Атаки (Молдова): відмінності між версіями

Атаки; рум. Otaci
Герб	Прапор міста Атаки
	Вид на міст, що з'єднує Атаки (зліва) з ; Могилевом-Подільським (Україна)Вид на міст, що з'єднує Атаки (зліва) з ; Могилевом-Подільським (Україна)
	Основні дані
	48°25′48″ пн. ш. 27°47′38″ сх. д. / 48.43000° пн. ш. 27.79389° сх. д.
Країна	Молдова
Регіон	Окницький район
Засновано	1419
Перша згадка	1585
Площа	3,71 км²
Населення	▼ 6 043 (01.01.2014)
Висота НРМ	103 м
Телефонний код	(+373) 271
Номери автомобілів	OC
GeoNames	618631
OSM	↑59005 ·R (Окницький район, Жудець Сорока)
Поштові індекси	MD-7106
	Міська влада
Адреса	MD-7106, м. Атаки, вул. Посілкова, 18
Мер міста	Василій Трагіра
	Мапа
	Атаки Атаки (Молдова)
	Атаки у Вікісховищі

Інтерактивний перегляд історії

[перевірена версія]

[очікує на перевірку]

← Попереднє редагування

Вилучено вміст Додано вміст

ВізуальнийВікірозмітка

Лінійно

Поточна версія на 08:58, 8 травня 2024

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Атаки.

Ата́ки (О́тач, рум. Otaci) — місто в Окницькому районі Молдови, на правому березі річки Дністер поблизу українського кордону та міста Могилів-Подільський.

Назва

Назва походить від архаїзму «отач» — хата для відпочинку пастуха.

Географія

Місто розташоване за 260 км на північ від Кишинева. Найближча залізнична станція — Велчинець (5 км). В Атаках розміщений важливий пункт переходу молдовсько-українського кордону пункт пропуску Могилів-Подільський.

Історія

Отач — одне з найстаріших міст Молдови. Роком заснування вважається 1419.

1711 року під час Прутського походу недалеко від села на вісім діб зупинявся Петро I. В 1792 році після укладення Ясського договору тут почав зростати російський вплив.

1814 року в місті було створено поліцейську дільницю. В 1835 році Отач став центром волості в Сороцькому повіті Бессарабської губернії.

За даними етнографічної експедиції 1869—1870 років під керівництвом Павла Чубинського, у містечку здебільшого проживали українці, населення розмовляло лише українською мовою^[2].

1862 року було створено телеграфну контору, а з 1879 — поштове відділення. 1890 року Отацька волость включала в себе 13 сіл. Розвивалось вирощування тютюну. Більшість населення міста (майже 3 тисячі з понад 5 тисяч чоловік) складали євреї. У 1893 році було введено в експлуатацію міст через Дністер та залізничне сполучення з Могилів-Подільським. В 1895 році завершено встановлення телефонних ліній.

Підчас Хотинського повстання 1919 року місто було під контролем Хотинської директорії. У ніч з 5 на 6 січня (за старим стилем; з 18 на 19 січня — за новим стилем), із самостійного виступу загонів Георгія Барбуци і А. Старова. Загін у числі від 400 до 600 бійців, які здебільшого були колишніми солдатами царської армії — вихідцями з Хотинського та Сороцького повітів, переправився через Дністер у районі Атаки Сороцького повіту і за активної підтримки місцевого молдавського населення захопив значну частину Сороцького повіту.

В період з 1918 по 1940 рік місто з населенням в 3510 жителів перебувало в складі Румунії. З 1944 по 1991 роки входило до складу Окницького району МРСР.

Статус міста Отач отримав у 1994 році.

Населення

Населення — 8500 осіб (станом на 2005 рік): українці (44,7 % мешканців міста), цигани (39,9 %), молдовани (8,55 %), росіяни (6,15 %), євреї (0,1 %), румуни (0,1 %), гагаузи (0,16 %) та представники інших національностей. Місто з найбільшою кількістю циган в Молдові — понад 39 %. Понад 90 % населення — православні.

Промисловість

В місті знаходиться зона вільного економічного підприємництва. Підприємства міста виробляють рослинні олії, парфуми, товари громадського вжитку, залізобетон, зварювальне обладнання, біологічні засоби захисту рослин, фарбу тощо.

