Перейти до вмісту

Історія Google: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[очікує на перевірку][очікує на перевірку]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Taxfrest (обговорення | внесок)
1360 редагувань
Taxfrest (обговорення | внесок)
1360 редагувань
Рядок 47: Рядок 47:
У березні 1999 року компанія переїхала до офісу на 165 Університетській авеню в [[Пало-Альто]], де знаходилося кілька інших відомих технологічних стартапів [[Кремнієва долина|Кремнієвої долини]]<ref name="165univave">Fried, Ian. "[http://www.cnet.com/news/a-building-blessed-with-tech-success/ A building blessed with tech success] {{webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160310084656/http://www.cnet.com/news/a-building-blessed-with-tech-success/|date=March 10, 2016}}." ''[[CNET]].'' October 4, 2002. Retrieved on February 25, 2007.</ref>. Швидко перерісши два інших місця, компанія орендувала комплекс будівель у [[Маунтін-В'ю]] за адресою 1600 Amphitheatre Parkway у [[Silicon Graphics]] (SGI) у 2003 році<ref name="sgibldg">{{Cite web|url=http://news.com.com/Googles%20movin%20on%20up/2110-1032_3-1025111.html|title=Google's movin' on up|archive-url=https://web.archive.org/web/20070121021806/http://news.com.com/Googles%2Bmovin%2Bon%2Bup/2110-1032_3-1025111.html|archive-date=January 21, 2007|url-status=bot: unknown|access-date=2017-04-03|df=mdy-all}}</ref>. З тих пір компанія залишилася в цьому місці, а комплекс став відомим як [[Googleplex]] (гра слів [[гуголплекс]] (англ. googolplex) — число, що дорівнює 1, за яким слідує «гугол» з нулями). У 2006 році компанія Google викупила цей об'єкт у SGI за 319 мільйонів доларів США<ref name="googleplexpurchase">Staff Writer. "[http://sanjose.bizjournals.com/sanjose/stories/2006/06/19/newscolumn3.html Google to buy headquarters building from Silicon Graphics] {{webarchive|url=https://web.archive.org/web/20100418071152/http://sanjose.bizjournals.com/sanjose/stories/2006/06/19/newscolumn3.html|date=April 18, 2010}}." ''Silicon Valley / San Jose Business Journal.'' June 16, 2006. Retrieved on February 24, 2007.</ref>.
У березні 1999 року компанія переїхала до офісу на 165 Університетській авеню в [[Пало-Альто]], де знаходилося кілька інших відомих технологічних стартапів [[Кремнієва долина|Кремнієвої долини]]<ref name="165univave">Fried, Ian. "[http://www.cnet.com/news/a-building-blessed-with-tech-success/ A building blessed with tech success] {{webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160310084656/http://www.cnet.com/news/a-building-blessed-with-tech-success/|date=March 10, 2016}}." ''[[CNET]].'' October 4, 2002. Retrieved on February 25, 2007.</ref>. Швидко перерісши два інших місця, компанія орендувала комплекс будівель у [[Маунтін-В'ю]] за адресою 1600 Amphitheatre Parkway у [[Silicon Graphics]] (SGI) у 2003 році<ref name="sgibldg">{{Cite web|url=http://news.com.com/Googles%20movin%20on%20up/2110-1032_3-1025111.html|title=Google's movin' on up|archive-url=https://web.archive.org/web/20070121021806/http://news.com.com/Googles%2Bmovin%2Bon%2Bup/2110-1032_3-1025111.html|archive-date=January 21, 2007|url-status=bot: unknown|access-date=2017-04-03|df=mdy-all}}</ref>. З тих пір компанія залишилася в цьому місці, а комплекс став відомим як [[Googleplex]] (гра слів [[гуголплекс]] (англ. googolplex) — число, що дорівнює 1, за яким слідує «гугол» з нулями). У 2006 році компанія Google викупила цей об'єкт у SGI за 319 мільйонів доларів США<ref name="googleplexpurchase">Staff Writer. "[http://sanjose.bizjournals.com/sanjose/stories/2006/06/19/newscolumn3.html Google to buy headquarters building from Silicon Graphics] {{webarchive|url=https://web.archive.org/web/20100418071152/http://sanjose.bizjournals.com/sanjose/stories/2006/06/19/newscolumn3.html|date=April 18, 2010}}." ''Silicon Valley / San Jose Business Journal.'' June 16, 2006. Retrieved on February 24, 2007.</ref>.


== 2000 ==
=== 2000-ні ===
Пошукова система Google привернула лояльних прихильників серед зростаючої кількості користувачів Інтернету, яким сподобався її простий дизайн<ref name="simpledesign">Thompson, Bill. "[http://news.bbc.co.uk/1/hi/technology/3334531.stm Is Google good for you?] {{webarchive|url=https://web.archive.org/web/20090125130328/http://news.bbc.co.uk/1/hi/technology/3334531.stm|date=January 25, 2009}}" ''[[BBC News]].'' December 19, 2003. Retrieved on February 25, 2007.</ref>. У 2000 році Google почав продавати [[Реклама|рекламу]], пов'язану з [[Ключове слово|ключовими словами]] пошуку<ref name="milestones2" />. Реклама була текстовою, щоб підтримувати неперенасичений дизайн і максимізувати швидкість завантаження сторінок<ref name="milestones3" />. Ключові слова продавалися на основі поєднання цінової пропозиції та кількості кліків, причому ставки починалися від $0,05 за клік<ref name="milestones4" />. Ця модель продажу реклами за ключовими словами була вперше застосована Goto.com, дочірньою компанією [[Idealab]], створеною Біллом Гроссом<ref name="goto strong2">{{Cite web|url=http://searchenginewatch.com/2166331|title=GoTo Going Strong|last=Sullivan|first=Danny|date=July 1, 1998|website=SearchEngineWatch|archive-url=https://web.archive.org/web/20091014204451/http://searchenginewatch.com/2166331|archive-date=October 14, 2009|url-status=dead|access-date=February 18, 2010}}</ref><ref name="cnet p4p2">{{Cite news|url=http://news.cnet.com/Pay-for-placement-gets-another-shot/2100-1023_3-208309.html|title=Pay-for-placement gets another shot|last=Pelline|first=Jeff|date=February 19, 1998|publisher=[[CBS Interactive]]|work=[[CNET]]|access-date=February 18, 2010}}</ref>. Коли компанія змінила назву на Overture Services, вона подала позов до суду на Google через ймовірні порушення патентів компанії на оплату за кліки та проведення торгів. Пізніше Overture Services була куплена [[Yahoo!]] і перейменована в Yahoo! Search Marketing. Справа була врегульована в позасудовому порядку; Google погодилися випустити звичайні акції компанії Yahoo! в обмін на безстрокову ліцензію<ref>{{Cite news|url=http://news.cnet.com/Google,-Yahoo-bury-the-legal-hatchet/2100-1024_3-5302421.html|title=Google, Yahoo bury the legal hatchet|last=Olsen|first=Stephanie|date=August 9, 2004|publisher=[[CBS Interactive]]|work=[[CNET]]|access-date=February 18, 2010}}</ref><ref name="goto strong">Sullivan, Danny. "[http://searchenginewatch.com/showPage.html?page=2166331 GoTo Going Strong] {{webarchive|url=https://web.archive.org/web/20061021112602/http://searchenginewatch.com/showPage.html?page=2166331|date=October 21, 2006}}." ''The Search Engine Report.'' July 1, 1998.</ref><ref name="cnet p4p">Pelline, Jeff. "[http://www.cnet.com/news/pay-for-placement-gets-another-shot/ Pay-for-placement gets another shot] {{webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160529155943/http://www.cnet.com/news/pay-for-placement-gets-another-shot/|date=May 29, 2016}}." ''[[CNET]].'' February 19, 1998.</ref><ref name="glaser">Glaser, Ken. "Who Will GoTo.com?" [http://www.onlinepress.com/ OnlinePress.com] {{webarchive|url=https://web.archive.org/web/20161003045631/http://www.onlinepress.com/|date=October 3, 2016}}. ''February 20, 1998.''</ref>. У той час як багато конкурентів з [[Дотком|доткомів]] зазнали невдачі на новому інтернет-ринку, Google непомітно зростав у статусі, при цьому зберігаючи прибутковість<ref name="milestones5" />.
Неофіційна атмосфера сприяла колегіальності і швидкому обміну ідеями. Співробітники Google внесли безліч удосконалень до пошукового сервера: додали каталог Google (в рамках проекту [[Open Directory Project]] на базі [[Netscape]]), надали можливість пошуку через бездротові пристрої. Google також упровадив десять мовних версій для користувачів, які воліли виконувати пошук своєю рідною мовою. Google став найбільшим пошуковим сервером у світі, проіндексувавши мільярд сторінок,&nbsp;— вперше такий обсяг інформації Інтернету став доступний для пошуку.


