Очікує на перевірку

Українські серіали

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Українські серіали — телесеріали та вебсеріали українською мовою, де усі репліки героїв україномовні або основна кількість реплік україномовні (і є невелика кількість реплік іншими мовами, що використані для художнього ефекту). Термін «українські телесеріали» часто плутають з терміном «телесеріали, вироблені в Україні», але це два різні терміни. «Українські телесеріали» — це серіали українською мовою, тоді як «телесеріали, вироблені в Україні» — це серіали, виробництво яких повністю або частково велося на території України, але де основною мовою діалогів є іноземна мова (російська, англійська, польська тощо).

Україномовні серіали практично не створювалися за всю історію українського кінематографа і вперше почали масово з'являтися лише у жовтні 2018 року коли запрацював в повному обсязі Закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо мови аудіовізуальних (електронних) засобів масової інформації» який зобов'язував українські загальнонаціональні канали забезпечувати в своєму ефірі не менше 75 % україномовного контенту.

Історія

[ред. | ред. код]

Перші повністю україномовні серіали (кінець 1980-их — поч. 2000-х)

[ред. | ред. код]

Одними з перших україномовних серіалів стали телесеріали вироблені кіностудією Укртелефільм «Час збирати каміння» (1990—1996), «Пастка» (1993), «Сад Гетсиманський» (1993), «Злочин з багатьма невідомими» (1993), «Царівна» (1993—1994), «Роксолана» (1996—2003) та «Острів любові» (1995—1996) тощо. Серіал Роксолана став першим масовим українським телесеріалом;[1] хоча до нього були й певні мистецькі нарікання від українських кінокритиків.

Після появи декількох україномовних серіалів виробництва Укртелефільм на початку 1990-х, вже у 2000-х настало практично десятиліття майже повного не-виробництва україномовних серіалів. З'являються поодинокі україномовні серіали, як наприклад 100-серійна мелодрама Тільки кохання від телеканалу 1+1 у 2010 році, але це відбувається спорадичного і у цей час не відбувається масового виробництва україномовних серіалів.

Період засилля російськомовних серіалів на українському ТБ (поч. 2000-х — кінець 2010-х)

[ред. | ред. код]

Переважна більшість телесеріалів та міні-серіалів, що знімалися в Україні до 2017 року не були українськими, оскільки у більшості з них всі діалоги були повністю російськомовні. Зокрема великим поштовхом до виробництва російськомовних телесеріалів в Україні став антиукраїнський мовний закон Колєсніченка-Ківалова прийнятий депутатами Партії Регіонів у 2012 році.[2] Як зазначав у 2012 році депутат ВР України Володимир Зубанов, в Україні спостерігається «засилля російськомовних телепрограм, фільмів і серіалів, […] українського продукту практично немає, наше інформаційне поле повністю знаходиться під іноземним впливом».[3]

Одною з основних причин незнімання україномовних серіалів до 2017 року, була неукраїнські, проросійські погляди медіавласників українських ЗМІ,[4] які протягом багатьох років вважали, що українці «І так паймут!», тобто свої культурні потреби український споживач повинен вміти повністю задовольнити російськомовним продуктом. Відповідно, найбільші українські продакшн-студії телесеріалів такі як ISTIL Studios, StarMedia, Film.ua тощо протягом десятків років виробляли майже виключно російськомовний продукт для російського та українського ринків.[5] Українські медіаменеджери протягом багатьох років вважали, що вигідніше зняти телесеріал російською мовою та з російськими акторами, адже це допоможе продати цю продукцію в Росію, де дуже великий медійний ринок.[6]

Початок виробництва повністю україномовних серіалів (кінець 2010-х)

[ред. | ред. код]