Відомі люди

Василь Єрмолаєвич Войтович — командувач одного з загонів РСЧА, проживав тут з 12 років.
Мордхе Гольденберг — прозаїк, поет.
Герман Гольденштейн — відомий кларнетист (народився в Атаках 1934 року).
Андрій Гончар — член збірної СРСР з веслування, що став призером Олімпіади 1960 року в Римі.
Аарон Гудельман — американський художник, скульптор та графік.
Михайло Ілліч Койфман — гірничий інженер, доктор технічних наук, професор (народився в 1899 році).
Самуїл Ривінович Лехтцір — молдавський поет (народився в 1901 році).
Бен'юмен-Іцхок Міхалі (Духовний) — ізраїльський літературознавець (народився в 1910 році).
Берл Ройзін — літературознавець та педагог (народився в 1913 році).

Примітки

↑ Nicu V. Localitățile Moldovei în documente și cărți vechi: Îndreptar bibliografic. Volumul 2: M-Z — Chișinău: Universitas, 1991. — С. 106. — 434 с. — ISBN 5-362-00842-0
d:Track:Q113255704 d:Track:Q113253800 d:Track:Q113253896 d:Track:Q113253739 d:Track:Q21197
↑ Труды этнографическо-статистической экспедиціи въ Западно-Русскій Край / собран. П. П. Чубинскимъ. — С.-Петербургъ, 1872. — Т. 7: Евреи. Поляки. Племена немалорусскаго происхожденія. Малоруссы (статистика, сельскій бытъ, языкъ). — С. 363. (рос. дореф.)

Література

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Атаки (Молдова)

Ioniţă Veaceslav: Ghidul oraşelor din Republica Moldova/ Veaceslav Ioniţă. Igor Munteanu, Irina Beregoi. — Chişinău,: Tish, 2004 (F.E.-P. Tipografia Centrală). — 248 p. ISBN 9975-947-39-5
Трагира В. П., Трофэилэ В. М. Отачь/Атаки. Страницы истории. — Кишинёв: Universul, 2002. — ISBN 9975-9554-2-8

Це незавершена стаття з географії Молдови.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q1238720"_data-entity-id="Q113255704"><i_class="wef_low_priority_links">[[:d:Q113253800|Nicu&nbsp;V.]]</i>_[[:d:Q113255704|Localitățile_Moldovei_în_documente_și_cărți_vechi:_Îndreptar_bibliografic._Volumul_2:_M-Z]]<span_class="wef_low_priority_links">_—_[[:Кишинів|Chișinău]]:_[[:d:Q113253896|Universitas]],_1991._—_С.&nbsp;106._—_434&nbsp;с._—_ISBN_5-362-00842-0</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q113255704]][[d:Track:Q113253800]][[d:Track:Q113253896]][[d:Track:Q113253739]][[d:Track:Q21197]]</div>-1] Nicu V. Localitățile Moldovei în documente și cărți vechi: Îndreptar bibliografic. Volumul 2: M-Z — Chișinău: Universitas, 1991. — С. 106. — 434 с. — ISBN 5-362-00842-0
d:Track:Q113255704 d:Track:Q113253800 d:Track:Q113253896 d:Track:Q113253739 d:Track:Q21197

[Чубинський-2] Труды этнографическо-статистической экспедиціи въ Западно-Русскій Край / собран. П. П. Чубинскимъ. — С.-Петербургъ, 1872. — Т. 7: Евреи. Поляки. Племена немалорусскаго происхожденія. Малоруссы (статистика, сельскій бытъ, языкъ). — С. 363. (рос. дореф.)

[1]

[2]