Задекларований кодекс поведінки Google — «Не будь злим» (англ. Don't be evil) — фраза, яку компанія навіть включила до свого [[Проспект цінних паперів|проспекту цінних паперів]] (відомого як «S-1») для [[Первинна публічна пропозиція|IPO]] 2004 року, зазначивши: «Ми твердо віримо, що в довгостроковій перспективі нам буде краще — як акціонерам і в усіх інших відношеннях — з компанією, яка робить добрі справи для світу, навіть якщо ми відмовляємося від деяких короткострокових вигод»<ref>{{Cite news|url=https://blogs.wsj.com/deals/2011/06/23/what-would-2004-google-say-about-antitrust-probe/|title=What Would 2004 Google Say About Antitrust Probe?|last=Ovide|first=Shira|date=June 23, 2011|work=The Wall Street Journal}}</ref>.
26 червня Google і [[Yahoo!]] оголосили про співпрацю. Кількість запитів сягнула 18 мільйонів за день. Два портали: провідний китайський портал Netease і японський портал [[NEC]] BIGLOBE додали пошук Google на свої сайти.


У лютому 2003 року Google придбав компанію [[Pyra Labs]], власника веб-сайту Blogger. Це придбання забезпечило компанії конкурентну спроможність використовувати інформацію, отриману з блогів, для підвищення швидкості та релевантності статей, що містяться в супутньому продукті пошукової системи [[Google Новини|Google News]].
Для залучення малого бізнесу до реклами, орієнтованої на ключові слова, Google створив [[Adwords]]&nbsp;— рекламну програму, яку можна самостійно активізувати в інтерактивному режимі за допомогою кредитної картки протягом декількох хвилин.


У лютому 2004 року Yahoo! розірвав партнерство з Google, створивши власну незалежну пошукову систему. Це коштувало Google певної [[Частка ринку|частки ринку]], але цей крок Yahoo! підкреслив самобутність Google. Дієслово «гуглити» (англ. to google) увійшло в ряд мов (спочатку як [[Сленг|сленгове]] дієслово, а згодом як нормативне слово), означаючи «здійснювати пошук в Інтернеті» (можлива ознака того, що «Google» стає [[Загальновживані торговельні марки|загальновживаною торговельною маркою]])<ref>{{Cite web|url=http://www.thelinguafile.com/2013/02/how-google-became-verb.html|title=How Google Became a Verb|publisher=The Lingua File - The Language Blog|access-date=2013-11-22}}</ref>.
До кінця 2000 року Google обробляв більше 100 мільйонів запитів за день і продовжував пошук нових шляхів надання користувачам необхідної їм інформації. Пам'ятаючи про своє академічне коріння, Google почав пропонувати безкоштовні пошукові послуги школам, університетам та іншим освітнім установам по цілому світу.


Після IPO ринкова капіталізація Google значно зросла, а ціна акцій збільшилася більш ніж у чотири рази. Станом на 19 серпня 2004 року кількість акцій в обігу становила 172,85 мільйона, а у [[Free float|вільному обігу]] — 19,60 мільйона (тобто 89 % акцій належало інсайдерам). Google має двокласову структуру акцій, в якій кожна акція класу В має десять голосів, тоді як кожна акція класу А — один голос. У проспекті емісії Пейдж сказав, що Google має «двокласову структуру, яка схильна до стабільності та незалежності і яка вимагає від інвесторів робити ставку на команду, особливо на мене і Сергія».
== 2001 ==
У лютому компанія Google вступила у володіння архівом новин Deja.com і приступила до перетворення найбільшого в Інтернеті архіву [[Usenet]] у пошуковий формат. За короткий час компанія удосконалила інтерфейс і роботу з повідомленнями, а також проіндексувала понад 500 мільйонів повідомлень, залишених за багато років в обговореннях Usenet.


У червні 2005 року Google оцінювався майже в 52 мільярди доларів, що робило його однією з найбільших медіа-компаній світу за біржовою вартістю<ref>"Google Shares Rise on New Price Target". ''[[Los Angeles Times]].'' June 1, 2005.</ref>.
У користувачів з'явилася можливість пошуку арабською, турецькою і 26 іншими мовами.


18 серпня 2005 року (через рік після першого IPO) Google оголосив, що продасть ще 14 159 265 (ще одне математичне посилання: [[Число пі|π]] ≈ 3.14159265) додаткових акцій для залучення коштів. Цей крок подвоїть запас готівки Google до 7 мільярдів доларів. Google заявив, що використає ці гроші для «придбання взаємодоповнюючих бізнесів, технологій або інших активів»<ref>Gonsalves, Antone. "[http://informationweek.com/story/showArticle.jhtml?articleID=169400356 Google Seeks Second Stock Offering] {{webarchive|url=https://web.archive.org/web/20071011222935/http://informationweek.com/story/showArticle.jhtml?articleID=169400356|date=October 11, 2007}}." ''Information Week.'' August 18, 2005.</ref>.
У грудні індекс Google досяг трьох мільярдів доступних для пошуку документів. У кінці року, відповідно до Year-end [[Google Zeitgeist]] (Google Zeitgeist за підсумками року), Google представив картину основних моделей, тенденцій пошуку за 2001 рік.


