Сибірські трапи: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [очікує на перевірку] |
Функція пропозицій посилань: додано 3 посилання. |
|||
| Рядок 3: | Рядок 3: | ||
'''Сибірські трапи''' ({{lang-ru|сибирские траппы}}, {{lang-en|Siberian Traps}}, {{lang-de|Sibirischen Trappe m pl}}) — одна з найбільших трапових провінцій, розташована на [[Східно-Сибірська платформа|Східно-Сибірській платформі]]. Сибірські трапи виливали на границі палеозою й мезозою, пермського й тріасових періодів. Одночасно з ними відбулося найбільше (пермотріасове) вимирання видів в історії Землі. Трапи розвинені на площі близько 4 млн км², об'єм вивержених розплавів становить приблизно 2 млн км³ ефузивних та інтрузивних порід. |
'''Сибірські трапи''' ({{lang-ru|сибирские траппы}}, {{lang-en|Siberian Traps}}, {{lang-de|Sibirischen Trappe m pl}}) — одна з найбільших трапових провінцій, розташована на [[Східно-Сибірська платформа|Східно-Сибірській платформі]]. Сибірські трапи виливали на границі палеозою й мезозою, пермського й тріасових періодів. Одночасно з ними відбулося найбільше (пермотріасове) вимирання видів в історії Землі. Трапи розвинені на площі близько 4 млн км², об'єм вивержених розплавів становить приблизно 2 млн км³ ефузивних та інтрузивних порід. |
||
Трапи розповсюджені по всій Східно-Сибірській платформі, у Хатангському прогині, у Мінусінській западині, зона магматизму простирається й на шельфі Євразії, на дні Карського моря. У районі їх розвитку розташовані ріки Нижня й Підкам’яна Тунгуска, Тюнг і ін. Сибірські трапи складають плато Путорана. Одночасно з типово траповими виверженнями численні магматичні події відбулися на ще більшій прилеглій території. У цей час утворювалися численні базальтові вулкани в Монголії, Забайкалля, у Східному й Південному Казахстані. Вони не типові для трапового магматизму, але пов'язані з ним у часі й просторі, тому, можливо, мають із ним генетичний зв'язок. |
Трапи розповсюджені по всій Східно-Сибірській платформі, у Хатангському прогині, у Мінусінській западині, зона магматизму простирається й на шельфі [[Євразія|Євразії]], на дні Карського моря. У районі їх розвитку розташовані ріки Нижня й Підкам’яна Тунгуска, Тюнг і ін. Сибірські трапи складають плато Путорана. Одночасно з типово траповими виверженнями численні магматичні події відбулися на ще більшій прилеглій території. У цей час утворювалися численні базальтові вулкани в Монголії, Забайкалля, у Східному й Південному Казахстані. Вони не типові для трапового магматизму, але пов'язані з ним у часі й просторі, тому, можливо, мають із ним генетичний зв'язок. |
||
Центр трапового магматизму розташовувався в районі Норильська. Тут потужність формації максимальна, і утворювалися великі вулканічні комплекси й розшаровані інтрузії, з якими зв'язані родовища мідно-нікель-платиноїдних руд. На схід від Норильська розташована Маймеча-Котуйська лужна провінція, у якій поширені лужні гірські породи: [[маймечит]]и, [[кімберліти]], [[пікрит]]и, [[карбонатити]], [[мелілітоліти]] та ін. |
Центр трапового магматизму розташовувався в районі Норильська. Тут потужність формації максимальна, і утворювалися великі вулканічні комплекси й розшаровані [[Інтрузія|інтрузії]], з якими зв'язані родовища мідно-нікель-платиноїдних руд. На схід від Норильська розташована Маймеча-Котуйська лужна провінція, у якій поширені [[лужні гірські породи]]: [[маймечит]]и, [[кімберліти]], [[пікрит]]и, [[карбонатити]], [[мелілітоліти]] та ін. |
||
[[Масове пермське вимирання]] імовірно викликане сибірськими трапами. |
[[Масове пермське вимирання]] імовірно викликане сибірськими трапами. |
||
Поточна версія на 09:14, 20 квітня 2024
Сибірські трапи (рос. сибирские траппы, англ. Siberian Traps, нім. Sibirischen Trappe m pl) — одна з найбільших трапових провінцій, розташована на Східно-Сибірській платформі. Сибірські трапи виливали на границі палеозою й мезозою, пермського й тріасових періодів. Одночасно з ними відбулося найбільше (пермотріасове) вимирання видів в історії Землі. Трапи розвинені на площі близько 4 млн км², об'єм вивержених розплавів становить приблизно 2 млн км³ ефузивних та інтрузивних порід.
Трапи розповсюджені по всій Східно-Сибірській платформі, у Хатангському прогині, у Мінусінській западині, зона магматизму простирається й на шельфі Євразії, на дні Карського моря. У районі їх розвитку розташовані ріки Нижня й Підкам’яна Тунгуска, Тюнг і ін. Сибірські трапи складають плато Путорана. Одночасно з типово траповими виверженнями численні магматичні події відбулися на ще більшій прилеглій території. У цей час утворювалися численні базальтові вулкани в Монголії, Забайкалля, у Східному й Південному Казахстані. Вони не типові для трапового магматизму, але пов'язані з ним у часі й просторі, тому, можливо, мають із ним генетичний зв'язок. Центр трапового магматизму розташовувався в районі Норильська. Тут потужність формації максимальна, і утворювалися великі вулканічні комплекси й розшаровані інтрузії, з якими зв'язані родовища мідно-нікель-платиноїдних руд. На схід від Норильська розташована Маймеча-Котуйська лужна провінція, у якій поширені лужні гірські породи: маймечити, кімберліти, пікрити, карбонатити, мелілітоліти та ін.
Масове пермське вимирання імовірно викликане сибірськими трапами.
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.