Перейти до вмісту

Бухенвальд: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Oude-rusman (обговорення | внесок)
на вікіданих
Рядок 32: Рядок 32:
[[Категорія:Третій Рейх]]
[[Категорія:Третій Рейх]]
[[Категорія:Історія Німеччини]]
[[Категорія:Історія Німеччини]]



[[be:Бухенвальд]]
[[bg:Бухенвалд]]
[[br:Buchenwald]]
[[ca:Buchenwald]]
[[cs:Koncentrační tábor Buchenwald]]
[[da:Buchenwald]]
[[de:KZ Buchenwald]]
[[el:Στρατόπεδο συγκέντρωσης Μπούχενβαλντ]]
[[en:Buchenwald concentration camp]]
[[eo:Buchenwald]]
[[es:Campo de concentración de Buchenwald]]
[[fa:اردوگاه بوخن‌والد]]
[[fi:Buchenwald]]
[[fr:Buchenwald]]
[[he:בוכנוואלד]]
[[hu:Buchenwaldi koncentrációs tábor]]
[[it:Campo di concentramento di Buchenwald]]
[[ja:ブーヘンヴァルト強制収容所]]
[[nl:Buchenwald]]
[[no:Buchenwald]]
[[pl:Buchenwald]]
[[pt:Buchenwald]]
[[ro:Lagărul de concentrare Buchenwald]]
[[ru:Бухенвальд]]
[[sk:Koncentračný tábor Buchenwald]]
[[sr:Концентрациони логор Бухенвалд]]
[[sv:Buchenwald]]
[[th:ค่ายกักกันบูเคนวัลด์]]
[[tr:Buchenwald Toplama Kampı]]
[[zh:布痕瓦尔德集中营]]

Версія за 09:56, 12 березня 2017

Раби в'язні Бухенвальду при звільнені

Бухенва́льд  — нацистський концентраційний табір 6 миль від міста Ваймар в Тюринґії (на території колишньої НДР) в центральній Німеччині, заснований гітлерівцями влітку 1937 року, діяв 8 років, до 1945 року, будучи сценою щоденного варварства і звірства. У Бухенвальді загинули десятки тисяч невинних людей: їх вбивали камінням, різками, топили в гною, кастрували, нівечили, морили голодом. Згідно з оцінками, близько 50 000 людей загинули в Бухенвальді — переважно євреї та політичні в'язні, але також радянські (українські включно) військовополонені, цигани та гомосексуалісти.

Бухенвальд не був табором смерті, як Аушвіц: не було газових камер. Проте в Бухенвальді було вбито та закатовано багато ув'язнених; інші гинули від голоду та хвороб.

Деяких людей навмисне заражали вірусами задля медичних експериментів. Дружина командувача табору Ільзе Кох зажила сумної слави тим, що мала абажури, виготовлені з людської шкіри. Для цього відбиралися вязні, котрі мали викарбовані на своїй шкірі найбільш мистецькі татуювання — їх затримували та вбивали уколами під керівництвом Карла Бейґс, одного з членів Капос.

Коли американське військо звільнило табір у 1945 році, стало ясно, що в жахливих умовах перебувало 20 000 в'язнів.

Невдовзі після визволення радянські спецслужби почали використовувати Бухенвальд для ув'язнення нової хвилі полонених, рівень смертності був вищий за нацистські часи. І там, як стало згодом відомо, чинили воєнні злочини[1].

Суд над керівництвом табору

В квітні 1947 року вбивця та злочинець Обергрупенфюрер СС і генерал Ваффен-СС Йосіас Прінс цу Вальдек та 30 інших злочинних членів штабу табору, включно зі зловідомою Ільзе Кох, предстали перед судом Військового Трибуналу США. Суд відбувся в концентраційному таборі Дахау поблизу Мюнхена.

Виноски

  1. Владислав Гриневич Роздуми про пам’ять Другої світової війни в Європі Дзеркало тижня № 46 (826) 11 — 17 грудня 2010

Посилання