Зі збільшенням розміру Google зросла конкуренція з боку великих технологічних компаній. Одним з таких прикладів є суперництво між [[Microsoft]] і Google<ref>Dvorak, John C. "[https://www.pcmag.com/article2/0,1759,1706872,00.asp A Google-Microsoft War] {{webarchive|url=https://web.archive.org/web/20081206020043/http://www.pcmag.com/article2/0%2C1759%2C1706872%2C00.asp|date=December 6, 2008}}". ''[[PC Magazine]].'' November 16, 2004.</ref>. Microsoft рекламувала свою пошукову систему [[Bing]], щоб протистояти конкурентній позиції Google. Крім того, обидві компанії все частіше пропонують послуги, що перетинаються, такі як [[вебпошта]] ([[Gmail]] проти [[Outlook.com|Hotmail]]), пошук (як онлайн, так і локальний пошук на робочому столі) та інші додатки (наприклад, [[Bing Maps|Windows Live Local]] від Microsoft конкурує з [[Google Earth]]). На додаток до заміни [[Internet Explorer]], Google розробив власну [[Операційна система|операційну систему]] на базі [[Linux]] під назвою [[Chrome OS|ChromeOS]], щоб безпосередньо конкурувати з [[Microsoft Windows]]. Також ходили чутки про [[браузер]] Google, які підживлювалися тим, що Google був власником [[Доменне ім'я|доменного імені]] «gbrowser.com». Пізніше ці чутки підтвердилися, коли Google випустив [[Google Chrome]]. Ця корпоративна ворожнеча дійшла до суду, коли [[Лі Кайфу|Кайфу Лі]], колишній віце-президент Microsoft, звільнився з Microsoft і перейшов на роботу в Google. Microsoft подала до суду, щоб зупинити його перехід, посилаючись на контракт Лі про неконкуренцію (він мав доступ до великої кількості конфіденційної інформації щодо планів Microsoft у [[Китайська Народна Республіка|КНР]]). Google і Microsoft досягли позасудової угоди 22 грудня 2005 року, умови якої є конфіденційними<ref>Vise, David A. "[https://www.washingtonpost.com/wp-dyn/content/article/2005/09/13/AR2005091301860.html Microsoft, Google Both Claim Victory] {{webarchive|url=https://web.archive.org/web/20161229065715/http://www.washingtonpost.com/wp-dyn/content/article/2005/09/13/AR2005091301860.html|date=December 29, 2016}}". ''[[The Washington Post]].'' September 14, 2005, p. D05.</ref>.
== 2002 ==
В лютому [[2002]] року Google переміг у багатьох номінаціях конкурсу 2001 Search Engine Watch Awards. Там співтовариство вебмайстрів вручило Google призи за видатну пошукову послугу (Outstanding Search Service), найкращий пошуковий сервер по зображеннях (Best Image Search Engine), найкращий дизайн (Best Design), найзручнішу пошукову систему для вебмайстрів (Most Webmaster Friendly Search Engine) і найкращі функції пошуку (Best Search Feature).


[[Клікфрод|Шахрайство з кліками]] також стало зростаючою проблемою для бізнес-стратегії Google. Фінансовий директор Google Джордж Рейс заявив на конференції інвесторів у грудні 2004 року, що «з цим потрібно щось робити дуже, дуже швидко, тому що я вважаю, що потенційно це загрожує нашій бізнес-моделі»<ref>Crawford, Krysten. "[https://money.cnn.com/2004/12/02/technology/google_fraud/?cnn=yes Google CFO: Fraud a big threat] {{webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160421115727/http://money.cnn.com/2004/12/02/technology/google_fraud/?cnn=yes|date=April 21, 2016}}". ''[[CNN]].'' December 2, 2004.</ref>.
Програмні інтерфейси Google API дозволили програмам безпосередньо направляти запити до системи Google, отримуючи дані з мільярдів вебдокументів. Їх випуск привів до цілого ряду нових рішень: від ігор на основі Google до нових інтерфейсів пошуку.


Хоча основним ринком компанії є сфера вебконтенту, Google експериментує з іншими ринками, такими як радіо та друковані видання. 17 січня 2006 року Google оголосив, що придбав радіорекламну компанію dMarc, яка надає автоматизовану систему, що дозволяє компаніям розміщувати рекламу на радіо<ref>Levingston, Steven. "[https://www.washingtonpost.com/wp-dyn/content/article/2006/01/17/AR2006011701333.html Google Buys Company To Expand Into Radio] {{webarchive|url=https://web.archive.org/web/20161228182006/http://www.washingtonpost.com/wp-dyn/content/article/2006/01/17/AR2006011701333.html|date=December 28, 2016}}". ''[[The Washington Post]].'' January 18, 2006.</ref>. Google також розпочав експеримент з продажу реклами від своїх рекламодавців в офлайнових газетах і журналах, з окремими рекламними оголошеннями в Chicago Sun-Times<ref>Gonsalves, Antone. "[http://www.informationweek.com/industries/showArticle.jhtml?articleID=175803378 Google Confirms Testing Ads in Sun-Times Newspaper] {{webarchive|url=https://web.archive.org/web/20080226053026/http://www.informationweek.com/industries/showArticle.jhtml?articleID=175803378|date=February 26, 2008}}". ''Information Week.'' January 10, 2006.</ref>.
У лютому 2002 року була істотно модернізована система реклами Adwords, зокрема схема розрахунку ціни, при якій рекламодавець платить за кожен клік по своєму запиту. В результаті запити показуються тільки тим користувачам, яким вони дійсно потрібні,&nbsp;— такий підхід вигідний як для користувачів, так і для рекламодавців, що рекламують свої товари і послуги тільки для цільової аудиторії.


Під час телефонної конференції Google у третьому кварталі 2005 року Ерік Шмідт сказав: «Ми не робимо те саме, що роблять інші. Тому якщо ви намагаєтеся передбачити нашу продуктову стратегію, просто сказавши, що ось ця компанія має таке рішення, і Google зробить те саме, це майже завжди неправильна відповідь. Ми дивимося на ринки такими, якими вони є, і вважаємо, що вони досить добре обслуговуються існуючими гравцями. Ми намагаємося побачити нові проблеми та нові ринки, використовуючи технології, які використовують інші, і створюємо своє».
У грудні 2002 року у тестовому режимі запущена служба [[Froogle]].


Після місяців спекуляцій 31 березня 2006 року Google було додано до індексу [[S&P 500]] компанії [[Standard & Poor's]]<ref>Staff Writer. "[https://www.usatoday.com/money/industries/technology/2006-03-23-google-sp500_x.htm Google shares up on joining S&P 500 index] {{webarchive|url=https://web.archive.org/web/20070109033434/http://www.usatoday.com/money/industries/technology/2006-03-23-google-sp500_x.htm|date=January 9, 2007}}". ''[[Associated Press]].'' March 23, 2006.</ref> Google замінив Burlington Resources, великого виробника нафти з [[Х'юстон|Х'юстона]], який був придбаний компанією [[ConocoPhillips]]<ref>Francisco, Bambi."[http://www.marketwatch.com/News/Story/Story.aspx?guid=%7BAF6E7E59-82BB-445E-B415-6F6FEC819CAE%7D Google to be added to S&P 500 Index] {{webarchive|url=https://web.archive.org/web/20071012181019/http://www.marketwatch.com/News/Story/Story.aspx?guid=%7BAF6E7E59-82BB-445E-B415-6F6FEC819CAE%7D|date=October 12, 2007}}". ''[[MarketWatch]].'' March 23, 2006.</ref>. Наступного дня після оголошення ціна акцій Google зросла на 7 %<ref>Mercury News Wire Services. "[http://www.mercurynews.com/mld/mercurynews/news/14180235.htm Closing bell: Tech stocks advance; Google surges 7 percent]{{dead link|date=December 2016|bot=InternetArchiveBot|fix-attempted=yes}}". ''[[San Jose Mercury News]]''. March 24, 2006.</ref>.
== 2003 ==
У [[2003]] році Google придбав компанію Pyra Labs і став «домівкою» для [[блог]]у [[Blogger]].


