Selfridges

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 08:47, 6 червня 2024, створена Alice Redhotroof (обговорення | внесок) (стиль)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Selfridges
Типбізнес
department store chaind і brick and mortard
Галузьроздрібна торгівля
Засновано1909
Засновник(и)Гаррі Гордон Селфрідж
Штаб-квартираSelfridges[d]
Власник(и)Galen Westond
selfridges.com
CMNS: Selfridges у Вікісховищі


Selfridges, також знана як Selfridges & Co. ― мережа елітних універмагів у Великій Британії, якою керує канадська група Selfridges Retail Limited[1]. Її заснував Гаррі Гордон Селфрідж у 1908 році. Флагманський магазин на лондонській Оксфорд-стріт є другим за величиною магазином у Великобританії (після Harrods) і відкрився 15 березня 1909[2]. Інші магазини Selfridges відкрилися в Траффорд-центрі та на Біржовій площі в Манчестері, а також у Бірмінгемі.

Історія

[ред. | ред. код]
Гаррі Гордон Селфрідж, 1880 рік

Основою успіху Гаррі Гордона Селфріджа був його невпинний інноваційний маркетинг, який був ретельно виражений у його магазині на Оксфорд-стріт. Будучи родом з Америки, Селфрідж спробував спростувати ідею про те, що споживач був чисто американським явищем. Він спробував перетворити шопінг у веселу пригоду та форму дозвілля замість рутинної роботи[3], перетворивши універмаг на соціальну та культурну пам'ятку, яка надала жінкам громадський простір, в якому вони могли почуватися комфортно та балувати себе[4]. Наголошуючи на важливості створення сприятливої атмосфери, він розмістив товари на вітрині, щоб покупці могли їх вивчити, перемістив високоприбутковий парфумерний прилавок у центр на першому поверсі та встановив правила, які зробили покупки безпечними та легкими для покупців. Ці правила були перейняті сучасними універмагами у всьому світі.

Магазин Selfridges у Лондоні

Вважається, що або Селфрідж, або Маршалл Філд вигадали фразу «клієнт завжди правий»[5]. Селфрідж регулярно використовував її у своїй рекламі. Він приваблював покупців освітніми та науковими експонатами і сам цікавився освітою та наукою, вважаючи, що виставки познайомлять потенційних нових клієнтів із Selfridges і, таким чином, забезпечать як швидкі, так і довгострокові продажі.

У 1909 році, після першого польоту через Ла-Манш, моноплан Луї Блеріо був виставлений на виставці в Selfridges, де його побачили 12 000 людей. Джон Лоугі Берд провів першу публічну демонстрацію силуетних зображень, що рухаються, по телебаченню з першого поверху Selfridges з 1 по 27 квітня 1925 року[6].

У 1920-х та 1930-х роках на даху магазину розташовувалися терасові сади, кафе, поле для міні-гольфу та збройовий клуб. Дах, з якого відкривався вид на Лондон, був звичайним місцем для прогулянок після походу по магазинах і часто використовувався для показів мод. Під час Другої світової війни підвал магазину використовувався як бомбосховище, і під час нальотів співробітники зазвичай виглядали запалювальні бомби і чергували по черзі[7].

Сейсмограф Мілна-Шоу був встановлений на третьому поверсі магазину на Оксфорд-стріт у 1932 році, прикріплений до однієї з головних опор будівлі, де він залишався незайманим рухом чи покупцями. Він успішно зафіксував бельгійський землетрус 11 червня 1938, який також відчувався в Лондоні. В 1947 він був переданий Британському музею[8].

Магазин Selfridges у Траффорд-центрі, який відкрився у 1998 році

В 1926 Selfridges заснувала компанію Selfridge Provincial Stores company, яка з роками розширилася і включила в себе шістнадцять провінційних магазинів, але в 1940 вони були продані партнерству Джона Льюїса. Мережа універмагів Lewis з Ліверпуля придбала магазин, що залишився на Оксфорд-стріт в 1951 році, розширивши бренд, додавши Moultons of Ilford, куплений у конкуруючої мережі RHO Hills, і перейменувавши магазин Selfridges[9].

В 1965 бізнес був придбаний компанією Sears Group, що належить Чарльзу Клору. Під керівництвом Sears group відкрилися філії в Ілфорді та Оксфорді, причому останній залишався Selfridges до 1986 року, коли Sears перейменував його в магазин Льюїса. 1990 року Sears Holdings відокремила Selfridges від Lewis's і через рік призначила Льюїса в адміністрацію. У березні 1998 року Selfridges набула свій нинішній логотип у тандемі з відкриттям магазину Manchester Traffic Centre та відділенням Selfridges від Sears.

