Апостолівський район

Апостолівський район
ліквідована адміністративно-територіальна одиниця
Герб Прапор
Колишній район на карті Дніпропетровська область
Основні дані
Країна:	СРСР ( УСРР),  Україна
Область:	Дніпропетровська область
Код КОАТУУ:	1220300000
Утворений:	1923 рік
Ліквідований:	17 липня 2020 року
Населення:	▼ 55 631 (на 1.04.2016)
Площа:	1380 км²
Густота:	41.8 осіб/км²
Тел. код:	+380-5656
Поштові індекси:	53800-53860
Населені пункти та ради
Районний центр:	Апостолове
Міські ради:	2
Сільські ради:	10
Міста:	2
Селища:	6
Села:	31
Районна влада
Голова ради:	Мудрий Віктор Олексійович
Голова РДА:	Патоєв Сергій Васильович
Вебсторінка:	Апостолівська РДА
Адреса:	53800, Дніпропетровська область, м. Апостолове, вул. Набережна, 18
Мапа
Апостолівський район у Вікісховищі

Апо́столівський райо́н — колишня адміністративно-територіальна одиниця України, що була розташована на півдні Дніпропетровської області. Адміністративний центр місто Апостолове. Населення становило 57 403 осіб (на 1 лютого 2012 року).

17 липня 2020 року був ліквідований внаслідок адміністративно-територіальної реформи.

Географія

Загальна площа земель становить 138 000 га, сільськогосподарських угідь — 104,756 га. Переважну більшість району займають чорноземи, більшість з яких звичайні й південні.

Розташування

На півночі межує з Криворізьким та Софіївським районами, на сході з Нікопольським, на півдні з Високопільським і Нововоронцовським районами Херсонської області та на заході з Широківським районом.

Клімат

Клімат району помірно континентальний. Характеризується відносно прохолодною зимою і спекотним літом. Середня річна температура в межах +7…+9 °С. Найхолодніший місяць — січень (–4…–6 °С), найтепліший — липень (+21…+23 °С). Річна кількість опадів 400—430 мм. Кількість сонячних днів становить в середньому 240 на рік. Середньорічна кількість опадів становить 400—480 мм близько 2/3 з них випадає в теплий період року. Стійкий сніжний покрив буває в 50 % взимку. Влітку переважають південно-східні сухі вітри, які часто завдають значної шкоди сільському господарству. Апостолівський район відносять до одного з найпосушливіших районів Дніпропетровської області.

Надра

З природних ресурсів у районі є запаси марганцевих руд, боксити, глина, руда, кварц, буре вугілля, граніт, вапняк. Видобувають граніт і глину. Запасів граніту тут понад 70 млн м³.

Водні ресурси

Основними водними артеріями району є неглибокі річки: Кам'янка, Базавлук, Базавлучок, Жовтенька. На території району на південному сході розташоване Каховське водосховище. Крім того, проходить канал Дніпро — Кривий Ріг, який було збудовано в 1960-ті роки. Навколо цього каналу розташована ціла мережа каналів для зрошення сільськогосподарських земель.

За даними Апостолівського міжрайонного управління водного господарства на території району розташовано:

• 155 ставків, загальною площею водного дзеркала 1122,91 га;
• 4 водосховища, загальною площею водного дзеркала 1828,5 га;
• 6 річок, загальною довжиною 117,6 км.

Екологія

Однією з найболючіших проблем району є якість питної води. Зокрема показники мікробіологічної оцінки якості, наявності нестандартних проб, рівнем вмісту коліфагів та наявності ентеровірусів у питній воді району в декілька раз перевищують аналогічні середньобласні показники. Криворізька ТЕС розташована в місті Зеленодольськ є одним із найбільших забруднювачів в Дніпропетровській області, річний об'єм скидання забруднених вод у Зелонодольське водосховище в 2002 році становив 7 443 000 м³.

Різке посилення процесів підтоплення населених пунктів та сільгоспугідь останніми роками призвело до виникнення на території району вкрай незадовільних санітарно-побутових та екологічних умов проживання людей. Порушення режиму підземних та поверхневих вод викликане, насамперед, факторами техногенного характеру. Виділяються ділянки, де підвищення рівня ґрунтових вод зафіксовано практично до земної поверхні. Згідно з довгостроковим прогнозом циклічності природної водності практично на всій території району очікується подальше підвищення рівня ґрунтових вод, що триватиме до 2035 року.