У 2008 році Google запустив [[Knol]], їхній еквівалент Вікіпедії<ref name="Death">{{Cite news|url=http://www.newsfactor.com/news/Death-Knell-for-Wikipedia--About-com/story.xhtml?story_id=032002XVHH8G|title=Death Knell Sounds for Wikipedia, About.com|last=Frederick|first=Lane|date=2007-12-14|work=NewsFactor Network|archive-url=https://web.archive.org/web/20080224055504/http://www.newsfactor.com/news/Death-Knell-for-Wikipedia--About-com/story.xhtml?story_id=032002XVHH8G|archive-date=February 24, 2008|url-status=dead|access-date=October 22, 2016|df=mdy-all}}</ref>, який провалився через чотири роки<ref name="knol-death">{{Cite web|url=http://www.rediff.com/money/slide-show/slide-show-13-fifteen-amazing-google-projects-that-failed/20131021.htm|title=15 amazing Google projects that failed|date=21 October 2013|website=Rediff}}</ref>.
З'явилася програма [[Google Adsense]], що пропонує вебсайтам простий метод отримання доходу за допомогою розміщення точно орієнтованих оголошень поряд з їх змістом. Технологія Google Adsense аналізує текст на будь-якій сторінці і показує відповідні йому релевантні оголошення, збільшуючи корисність сторінки і імовірність того, що користувачі, які проглядають її, дійсно натискуватимуть на рекламне оголошення.


==== Використання файлів cookie ====
== 2004 ==
Хоча Google вже отримував переважну більшість своїх доходів від реклами на момент свого IPO 2004 року<ref>{{Cite web|url=https://www.sec.gov/Archives/edgar/data/1288776/000119312505065298/d10k.htm|title=Form 10-K for the fiscal year ended December 31, 2004|website=www.sec.gov}}</ref>, він не використовував жодного веб-відстеження на основі [[Кукі (інтернет)|HTTP-файлів cookie]] до [[Глобальна фінансова криза 2008 року|фінансової кризи 2007—2008 рр]]<ref name="wsj-cookie4">{{Cite web|url=https://www.wsj.com/articles/SB10001424052748703309704575413553851854026|title=Google Agonizes on Privacy as Ad World Vaults Ahead|last=Vascellaro|first=Jessica E.|date=10 August 2010|website=Wall Street Journal}}</ref>. До 2006 року доходи Google від реклами вже мали ознаки зниження, оскільки «все більше рекламодавців відмовлялися купувати медійну рекламу в Google»<ref name="wsj-cookie3" />. Фінансова криза підштовхнула Google до заморожування найму працівників і потенційно до банкрутства, якщо доходи від реклами продовжуватимуть знижуватися. З ринковою капіталізацією понад 100 мільярдів доларів, якби Google збанкрутув, це мало б серйозні наслідки для фондового ринку, який вже серйозно постраждав від кризи<ref name="wsj-cookie2" />.
Індекс пошуковика Google збільшився до 4,28 мільярдів вебсторінок. Американський маркетинговий онлайн-журнал Brandchannel назвав Google «брендом року», а ABC News назвала Лері і Сергія «Людьми тижня». 17 лютого Google оголосив про те, що індекс пошкувика містить більше 6 мільярдів елементів (вищезазначені 4,28 мільярди вебсторінок, 880 мільйонів картинок, 845 мільйонів повідомлень Usenet і зростаючу колекцію сторінок з книжковою інформацією).


У 2007 році Google погодився купити [[DoubleClick]] за 3,1 мільярда доларів, що ознаменувало початок використання відстеження на основі файлів cookie<ref name="wsj-cookie5" />. Навіть після покупки Google отримав лише 3 % доходу в другому кварталі 2009 року, в розпал рецесії<ref>{{Cite web|url=https://www.thestreet.com/technology/what-happens-to-google-and-facebook-revenue-in-a-recession-15006494|title=How Would Ad-Dependent Alphabet, Facebook Handle Another Recession?|last=Ray|first=Tiernan|date=June 30, 2019|website=TheStreet|language=en-us}}</ref>.
На початку [[2004]] року з'явилися нові служби і серед них&nbsp;— місцевий пошук.


Спочатку Google за замовчуванням розділяв звички користувачів, зібрані за допомогою реклами, від даних, зібраних його іншими сервісами. У 2016 році Google зняв цей останній рівень захисту, зробивши своє відстеження персонально ідентифікованим<ref>{{Cite web|url=https://www.propublica.org/article/google-has-quietly-dropped-ban-on-personally-identifiable-web-tracking|title=Google Has Quietly Dropped Ban on Personally Identifiable Web Tracking|last=Angwin|first=Julia|date=October 21, 2016|website=ProPublica|language=en|author-link=Julia Angwin}}</ref>.
1 квітня Google повідомив про плани відкриття науково-дослідного центру на Місяці і нової безкоштовної поштової служби Gmail з обсягом 1 ГБ для кожної поштової скриньки. Незабаром виявилось, що Gmail&nbsp;— це не першоквітневий жарт.

13 червня компанія Google оголосила про придбання компанії [[Picasa]], Inc., яка спеціалізувалася на керуванні колекціями цифрових фотографій.

Google випустив першу версію невеликого безкоштовно додатка [[Google Desktop Search]] для локального пошуку файлів на персональному комп'ютері.

[[19 серпня]] [[2004]] року Google почала продаж своїх [[акція(фінанси)|акцій]] на фондовому ринку ([[IPO]]), тобто стала публічною компанією. Розійшлося майже 20 мільйонів акцій загальною вартістю в 1,67&nbsp;млрд доларів США. Власне Google дісталось тільки $1,2 мільярди. Компанія продала не всі цінні папери, що їй належали: у Google є ще більше 250 мільйонів акцій, якими вона може розпоряджатися на власний розсуд. Google випустила акції двох типів: звичайні (Class A, всього 33,6&nbsp;млн штук), які перепродаються тепер в системі [[NASDAQ]], і привілейовані (Class B&nbsp;— 237,6&nbsp;млн штук), рух яких обмежено «стінами» компанії. Кожна привілейована акція при голосуванні може врівноважити десять звичайних. [[30 серпня]] 2004 року на спеціалізованих торгових майданчиках почались торги [[опціон]]ами компанії Google. Детальніше про IPO див. на сайті [https://www.ipo.google.com/ Google's Initial Public Offering Information]{{Недоступне посилання}}

У жовтні з'явилася бета-версія нової служби [[Google SMS]], що дозволяє користувачам без використання комп'ютерів швидко і просто отримувати миттєві точні відповіді на запити в текстових повідомленнях.

У жовтні опубліковано фінансові результати за перший квартал діяльності Google як відкритої акціонерної компанії. Доходи компанії за підсумками третього кварталу, що завершився, досягли 805,9&nbsp;млн доларів, на 105&nbsp;% більше, ніж в третьому кварталі попереднього року.

У кінці жовтня Google оголосила про придбання компанії Keyhole Corp., розробника цифрових і супутникових карт. У наслідок Google отримала потужний інструмент для перегляду тривимірних зображень будь-якої точки Землі і можливість використання великої бази даних доріг, підприємств тощо.

У грудні була запущена служба [[Google Groups]], нова версія знаменитого архіву Usenet, що містить 1 мільярд повідомлень по тисячах тем, яким Google керує з 2001 року. Нова служба «Групи Google» дозволяє користувачам створювати і вести власні групи повідомлень електронної пошти і списки обговорень.

