Андерс Цельсій
Андерс Цельсій | |
---|---|
швед. Anders Celsius | |
Народився | 27 листопада (8 грудня) 1701[1][2][…] Уппсала, Швеція[4] |
Помер | 25 квітня (6 травня) 1744[1][2][…] (42 роки) Уппсала[d], Швеція[5][2] ·туберкульоз[6] |
Поховання | Old Uppsala Churchd |
Країна | Швеція[7] |
Місце проживання | Швеція |
Діяльність | астроном, фізик, математик, викладач університету, винахідник, хімік, метеоролог |
Галузь | астрономія |
Alma mater | Університет Уппсала[8] |
Науковий керівник | Жак Кассіні |
Вчителі | Eric Burmand[8] |
Відомі учні | Йоган Ґоттшальк Валлеріус, Jakob Gadolind[8] і Pehr Wilhelm Wargentind[8] |
Знання мов | латина[9] і шведська[9] |
Заклад | Університет Уппсала |
Членство | Лондонське королівське товариство, Леопольдина, Шведська королівська академія наук, Прусська академія наук і Уппсальське королівське наукове товариствоd |
Magnum opus | градус Цельсія |
Посада | Rector of the University of Uppsalad і Rector of the University of Uppsalad |
Батько | Нільс Цельсійd |
Автограф | |
Нагороди | |
А́ндерс Це́льсій (швед. Anders Celsius; 27 листопада 1701 — 25 квітня 1744) — шведський астроном і математик.
Є широковідомим сьогодні завдяки термометру зі стоградусною шкалою, який отримав його ім'я (термометр зі шкалою Цельсія або термометр Цельсія) і використовується в більшості країн світу. Сам Цельсій називав його «прикрасою» або приладом, що дозволяє побачити «якою мірою теплішає чи холоднішає в кімнаті». Спершу Цельсій визначив точку кипіння води як нуль градусів, а точку танення криги як 100 градусів. Після смерті Цельсія у 1744 році шкалу перевернув Карл Лінней (відтоді 0 градусів — температура плавлення льоду, а 100 — кипіння води).
Крім того науковець зробив внесок у вивчення північних територій, зокрема, він брав участь у Лапландській експедиції (1736—1737) з вимірювання меридіану.
Після повернення з полярних областей Цельсій почав роботу з організації й будівництва астрономічної обсерваторії в Упсалі, в 1740 році став її директором.
Зовнішні відеофайли | |
---|---|
1. Цельсій не винаходив шкалу Цельсія // Канал «Цікава наука» на YouTube, 29 лютого 2020. |
Цельсій запропонував шкалу, в якій температура потрійної точки води (ця температура практично збігається з температурою плавлення льоду при нормальному тиску) приймалася за 100, а температура кипіння води - за 0.[10] У 1745 році, вже після смерті Цельсія, шкала була перевернута Карлом Ліннеєм (за 0 стали приймати температуру плавлення льоду, а за 100 — кипіння води), і в такому вигляді використовується до нашого часу.
Разом з французьким астрономом П'єром Луї Моро де Мопертюї брав участь в експедиції з метою вимірювання відрізка меридіана в 1 градус в Лапландії. Аналогічна експедиція була організована на екватор, на території нинішнього Еквадору. Порівняння результатів підтвердило припущення Ньютона, що Земля є еліпсоїд, сплюснутий біля полюсів.
Спостерігав Полярне сяйво і описав понад 300 своїх і чужих спостережень. Виявив, що відхилення стрілки компаса корелюють з інтенсивністю сяйва. На цій підставі зробив правильний висновок, що природа Північного сяйва пов'язана з магнетизмом.
1741 року започаткував Уппсальску астрономічну обсерваторію. Дуже точно виміряв яскравість 300 зірок, використовуючи систему однакових скляних пластин, що поглинали світло.
Батько Андерса Цельсія, Нільс Цельсій (1658-1724), і обидва діда, Магнус Цельсій (1621-1679) і Андерс Споле (1630-1699), теж були професорами. Вченими були і багато інших родичі Андерса Цельсія, в тому числі його дядько Улоф Цельсій (1670-1756), теолог, ботанік, історик і сходознавець.
Помер 25 квітня 1744 року в рідному місті від туберкульозу.
На додаток до температурної шкалою, на честь Цельсія названо астероїд 4169. Шведський астронавт Крістер Фуглесанг брав участь в ESA під назвою Celsius Mission (Місія Цельсія). Кілька вулиць у Швеції назвали в честь Цельсія, в тому числі і в Стокгольмі, Гетеборзі, Мальме і Уппсалі. Навіть шведська оборонно-промислова група Цельсія AB була названа в честь Андерса Цельсія.
- ↑ а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б в г Anders Celsius — 1917.
- ↑ а б в SNAC — 2010.
- ↑ Encyclopædia Britannica
- ↑ Uppsala domkyrkoförsamlings kyrkoarkiv, Död- och begravningsböcker, SE/ULA/11632/F/2 (1741-1776), bildid: C0004348_00022
- ↑ https://www.astro.uu.se/history/Celsius_eng.html
- ↑ LIBRIS — 2012.
- ↑ а б в г Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ ЦЕЛЬСИЙ, АНДЕРС | Энциклопедия Кругосвет. www.krugosvet.ru (рос.). Архів оригіналу за 29 квітня 2018. Процитовано 25 квітня 2018.
- ↑ Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — ISBN 3-540-00238-3.
- Цельсій // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Народились 8 грудня
- Народились 1701
- Уродженці Уппсали
- Померли 6 травня
- Померли 1744
- Померли у Швеції
- Випускники Уппсальського університету
- Науковці Уппсальського університету
- Члени Лондонського королівського товариства
- Члени Леопольдини
- Члени Шведської королівської академії наук
- Члени Прусської академії наук
- Шведські астрономи
- Шведські математики
- Люди, на честь яких названо астероїд
- Померли від туберкульозу