Історія

Відомості про перших поселенців сягають давнини. Це була територія на якій починаючи з VI—III тис. до н. е. жили скіфи, сармати, уличі та печеніги.

У першій половині XVI століття ця територія належала Запорізькій Січі. Тут формувалися загони, які під проводом Богдана Хмельницького в 1648 році виступили проти польсько-литовської влади.

Центр району місто Апостолове засноване державними селянами- переселенцями в 1793 році. Спочатку село мало назву Вошиве ( бо було розташоване на прудах та балці Вошивій), а згодом, після освячення церкви на честь Покрова Богородиці, дістало назву Покровське, а пізніше й Ново-Покровське. В 1902 році під час будування залізничної колії, частину земель, що була в часному володінні у нащадків Михайла Даниловича Апостола(правнука останнього виборного гетьмана війська Запорізського Данила Апостола) поблизу Покровського, було продано під будівництво з умовою, що станція буде носити назву, пов'язану з родиною Апостолів.Тому й до сьогодення станція має назву " Апостолово". В 15 км від станції розташоване село Михайлівка, яке заснував Михайло Данилович Апостол, придбавши в 1793 році 12 тисяч десятин вільної землі.Михайло на свою честь назвав населений пункт Михайловка- Апостолово.Ця назва за селом зберігалася майже до 1923 року. Потім село залишилося під назвою Михайлівка. Згідно даних Губернського статистичного комітету по 1896 року село Покровське було волосним центром з волосним правлінням на 736 дворів, 4419 мешканців (2213 чол., 2206 жін.). Була православна церква, земська одно-класна школа на 158 учнів (130 хлопч., 28 дівч.), церковно-приходська школа на 35 учнів (15 хлопч., 20 дівч.), ярмарок, 50 базарних днів, 6 лавок, 2 винні лавки та корчма.

В роки громадянської війни Апостолівський район був одним із важливих воєнних плацдармів боротьби між більшовицькими військами та силами генерала Петра Врангеля.

1923 року був створений Апостолівський район у складі Криворізької округи Катеринославської губернії з центром в місті, об'єднавши село Покровське, залізничну станцію Апостолово та робітниче селище й нарекли районий центр Апостоловим.

Апостолівський район, як і весь регіон сильно постраждав під час голодомору — кількість населення району з 1927 по 1936 роки зменшилося майже на третину.

1930 року зі скасуванням Криворізької округи Апостолівський район увійшов до Дніпропетровської області. У 1936-1938 роках Апостолівський район називався Косіорівським, а з 1938 року Єжовським районом у зв'язку з перейменуваннями районного центру, повернувши собі знову назву Апостолівського району перед 2 світовою війною. У 1941—1943 роках Апостолівський район входив до Криворізького земельного повіту Дніпропетровського генерального округу.

Кілька партизанських загонів діяло тут і в роки Другої світової війни. 3599 жителів району нагороджено орденами і медалями, одному з жителів, Фартушному Дмитру Васильовичу — присвоєно звання Героя Радянського Союзу.

Кінодраматург Олександр Довженко в колишньому селі Грушівка Апостолівського району створював відомий твір «Поема про море», яка стала класикою українського кіномистецтва.

Адміністративний устрій

Район адміністративно-територіально поділяється на 2 міські та 2 сільські громади, які об'єднують 39 населених пунктів та підпорядковані Апостолівській районній раді. Адміністративний центр — місто Апостолове.

Найбільші населені пункти

№	Населений пункт	Населення, осіб (2001)
1	Апостолове	16 356
2	Зеленодольськ	14 986
3	Мар'янське	4 183
4	Нива Трудова	4 004
5	Грушівка	3 998
6	Велика Костромка	2 784
7	Кам'янка	1 896
8	Токівське	1 699
9	Михайлівка	1 513
10	Запорізьке	1 261

Населення

Згідно з результатами Перепису населення України 2001 року в Апостолівському районі проживає 64 000 осіб. Кількість мешканців району з 1989 року зменшилась на 6 300 осіб. Доля чоловіків становить 46,8 % (30 000 чол.), тоді як жінок 53,2 % (34 000 чол.), і це відношення в порівнянні з 1989 роком майже не змінилося. В містах проживає 31 200, а в селах 32 800 мешканців району. Доля українців у загальній кількості мешканців району становить 79,3 % і має стійку тенденцію до збільшення, у той час як доля росіян 17,6 % і постійно знижується. Кількість представників інших національностей становить менше 1 %.

