Коноплі
| Коноплі | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Розиди (Rosids) |
| Порядок: | Розоцвіті (Rosales) |
| Родина: | Коноплеві (Cannabaceae) |
| Рід: | Коноплі (Cannabis) L. |
| Види | |
| |
 Вікісховище: Cannabis
| |
Коно́плі (Cannabis) — рід однолітніх лубоволокнистих рослин родини коноплевих порядку розоцвітих. За давнішими класифікаціями коноплі відносили до шовковицевих (тутових) і кропивних. Терофіт.
Раніше в роді виділялись кілька видів
- Коноплі посівні (Cannabis sativa)
- Коноплі індійські (Cannabis indica)
- Коноплі дикі (Cannabis ruderalis)
Тепер усі вони віднесені до виду конопель посівних.
Українське слово «коноплі» споріднене з латинською назвою конопель — cannabis. Слово cannabis (грец. κάνναβις, лат. cannabis) найімовірніше походить зі скіфської чи фракійської мов. Споріднене з албанським kanep, вірменським kanap', литовським kanapės, перським kanab, а також англійським canvas (ряднина)[1].
Коноплі є однією з найдавніших технічних культур людства. Вироби з них відомі ще з 1 тисячоліття до н. е.. Міцні конопляні волокна спочатку використовували для плетіння мотузок. Потім навчилися виготовляти з волокон тканини, а з тканин — одяг. Зрештою з конопляного насіння почали виробляти олію.
Назва конопель — вперше зафіксована в шумерських текстах як «кунібу». Часто її перекладають як «димна», натякаючи на те, що цю траву ще й палили. Але це може бути «народна етимологія» імені. Шумери розповідали, що їхні коноплі не є місцевими за походженням, їх свого часу привезли з далекої «країни за горами», під якою, швидше за все, розуміли Іран або ж Середню Азію. Цілком можливо, що привезли разом із назвою, не до кінця розуміючи її значення.
В степових племен коноплі могли запозичити й китайці. Хоча самі китайці стверджують, що одомашнили цю рослину самостійно, ще й навчили вирощувати її сусідів.
За середньовіччя коноплі були однією з найпоширеніших культур в Європі. З початком нового часу вони набули особливого значення як сировина для виготовлення канатів для кораблів. Відомо, скажімо, що англійський король Генріх VIII, а потім і його дочка Єлизавета I видавали спеціальні «конопляні укази», які зобов'язували їхніх підданих у примусовому порядку відводити ділянки землі під коноплі, щоб флот і країна не залишилися без «стратегічної сировини»[2].
Каннабіс був завезений до Нового Світу іспанцями у 1530−1545 роках[3][4][5].
У 1842 році ірландський лікар Вільям О'Шонессі, який вивчав каннабіс під час його роботи у Бенгалії, привіз каннабіс із собою до Британії, породивши нову хвилю інтересу до рослини[6]. Він, зокрема, задокументував, що каннабіс може послаблювати симптоми холери, такі як біль та блювота. До кінця 19 століття каннабіс набув поширення у європейських і американських аптеках та лікарнях, і використовувався проти болю в животі, мігреней, запалень, безсоння тощо[7].
Насіння конопель містить 30–35 % олії, 18–23 % білка, 20 % крохмалю, 15 % клітковини, 4–5 % золи. Олія попри свої високі смакові якості, багата на легкозасвоювані жирні кислоти — лінолеву, ліноленову, гамма-ліноленову, що сприяє утворенню гамма-глобуліну, який має протибактеріальні і противірусні тіла. Олія використовується у салатах, при виготовленні кондитерських виробів, випіканні здобного хліба тощо. Добувають її холодним та гарячим пресуванням.[8]
Волокно конопель довге, грубе, але має велику міцність і не піддається гниттю при тривалому перебуванні у воді. З волокна виготовляють тканини, брезент, парусину, мішковину, пожежні рукави, канати, шпагат, шнури, цінний папір. Тканини з конопель антистатичні, гігієнічні, поглинають до 30 % поту і 95 % ультрафіолетових променів. Одяг з конопель рекомендується щоденно носити людям схильним до захворювання ревматизмом, алергією шкіри, хворобами хребта.
З відходів первинної переробки конопель (костриці) виготовляють пластмасу, будівельні термоізоляційні та меблеві плити, фанеру, брикети для палива, целюлозу, за новими технологіями із волокна та костриці — оздоблювальні матеріали для офісів під дерево, мармур. Коноплесировина придатна для виготовлення окремих вузлів в авто- і літакобудуванні[9].