У вересні 1998 року Selfridges розширилася і відкрила універмаг у Траффорд-центрі, що недавно відкрився, у Великому Манчестері. Після свого успіху Selfridges оголосила, що відкриє додатковий магазин площею 125 000 квадратних футів (11600 м2) на Біржовій площі в центрі Манчестера. Магазин на Біржовій площі відкрився в 2002 році, коли центр Манчестера почав приходити до норми після вибуху в Манчестері в 1996 році. Магазин площею 260 000 квадратних футів (24 000 м2)[10] відкрився в 2003 році в Бірмінгем Арені.

Магазин Selfridges у Манчестері

У 2003 році мережа була придбана канадською компанією Galen Weston за 598 мільйонів фунтів стерлінгів і стала частиною Selfridges Group, до якої також входять Браун Томас та Арноттс в Ірландії, Холт Ренфрю у Канаді та де Біенкорф у Нідерландах. Вестон, експерт з роздрібної торгівлі, який також є власником великих мереж супермаркетів у Канаді, вирішив інвестувати у реконструкцію магазину на Оксфорд-стріт, а не створювати нові магазини в інших британських містах, крім Манчестера та Бірмінгема[11]. Саймон Форстер є керуючим директором Selfridges, у той час як Енн Пітчер є керуючим директором Selfridges Group.

У серпні 2020 року, у важкий для британської роздрібної торгівлі час, Selfridges запропонувала предмети розкоші в оренду соціально свідомим клієнтам. Магазин співпрацював з HURR, онлайн-платформою з прокату модного одягу, що пропонує прокат 100 товарів від більш ніж 40 модних брендів терміном до 20 днів[12].

Сім'я Вестон виставила бізнес Selfridges на аукціон у липні 2021 року, його оцінна вартість склала 4 мільярди фунтів стерлінгів. Розпродаж включає всі його магазини, включаючи флагманський магазин на Оксфорд-стріт і торгові точки в усьому світі[13].

Архітектура

[ред. | ред. код]
Будівля Selfridges у Бермінгемі

Магазини Selfridges відомі своїми архітектурними інноваціями та досконалістю та самі по собі є туристичними пам'ятками. Оригінальний лондонський магазин побудували за проєктом Деніела Бернхема, який також створив головний магазин Marshall Field у своєму рідному місті Чикаго. Бернем був провідним американським дизайнером універмагів того часу і працював у Бостоні, Нью-Йорку та Філадельфії[14].

Лондонський магазин будувався поетапно. Перша фаза складалася тільки з дев'яти з половиною відсіків, найближчих до кута Дьюк-стріт, і є прикладом одного з ранніх застосувань каркасної конструкції зі сталевих каркасів для будівель такого типу в Лондоні. Ця обставина, згідно зі звітом сучасного лондонського кореспондента з Chicago Tribune, значною мірою сприяла тому, що зрештою стало можливим широке використання чикагської системи каркасу у Великобританії. Схема зведення масивної вежі над магазином не була реалізована. Також у проєктуванні магазину брали участь американський архітектор Френсіс Свейлс, який працював над декоративними деталями, та британські архітектори Р. Френк Аткінсон та Томас С. Тейт. Характерна поліхромна скульптура над входом на Оксфорд-стріт — робота британського скульптора Гілберта Байєса. Газета Daily Telegraph назвала Selfridges найкращим універмагом у світі в 2010 році[15][16][17][18].

Деталь скульптури над входом до лондонського магазину

Магазин у Траффорд-центрі відомий використанням каменю та мармуру. Кожен із п'яти поверхів магазину Exchange Square у центрі Манчестера спроєктував окремий архітектор й він має неповторний дизайн. У грудні 2009 року офіційні представники магазину оголосили, що його буде відремонтовано за 40 мільйонів фунтів стерлінгів. Було оголошено, що у магазині будуть представлені художні інсталяції з використанням світлодіодного освітлення, яке проєктуватиметься зовні будівлі у нічний час.

Магазин в Бірмінгемі, який спроєктували архітектори Future Systems, покритий 15 000 алюмінієвими дисками, що обертаються, на тлі синього кольору Іва Кляйна[19]. З моменту свого відкриття в 2003 магазин в Бірмінгемі щорічно згадується галузевим журналом Retail Week як один з 100 магазинів світу, який варто відвідати[20]. Будівля також включена як шпалери робочого столу на тему «Архітектура» в Windows 7.

