Аксонометричні проєкції
Аксонометри́чні проє́кції (від дав.-гр. ἄξων — «вісь» + μετρέω — «міряю») — наочне зображення просторових форм на площині методом паралельного проєктування (див. аксонометрія).
В аксонометричній проєкції зображуваний об'єкт належить до умовної прямокутної (ортогональної) просторової системи координат, осі якої паралельні основним розмірам зображуваного об'єкта. Основою аксонометричного зображення предмета є аксонометричні координати його характерних точок і аксонометричний масштаб.
Ортогональна проєкція — креслення, виконане в прямокутних (ортогональних) проєкціях, є основним видом зображення, яким користуються в техніці. Проте не завжди прямокутні проєкції мають достатню наочність. Тому виникає необхідність в таких зображеннях, які, маючи наочність, давали б уявлення про відносні розміри предмета та його форму. Таким видом зображень є аксонометричні проєкції. Вони передають одним зображенням просторову форму предмета. Таке зображення створює у людини враження, близьке до того, яке виходить при розгляданні предмета в натурі.
ЄСКД визначає для використання такі аксонометричні проєкції[1][2]:
- Прямокутна проєкція (напрям проєціювання перпендикулярний до площини проєкції):
- прямокутна ізометрична проєкція;
- прямокутна диметрична проєкція.
- Косокутна проєкція (напрям проєціювання не перпендикулярно до площини проєкції):
- фронтальна ізометрична проєкція;
- горизонтальна ізометрична проєкція;
- фронтальна диметрична проєкція.
У маркшейдерській практиці часто використовуються диметричні косокутні аксонометричні проєкції:
- а) профільна аксонометрія при побудові блок-діаграм геологічної структури за результатами розвідки свердловинами, розташованими по лінії навхрест простягання структури. При цьому вісь х умовної системи координат збігається з лінією розвідки, вісь у — з напрямком простягання структури, а вісь z — з висотою. При зазначених умовах проєціювання вертикальних розрізів структури по лініях розвідки виконуються копіюванням на блок-діаграму структури у відповідних місцях;
- б) планова аксонометрія — при побудові аксонометричного зображення за результатами горизонтальних розрізів (погоризонтних планів) родовища корисної копалини. При цьому погоризонтні плани переносяться на аксонометричне зображення копіюванням у відповідних місцях.
Аксонометричні координати(рос. аксонометрические координаты, англ. axonometric coordinates, нім. axonometrische Koordinaten f pl) — координати в аксонометричній проєкції. В залежності від умов проєціювання осі умовних прямокутних просторових координат спотворюються у визначених відношеннях, які називаються показниками спотворення вздовж координатних осей і виражаються відношенням аксонометричних координат до відповідних просторових прямокутних (ортогональних) координат тієї самої точки. Показники спотворення — р, q, r відповідно для осей х, у, z.
Аксонометричний масштаб (рос. аксонометрический масштаб, англ. axonometric scale, нім. axonometrische Massstab m) — система аксонометричних осей, градуйованих відповідно до прийнятих умов проєктування (S, Т, U, р, q, r) чисельним масштабом зображення. Тут S, T, U — кути між аксонометричними осями, обчислюються за значеннями р, q, r (показники спотворення уздовж координатних осей) чи беруться з відповідних таблиць з нарисної геометрії.
- ДСТУ ISO 5456-3:2006 Кресленики технічні. Методи проеціювання. Частина 3. Аксонометричні зображення (ISO 5456-3:1996, IDT)
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.