осіб. До 2020 орган місцевого самоврядування — Литвиновицька сільська рада.

Після ліквідації Кролевецького району 19 липня 2020 року село увійшло до Конотопського району[1].

Географія

[ред. | ред. код]

Село Литвиновичі знаходиться на правому березі річки Клевень в місці впадання в неї річки Стрижень, вище за течією на відстані 3 км розташоване село Антонівка, нижче за течією на відстані 4 км розташоване село Камінь, вище за течією річки Стрижень на відстані 1,5 км розташоване село Воргол. До районного центру м. Кролевець - 35 км. Навколо села проведено багато іригаційних каналів. Поруч проходить автомобільна дорога Т 1911.

Історія

[ред. | ред. код]

Село виникло в кінці XVI ст. і належало путивлянину Леонтію Литвинову. На початку XVII ст. село занепадає через бойові дії Смутного часу. Після передачі Середнього Посейм’я Речі Посполитій було засновано укріплений феодальний двір на старому давньоруському городищі, яке також отримало Литвиновичі. З середини XVII ст. село отримало самоврядування і увійшло до складу Ніжинського полку, а на території феодального двору побудовано парафіяльну церкву. У XVII ст. тут нетривалий час знаходився феодальний замок або укріплена садиба одного з крупних феодалів Чернігово-Сіверщини Олександра Пісочинського.

В роки Німецько-радянської війни, за участь у партизанському русі села була частково спалено, а 92 мешканці села замордовані.

У 1965 році встановлено пам’ятник Т. Г. Шевченку.

Пам'ятки

[ред. | ред. код]

Городище та залишки валу - традиційно вважаються пам’яткою роменської археологічної культури та давньоруського часу.

Церква Святих Петра і Павла

[ред. | ред. код]
Петропавлівська церква

В селі знаходиться пам'ятка місцевого значення - церква Святих Петра і Павла, яка згадується в найдавнішому описі села за 1654 р. На той час церква була дерев'яна.

У 1770-х рр., коли село належало правителю тодішньої Малоросії генерал-фельдмаршалу графу Петру Румянцеву-Задунайському, на місці старої побудували нову дерев'яну церкву. Після того, як вона занепала, на її місці в 1902 р. звели нову дерев'яну одноверхую церква з дзвіницею в традиційних формах «єпархіального стилю».

У 1930-х рр. церкву закрили і переробили під сільський клуб. При цьому зруйнували церковну лазню і верхній ярус дзвіниці, внаслідок чого будівля втратила композиційну роль містобудівної домінанти. З 1941 р. будівля почала використовуватися за початковим призначенням. У 1959 р. церкву знову закрили.

У 1990 р. будівлю повернули місцевій громаді.

Цікаві факти

[ред. | ред. код]

В селі є своя набережна вздовж Клевені із дерев'яним містком і узвіз, вимощений бруківкою. Бічні вулички виходять на так зване болото.

Відомі люди

[ред. | ред. код]
  • Євтушенко Микола Сергійович (1957 - ) – український живописець. Картини нашого земляка прикрашають стіни Будинку культури.

Примітки

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]