У рамках програми [[Google Print]] було оголошено про угоду з бібліотеками Гарварду, Стенфорда, університетів Мічигану і Оксфорда, а також з Нью-йоркською публічною бібліотекою, щоб зробити книги доступними користувачам усього світу за допомогою пошуку в Google.

== 2005 ==
Була завершена остання версія [[Google Desktop Search]], що дозволяє поширити пошук на значно більше число типів файлів, включаючи PDF і Mp3. Вона доступна англійською, голландською, іспанською, італійською, китайською, корейською, німецькою, французькою і японською мовами. У травні запущено [[Google Desktop Search]] для підприємств.

З'явились нові функції, такі як «Моя історія пошуку» і [[Google Web Accelerator]].

У кінці червня створено службу [[Google Earth]].

В серпні випустив [[Google Talk]]&nbsp;— безкоштовну програму миттєвих повідомлень з функцією передачі голосу і також наступну версію [[Google Desktop]].

У жовтні були об'єднані продукти [[Google Local]] і [[Мапи Google]] в єдину службу [[Google Local]], яка спеціалізується на картах.

== 2006 ==
[[Google Base]] надає новий спосіб завантаження різних видів вмісту: списків, вебсторінок і елементів будь-якого типу в структурованому форматі, по яких можна потім вести пошук.

В кінці осені проект [[Google Print]] був перейменований в «Пошук книг Google», що точніше виражає його призначення.

Слово ''google'' у значенні дієслова увійшло до Оксфордського словника англійської мови.{{sfn|Айзексон|2017|с=413}}


== 2015 ==
== 2015 ==

Версія за 15:16, 30 серпня 2024

Компанію Google створили в 1998 році Ларрі Пейдж і Сергій Брін, щоб вивести на ринок пошукову систему Google Search, яка стала найбільш використовуваною пошуковою системою в Інтернеті. Ларрі Пейдж і Сергій Брін, студенти Стенфордського університету в Каліфорнії, спочатку розробили пошуковий алгоритм (1996), відомий як «BackRub», за допомогою Скотта Хассана і Алана Штеремберга. Пошукова система незабаром виявилася успішною, і компанія, що розширювалася, кілька разів переїжджала, зрештою оселившись у Маунтін-В'ю в 2003 році. Це ознаменувало етап стрімкого зростання, коли компанія здійснила первинне публічне розміщення акцій у 2004 році і швидко стала однією з найбільших світових медіа-компаній. Компанія запустила Google News у 2002 році, Gmail у 2004 році, Google Maps у 2005 році, Google Chrome у 2008 році, соціальну мережу Google+ у 2011 році (яка була закрита у квітні 2019 року), а також багато інших продуктів. У 2015 році Google стала головною дочірньою компанією холдингу Alphabet Inc.

Пошукова система пережила багато оновлень у спробах викорінити пошукову оптимізацію.

Google співпрацює з NASA, AOL, Sun Microsystems, News Corporation, Sky UK та іншими. У 2005 році компанія створила благодійну філію Google.org.

Назва Google — це неправильне написання терміна «гугол», цифри 1, за якою слідує 100 нулів, що було обрано для позначення того, що пошукова система призначена для надання великих обсягів інформації.

У серпні 2024 року було визнано, що Google має незаконну монополію на пошукові системи в Інтернеті.

Історія

Початок

Google веде початок початок з «BackRub», дослідницького проєкту, який розпочали у 1996 році Ларрі Пейдж та Сергій Брін, коли вони були аспірантами Стенфордського університету в Стенфорді, штат Каліфорнія[1]. У проєкті спочатку брав участь неофіційний «третій засновник», Скотт Гассан, провідний програміст, який написав більшу частину коду для початкової пошукової системи Google, але він припинив співпрацю ще до офіційного заснування Google як компанії[2][3]; Гассан продовжив кар'єру в робототехніці і заснував компанію Willow Garage в 2006 році[4][5]. Крейга Невілла-Меннінга також запросили приєднатися до Google на етапі становлення, але він відмовився і приєднався до них трохи пізніше[6].

У пошуках теми для дисертації Ларрі Пейдж розглядав, серед іншого, вивчення математичних властивостей Всесвітнього павутининня, розуміючи її структуру посилань як величезний граф[7]. Його науковий керівник, Террі Виноград, заохотив його до цієї ідеї (яку Ларрі Пейдж пізніше згадував як «найкращу пораду, яку я коли-небудь отримував»[8]), і Ларрі Пейдж зосередився на проблемі з'ясування того, які веб-сторінки посилаються на дану сторінку, виходячи з того, що кількість і характер таких посилань є цінною інформацією про цю сторінку (маючи на увазі роль цитування в академічних публікаціях)[7]. Пейдж поділився своїми ідеями з Гассаном, який розпочав написання коду, що втілював ідеї Пейджа[2].

Дослідницький проєкт отримав назву «BackRub», і незабаром до нього приєднався Брін, який отримав стипендію Національного наукового фонду[9]. Вперше вони зустрілися влітку 1995 року, коли Пейдж був частиною групи потенційних нових студентів, яким Брін зголосився провести екскурсію кампусом та околицями Сан-Франциско[7]. І Брін, і Пейдж працювали над проєктом Стенфордської цифрової бібліотеки (SDLP). Метою SDLP була «розробка технологій для створення єдиної, інтегрованої та універсальної цифрової бібліотеки», і він фінансувався через Національний науковий фонд, серед інших федеральних агентств[10][11][12][13]. Брін і Пейдж також були частиною дослідницької групи з комп'ютерних наук у Стенфордському університеті, яка отримувала фінансування від Massive Digital Data Systems (MDDS), програми, якою керували Центральне розвідувальне управління (ЦРУ) та Агентство національної безпеки (АНБ), що здійснювалася великими розвідувальними та військовими підрядниками[14].

Пошуковий робот Пейджа почав досліджувати Інтернет у березні 1996 року, і єдиною відправною точкою стала домашня сторінка Стенфордського університету[7]. Щоб перетворити дані про зворотні посилання, зібрані для певної веб-сторінки, у міру важливості, Брін і Пейдж розробили алгоритм PageRank[7]. Аналізуючи результати BackRub, які для заданої URL-адреси складалися зі списку зворотних посилань, впорядкованих за важливістю, пара зрозуміла, що пошукова система, заснована на PageRank, дасть кращі результати, ніж існуючі методики (існуючі на той час пошукові системи по суті ранжували результати відповідно до того, скільки разів пошуковий термін з'являвся на сторінці)[7][15].

Переконані, що сторінки з найбільшою кількістю посилань на них з інших високорелевантних веб-сторінок мають бути найбільш релевантними сторінками, пов'язаними з пошуком, Пейдж і Брін перевірили свою тезу в рамках власних досліджень і заклали основу для пошукової системи[16]. Перша версія Google вийшла в серпні 1996 року на сайті Стенфорда. Вона використовувала майже половину всієї пропускної здатності мережі Стенфорда[17].

Приблизна статистика (з 29 серпня 1996 року)


Загальна кількість індексованих HTML-адрес: 75.2306 мільйонів

Всього завантажено контенту: 207.022 гігабайт

...

