Перейти до вмісту

Амазонська низовина

Перевірена версія
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Амазонська низовина
порт. Bacia do rio Amazonas

Амазонська низовина
КраїниБразилія Бразилія
Венесуела Венесуела
Болівія Болівія
Гаяна Гаяна
Еквадор Еквадор
Колумбія Колумбія
Перу Перу
Суринам Суринам
РозташуванняПівденна Америка
Ширина1300—350 км
Площа6 300 000 км²
РічкиАмазонка, Мадейра, Ріу-Неґру, Жапура, Мараньйон, Тапажос
Амазонська низовина (Бразилія)
Амазонська низовина
Амазонська низовина
CMNS: Амазонська низовина у Вікісховищі
Амазонка із основними притоками

Амазонський басейн, Амазо́нська низовина́, Амазонія (порт. Bacia do rio Amazonas; ісп. Cuenca del Amazonas) — найбільша низовина планети Земля, що в басейні річки Амазонки, розташована в Південній Америці. Ширина Амазонської низовини на заході 1300 км, на сході звужується до 350 км[1]. Регіон обрамлений з півночі Гвіанським плоскогір'ям, з заходу хребтами гір Анд, з півдня Бразильським плоскогір'ям і плато Мату-Гросу, зі сходу низовина має вихід до Атлантичного океану, в північній частині перетинається екватором.

Басейн Амазонки утворений річкою Амазонкою та її притоками. Басейн займає площу близько (6,3 млн. км²), або близько 35,5 %, від південноамериканського материка. Він розташований у країнах Болівії, Бразилії, Колумбії, Еквадорі, Гаяні, Перу, Суринамі та Венесуелі[2].

Більшу частину басейну покриває тропічний ліс, також відомий як Амазонський дощовий ліс, або Амазонія. З площею в 5,5 млн. км² — є найбільшим тропічним лісом у світі.

Геологія

[ред. | ред. код]

Геологічні нашарування Амазонської низовини: докембрій, палеозой та мезозой, що перекриваються на сході неогеновим і антропогеновим алювієм.

Рельєф

[ред. | ред. код]

Регіон є з півночі Гвіанським плоскогір'ям, з заходу хребтами гір Анд, з півдня Бразильським плоскогір'ям і плато Мату-Гросу, зі сходу низовина має вихід до Атлантичного океану, в північній частині перетинається екватором.

Клімат

[ред. | ред. код]

Більшість території Амазонії розташована в екваторіальному і субекваторіальному типі клімату, де спостерігаються високі річні температури повітря це 25-28 °C і надмірна кількість вологи, дощі тут йдуть майже щодня. В деяких районах Амазонії випадає 3200 мм опадів за рік це переважно регіони які розташовані поблизу гір Анд, а так в переважній більшості територій опадів випадає від 1200 до 2400 мм/рік.

Річкова мережа

[ред. | ред. код]
Верхня течія Амазонки, Еквадор

Амазонська низовина має плоску форму, а тому через надмірне екваторіальне зволоження в даному регіоні накопичується велика кількість вологи і тече ряд великих і повноводних річок. Серед них виділяється одна велика річка — Амазонка з її 500 притоками: Мадейра, Ріо-Негро, Журуа, Жупура, Іса, Шінгу, Топажос, Токантінос, Пурус. Амазонка зі своїми притоками має площу водозбору 7,1 млн км², а до її басейну стікають річки, які належать 7 державам Південної Америки (Бразилія, Колумбія, Венесуела, Болівія, Еквадор, Гаяна, Перу).

Ґрунти й рослинність

[ред. | ред. код]
Сельва — тропічний ліс Амазонії.

Ґрунти — опідзолені червоноземи, вкриті вологими тропічними лісами (сельваси або гілея). У сельві Амазонії ростуть такі породи дерев: хінне, сандалове, хлібне, по деревах плетуться різні види ліан, а просто на гілках і стовбурах дерев зростають різні породи орхідей. На більш освітлених ділянках зростають ананаси, а на болотах ростуть величезні болотні рослини — вікторія-регія, які можуть витримати істоту масою близько 50 кг. Тому в Амазонії виділяють багатоярусність приблизно 5-6 ярусів, які тягнуться до висоти 120—160 м. Даний регіон дуже заболочений, а навесні та восени річки Амазонії через дощові сезони розливаються від свого звичного русла і затоплюють площу приблизно із площу Великої Британії.

Склад рослинності лісів Амазонії суттєво залежить від висоти поверхні низовини над рівнем води. Зокрема, розрізняють ліс «варзеа» (у зоні регулярного затоплення, на відстані понад 100 км від Амазонки, де рівень води піднімається іноді на 10 м). Серед найвідоміших рослин басейну Амазонки — гевея бразильська (дерево висотою до 30 м), яка дає схожий на молоко сік-латекс, із якого отримують каучук. 50-метрова бертолетія дає так звані «бразильські горіхи». У лісах «варзеа» зростає шоколадне дерево, або дерево-какао висотою до 10 м (для якого характерна кауліфлорія). Із вологих лісів центральної Америки походить авокадо . Східні схили Анд — батьківщина хінного дерева, із якого отримують ліки проти малярії.

У східній частині Амазонської низовини поширені пальмові савани.