Швидковисихаюча олія конопель широко використовується для виробництва оліфи, фарб, лаків, замазки, мила і ін.. Фарби, виготовлені на конопляній оліфі, дуже стійкі, тому використовуються при фарбуванні залізних дахів та інших зовнішніх металевих предметів. З конопляного насіння добувають вітаміни і фітин, які використовують у медицині. Екстракти з листя конопель мають виражені антибактеріальні властивості. Конопляна макуха є цінним концентрованим білковим кормом для тварин. Кілограм макухи за вмістом перетравного протеїну відповідає 2,9 кг вівса або 3 кг ячменю, 3,1 кг кукурудзи, 15,3 кг картоплі.[10]
Коноплі є однією з найважливіших культур, які здатна рекультивувати забруднені й виведені з обороту землі шляхом винесення з ґрунту отруйних домішок. Із конопель можна виготовити до 50 тис. різноманітних виробів[11].
Базова колекція конопель Інституту луб'яних культур нараховує станом на 2007 р. 454 зразки із 27 країн світу, в тому числі 145 із України, 65 — із СНД і 244 — з інших країн.
Лікарські засоби, які виготовляються із конопель, відомі як медичний канабіс. Такі засоби частково легалізовані у багатьох країнах, зокрема, в Україні.
13 липня 2023 року український парламент у першому читанні ухвалив законопроєкт про легалізацію медичного канабісу[12].
Латинська назва — «каннабіс» — часто використовується як синонім слова «марихуана», для позначення наркотичних речовин, виготовлених з конопель. Використання таких речовин на основі конопель є порівняно безпечним і повністю легальним для дорослих осіб у таких країнах як Канада і Уругвай. Однак у багатьох інших країнах, зокрема в Україні, використання марихуани є забороненим.
- ↑ Online Etymology Dictionary. Etymonline.com. Архів оригіналу за 20 листопада 2004. Процитовано 17 лютого 2011.
- ↑ Олексій Мустафін. Олія. Масні перегони. Еспресо. 2019-04-28. Архів оригіналу за 3 травня 2020. Процитовано 1 травня 2020.
- ↑ Booth, Martin (2004). Cannabis: A History. Picador. с. 38.
- ↑ David E. Newton (2017). Marijuana: A Reference Handbook, 2nd Edition. с. 325.
- ↑ Eileen Konieczny, Lauren Wilson (2018). Healing with CBD.
- ↑ Iversen, Leslie L. (2007). The Science of Marijuana. Oxford University Press. с. 110–. ISBN 978-0-19-988693-7. Архів оригіналу за 27 червня 2019. Процитовано 20 червня 2022.
- ↑ Little, Becky (31 серпня 2018). Why the US Made Marijuana Illegal. History.com (англ.). Архів оригіналу за 7 лютого 2022. Процитовано 20 червня 2022.
- ↑ М. Л. Рева, Н. Н. Рева Дикі їстівні рослини України / Київ, Наукова думка, 1976 — 168 с. — С.101
- ↑ Лихочвор В. В. Рослинництво. Технології вирощування сільськогосподарських культур. — К.: Центр навчальної літератури, 2004. — 808 с
- ↑ Лихочвор В. В. Рослинництво. Технології вирощування сільськогосподарських культур. — К.: Центр навчальної літератури, 2004. — 808 с.
- ↑ Голобородько П. А., Вировець В. Г. Коноплі підкорюють світ // Пропозиція — 1999. — № 5. — С. 26–27.
- ↑ Чеплик, Роман (7 липня 2023). Від заборони до прогресу: легалізація медичного канабісу в Україні. GTInvest (укр.). Процитовано 14 липня 2023.
- 『新編 日本史辞典』 (Нове видання. Словник історії Японії) 京大日本史辞典編纂会、東京創元社、1994. — P.9.
- Коноплі дикі (Cannabis ruderalis Janisch.) // Аграрна енциклопедія [Архівовано 23 квітня 2016 у Wayback Machine.]
- Як в Україні відроджують переробку технічної коноплі Latifundist — все об агробизнесе
| Прядивні культури |  | |
|---|---|---|
| Цукроносні культури | ||
| Бульбоплідні культури | ||
| Олійні культури | ||
| Ефіроолійні культури | ||
| Лікарські культури | ||
| Наркотичні культури | ||
| Дубильні культури | ||
| Каучуконосні культури | ||