BackRub написаний на Java та Python і працює на кількох комп'ютерах Sun Ultra та Intel Pentium під управлінням Linux. Основна база даних зберігається на Sun Ultra II з 28 ГБ диска. Скотт Гассан та Алан Штеремберг надали багато дуже змістовної допомоги в реалізації. Сергій Брін також брав активну участь і заслуговує на велику подяку.
— Ларрі Пейдж[18]

Пейдж і Брін оцінили внески Скотта Гассана і Алана Штеремберга як критично важливі для розвитку Google[19]. Раджив Мотвані і Террі Виноград пізніше у співавторстві з Пейджем і Бріном написали першу статтю про проєкт, в якій описали PageRank і початковий прототип пошукової системи Google, опубліковану в 1998 році. Гектор Гарсія-Моліна та Джефф Ульман також згадуються як учасники проєкту[20]. Під час створення пошукової системи Google Пейдж і Брін використовували гараж у будинку своєї подруги Сьюзан Войчицькі в Менло-Парк за 1700 доларів на місяць[21].

На створення PageRank вплинув подібний алгоритм ранжування сторінок і оцінки сайтів, який раніше використовувався для RankDex, розроблений Робіном Лі в 1996 році. Патент Ларрі Пейджа на PageRank, поданий у 1998 році, містить посилання на попередній патент Лі. Пізніше Лі створив китайську пошукову систему Baidu у 2000 році[22][23][24].

Кінець 1990-х років

Спочатку пошукова система використовувала веб-сайт Стенфорда з доменами google.stanford.edu[25]і z.stanford.edu[26]. Домен google.com був зареєстрований 15 вересня 1997 року. Вони офіційно зареєстрували компанію Google 4 вересня 1998 року в гаражі своєї подруги Сьюзан Войчицькі в Менло-Парк, Каліфорнія. Згодом Войчицькі стала виконавчим директором Google і головним виконавчим директором YouTube.

Перша ітерація виробничих серверів Google була побудована на недорогому обладнанні і спроєктована дуже відмовостійкою.

І Брін, і Пейдж були проти використання рекламних спливаючих вікон у пошукових системах, або моделей «пошукових систем, що фінансуються за рахунок реклами», і вони написали наукову роботу на цю тему в 1998 році, коли ще були студентами. Вони швидко змінили свою думку і дозволили просту текстову рекламу[27].

До кінця 1998 року Google мав індекс близько 60 мільйонів сторінок[28]. Домашня сторінка все ще була позначена як «BETA», але стаття в Salon.com вже стверджувала, що результати пошуку Google кращі, ніж у конкурентів, таких як Hotbot або Excite.com, і хвалила його за те, що він більш технологічно інноваційний, ніж перевантажені портальні сайти (такі як Yahoo!, Excite.com, Lycos, Netcenter від Netscape, AOL.com, Go.com і MSN.com), які під час зростання бульбашки доткомів розглядалися як «майбутнє Інтернету», особливо інвесторами фондового ринку[29].

На початку 1999 року Брін і Пейдж вирішили, що хочуть продати Google компанії Excite. Вони пішли до генерального директора Excite Джорджа Белла і запропонували йому продати компанію за 1 мільйон доларів. Він відхилив пропозицію. Винод Хосла, один з венчурних капіталістів Excite, вмовив дует знизити ціну до $750 000, але Белл все одно відмовився[30].

У березні 1999 року компанія переїхала до офісу на 165 Університетській авеню в Пало-Альто, де знаходилося кілька інших відомих технологічних стартапів Кремнієвої долини[31]. Швидко перерісши два інших місця, компанія орендувала комплекс будівель у Маунтін-В'ю за адресою 1600 Amphitheatre Parkway у Silicon Graphics (SGI) у 2003 році[32]. З тих пір компанія залишилася в цьому місці, а комплекс став відомим як Googleplex (гра слів гуголплекс (англ. googolplex) — число, що дорівнює 1, за яким слідує «гугол» з нулями). У 2006 році компанія Google викупила цей об'єкт у SGI за 319 мільйонів доларів США[33].

2000-ні

Пошукова система Google привернула лояльних прихильників серед зростаючої кількості користувачів Інтернету, яким сподобався її простий дизайн[34]. У 2000 році Google почав продавати рекламу, пов'язану з ключовими словами пошуку[35]. Реклама була текстовою, щоб підтримувати неперенасичений дизайн і максимізувати швидкість завантаження сторінок[36]. Ключові слова продавалися на основі поєднання цінової пропозиції та кількості кліків, причому ставки починалися від $0,05 за клік[37]. Ця модель продажу реклами за ключовими словами була вперше застосована Goto.com, дочірньою компанією Idealab, створеною Біллом Гроссом[38][39]. Коли компанія змінила назву на Overture Services, вона подала позов до суду на Google через ймовірні порушення патентів компанії на оплату за кліки та проведення торгів. Пізніше Overture Services була куплена Yahoo! і перейменована в Yahoo! Search Marketing. Справа була врегульована в позасудовому порядку; Google погодилися випустити звичайні акції компанії Yahoo! в обмін на безстрокову ліцензію[40][41][42][43]. У той час як багато конкурентів з доткомів зазнали невдачі на новому інтернет-ринку, Google непомітно зростав у статусі, при цьому зберігаючи прибутковість[44].

Задекларований кодекс поведінки Google — «Не будь злим» (англ. Don't be evil) — фраза, яку компанія навіть включила до свого проспекту цінних паперів (відомого як «S-1») для IPO 2004 року, зазначивши: «Ми твердо віримо, що в довгостроковій перспективі нам буде краще — як акціонерам і в усіх інших відношеннях — з компанією, яка робить добрі справи для світу, навіть якщо ми відмовляємося від деяких короткострокових вигод»[45].

У лютому 2003 року Google придбав компанію Pyra Labs, власника веб-сайту Blogger. Це придбання забезпечило компанії конкурентну спроможність використовувати інформацію, отриману з блогів, для підвищення швидкості та релевантності статей, що містяться в супутньому продукті пошукової системи Google News.

У лютому 2004 року Yahoo! розірвав партнерство з Google, створивши власну незалежну пошукову систему. Це коштувало Google певної частки ринку, але цей крок Yahoo! підкреслив самобутність Google. Дієслово «гуглити» (англ. to google) увійшло в ряд мов (спочатку як сленгове дієслово, а згодом як нормативне слово), означаючи «здійснювати пошук в Інтернеті» (можлива ознака того, що «Google» стає загальновживаною торговельною маркою)[46].

Після IPO ринкова капіталізація Google значно зросла, а ціна акцій збільшилася більш ніж у чотири рази. Станом на 19 серпня 2004 року кількість акцій в обігу становила 172,85 мільйона, а у вільному обігу — 19,60 мільйона (тобто 89 % акцій належало інсайдерам). Google має двокласову структуру акцій, в якій кожна акція класу В має десять голосів, тоді як кожна акція класу А — один голос. У проспекті емісії Пейдж сказав, що Google має «двокласову структуру, яка схильна до стабільності та незалежності і яка вимагає від інвесторів робити ставку на команду, особливо на мене і Сергія».

У червні 2005 року Google оцінювався майже в 52 мільярди доларів, що робило його однією з найбільших медіа-компаній світу за біржовою вартістю[47].

18 серпня 2005 року (через рік після першого IPO) Google оголосив, що продасть ще 14 159 265 (ще одне математичне посилання: π ≈ 3.14159265) додаткових акцій для залучення коштів. Цей крок подвоїть запас готівки Google до 7 мільярдів доларів. Google заявив, що використає ці гроші для «придбання взаємодоповнюючих бізнесів, технологій або інших активів»[48].

Зі збільшенням розміру Google зросла конкуренція з боку великих технологічних компаній. Одним з таких прикладів є суперництво між Microsoft і Google[49]. Microsoft рекламувала свою пошукову систему Bing, щоб протистояти конкурентній позиції Google. Крім того, обидві компанії все частіше пропонують послуги, що перетинаються, такі як вебпошта (Gmail проти Hotmail), пошук (як онлайн, так і локальний пошук на робочому столі) та інші додатки (наприклад, Windows Live Local від Microsoft конкурує з Google Earth). На додаток до заміни Internet Explorer, Google розробив власну операційну систему на базі Linux під назвою ChromeOS, щоб безпосередньо конкурувати з Microsoft Windows. Також ходили чутки про браузер Google, які підживлювалися тим, що Google був власником доменного імені «gbrowser.com». Пізніше ці чутки підтвердилися, коли Google випустив Google Chrome. Ця корпоративна ворожнеча дійшла до суду, коли Кайфу Лі, колишній віце-президент Microsoft, звільнився з Microsoft і перейшов на роботу в Google. Microsoft подала до суду, щоб зупинити його перехід, посилаючись на контракт Лі про неконкуренцію (він мав доступ до великої кількості конфіденційної інформації щодо планів Microsoft у КНР). Google і Microsoft досягли позасудової угоди 22 грудня 2005 року, умови якої є конфіденційними[50].

Шахрайство з кліками також стало зростаючою проблемою для бізнес-стратегії Google. Фінансовий директор Google Джордж Рейс заявив на конференції інвесторів у грудні 2004 року, що «з цим потрібно щось робити дуже, дуже швидко, тому що я вважаю, що потенційно це загрожує нашій бізнес-моделі»[51].

Хоча основним ринком компанії є сфера вебконтенту, Google експериментує з іншими ринками, такими як радіо та друковані видання. 17 січня 2006 року Google оголосив, що придбав радіорекламну компанію dMarc, яка надає автоматизовану систему, що дозволяє компаніям розміщувати рекламу на радіо[52]. Google також розпочав експеримент з продажу реклами від своїх рекламодавців в офлайнових газетах і журналах, з окремими рекламними оголошеннями в Chicago Sun-Times[53].

Під час телефонної конференції Google у третьому кварталі 2005 року Ерік Шмідт сказав: «Ми не робимо те саме, що роблять інші. Тому якщо ви намагаєтеся передбачити нашу продуктову стратегію, просто сказавши, що ось ця компанія має таке рішення, і Google зробить те саме, це майже завжди неправильна відповідь. Ми дивимося на ринки такими, якими вони є, і вважаємо, що вони досить добре обслуговуються існуючими гравцями. Ми намагаємося побачити нові проблеми та нові ринки, використовуючи технології, які використовують інші, і створюємо своє».

Після місяців спекуляцій 31 березня 2006 року Google було додано до індексу S&P 500 компанії Standard & Poor's[54] Google замінив Burlington Resources, великого виробника нафти з Х'юстона, який був придбаний компанією ConocoPhillips[55]. Наступного дня після оголошення ціна акцій Google зросла на 7 %[56].

У 2008 році Google запустив Knol, їхній еквівалент Вікіпедії[57], який провалився через чотири роки[58].

Хоча Google вже отримував переважну більшість своїх доходів від реклами на момент свого IPO 2004 року[59], він не використовував жодного веб-відстеження на основі HTTP-файлів cookie до фінансової кризи 2007—2008 рр[60]. До 2006 року доходи Google від реклами вже мали ознаки зниження, оскільки «все більше рекламодавців відмовлялися купувати медійну рекламу в Google»[61]. Фінансова криза підштовхнула Google до заморожування найму працівників і потенційно до банкрутства, якщо доходи від реклами продовжуватимуть знижуватися. З ринковою капіталізацією понад 100 мільярдів доларів, якби Google збанкрутув, це мало б серйозні наслідки для фондового ринку, який вже серйозно постраждав від кризи[62].

У 2007 році Google погодився купити DoubleClick за 3,1 мільярда доларів, що ознаменувало початок використання відстеження на основі файлів cookie[63]. Навіть після покупки Google отримав лише 3 % доходу в другому кварталі 2009 року, в розпал рецесії[64].

Спочатку Google за замовчуванням розділяв звички користувачів, зібрані за допомогою реклами, від даних, зібраних його іншими сервісами. У 2016 році Google зняв цей останній рівень захисту, зробивши своє відстеження персонально ідентифікованим[65].

2015

10 серпня 2015 Сундара Пічаї оголосили наступним генеральним директором (CEO) Google[66].

Примітки

  1. ↑ "Our history in Depth [Архівовано June 23, 2015, у Wayback Machine.]" Google, Retrieved on March 29, 2016
  2. ↑ а б Fisher, Adam (10 липня 2018). Brin, Page, and Mayer on the Accidental Birth of the Company that Changed Everything. Vanity Fair. Процитовано 23 August 2019.
  3. ↑ McHugh, Josh (1 January 2003). Google vs. Evil. Wired. Процитовано 24 August 2019.
  4. ↑ Willow Garage Founder Scott Hassan Aims To Build A Startup Village. IEEE Spectrum. 5 September 2014. Процитовано 1 September 2019.
  5. ↑ D'Onfro, Jillian (13 лютого 2016). How a billionaire who wrote Google's original code created a robot revolution. Business Insider.
  6. ↑ The clever Kiwi who was wooed by Google. NZ Herald. 23 September 2007. Процитовано 29 травня 2023.
  7. ↑ а б в г д е Battelle, John. "The Birth of Google [Архівовано March 18, 2014, у Wayback Machine.]." Wired. August 2005.
  8. ↑ The best advice I ever got [Архівовано November 27, 2013, у Wayback Machine.] (Fortune, April 2008)
  9. ↑ Brin, Sergey; Lawrence Page (1996). The Anatomy of a Large-Scale Hypertextual Web Search Engine. Computer Networks and ISDN Systems. 35 (1–7): 3. CiteSeerX 10.1.1.109.4049. doi:10.1016/S0169-7552(98)00110-X. S2CID 7587743.
  10. ↑ Brin, Sergey; Lawrence Page (1996). The Anatomy of a Large-Scale Hypertextual Web Search Engine. Computer Networks and ISDN Systems. 35 (1–7): 3. CiteSeerX 10.1.1.109.4049. doi:10.1016/S0169-7552(98)00110-X. S2CID 7587743.
  11. ↑ Brin, Sergey; Rajeev Motwani; Terry Winograd (1998). What can you do with a web in your pocket. Data Engineering Bulletin. 21: 37—47. CiteSeerX 10.1.1.107.7614.
  12. ↑ The Stanford Integrated Digital Library Project, Award Abstract #9411306, September 1, 1994 through August 31, 1999 (Estimated), award amount $521,111,001
  13. ↑ Mervish, Jeffrey (2 січня 2009). NSF Rethinks Its Digital Library. Science. 323 (5910): 54—56. doi:10.1126/science.323.5910.54. PMID 19119211. S2CID 45137596.
  14. ↑ Nesbit, Jeff (8 грудня 2017). Google's true origin partly lies in CIA and NSA research grants for mass surveillance. Quartz (англ.). Процитовано 26 серпня 2021.
  15. ↑ Page, Lawrence, Brin, Sergey, Motwani, Rajeev, Winograd, Terry. "The PageRank Citation Ranking: Bringing Order to the Web [Архівовано September 12, 2008, у Wayback Machine.]." November 11, 1999.
  16. ↑ Google I/O Conference is a big upcoming in 2015.Downloaded 11 – February 2009 [Архівовано April 28, 2016, у Wayback Machine.]. Google IO Conferences. Retrieved on February 22, 2015
  17. ↑ A Brief History of Google - Part 1 - Sebo Marketing. Sebo Marketing (амер.). Процитовано 24 травня 2018.
  18. ↑ Archive of Backrub homepage. Архів оригіналу за 10 грудня 1997.
  19. ↑ Wakabayashi, Daisuke (20 серпня 2021). Who Gets the L.L.C.? Inside a Silicon Valley Billionaire's Divorce. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Процитовано 20 серпня 2021.
  20. ↑ Brin, S.; Page, L. (1998). The anatomy of a large-scale hypertextual Web search engine (PDF). Computer Networks and ISDN Systems. 30 (1–7): 107—117. CiteSeerX 10.1.1.115.5930. doi:10.1016/S0169-7552(98)00110-X. ISSN 0169-7552. S2CID 7587743.
  21. ↑ Yoon, John; Isaac, Mike (10 серпня 2024). Susan Wojcicki, Former Chief of YouTube, Dies at 56. New York Times. Процитовано 10 серпня 2024.
  22. ↑ "About: RankDex" [Архівовано 2012-01-20 у Wayback Machine.], RankDex
  23. ↑ Altucher, James (18 березня 2011). 10 Unusual Things About Google. Forbes. Процитовано 16 June 2019.
  24. ↑ Method for node ranking in a linked database. Google Patents. Архів оригіналу за 15 October 2015. Процитовано 19 October 2015.
  25. ↑ Google! Search Engine. Stanford University. Архів оригіналу за 11 листопада 1998. Процитовано 12 жовтня 2010.
  26. ↑ Google! Search Engine. Stanford University. Архів оригіналу за 1 грудня 1998. Процитовано 14 серпня 2012.
  27. ↑ Stross, Randall, Planet Google: One Company's Audacious Plan to Organize Everything We Know [Архівовано May 21, 2016, у Wayback Machine.], New York : Free Press, September 2008. ISBN 978-1-4165-4691-7 Cf. pp.3–4.
  28. ↑ Scott Rosenberg: Yes, there is a better search engine. While the portal sites fiddle, Google catches fire [Архівовано November 23, 2016, у Wayback Machine.]. Salon.com, 21 December 1998
  29. ↑ Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою salon982 не вказано текст
  30. ↑ Siegler, MG (29 вересня 2010). When Google Wanted To Sell To Excite For Under $1 Million — And They Passed. TechCrunch. AOL. Процитовано 29 листопада 2016.
  31. ↑ Fried, Ian. "A building blessed with tech success [Архівовано March 10, 2016, у Wayback Machine.]." CNET. October 4, 2002. Retrieved on February 25, 2007.
  32. ↑ Google's movin' on up. Архів оригіналу за 21 січня 2007. Процитовано 3 квітня 2017. {{cite web}}: Проігноровано невідомий параметр |df= (довідка)Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)
  33. ↑ Staff Writer. "Google to buy headquarters building from Silicon Graphics [Архівовано April 18, 2010, у Wayback Machine.]." Silicon Valley / San Jose Business Journal. June 16, 2006. Retrieved on February 24, 2007.
  34. ↑ Thompson, Bill. "Is Google good for you? [Архівовано January 25, 2009, у Wayback Machine.]" BBC News. December 19, 2003. Retrieved on February 25, 2007.
  35. ↑ Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою milestones2 не вказано текст
  36. ↑ Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою milestones3 не вказано текст
  37. ↑ Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою milestones4 не вказано текст
  38. ↑ Sullivan, Danny (1 липня 1998). GoTo Going Strong. SearchEngineWatch. Архів оригіналу за 14 жовтня 2009. Процитовано 18 лютого 2010.
  39. ↑ Pelline, Jeff (19 лютого 1998). Pay-for-placement gets another shot. CNET. CBS Interactive. Процитовано 18 лютого 2010.
  40. ↑ Olsen, Stephanie (9 серпня 2004). Google, Yahoo bury the legal hatchet. CNET. CBS Interactive. Процитовано 18 лютого 2010.
  41. ↑ Sullivan, Danny. "GoTo Going Strong [Архівовано October 21, 2006, у Wayback Machine.]." The Search Engine Report. July 1, 1998.
  42. ↑ Pelline, Jeff. "Pay-for-placement gets another shot [Архівовано May 29, 2016, у Wayback Machine.]." CNET. February 19, 1998.
  43. ↑ Glaser, Ken. "Who Will GoTo.com?" OnlinePress.com [Архівовано October 3, 2016, у Wayback Machine.]. February 20, 1998.
  44. ↑ Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою milestones5 не вказано текст
  45. ↑ Ovide, Shira (23 червня 2011). What Would 2004 Google Say About Antitrust Probe?. The Wall Street Journal.
  46. ↑ How Google Became a Verb. The Lingua File - The Language Blog. Процитовано 22 листопада 2013.
  47. ↑ "Google Shares Rise on New Price Target". Los Angeles Times. June 1, 2005.
  48. ↑ Gonsalves, Antone. "Google Seeks Second Stock Offering [Архівовано October 11, 2007, у Wayback Machine.]." Information Week. August 18, 2005.
  49. ↑ Dvorak, John C. "A Google-Microsoft War [Архівовано December 6, 2008, у Wayback Machine.]". PC Magazine. November 16, 2004.
  50. ↑ Vise, David A. "Microsoft, Google Both Claim Victory [Архівовано December 29, 2016, у Wayback Machine.]". The Washington Post. September 14, 2005, p. D05.
  51. ↑ Crawford, Krysten. "Google CFO: Fraud a big threat [Архівовано April 21, 2016, у Wayback Machine.]". CNN. December 2, 2004.
  52. ↑ Levingston, Steven. "Google Buys Company To Expand Into Radio [Архівовано December 28, 2016, у Wayback Machine.]". The Washington Post. January 18, 2006.
  53. ↑ Gonsalves, Antone. "Google Confirms Testing Ads in Sun-Times Newspaper [Архівовано February 26, 2008, у Wayback Machine.]". Information Week. January 10, 2006.
  54. ↑ Staff Writer. "Google shares up on joining S&P 500 index [Архівовано January 9, 2007, у Wayback Machine.]". Associated Press. March 23, 2006.
  55. ↑ Francisco, Bambi."Google to be added to S&P 500 Index [Архівовано October 12, 2007, у Wayback Machine.]". MarketWatch. March 23, 2006.
  56. ↑ Mercury News Wire Services. "Closing bell: Tech stocks advance; Google surges 7 percent[недоступне посилання з 01.12.2016]". San Jose Mercury News. March 24, 2006.
  57. ↑ Frederick, Lane (14 грудня 2007). Death Knell Sounds for Wikipedia, About.com. NewsFactor Network. Архів оригіналу за 24 лютого 2008. Процитовано 22 жовтня 2016. {{cite news}}: Проігноровано невідомий параметр |df= (довідка)
  58. ↑ 15 amazing Google projects that failed. Rediff. 21 October 2013.
  59. ↑ Form 10-K for the fiscal year ended December 31, 2004. www.sec.gov.
  60. ↑ Vascellaro, Jessica E. (10 August 2010). