RER E
RER E | |
Транспортна мережа | RER[1] |
---|---|
Дата створення / заснування | 14 липня 1999 |
Зазвичай використовуваний транспортний засіб | SNCF Class Z 22500d, SNCF Class Z 50000d і RER NGd |
Континент | Європа |
Країна | Франція |
Адміністративна одиниця |
Париж[2] Сена і Марна[2] Івлін[2] О-де-Сен[2] Сена-Сен-Дені[2] Валь-де-Марн[2] |
Шістнадцятковий триплет кольору | BD76A1 |
Оператор | SNCF Voyageursd |
Дата офіційного відкриття | 14 липня 1999 |
Ширина колії | європейська колія |
Щоденний пасажиропотік | 372 000 |
Початкова чи кінцева точка | Gare de Nanterre-La Folied, Magenta railway stationd, Gare de Chelles-Gournayd і Gare de Tournand |
Довжина або відстань | 60 км |
Маршрутна карта | Template:RER Ed |
Тип електрифікації | 25 kV, 50 Hz AC railway electrificationd[3] |
Стан використання | використовується[d] |
Кількість підписників у соціальних мережах | 23 339 і 27 742 |
Timetable/schedule URL | transilien.com/fr/page-lignes/ligne-e#content-section-1152-part-2-tab |
Номер залізничної лінії | E |
Категорія мап на Вікісховищі | d |
RER E у Вікісховищі |
RER E - одна з п'яти ліній у Réseau Express Régional (укр. Регіональна експрес-мережа), що є гібридом S-Bahn та U-Bahn, обслуговує Париж, Франція та його околиці. Лінія RER E завдовжки 52,3 км прямує між Парижем та східними передмістями, причому всі потяги обслуговують станції в центрі Парижа, а потім розгалужуються до кінців лінії.
Лінія проходить від західної кінцевої точки Осман — Сен-Лазар (E1) до східної кінцевої точки Шель-Гурне (E2) і Турнана (E4). Під орудою SNCF.
Спочатку мало назву Est Ouest Liaison Express або EOLE, RER E є найновішою лінією у мережі, відкрита в 1999 році, мала розширення в 2003 році та подальше розширеннями на захід, що на 2021 будується (в 2022 до Нантер-ла-Фолі, в 2024 до Мант-ла-Жолі).
RER E відкрито 14 липня 1999 від Осман-Сен-Лазар до Шель-Гурне. Мала у своєму складі тунель завдовжки 2 км між станціями Осман — Сен-Лазар і Мажанта (яка обслуговує Східний і Північний вокзали).
30 серпня 1999 року на лінію було додано нове відгалуження від Нуазі-ле-Сек до Вільє-сюр-Марн. Це відгалуження 14 грудня 2003 року продовжили до Турнана.
13 грудня 2015 року у 19 окрузі Парижа відкрито станцію Роза Паркс.
Відгалуження | Станція | Зона | Обслуговує муніципалітети |
---|---|---|---|
E1 | Осман — Сен-Лазар | 1 | Париж |
Магента | 1 | Париж | |
Раза Паркс | 1 | Париж | |
Пантен | 2 | Пантен | |
Нуазі-ле-Сек | 3 | Нуазі-ле-Сек | |
E2 | Бонді | 3 | Бонді |
Ле-Ренсі — Вільмомбль — Монфермей | 4 | Ле-Ренсі, Вільмомбль | |
Ганьї | 4 | Ганьї | |
Шене – Ганьї | 4 | Ганьї | |
Шель – Гурне | 4 | Шель, Гурне-Сюр-Марн | |
E4 | Роні-Буа-Пер'є | 3 | Роні-су-Буа |
Роні-су-Буа | 3 | Роні-су-Буа | |
Валь-де-Фонтене | 3 | Фонтене-су-Буа | |
Ножан – Ле-Перре | 3 | Ножан-сюр-Марн, Ле-Перре-сюр-Марн | |
Ле-Буллеро- – Шампіньї | 3 | Шампіньї-сюр-Марн | |
Вільє-сюр-Марн – Ле-Плессі-Тревіз | 4 | Вільє-сюр-Марн, Ле-Плессі-Тревіз | |
Івріс – Нуазі-ле-Гран | 4 | Нуазі-ле-Гран | |
Емеренвіль – Понто-Комбо | 5 | Емеренвіль, Понто-Комбо | |
Руассі-ан-Брі | 5 | Руассі-ан-Брі | |
Озуар-ла-Ферр'єр | 5 | Озуар-ла-Ферр'єр | |
Гретз-Арменвільє | 5 | Гретз-Арменвільє | |
Турнан | 5 | Турнан-ан-Брі |
Модель | Клас | Фото | Тип | Макс швидкість | вагонів у потязі | Кількість | Маршрут | Рік побудови | |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
mph | km/h | ||||||||
MI2N | Z22500 | EMU | 86 | 140 | 5 | 53 |
|
1999 | |
Bombardier
Francilien |
Z50000 | 86 | 140 | 8 | 45 | (обладнання у спільній експлуатації з лінією P)
|
2009- |
- ↑ https://www.ratp.fr/sites/default/files/plans-lignes/Plans-essentiels/Plan-RER-et-transiliens.1646316579.pdf
- ↑ а б в г д е https://routes.fandom.com/wiki/RER_d%27%C3%8Ele-de-France_(Ligne_E)?diff=337810&oldid=320932
- ↑ https://routes.fandom.com/wiki/RER_d'%C3%8Ele-de-France_(Ligne_E)
- RATP's English-language website [Архівовано 16 грудня 2010 у Wayback Machine.]
- RATP's interactive map of the RER [Архівовано 18 грудня 2009 у Wayback Machine.]
- RATP's interactive map of the Paris métro [Архівовано 4 липня 2009 у Wayback Machine.]