Вітрини

[ред. | ред. код]
Вітрина Selfridges

Вітрини Selfridges також стали синонімом бренду та певною мірою стали такими ж відомими, як сама компанія. Сам Селфрідж порівняв похід магазинами з відвідуванням театру і закликав своїх клієнтів також встановити цей зв'язок, закривши свої вітрини шовковими фіранками, перш ніж драматично розкрити вітрини в день відкриття[21]. Вітрини незмінно приваблюють туристів, дизайнерів та модників, які бажають помилуватися сучасним дизайном, стилем та модними тенденціями. З 2002 року вітрини були сфотографовані лондонським фотографом Ендрю Мередітом і опубліковані в таких журналах як Vogue, Dwell, Icon, Frame, Creative Review, угорський журнал Stylus, Тиждень дизайну, Harper's Bazaar, New York Times, WGSN, а також у багатьох світових ЗМІ, включаючи всесвітню пресу, журнали, блоги та книги[22].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Selfridges Retail Limited. Companies House. Архів оригіналу за 6 серпня 2020. Процитовано 28 вересня 2018.
  2. Our Heritage. Selfridges. Процитовано 28 вересня 2018.
  3. Rappaport, Erika (2000). Shopping for Pleasure: Women in the Making of London's West End. Princeton, New Jersey: Princeton University Press. с. 142–177. ISBN 978-0691044767.
  4. Selfridge: Making Shopping Fun | Picture Britain. Picture Britain (амер.). 6 квітня 2011. Архів оригіналу за 26 вересня 2017. Процитовано 30 червня 2017.
  5. The customer is always right. The Phrase Finder. Архів оригіналу за 16 січня 2014. Процитовано 21 лютого 2012.
  6. Hamilton Stamp Club Mr Selfridge. Архів оригіналу за 15 листопада 2017. Процитовано 13 січня 2022.
  7. Selfridges: 7 things you (probably) didn't know about the department store. History Extra (англ.). Архів оригіналу за 21 червня 2017. Процитовано 4 липня 2017.
  8. Weadon, P. (January 2009). Sigsaly Story. National Security Agency Central Security Service.
  9. Bids and deals. The Guardian pg. 13. 18 вересня 1962. Архів оригіналу за 5 травня 2021. Процитовано 5 травня 2021.
  10. Land Securities – Retail – Birmingham, Bull Ring. PropertyMall.com. 18 лютого 2000. Архів оригіналу за 4 March 2012. Процитовано 21 лютого 2012.
  11. Selfridges UK expansion capped. BBC News. 28 жовтня 2003. Архів оригіналу за 12 лютого 2007. Процитовано 12 лютого 2012.
  12. Selfridges Partners With Clothing Rental Company. BoF. 17 серпня 2020. Архів оригіналу за 19 серпня 2020. Процитовано 18 серпня 2020.
  13. Selfridges up for auction with £4bn price tag. Proactiveinvestors UK (англ.). 26 липня 2021. Архів оригіналу за 26 липня 2021. Процитовано 26 липня 2021.
  14. Hines, Thomas S. (31 жовтня 1974). Burnham of Chicago. Chicago, IL: University of Chicago. ISBN 978-0195018363.
  15. H.G. SELFRIDGE WINS FIGHT WITH LONDON CITY COUNCIL – Last Obstacle Overcome by Chicagoan and Work on Oxford Street Is Being Pushed Rapidly. Chicago Daily Tribune. 9 лютого 1909. с. A2.
  16. Morrison, Kathryn A. (2003). English Shops & Shopping: An Architectural History. Yale University Press. ISBN 0-300-10219-4.
  17. Selfridges. Dictionary of Scottish Architects. Архів оригіналу за 2 лютого 2009. Процитовано 16 листопада 2008.
  18. Collins, Nick (14 червня 2010). Selfridges named world's best department store. The Daily Telegraph. London: telegraph.co.uk. Архів оригіналу за 7 січня 2012. Процитовано 21 лютого 2012.
  19. Glancey, Jonathan (1 вересня 2003). Top of the blobs. The Guardian. London: guardian.co.uk. Архів оригіналу за 17 грудня 2014. Процитовано 21 лютого 2012.
  20. Birmingham Selfridges named must see sight. The Daily Telegraph. London: telegraph.co.uk. 26 вересня 2011. Архів оригіналу за 7 січня 2012. Процитовано 21 лютого 2012.
  21. Selfridges. TRC Windows (англ.). Архів оригіналу за 9 жовтня 2021. Процитовано 30 вересня 2021.
  22. Sinclair, Mark (2 лютого 2012). Wordplay in Selfridges' windows. Creative Review. Архів оригіналу за 12 October 2012. Процитовано 21 лютого 2012.