Перейти до вмісту

Широке (Широківська селищна громада): відмінності між версіями

Координати: 47°41′4″ пн. ш. 33°16′22″ сх. д. / 47.68444° пн. ш. 33.27278° сх. д. / 47.68444; 33.27278
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
[перевірена версія][очікує на перевірку]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Немає опису редагування
 
(Не показані 17 проміжних версій 10 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
{{Смт України
{{Селище України
| назва = Широке
| назва = Широке
| герб =Shyroke smt gromada gerb.png
| герб =Shyroke smt gromada gerb.png
Рядок 7: Рядок 7:
| область = [[Дніпропетровська область]]
| область = [[Дніпропетровська область]]
| район = [[Криворізький район]]
| район = [[Криворізький район]]
| громада = [[Широківська селищна громада]]
| громада = [[Широківська селищна громада (Дніпропетровська область)|Широківська селищна громада]]
| рада = [[Широківська селищна рада]]
| рада = [[Широківська селищна рада]]
| код КОАТУУ = 1225855100
| код КОАТУУ = 1225855100
Рядок 15: Рядок 15:
| mapy = 156
| mapy = 156
| засноване = [[1787 в Україні|1787]]
| засноване = [[1787 в Україні|1787]]
| населення = 11 221
| населення = {{зменшення}} 9 623 <small>(01.01.2022)</small>{{UKR-ukrstat-2022}}
| площа =
| площа =
| статус = [[1938]]
| статус = 2024
| магдебурзьке право =
| магдебурзьке право =
| щільність =
| щільність =
| поштовий індекс = 53700 — 53704
| поштовий індекс = 53700 — 53704
Рядок 40: Рядок 40:
| адреса =<!-- 53700, смт. Широке, вул. Вишнева, 6
| адреса =<!-- 53700, смт. Широке, вул. Вишнева, 6
| голова = Сагура Ігор Анатолійович -->
| голова = Сагура Ігор Анатолійович -->
|зображення_підпис=Стела при в'їзді в селище з боку Кривого Рогу}}
}}
{{Otheruses|тип=НП}}
{{Otheruses|тип=НП}}


'''Широ́ке'''&nbsp;— [[селище міського типу]] в [[Україна|Україні]], центр [[Широківська селищна громада|Широківської селищної громади]] [[Криворізький район|Криворізького району]] [[Дніпропетровська область|Дніпропетровської області]].
'''Широ́ке'''&nbsp;— [[селище]] в [[Україна|Україні]], центр [[Широківська селищна громада (Дніпропетровська область)|Широківської селищної громади]] [[Криворізький район|Криворізького району]] [[Дніпропетровська область|Дніпропетровської області]].


Колишній центр [[Широківський район|Широківського району]]. Населення&nbsp;— 11,6 тис. мешканців ([[1984]]).
Колишній центр [[Широківський район|Широківського району]]. Населення&nbsp;— 11,6 тис. мешканців ([[1984]]).


== Географічне розташування ==
== Географічне розташування ==
Селище міського типу ''Широке'' розташоване на лівому березі річки [[Інгулець (річка)|Інгулець]], вище за течією на відстані 2&nbsp;км лежить село [[Інгулець (Широківський район)|Інгулець]], нижче за течією на відстані 2&nbsp;км село [[Радевичеве]], на протилежному березі&nbsp;— місто [[Інгулець (Кривий Ріг)|Інгулець]] (з 2002 року&nbsp;— район міста [[Кривий Ріг]]). Через селище проходить автомобільна дорога {{автошлях Т|0411}}.
Селище міського типу ''Широке'' розташоване на лівому березі річки [[Інгулець (річка)|Інгулець]], вище за течією на відстані 2&nbsp;км лежить село [[Інгулець (Новолатівська сільська громада)|Інгулець]], нижче за течією на відстані 2&nbsp;км село [[Радевичеве]], на протилежному березі&nbsp;— місто [[Інгулець (Кривий Ріг)|Інгулець]] (з 2002 року&nbsp;— район міста [[Кривий Ріг]]). Через селище проходить автомобільна дорога {{автошлях Т|0411}}.


