Перейти до вмісту

Генотип

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 15:14, 23 вересня 2024, створена Шкурба Андрій Вікторович (обговорення | внесок) (Уточнення)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Тут співвідношення між генотипом і фенотипом проілюстровано за допомогою квадрата Пеннета для характеристики кольору пелюсток у гороху. Літери B і b представляють гени кольору, малюнки показують вислідні квіти.

Геноти́п — сукупність генів певного організму. На відміну від поняття генофонд, генотип характеризує особину, а не вид. Подібне поняття геном позначає сукупність генів, які містяться в гаплоїдному (одинарному) наборі хромосом даного організму. Разом з факторами зовнішнього середовища геном визначає фенотип організму.

Термін «генотип» нарівні з термінами «ген» і «фенотип» ввів генетик В. Л. Йогансен в 1909 р. у своїй науковій роботі «Елементи точного вчення спадковості»[1].

Зазвичай про генотип говорять в контексті певного гена, у поліплоїдних особин він означає комбінацію алелів певного гена. Більшість генів проявляються у фенотипі організму, але фенотип і генотип відрізняються за такими показниками:

  • за джерелом інформації (генотип визначається при вивченні ДНК особини, фенотип реєструється при спостереженні зовнішнього вигляду організму).
  • генотип не завжди відповідає одному і тому ж фенотипу. Деякі гени проявляються у фенотипі тільки за певних умов. З іншого боку, деякі фенотипи, наприклад, забарвлення шерсті тварин, є результатом взаємодії декількох генів за типом комплементарності.

Див. також

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Айала Ф., Кайгер Дж. Современная генетика: В 3 т. — М.: Мир, 1987–1988. — Т. 1. — 295 с.; Т. 2. — 368 с.; Т. 3. — 335 с.
  • Алиханян С. И., Акифьев А. П., Чернин Л. С. Общая генетика. — М.: Высш. шк., 1985. — 446 с.
  • Гершензон С. М. Основы современной генетики. — К.: Наук. думка, 1983. — 558 с.
  • Гершкович И. Генетика. — М.: Наука, 1968. — 698 с.
  • Дубинин Н. П. Генетика. — Кишинёв: Штииница, 1985. — 533 с.
  • Жимулёв И. Ф. Общая и молекулярная генетика. — Новосибирск: Сиб. унив. изд-во, 2003. — 478 с.
  • Инге-Вечтомов С. Г. Генетика с основами селекции. — М.: Высш. шк., 1989. — 592 с.
  • Клаг Уильям С., Каммингс Майкл Р. Основы генетики. — М.: Техносфера, 2007. — 896 с.
  • Льюин Б. Гены: Пер. с англ. — М.: Мир, 1987. — 544 с.
  • Пухальский В. А. Введение в генетику. — М.: КолосС, 2007. — 224 с.
  • Сингер М., Берг П. Гены и геномы: В 2 т. — М.: Мир, 1998. — Т. 1. — 373 с.; Т. 2. — 391 с.

Ресурси Інтернету

[ред. | ред. код]

Виноски

[ред. | ред. код]
  1. http://bse.sci-lib.com/article056289.html [Архівовано 8 грудня 2015 у Wayback Machine.] Иогансен Вильгельм Людвиг