Системні зміни прийшли аж у 2016 році, коли почалися з'являтися перші повністю україномовні серіали від топових українських телеканалів. Так телеканал Україна почав частину своїх телесеріалів системно знімати повністю українською у 2016 та ще більше у 2017 році.[7] Зокрема, у 2016 Україна спочатку випустили свій перший україномовний телесеріал Черговий лікар (з 2016 по 2018 вийшло 5 сезонів), а у 2017 році продовжили випуск україномовних серіалів драмою Лікар Ковальчук (2017) та Обручка з рубіном (2018). Згодом у 2016 естафету підтримали також і 1+1 медіа випустивши на одному з нішевих каналів групи, телеканалі ТЕТ, перший повністю україномовний сітком Танька і Володька у 2016 році (попередні відомі сіткоми Леся+Рома (2005) телеканалу ICTV чи сітком Домашній арешт (2012) телеканалу 1+1 були лише частково україномовні і мали значну частину російськомовних або суржикомовних діалогів). У 2018 «1+1» продовжили випуск україномовних серіалів, представивши перший український драма-серіал про підлітків «Школа», який став найрейтинговішим серіалом на українському ТБ у телесезоні осінь 2017 — зима 2018 серед глядачів 18-54 років.[8][9].

У червні 2018 року стало відомо, що КМУ вирішило поділити гроші які воно виділяє на виробництво українського кіно між двома державними інститутами: Мінкультом та Держкіно (раніше всіма грошима розпоряджалося Держкіно). За словами заступник міністра культури Юрія Рибачука, програму «патріотичних фільмів» якими став опікуватися Мінкульт було створено оскільки за нею гроші будуть виділяти також і на телевізійний продукт (а не виключно на кінопрокатний як у випадку з програмою Держкіно), що допоможе «витіснення з вітчизняного телеефіру російськомовний продукт».[10] Першим україномовним телесеріалом, що спонсорувався з патріотичного пітчингу Мінкульту 2018 року, мав став телесеріал 2+2 Карпатський рейнджер 1-ий сезон якого розпочався 24 лютого 2020 року. Але цього не сталося — після початку трансляції, стало відомо що телесеріал не повністю україномовний, а 50/50 російськомовний та україномовний й що в ньому один з двох протагоністів говорить українською (Пол Гордійчак), а інший — російською (Степан Фомін).

У лютому 2018 року директор ТРК «Україна» Вікторія Корогод під час кіноринку Одеського міжнародного кінофестивалю заявила, що однією з найбільших проблем при створенні українських серіалів є відсутність україномовних акторів. Зокрема Корогод заявила, що «Найбільш гостра проблема — актори, які можуть грати українською мовою, держава підтримує український контент, а ресурсу немає».[11]

У жовтні 2018 року у інтерв'ю видання Детектор медіа, тодішній голова Держкіно Пилип Іллєнко зазначив що через олігархічну систему українського кіноринку, більшість серіалів вироблених в Україні є українськими фактично не за сенсом, а за місцем виробництва.[12]

Спад виробництва повністю україномовних серіалів (початок 2020-х)

[ред. | ред. код]

Після приходу до влади в Україні президента Володимир Зеленського та його партії «Слуга народу», в Україні різко скоротилося телесеріальне виробництво українською мовою. За даними аналізу видання Детектор медіа, у березні 2020 року лише десь 20 % прем'єр телесеріалів власного виробництва були україномовними, всі решта — російськомовні.[13] Згідно з аналізом журналістів Детектор медіа відновлення масового російськомовного телесеріального виробництва в Україні пов'язано в першу чергу з проросійською політикою медіаменеджерів в Україні, які бажають знімати телесеріали російською й мати змогу їх відразу продавати на «заможний» телеринок Росії.[13]

Список україномовних серіалів за роками

[ред. | ред. код]

Список україномовних телесеріалів за роками

[ред. | ред. код]
Повністю україномовні (художні)
Повністю україномовні (анімаційні)
Переважно україномовні (основна мова українська, але також присутня російська мова та/або суржик)
Частково україномовні (основна мова російська та/або суржик, але присутня також і трохи української; серіал де деякі сезони — україномовні, деякі — російськомовні)