== Археологічні відомості ==
== Археологічні відомості ==
Рядок 58: Рядок 58:
Станом на [[1886]] рік у містечку, центрі [[Широківська волость|Широківської волості]] [[Херсонський повіт|Херсонського повіту]] [[Херсонська губернія|Херсонської губернії]], мешкало 4976 осіб, налічувалось 779 дворів, працювали православна церква, судовий пристав та з'їзд мирових судей, школа, аптека, 9 лавок, винний склад, трактир, відбувалось 4 [[ярмарок|ярмарки]] на рік та базари по неділях<ref>{{ВВСЕР-8-1886}}</ref>.
Станом на [[1886]] рік у містечку, центрі [[Широківська волость|Широківської волості]] [[Херсонський повіт|Херсонського повіту]] [[Херсонська губернія|Херсонської губернії]], мешкало 4976 осіб, налічувалось 779 дворів, працювали православна церква, судовий пристав та з'їзд мирових судей, школа, аптека, 9 лавок, винний склад, трактир, відбувалось 4 [[ярмарок|ярмарки]] на рік та базари по неділях<ref>{{ВВСЕР-8-1886}}</ref>.


У роки [[Друга світова війна|Другої світової війни]] діяло [[єврейські гето на території України в період Другої світової війни|гетто]], куди нацистами насильно зганялися [[євреї]] для компактного мешкання та [[Голокост в Україні|подальших репресій]]<ref>{{Cite book|url=https://www.worldcat.org/oclc/45595209|title=Dovidnyk pro tabory, ti︠u︡rmy ta hetto na okupovaniĭ terytoriï Ukraïny (1941-1944) = Handbuch der Lager, Gefängnisse und Ghettos auf dem besetzten Territorium der Ukraine (1941-1944)|last=Maryna.|first=Dubyk,|last2=Марина.|first2=Дубик,|date=2000|publisher=Derz︠h︡avnyĭ komitet arkhiviv Ukraïny|location=Kyïv|isbn=9665041886|oclc=45595209}}</ref> (у приміщенні колишньої колгоспної конюшні утримувалось 340 євреїв).
Ще одне місце в Широкому пов'язане, згідно з легендою, з [[битва під Жовтими Водами|битвою під Жовтими Водами]]. Трохи вище СПТУ №&nbsp;82 є криниця, в якій козаки святили зброю, йдучи на бій.


== Населення ==
У роки [[Друга світова війна|Другої світової війни]] діяло [[Єврейські гетто на території України в період Другої світової війни|гетто]], куди нацистами насильно зганялися [[євреї]] для компактного мешкання та [[Голокост в Україні|подальших репресій]]<ref>{{Cite book|url=https://www.worldcat.org/oclc/45595209|title=Dovidnyk pro tabory, ti︠u︡rmy ta hetto na okupovaniĭ terytoriï Ukraïny (1941-1944) = Handbuch der Lager, Gefängnisse und Ghettos auf dem besetzten Territorium der Ukraine (1941-1944)|last=Maryna.|first=Dubyk,|last2=Марина.|first2=Дубик,|date=2000|publisher=Derz︠h︡avnyĭ komitet arkhiviv Ukraïny|location=Kyïv|isbn=9665041886|oclc=45595209}}</ref> (у приміщенні колишньої колгоспної конюшні утримувалось 340 євреїв).
=== Мова ===
Розподіл населення за рідною мовою за даними [[Перепис населення України (2001)|перепису 2001 року]]{{UKR-socialdata-mova-2001}}:
{| class="wikitable sortable"
!Мова
!Кількість
!Відсоток
|-
|[[Українська мова|українська]]
|10413
|92.80%
|-
|[[Російська мова|російська]]
|723
|6.44%
|-
|[[Білоруська мова|білоруська]]
|34
|0.30%
|-
|[[Вірменська мова|вірменська]]
|18
|0.16%
|-
|[[Румунська мова|румунська]]
|7
|0.06%
|-
|[[Польська мова|польська]]
|3
|0.03%
|-
|[[Німецька мова|німецька]]
|2
|0.02%
|-
|[[Болгарська мова|болгарська]]
|1
|0.01%
|-
|[[Угорська мова|угорська]]
|1
|0.01%
|-
|[[Гагаузька мова|гагаузька]]
|1
|0.01%
|-
|інші/не вказали
|18
|0.16%
|- class="sortbottom"
!Усього
|11221
|100%
|}