Розподіл населення за віком та статтю (2001)

Стать	Всього	До 15 років	15-24	25-44	45-64	65-85	Понад 85
Чоловіки	30 071	6297	4264	9070	7465	2879	96
Жінки	34 169	5730	3879	9458	9390	5282	430
Статево-вікова піраміда Чоловіки Вік Жінки 96  85 + 430  144  80-84 481  498  75-79 1252  1029  70-74 1774  1208  65-69 1775  2227  60-64 3188  1238  55-59 1670  1860  50-54 2180  2140  45-49 2352  2598  40-44 2636  2409  35-39 2577  2029  30-34 2207  2034  25-29 2038  1895  20-24 1844  2369  15-20 2035  2744  10-14 2572  2106  5-9 1811  1447  0-4 1347

За даними Головного управління статистики в Дніпропетровській області кількість населення в районі на 1 лютого 2011 року становила 57 673 осіб.

Економіка

Економічну основу району забезпечує промисловість та аграрний сектор. У агропромисловому комплексі району функціонують 36 товариств, 218 фермерських господарств. На території району також розташовані промислові підприємства: ВП «Київський кар'єр», ТОВ «Апостолівагромаш», ВАТ «Підстепнянський завод будівельних матеріалів», ВАТ «Апостолівський комбікормовий завод», ТОВ «Зеленодольський хлібокомбінат», ВАТ «Завод Континент».

На території району розташована одна з найбільших в Україні теплових електростанцій — Криворізька ДРЕС-2 яка є структурним підрозділом ВАТ «Дніпроенерго», проектна потужність 24,8 мільярдів кВт/год. Питома вага в загальному обсязі виробництва становить 95 %.

Апостолівський район займає друге місце серед сільських районів області з виробництва промислової продукції, яку випускають 10 підприємств: електрична та теплова енергія, гранітні блоки, щебінь, збірний залізобетон, відцентрові насоси, борони, комбікорм і гранульовані висівки, борошно, макаронні та хлібобулочні вироби, ковбасні вироби, олія та інше. 95 % загального обсягу промислової продукції в районі займає виробництво електроенергії (Криворізька ТЕС), в середньому на рік виробляється 4,5 млрд кв. годин на рік.

Продукція з Апостолівського граніту (Токівський гранітний кар'єр та ВП «Київський кар'єр») широко відома як в Україні, так і за її межами. Токівським гранітом, наприклад, облицьовано будівлю Московського державного університету імені М. В. Ломоносова на Воробйових горах, проведено реконструкцію Мавзолею Володимира Леніна, з того ж граніту споруджено постаменти для пам'ятників Володимиру Леніну у Дніпрі та Івану Франку у Львові.

Транспорт

Районом проходить транспортний коридор Н23 (Кропивницький — Запоріжжя), також регіональні автошляхи Т 0403, Т 0411, Т 0419 та Т 0443.

У районі розташований залізничний вузол станція Апостолове, яка є кінцевою для лінії у напрямку Дніпра-Лоцманської та Нижньодніпровськ-Вузла. Є транзитною на лінії Кривий Ріг — Нікополь — Запоріжжя та відгалуження в напрямку Снігурівки — Херсона.

Залізничні станції: 373 км, Жовтокам'янка, Підстепне та Тік.

Зупинні пункти: 29 км, 47 км, 71 км, 335 км, 355 км та Нива Трудова.

Побут та інфраструктура

Медичне обслуговування населення

Надання медичної допомоги проводиться центральною районною та Зеленодольською міською лікарнями, 8-ма лікарськими амбулаторіями та 21 ФАПом.

Освіта та культура

В районі функціонує 29 шкіл, де навчається майже 8 000 учнів, 3 позашкільні заклади, 22 дитячих садків із 1378 вихованцями. Працюють 725 педагогів. Функціонує 25 профільних класів, де 812 учнів навчаються за природно-математичним, суспільно-гуманітарним, художньо-естетичним, технологічним профілями. Ведеться позашкільна робота в 285 гуртках. Виробнича міжшкільна майстерня здійснює професійну підготовку учнів 10-11 класів з 6 професій. Гарячим харчуванням охоплено понад 80 % дітей, 2515 учнів — безкоштовно.

У районі працюють 25 клубних установ, Палац культури, районний Будинок культури, Історико-краєзнавчий музей, 3 школи естетичного виховання, 3 спортивні школи.