Список україномовних вебсеріалів за роками

[ред. | ред. код]
Повністю україномовні
  • Волею випадку (2018; 6 серій, корпоративна реклама-ситком-комедія, YouTube-канал компанії Воля)[17][18]
  • Все є: Screenlove (2020; 11 серій, корпоративна реклама-ситком-комедія, TikTok компанії Київстар)[19]
  • Що Коїться! (2020; 8 серії, драма, YouTube-канал Що Коїться!)[20]
  • Безумні (2020; ситком-комедія, YouTube-канал студії «Мамахохотала»)[21]
  • KAZKA: Таємниця Чарголосу (2020; анімаційний, фентезі, YouTube-канал гурту «KAZKA»)[22]
  • Моя Пташечка (2021; 12 серій, стендап-комедія, YouTube-канал Auchan Ukraine)
Переважно україномовні (основна мова українська, але також присутня російська мова та/або суржик)
Частково україномовні (основна мова російська та/або суржик, але присутня також і трохи української; серіал де деякі сезони — україномовні, деякі — російськомовні)

Відсоток українського озвучення серед телесеріалів вироблених в Україні

[ред. | ред. код]
  • 2019 — 41 %: озвучення українською, 59 %: озвучення російською. Відсоток рахується за кількістю серій прем'єрних телесеріалів. Відсоток українською завищений, оскільки до української мови експерти MBR віднесли серіали де українська мова є лише невеликою часткою всіх реплік, натомість російська мова та суржик складають переважну більшість реплік —, наприклад були включені серіали Будиночок на щастя (2019), Великі Вуйки (2019), СидОренки-СидорЕнки (2019) тощо де переважає суржик та російська мова.[40]