== Церква ==
== Релігія ==
[[Файл:Широке - Храм Покрова Пресвятої Богородиці.jpg|ліворуч|міні|Храм Покрови Пресвятої Богородиці]]
Саме біля криниці була перша церква тоді ще зимівника. Була вона дерев'яною і як всі козацькі церкви&nbsp;— Покровською. Запорізькі козаки вважали Покрову своєю заступницею. Наша церква будувалась на народні кошти, розміри її були скромними. Вона мала лише один купол. Над нею не височіла дзвіниця. Стояла вона окремо поруч з церквою. В церкві було четверо великих та двоє малих дверей, 8 великих та 16 малих вікон з ажурними ґратами. Ось що написано в «Хронологіко-історичному описі церков єпархій херсонської і таврійської губерній», виданого в Одесі 1848 року: «Село Широкое, церковь Покровская, деревянная, Бобринського уезда. Когда основана, не известно, но освячена действительно 1792 года, ее тепер уже нет, а существует вместе одной другая, каменная, построенная в 1833 году». 27 липня 1997 року на місці старої аптеки було заплановано збудувати храм. У 2005 році відбулася Хресна хода, було освячено місце та закладено перший камінь.
Саме біля криниці була перша церква тоді ще зимівника. Була вона дерев'яною і як всі козацькі церкви&nbsp;— Покровською. Запорізькі козаки вважали Покрову своєю заступницею. Наша церква будувалась на народні кошти, розміри її були скромними. Вона мала лише один купол. Над нею не височіла дзвіниця. Стояла вона окремо поруч з церквою. В церкві було четверо великих та двоє малих дверей, 8 великих та 16 малих вікон з ажурними ґратами.

Ось що написано в «Хронологіко-історичному описі церков єпархій херсонської і таврійської губерній», виданого в Одесі 1848 року: «Село Широкое, церковь Покровская, деревянная, Бобринського уезда. Когда основана, не известно, но освячена действительно 1792 года, ее тепер уже нет, а существует вместе одной другая, каменная, построенная в 1833 году».

27 липня 1997 року на місці старої аптеки було заплановано збудувати храм. У 2005 році відбулася Хресна хода, було освячено місце та закладено перший камінь. Храм знаходиться за адресою вул. Соборна, 101.

Наразі в селищі Широке знаходяться наступні сакральні споруди релігійних громад:

* Зал Царства Свідків Єгови (вул. Покровська, 45-Б).


== Економіка ==
== Економіка ==
* Інгулецький кар'єр. ВАТ «[[Інгулецький ГЗК]]».
* Інгулецький кар'єр. ВАТ «[[Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат|Інгулецький ГЗК»]].
* ТОВ «Сузір'я».
* ТОВ «Сузір'я».
* [[Броварня]]{{Джерело?}}
* [[Пивоварня|Броварня]]{{Джерело?}}
* Птахівник
* Птахівник


