Свинчук Олег Анатолійович: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [очікує на перевірку] |
м Робот: видалення шаблону: Герої України |
Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію |
||
Рядок 44: | Рядок 44: | ||
Станом на 9 березня 2022 року 14 ОМБр вирішувала питання доставки тіла загиблого на Волинь, тому про дату і час поховання Олега буде повідомлено додатково<ref name="Вічна слава і вічна пам'ять Герою!" />. |
Станом на 9 березня 2022 року 14 ОМБр вирішувала питання доставки тіла загиблого на Волинь, тому про дату і час поховання Олега буде повідомлено додатково<ref name="Вічна слава і вічна пам'ять Герою!" />. |
||
Похований 6 вересня 2023 році в селищі Бережці. |
|||
== Родина == |
== Родина == |
Поточна версія на 22:29, 7 лютого 2024
Олег Свинчук Свинчук Олег Анатолійович | |
---|---|
Солдат | |
Загальна інформація | |
Народження | 12 вересня 1993 с. Бережці (нині у складі Вишнівської ОТГ) Любомльського району Волинської області |
Смерть | 8 березня 2022 (28 років) район селища Макарів, Київська область (загинув у танку) |
Національність | українець |
Військова служба | |
Роки служби | 2015—2016, 2021—2022 |
Приналежність | Україна |
Вид ЗС | Сухопутні війська |
Рід військ | Механізовані війська |
Формування | |
Війни / битви | Російсько-українська війна |
Нагороди та відзнаки | |
Олег Анатолійович Свинчук (12 вересня 1993, с. Бережці (нині у складі Вишнівської ОТГ) Любомльського району Волинської області — 8 березня 2022, район селища Макарів, Київська область) — солдат 14-тої окремої механізованої бригади Збройних сил України, учасник російсько-української війни, Герой України (посмертно)[1].
Зовнішні відеофайли | |
---|---|
Волинянин загинув на війні проти російських загарбників (ТРК Аверс, 9 березня 2022) |
Олег Свинчук народився 12 вересня 1993 року в с. Бережці (нині у складі Вишнівської ОТГ) Любомльського району Волинської області. У 2011 році закінчив Римачівську загальноосвітню школу I—III ступенів. У 22-річному віці пішов до лав Збройних Сил України, де проходив строкову службу з 25 червня 2015 року по 24 листопада 2016 року[2].
25 березня 2021 року підписав контракт на проходження військової служби. Служив танкістом у 14-тій окремій механізованій бригаді. Під час вторгнення Росії в Україну героїчно виконував свій обов'язок на північних рубежах України у бою проти переважаючих сил росіян[3].
8 березня 2022 року три танкові екіпажі 14-ї окремої механізованої бригади брали участь у бою за визволення від російських окупантів селища Макарів Київської області. З першого пострілу танкістам під командуванням Сергія Васіча вдалося підбити головну машину, інші два танки підтримали вогнем. Одна за одною ворожі машини спалахували від влучних пострілів. Піхота почала розбігатися, згодом вони виявили позицію наших танкістів, викликали артилерію. Маневруючи, наші танкісти нищили ворога. Танк старшого сержанта Васіча зайшов противнику у фланг і почав вести вогонь осколково-фугасними снарядами, викурюючи піхоту. Разом три українські танкові екіпажі у бою знищили шість одиниць ворожої техніки та значну кількість живої сили ворога. Так, ворога було відкинуто і зрештою під час контрнаступу українські війська визволили від окупантів важливий населений пункт Київщини — селище міського типу Макарів. Однак, ворожа протитанкова керована ракета влучила в український танк Т-64БВ: здетонував боєкомплект та зірвало башту. Екіпаж у складі командира старшого сержанта Сергій Васіча, солдата Олега Свинчука та старшого солдата Віталія Пархомука загинув у бою[4][5].
Станом на 9 березня 2022 року 14 ОМБр вирішувала питання доставки тіла загиблого на Волинь, тому про дату і час поховання Олега буде повідомлено додатково[2].
Похований 6 вересня 2023 році в селищі Бережці.
Найменший син у багатодітній родині, не одружений, дітей не мав.
- звання «Герой України» з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (2022, посмертно) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі.
- ↑ Указ Президента України від 12 березня 2022 року року № 127/2022 «Про присвоєння звання Герой України»
- ↑ а б Вічна слава і вічна пам’ять Герою!. Наше життя (укр.). 9 березня 2022. Архів оригіналу за 22 березня 2022. Процитовано 13 березня 2022.
- ↑ Парай, Олена (9 березня 2022). Втрати Волині: в боях за Україну загинули ще двоє військових. Суспільне. Новини (укр.). Архів оригіналу за 13 березня 2022. Процитовано 13 березня 2022.
- ↑ Шульман О., Коваленко, С. Останній бій екіпажу Героїв // АрміяInform. — 2022. — 18 березня.
- ↑ Звання Героя України солдату з Ковельського району присвоєно посмертно
- Указ Президента України від 12 березня 2022 року № 127/2022 «Про присвоєння звання Герой України»
- Останній бій екіпажу Героїв [Архівовано 18 березня 2022 у Wayback Machine.]
- «За Олежика болить аж до неба!» У війні з окупантами загинув молодий волинянин
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Солдати (Україна)
- Народились 12 вересня
- Народились 1993
- Померли 8 березня
- Померли 2022
- Військовики 14-ї окремої механізованої бригади
- Герої України — кавалери ордена «Золота Зірка»
- Українські воїни, загиблі у російсько-українській війні (з 2014)
- Уродженці Любомльського району
- Українські воїни, загиблі під час російського вторгнення в Україну 2022
- Учасники боїв за Київ