Тваринний світ

[ред. | ред. код]

Тваринний світ багатий: терміти, яскраво забарвлені метелики, жуки, павуки , молюски, риби, змії, папуги, тукани, колібрі, тапіри, мурахоїди, лінивці, броненосці, пекарі, ягуари, пуми, широконосі мавпи, опосуми.

Ягуар в районі Міранди поблизу басейну Амазонки

Ссавці

[ред. | ред. код]

В Амазонії мешкає понад 1400 видів ссавців, більшість з яких є видами кажанів та гризунів. Серед великих ссавців тут живуть ягуар, оцелот, капібара, пума та тапір південноамериканський.

Птахи

[ред. | ред. код]
Докладніше: Птахи Амазонії

Близько 1500 видів птахів населяють басейн Амазонки.[3] Біорізноманіття Амазонки та величезна кількість різноманітних видів птахів представлена кількістю різних пташиних родин, що мешкають у цих вологих лісах. Прикладом може бути родина котингових, до якої належить гвіанський півник. Тут також можна зустріти таких птахів як тукани та колібрі. Ара відомі тим, що збираються сотнями вздовж глиняних скель річки Амазонки. У західній Амазонії сотні ар та інших папуг майже щодня спускаються до відкритих берегів річки, щоб поїсти глини,[4] за винятком дощових днів.[5]

Рептилії

[ред. | ред. код]

Анаконда зелена населяє мілководдя Амазонки, а удав смарагдовий та удав звичайний живуть у кронах амазонських дерев. Багато видів рептилій нелегально виловлюють та експортують для міжнародної торгівлі домашніми тваринами. Живі тварини є четвертим за величиною товаром у контрабандній індустрії після наркотиків, діамантів та зброї.[6]

Амфібії

[ред. | ред. код]

Понад 1500 видів амфібій плавають і мешкають в Амазонії. На відміну від помірних жаб, які здебільшого обмежені середовищем проживання поблизу води, тропічні жаби найчисленніші на деревах і відносно мало їх можна знайти поблизу водойм на лісовій підстилці. Причина цього явища досить проста: жаби повинні постійно тримати свою шкіру вологою, оскільки майже половина їхнього дихання здійснюється через шкіру. Висока вологість дощового лісу та часті дощі дають тропічним жабам безмежно більше свободи перебиратися на дерева і уникати численних хижаків у водах дощового лісу. Відмінності між помірними та тропічними жабами виходять за межі їхнього середовища проживання.

Населення

[ред. | ред. код]

Густота населення Амазонської низовини — 1 чол. на 4—5 км² (головним чином індіанці та метиси).

Господарство

[ред. | ред. код]

Основою економіки є лісовий промисел (збирання каучуку, бразильських горіхів, ефіроносів та ін.), сільське господарство має підсобний характер. Культивуються какао, тютюн, кава, банани, цукрова тростина, маніок. Корисні копалини мало розвідані; є нафта, золото, алмази. Розробляються поклади алюмінієвих руд неподалік від міста Сантарен і Белен (Бразилія), а також в Суринамі та Гаяні. Поблизу ж міста Макапа (Бразилія) видобувають марганцеві руди, а між річками Шінгу та Токантінас — залізні руди. Існують олов'яні поклади, поклади нафти, алмазів та золота. Амазонія дуже перспективний регіон з економічного погляду, який з кожним роком все більш розвивається зокрема його частина, яка належить Бразилії тому що в цій країні реалізується програма по освоєнню Амазонії. І на сьогоднішній день в бразильській частині Амазонії прокладено Трансамазонське шосе, яке об'єднало не лише більшість штатів Бразилії але й дало можливість країнам, які мають вихід до даного регіону краще обмінюватись своїми товарами та послугами і поглибити співпрацю між собою.

Держави регіону мають великі ресурси деревини це в першу чергу Бразилія.

В Амазонії, зокрема поблизу річки Амазонки швидко розвинулось с/г, активніше почали розводити велику рогату худобу і вирощувати каучуконоси, з яких виготовляють натуральну гуму. В деяких районах регіону вирощують цитрусові, банани, технічні культури. Слід відзначити, що в Амазонії створені ряд міжнародні та національних природних парків це: Піку-да-Небліна, Амазонія, Жау, Ріо-Негро, в штаті Амазонас (Бразилія), Пакаас-Новус (Бразилія, штат Рондонія), Шінгу (Бразилія, штат Гояс), Ману (Перу), Макарена (Колумбія), Канайма (Венесуела).

Головні порти Бразилії: Белен (в бухті Маражо), річкові — Манаус (центри імпортної і експортної торгівлі), Обідус, Сантарен. У Перу — річковий порт Ікітос.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Амазонська низовина // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
  2. Goulding, M., Barthem, R. B. and Duenas, R. (2003). The Smithsonian Atlas of the Amazon, Smithsonian Books ISBN 1-58834-135-6
  3. Butler, Rhett (31 July 2012). Diversities of Image. Mongabay.com. Процитовано 20 December 2014.
  4. Munn, C. A. 1994. Macaws: winged rainbows. National Geographic, 185, 118–140.
  5. Brightsmith D. J. (2004). Effects of weather on parrot geophagy in Tambopata, Peru. Wilson Bulletin. 116 (2): 134—145. doi:10.1676/03-087b. S2CID 83509448.
  6. Amazon Reptiles. Mongabay.com.

Посилання

[ред. | ред. код]