Рядок 90: Рядок 154:
* [[Авраменко Андрій Васильович|Андрій Авраменко (Ирій)]]&nbsp;— діяч українського підпілля на [[Донбас]]і, організатор «Маріупільської газети», актор театру «[[Березіль]]», учень [[Лесь Курбас|Леся Курбаса]].
* [[Авраменко Андрій Васильович|Андрій Авраменко (Ирій)]]&nbsp;— діяч українського підпілля на [[Донбас]]і, організатор «Маріупільської газети», актор театру «[[Березіль]]», учень [[Лесь Курбас|Леся Курбаса]].
* [[Данюк Олександр Григорович]] (1982—2015)&nbsp;— солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
* [[Данюк Олександр Григорович]] (1982—2015)&nbsp;— солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
* [[Доценко Надія Петрівна|Надія Доценко]]&nbsp;— українська [[актриса]], [[Народна артистка СРСР]]
* [[Доценко Надія Петрівна|Надія Доценко]]&nbsp;— українська [[актор|актриса]], [[Народний артист СРСР|Народна артистка СРСР]]
* [[Василь Олексійович Біднов|Василь Біднов]]&nbsp;— український [[громадський діяч|громадський]] і культурний діяч, історик української церкви, член [[Українська Центральна Рада|Української Центральної Ради]]
* [[Біднов Василь Олексійович|Василь Біднов]]&nbsp;— український [[активізм|громадський]] і культурний діяч, історик української церкви, член [[Українська Центральна Рада|Української Центральної Ради]]
* [[Графа Олександр Іванович]] (1965—2014)&nbsp;— старший лейтенант (посмертно) Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
* [[Графа Олександр Іванович]] (1965—2014)&nbsp;— старший лейтенант (посмертно) Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
* [[Кирейко Віталій Дмитрович]]&nbsp;— український [[композитор]], педагог, музично-[[громадський діяч]], [[народний артист УРСР]].
* [[Кирейко Віталій Дмитрович]]&nbsp;— український [[композитор]], педагог, музично-[[активізм|громадський діяч]], [[народний артист Української РСР|народний артист УРСР]].
* [[Лисечко Антон Ігорович]] (1988—2014)&nbsp;— солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
* [[Лисечко Антон Ігорович]] (1988—2014)&nbsp;— солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
* [[Темченко Павло Кононович|Павло Темченко]]&nbsp;— корінний широчанин. 1882 року народження, письменник.
* [[Темченко Павло Кононович|Павло Темченко]]&nbsp;— корінний широчанин. 1882 року народження, письменник.
* [[Цапенко Олександр Олегович]] (1998—2019)&nbsp;— солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
* [[Цапенко Олександр Олегович]] (1998—2019)&nbsp;— солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

== Галерея ==
<gallery widths="180" perrow="5" class="center" style="center">
Файл:Широке - Військовий меморіальний комплекс загиблим у роки ВВВ.jpg|Військовий меморіальний комплекс загиблим у роки [[Німецько-радянська війна|Великої Вітчизняної війни]]
Файл:Арт-об'єкт "Я кохаю Широке".jpg|Артоб'єкт "Я кохаю Широке"
Файл:Широке - Святий Ангел Божий.jpg|Святий Ангел Божий
Файл:Межрегіональний центр професійної перепідготовки військовослужбовців м. Кривого Рогу.jpg|Межрегіональний центр професійної перепідготовки військовослужбовців м. [[Кривий Ріг|Кривого Рогу]]
</gallery>