Див. також

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  1. Л. Новикова, С. Тримбач. Мильні опери // Нариси української популярної культури. Київ: Український центр культурних досліджень, Ін-т культурної політики ; за ред. Олександра Гриценка. Київ: УЦКД, 1998. 760 стор.
  2. В українському телеефірі очікується російськомовний бум DW українською, 31.08.2012
  3. У «Регіонах» помітили, що Путін активізувався на всіх фронтах — УП, 8 лютого 2012
  4. Вікторія Солодка.Мова має значення! — Слово просвіти, 28.01.2016
  5. Чи позбудеться українське телебачення російських серіалів — theinsider.ua, 17 червня 2014
  6. Чому російське мило з українського ТБ ніколи не зникне — espreso.tv, 29 серпня 2014
  7. Євген Лященко: ми готові перейти на цифру в 2018 році — Медіа Група Україна, 15 грудня 2017
  8. «Школа» став найпопулярнішим українським серіалом цього сезону — РБК Україна, 17 січня 2018
  9. «Школа» на «1+1» стала найрейтинговішим серіалом осінньо-зимового сезону на українському ТБ — tsn.ua, 17 січня 2018
  10. «Патріотизм — лазівка для халтури». Як колегія Мінкульту розглядала питання фінансування патріотичного кіно [Архівовано 5 червня 2018 у Wayback Machine.] — ДМ, 28 лютого 2018
  11. На ОМКФ директор телеканалу «Україна» поскаржилася про втрату доступу до російського контенту // Depo.ua/ukr/, 14 липня 2018
  12. Пилип Іллєнко: Українських серіалів доведеться чекати стільки, скільки й руйнування олігархічної системи телеринку. http://tyzhden.ua. Український тиждень. 12 жовтня 2018. Процитовано 12 жовтня 2018.
  13. а б Тональність і бізнес: чому у весняному сезоні майже немає україномовних мелодрам?. ДМ, 2020-04-08
  14. ICTV знімає кримінальний мінісеріал «Круті міри». Детектор медіа. 27 серпня 2021. Архів оригіналу за 8 вересня 2021. Процитовано 26 січня 2022.
  15. Архівована копія. Архів оригіналу за 8 вересня 2021. Процитовано 8 вересня 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) [Архівовано 2021-09-08 у Wayback Machine.]
  16. деякі головні персонажі суржикомовні
  17. FILM.UA випустила комедійний міні-серіал «Волею випадку». playua.net. 27 вересня 2018
  18. ВОЛЯ випустила кінопродукт власного виробництва — комедійний міні-серіал «Волею випадку». volia.com/ukr/. 25 вересня 2018
  19. Київстар запустив перший український TikTok-серіал. kyivstar.ua. 10.07.2020. Архів оригіналу за 13.10.2020. Процитовано 13.10.2020.
  20. Волошин, Тарас. «Що коїться!»: Франківська молодь власними силами зняла серіал. gk-press.if.ua. 15.08.2020. Архів оригіналу за 19.08.2020. Процитовано 19.08.2020.
  21. Новий проєкт студії – вебсеріал «БЕZOOMНІ». mamahohotala.ua. 18.09.2020. Архів оригіналу за 06.12.2020. Процитовано 06.12.2020.
  22. Солістка гурту KAZKA стала героїнею мультфільму. gazeta.ua. 19.11.2020. Архів оригіналу за 3 грудня 2020. Процитовано 03.12.2020.
  23. Новий канал - FAKE - Про вебсеріал. novy.tv. Архів оригіналу за 19.08.2020. Процитовано 19.08.2020.
  24. Справжній Fake зовсім не фейк, а новий вебсеріал про інстаграмне життя. vglcinema.com. 5 червня 2020
  25. Оголошено дату виходу комедійного вебсеріалу Fake із акторами «Перших ластівок». detector.media. 6 Липня 2020
  26. sweet.tv створює Hollywood в Україні. detector.media 13 листопада 2020
  27. Серіал Стартапери [Архівовано 17 листопада 2020 у Wayback Machine.]. sweet.tv. 2020
  28. sweet.tv випускає перший український ситком про IT підприємців - “Стартапери”. sweet.tv. 02-12-2020
  29. Не рекламою єдиною: COMFY випустили новий епізод вебсеріалу, приурочений "Чорній П'ятниці". segodnya.ua. 22.11.2018. Архів оригіналу за 26.05.2020. Процитовано 26.05.2020.
  30. Вебсеріал «Міксер». 1 серія (COMFY). Архів оригіналу за 14 серпня 2020. Процитовано 8 вересня 2020.
  31. Грицфельдт, Людмила. Прем'єра серіалу «Вільні гроші»: унікальний кінопроєкт про стосунки людей та світ фінансів. viva.ua. 08.11.2019. Архів оригіналу за 26.05.2020. Процитовано 26.05.2020.
  32. Вільні гроші 1 Серія | Все або нічого. Архів оригіналу за 17 січня 2020. Процитовано 8 вересня 2020.
  33. Дніпро долучився до виробництва вебсеріалів. kustdnipro.com. 30.08.2019. Архів оригіналу за 26.05.2020. Процитовано 26.05.2020. [Архівовано 2020-05-26 у Wayback Machine.]
  34. КИЇВСЬКА ЗІРКА. Серія 1 Дебют влогера. Архів оригіналу за 12 січня 2020. Процитовано 8 вересня 2020.
  35. Film.ua презентував вебсеріал «Вася і карантин» (ВІДЕО). detector.media. 21.04.2020. Архів оригіналу за 26.05.2020. Процитовано 26.05.2020.
  36. Вася і Карантин | Комедійний Вебсеріал | Серія 1 | Вася Хоче В Гості до Валі. Архів оригіналу за 22 вересня 2020. Процитовано 8 вересня 2020.
  37. В Україні зняли карантин-серіал «За вікном» (ВІДЕО). detector.media. 19.05.2020. Архів оригіналу за 26.05.2020. Процитовано 26.05.2020.
  38. Карантин-серіал «За Вікном» — youtube.com. Архів оригіналу за 1 жовтня 2020. Процитовано 8 вересня 2020.
  39. Уля Станіславська презентувала комедійний серіал за участю українських зірок. 19 червня 2020
  40. «Як парость виноградної лози…»: скільки серіалів українською випустили наші телеканали 2019 року. mbr.com.ua/uk/, 14 лютого 2020

Посилання

[ред. | ред. код]