@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
 {{Місто
- | назва               = Атаки
+|назва = Атаки
- | місцева_назва       = {{lang-ro|Otaci}}
+|місцева_назва = {{lang-ro|Otaci}}
- | зображення          = Otaci4.jpg
+|зображення = Otaci4.jpg
- | зображення_розмір   = 250px
+|зображення_розмір = 250px
- | зображення_підпис   = Вид на міст, що з'єднує Атаки (зліва) з <br/>[[Могилів-Подільський|Могилевом-Подільським]] (Україна)
+|зображення_підпис = Вид на міст, що з'єднує Атаки (зліва) з <br/>[[Могилів-Подільський|Могилевом-Подільським]] (Україна)
- | прапор              = Ataki.png
+|прапор = Ataki.png
- | прапор_підпис       = Прапор міста Атаки
+|прапор_підпис = Прапор міста Атаки
- | герб                = CoA of Otaci.gif
+|герб = CoA of Otaci.gif
- | герб_підпис         = Герб
+|герб_підпис = Герб
- | країна              = {{MDA}}
+|країна = {{MDA}}
- | регіон              = [[Окницький район]]
+|регіон = [[Окницький район]]
- | розташування        =
+|розташування =
- | розташування_розмір =
+|розташування_розмір =
- | засноване           = [[1419]]
+|засноване = [[1419]]
- | статус              =
+|статус =
- | магдебурзьке право  = <!-- не обов'язковий -->
+|магдебурзьке право = <!-- не обов'язковий -->
+|населення = {{зменшення}} 6 043 <small>(01.01.2014)</small>
- | населення           = 8469 (перепис 2004)<ref>[http://www.statistica.md/public/files/Recensamint/Recensamintul_populatiei/vol_1/2_Populatia_pe_sexe_localit_ro.xls]</ref>
- | густота             =
+|густота =
- | агломерація         = <!-- не обов'язковий -->
+|агломерація = <!-- не обов'язковий -->
- | площа               = 3,71
+|площа = 3,71
- | висота над рівнем моря= 103
+|висота над рівнем моря = 103
- | поштові індекси     = MD-7106
+|поштові індекси = MD-7106
- | код країни          = +373
+|код країни = +373
- | код міста           = 271
+|код міста = 271
- | координати          ={{Coord|48|25|48|N|27|47|38|E|scale:30000}}
+|координати = {{Coord|48|25|48|N|27|47|38|E|scale:30000}}
-   | lat_deg = 48 || lat_min = 25 || lat_sec = 48
+|lat_deg = 48|
+|lat_min = 25|
+|lat_sec = 48
-   | lon_deg = 27 || lon_min = 47 || lon_sec = 38
+|lon_deg = 27|
+|lon_min = 47|
+|lon_sec = 38
- | поділ міста         = <!-- не обов'язковий -->
+|поділ міста = <!-- не обов'язковий -->
- | міста-побратими     =
+|міста-побратими =
- | день міста          = <!-- не обов'язковий -->
+|день міста = <!-- не обов'язковий -->
- | адреса              = MD-7106, м. Атаки, вул. Посілкова, 18
+|адреса = MD-7106, м. Атаки, вул. Посілкова, 18
- | вебсторінка         =
+|вебсторінка =
- | мер                 = Василій Трагіра
+|мер = Василій Трагіра
 }}
 {{Otheruses|Атаки}}
 '''Ата́ки''' (О́тач, {{lang-ro|Otaci}})&nbsp;— [[місто]] в [[Окницький район|Окницькому районі]] [[Молдова|Молдови]], на правому березі річки [[Дністер]] поблизу [[Україна|українського]] кордону та міста [[Могилів-Подільський]].
+== Назва ==
+Назва походить від [[архаїзм]]у «отач» — хата для відпочинку пастуха.
+== Географія ==
 Місто розташоване за 260&nbsp;км на північ від [[Кишинів|Кишинева]]. Найближча [[залізнична станція]]&nbsp;— [[Велчинець]] (5 км). В Атаках розміщений важливий пункт переходу молдовсько-українського кордону пункт пропуску [[Могилів-Подільський (пункт контролю)|Могилів-Подільський]].
@@ Рядок 44: / Рядок 52: @@
 [[Файл:Otaci3.jpg|міні|ліворуч|200пкс|[[Циган]]ський квартал]]
 [[Файл:MD.OC.Otaci - view from the bridge - jun 2015.jpg|міні|ліворуч|200пкс|Вид на місто з моста через [[Дністер]]]]
-Отач&nbsp;— одне з найстаріших міст Молдови. Роком заснування вважається [[1419]]. Назва походить від [[архаїзм]]у «отач» (хата для відпочинку пастуха). [[1711]] року під час [[Прутський похід|Прутського походу]] недалеко від села на вісім діб зупинявся [[Петро I]]. В [[1792]] році після укладення [[Ясський договір|Ясського договору]] тут почав зростати російський вплив.
+Отач&nbsp;— одне з найстаріших міст Молдови. Роком заснування вважається [[1419]].
+[[1711]] року під час [[Прутський похід|Прутського походу]] недалеко від села на вісім діб зупинявся [[Петро I]]. В [[1792]] році після укладення [[Ясський договір|Ясського договору]] тут почав зростати російський вплив.
 [[1814]] року в місті було створено [[Поліція|поліцейську]] дільницю. В [[1835]] році Отач став центром волості в [[Сороцький повіт|Сороцькому повіті]] [[Бессарабська губернія|Бессарабської губернії]].
@@ Рядок 50: / Рядок 60: @@
 За даними етнографічної експедиції 1869—1870 років під керівництвом [[Чубинський Павло Платонович|Павла Чубинського]], у містечку здебільшого проживали українці, населення розмовляло лише українською мовою<ref name="Чубинський"/>.
-[[1862]] року було створено телеграфну контору, а з [[1879]]&nbsp;— [[Пошта|поштове відділення]]. [[1890]] року Отацька волость включала в себе 13 сіл. Розвивалось вирощування тютюну. Більшість населення міста (майже 3 тисячі з понад 5 тисяч чоловік) складали євреї. У [[1893]] році було введено в експлуатацію міст через Дністер та залізничне сполучення з Могилів-Подільським. В [[1895]] році завершено встановлення [[телефон]]них ліній. В період з [[1918]] по [[1940]] рік місто з населенням в 3510 жителів перебувало в складі [[Румунія|Румунії]]. З [[1944]] по [[1991]] роки входило до складу Окницького району [[МРСР]]. Статус міста Отач отримав у [[1994]] році.
+[[1862]] року було створено телеграфну контору, а з [[1879]]&nbsp;— [[Пошта|поштове відділення]]. [[1890]] року Отацька волость включала в себе 13 сіл. Розвивалось вирощування тютюну. Більшість населення міста (майже 3 тисячі з понад 5 тисяч чоловік) складали євреї. У [[1893]] році було введено в експлуатацію міст через Дністер та залізничне сполучення з Могилів-Подільським. В [[1895]] році завершено встановлення [[телефон]]них ліній.
+Підчас [[Хотинське повстання (1919)|Хотинського повстання]] 1919 року місто було під контролем Хотинської директорії. У ніч з 5 на 6 січня (за старим стилем; з 18 на 19 січня — за новим стилем), із самостійного виступу загонів Георгія Барбуци і А. Старова. Загін у числі від 400 до 600 бійців, які здебільшого були колишніми солдатами царської армії — вихідцями з Хотинського та Сороцького повітів, переправився через Дністер у районі Атаки Сороцького повіту і за активної підтримки місцевого молдавського населення захопив значну частину Сороцького повіту.
+В період з [[1918]] по [[1940]] рік місто з населенням в 3510 жителів перебувало в складі [[Румунія|Румунії]]. З [[1944]] по [[1991]] роки входило до складу Окницького району [[МРСР]].
+Статус міста Отач отримав у [[1994]] році.
 == Населення ==

Географія та географічні карти	GeoNames · Who's on First
Нормативний контроль	FAST: 1273128 · Freebase: /m/02rxfxj · J9U: 987007540440305171 · LCCN: nr95032326 · NLI: 001045318 · VIAF: 128287822

п о р Окницький район
Міста	Атаки · Окниця · Фрунзе
Села	Березовка · Бирладень · Бирнова · Велчінец · Вережень · Ґирбова · Ґрінауць (Динджень) · Ґрінауць (Міхалашень) · Ґрінауць-Молдова · Ґрінауць-Рая · Динджень · Каларашовка · Клокушна · Кодряни · Корестауць · Ленківці · Ліпнік · Майовка · Мерешеука · Міхалашень · Наславча · Окниця · Паладя · Паустова · Редіул-Маре · Ружніца · Саука · Сталінешть · Унгри · Гедереуць

п о р Дністер
Праві притоки	Тисмениця • Стрий • Свіча • Сівка • Лімниця • Луква • Бистриця • Тлумач • Бик • Реут
Ліві притоки	Стривігор • Верещиця • Вікниця • Гнила Липа • Дерло • Золота Липа • Калюс • Кам'янка • Караєць • Коропець • Котлубаївка • Кучурган • Лядова • Марківка • Матірка • Мурафа • Русава • Стрипа • Серет • Немия • Нічлава • Окна • Збруч • Жванчик • Смотрич • Мукша • Тернава • Жван • Студениця • Ушиця • Ягорлик
Рукави	Турунчук
Озера	Біле • Горіле • Кругле • Писарське • Погоріле • Путрине • Свина • Саф'яни • Тудорове • Чорне
Водосховища	Дністровське • Дубоссарське
Лимани	Дністровський • Будацький
Міста	Старий Самбір • Самбір • Галич • Заліщики • Хотин • Новодністровськ • Могилів-Подільський • Атаки • Ямпіль • Сороки • Кам'янка • Рибниця • Резина • Вадул-луй-Воде • Дубоссари • Бендери • Тирасполь • Красне • Біляївка • Білгород-Дністровський