== Джерела ==
== Джерела ==
Рядок 103: Рядок 175:
* [http://gska2.rada.gov.ua/pls/z7502/A005?rdat1=29.01.2010&rf7571=6743 Сайт Верховної Ради України]{{Недоступне посилання|date=травень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}
* [http://gska2.rada.gov.ua/pls/z7502/A005?rdat1=29.01.2010&rf7571=6743 Сайт Верховної Ради України]{{Недоступне посилання|date=травень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}
* [http://www.smt-shiroke.pp.ua/ Сайт села Широкого]{{Недоступне посилання|date=травень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}
* [http://www.smt-shiroke.pp.ua/ Сайт села Широкого]{{Недоступне посилання|date=травень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}
* [http://imsu-dnipropetrovsk.com/mista-i-sela/shyrokivskyj-rajon/shyroke.html Широке&nbsp;— Інформаційно-пізнавальний портал | Дніпропетровська область у складі УРСР] (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том&nbsp;— Історія міст і сіл Української РСР. Дніпропетровська область.&nbsp;— К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1969.&nbsp;— 959 с.)
* [http://imsu-dnipropetrovsk.com/mista-i-sela/shyrokivskyj-rajon/shyroke.html Широке&nbsp;— Інформаційно-пізнавальний портал | Дніпропетровська область у складі УРСР] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200716192331/http://imsu-dnipropetrovsk.com/mista-i-sela/shyrokivskyj-rajon/shyroke.html |date=16 липня 2020 }} (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том&nbsp;— Історія міст і сіл Української РСР. Дніпропетровська область.&nbsp;— К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1969.&nbsp;— 959 с.)


== Примітки ==
== Примітки ==
Рядок 114: Рядок 186:
{{Широківська селищна громада}}
{{Широківська селищна громада}}
{{Широківський район}}
{{Широківський район}}
{{Населені пункти Дніпропетровської області}}
{{Херсонський повіт}}
{{Херсонський повіт}}
{{Інгульська паланка}}
{{Інгульська паланка}}


[[Категорія:Широке|*]]
[[Категорія:Широке|*]]
[[Категорія:Селища міського типу Дніпропетровської області]]
[[Категорія:Селища Дніпропетровської області]]
[[Категорія:Населені пункти Криворізького району]]
[[Категорія:Районні центри Дніпропетровської області]]
[[Категорія:Районні центри Дніпропетровської області]]
[[Категорія:Археологія Криворізького району]]
[[Категорія:Археологія Криворізького району]]
[[Категорія:Мідна доба Дніпропетровської області]]
[[Категорія:Мідна доба Дніпропетровської області]]
[[Категорія:Трипільська культура у Дніпропетровській області]]
[[Категорія:Трипільська культура у Дніпропетровській області]]
[[Категорія:Колишні смт України]]

Поточна версія на 16:23, 9 жовтня 2024

селище Широке
Герб Прапор
Стела при в'їзді в селище з боку Кривого Рогу
Країна Україна Україна
Область Дніпропетровська область
Район Криворізький район
Тер. громада Широківська селищна громада
Код КАТОТТГ UA12060290010034876
Основні дані
Засновано 1787
Статус із 2024 року
Населення 9 623 (01.01.2022)[1]
Поштовий індекс 53700 — 53704
Телефонний код +380 5657
Географічні координати 47°41′4″ пн. ш. 33°16′22″ сх. д. / 47.68444° пн. ш. 33.27278° сх. д. / 47.68444; 33.27278
Висота над рівнем моря 42 м
Водойма р. Інгулець, р.Бакаєць


Відстань
Найближча залізнична станція: Інгулець
До станції: 12 км
До обл. центру:
 - автошляхами: 178 км
Селищна влада
Карта
Широке. Карта розташування: Україна
Широке
Широке
Широке. Карта розташування: Дніпропетровська область
Широке
Широке
Мапа

Широке у Вікісховищі

Широ́ке — селище в Україні, центр Широківської селищної громади Криворізького району Дніпропетровської області.

Колишній центр Широківського району. Населення — 11,6 тис. мешканців (1984).

Географічне розташування

[ред. | ред. код]

Селище міського типу Широке розташоване на лівому березі річки Інгулець, вище за течією на відстані 2 км лежить село Інгулець, нижче за течією на відстані 2 км село Радевичеве, на протилежному березі — місто Інгулець (з 2002 року — район міста Кривий Ріг). Через селище проходить автомобільна дорога Т 0411.

Археологічні відомості

[ред. | ред. код]

Курган на лівому березі річки Інгулець, розкопаний Л. П. Криловою в 1966 році. В похованні 18 виявлено антропоморфну статуетку серезліївського типу. Трипілля СІІ.

Історичні відомості

[ред. | ред. код]

Сучасне поселення виникло у XVIII ст. на землях Інгульської паланки Нової Січі як запорозький зимівник.

Станом на 1886 рік у містечку, центрі Широківської волості Херсонського повіту Херсонської губернії, мешкало 4976 осіб, налічувалось 779 дворів, працювали православна церква, судовий пристав та з'їзд мирових судей, школа, аптека, 9 лавок, винний склад, трактир, відбувалось 4 ярмарки на рік та базари по неділях[2].

У роки Другої світової війни діяло гетто, куди нацистами насильно зганялися євреї для компактного мешкання та подальших репресій[3] (у приміщенні колишньої колгоспної конюшні утримувалось 340 євреїв).

Населення

[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[4]:

Мова Кількість Відсоток
українська 10413 92.80%
російська 723 6.44%
білоруська 34 0.30%
вірменська 18 0.16%
румунська 7 0.06%
польська 3 0.03%
німецька 2 0.02%
болгарська 1 0.01%
угорська 1 0.01%
гагаузька 1 0.01%
інші/не вказали 18 0.16%
Усього 11221 100%

Релігія

[ред. | ред. код]
Храм Покрови Пресвятої Богородиці

Саме біля криниці була перша церква тоді ще зимівника. Була вона дерев'яною і як всі козацькі церкви — Покровською. Запорізькі козаки вважали Покрову своєю заступницею. Наша церква будувалась на народні кошти, розміри її були скромними. Вона мала лише один купол. Над нею не височіла дзвіниця. Стояла вона окремо поруч з церквою. В церкві було четверо великих та двоє малих дверей, 8 великих та 16 малих вікон з ажурними ґратами.

Ось що написано в «Хронологіко-історичному описі церков єпархій херсонської і таврійської губерній», виданого в Одесі 1848 року: «Село Широкое, церковь Покровская, деревянная, Бобринського уезда. Когда основана, не известно, но освячена действительно 1792 года, ее тепер уже нет, а существует вместе одной другая, каменная, построенная в 1833 году».

27 липня 1997 року на місці старої аптеки було заплановано збудувати храм. У 2005 році відбулася Хресна хода, було освячено місце та закладено перший камінь. Храм знаходиться за адресою вул. Соборна, 101.

Наразі в селищі Широке знаходяться наступні сакральні споруди релігійних громад:

  • Зал Царства Свідків Єгови (вул. Покровська, 45-Б).

Економіка

[ред. | ред. код]

Об'єкти соціальної сфери

[ред. | ред. код]
  • 2 школи.
  • 4 дитячих садки.
  • ДЮСШ.
  • Будинок дитячої творчості.
  • Школа мистецтв.
  • Будинок культури.
  • Районна бібліотека
  • Протяжність водопроводів по смт. Широке 226,8 км

Екологія

[ред. | ред. код]
  • На відстані 1 км від села розташований Інгулецький кар'єр, у якому видобуток залізної руди відкритим способом.

Відомі люди

[ред. | ред. код]

Народились

[ред. | ред. код]

Галерея

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Чисельність наявного населення України на 1 січня 2022 — Державна служба статистики України (укр.)(англ.)
  2. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  3. Maryna., Dubyk,; Марина., Дубик, (2000). Dovidnyk pro tabory, ti︠u︡rmy ta hetto na okupovaniĭ terytoriï Ukraïny (1941-1944) = Handbuch der Lager, Gefängnisse und Ghettos auf dem besetzten Territorium der Ukraine (1941-1944). Kyïv: Derz︠h︡avnyĭ komitet arkhiviv Ukraïny. ISBN 9665041886. OCLC 45595209.
  4. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

Література

[ред. | ред. код]
  • Дишлов М.Я. Широ́ке // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974. — том Дніпропетровська область / А.Я. Пащенко (голова редколегії тому), 1969 : 959с. — С.881-891