Засоби масової інформації

В районі видається газета «Апостолівські новини». Працює місцевий телеканал «Атлант» та FM-радіостанція «Атлант».

Об'єкти туризму

На території Апостолівського району знайдено і досі знаходять велику кількість половецьких баб. Біля села Усть-Кам'янка археологами було знайдено та досліджено кургани Сарматського часу. В Апостолівському районі відкрито слов'янське поселення, житла якого були глинобитними, а всередині їх містилися печі-кам'янки. Тут же знайдені зернотертки. Відкриті слов'янські поселення не мають укріплень.

Поблизу міста досліджено кілька курганів доби бронзи (III—І тис. до РХ).

В Апостоловому збереглася Церква Святої Покрови. Працює Народний музей історії Апостолівського району.

Особистості

Два уродженця району нагороджено званням Героя Радянського союзу, Калина Олександр Данилович — Герой Радянського Союзу, льотчик-випробувач ОКБ А. Н. Туполєва, та Фартушний Дмитро Васильович — Герой Радянського Союзу, командир роти 229-го гвардійського стрілецького полку 72-ї гвардійської стрілецької дивізії 7-ї гвардійської армії Степового фронту, гвардії лейтенант. Помер у шпиталі в 1946 році, похований в Апостоловому. У місті народився Петруш Микола Андрійович — 1856 року народження, Херсонська губернія, генерал-майор Російської армії у відставці, нагороджений багатьма орденами Російської імперії.

За одержання високих урожаїв зернових культур були нагороджені званням Героя Соціалістичної Праці керувальним відділком радгоспу С. М. Коваленку присвоєно звання та ланкова Я. М. Корчевій.

В районі народилося чимало відомих діячів української культури — український маляр-реаліст Шишко Григорій Гордійович та українська поетеса — Марія Павленко (*1939-†2006), секретар Житомирської Спілки письменників України, голова літературного об'єднання імені Михайла Клименка. Село Мар'янське дало світу Олексія Нирка — подвижника кобзарства Криму і Кубані, бандуриста, історика кобзарства, голову Ялтинської «Просвіти» (1988–1991), керівника капели бандуристів ім. С. Руданського в Ялті. Відразу двох відомих українських поетів дало село Кам'янка — Іов Іван Павлович та Чхан Михайло Антонович.

Народилися в районі й два відомих представника українського спорту — Ольга Гребенюк — перша жінка в Дніпропетровській області, яка носить звання Майстра спорту України з гирьового спорту, та Андрій Гребенюк — один із відомих силачів України.

В селі Михайлівка Апостолівського району народився відомий український журналіст і політичний діяч Семенко Юрій Сергійович. Також в Михайлівці народився відомий під час Другої світової війни снайпер Ганочка Михайло Григорович, отримавший 138 перемог.

Політика

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Апостолівського району були створені 34 виборчі дільниці. Явка на виборах складала — 51,19 % (проголосували 24 144 із 47 163 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 41,43 % (10 004 виборці); Олег Ляшко — 9,25 % (2234 виборці), Сергій Тігіпко — 9,14 % (2 206 виборців), Юлія Тимошенко — 8,98 % (2 167 виборців), Анатолій Гриценко — 7,60 % (1 834 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 2,60 %.

Джерела

• Сайт ВР України^{[недоступне посилання з червня 2019]}
• Сайт Дніпропетровської облради
• Сайт Дніпропетровської ОДА
• Результати всеукраїнського перепису населення 2001 рік [Архівовано 31 липня 2017 у Wayback Machine.]
• Вплив ґрунтів на забруднення токсичними речовинами. [Архівовано 12 січня 2008 у Wayback Machine.](рос.)
• Екологічний паспорт Дніпропетровської області
• Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку музеїв»
• Апостолівський район — Інформаційно-пізнавальний портал | Дніпропетровська область у складі УРСР [Архівовано 17 березня 2013 у Wayback Machine.] (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Дніпропетровська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1969. — 959 с.)
• Енциклопедія Криворіжжя: у 2-х тт./Упорядник В. П. Бухтіяров. Кривий Ріг: ЯВВА,2005.

Література

• Апостолівський район // Історія міст і сіл Української РСР: у 26 т. / П. Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967—1974. — том Дніпропетровська область / А. Я. Пащенко (голова редколегії тому), 1969 : 959с. — С.113-141, 122—124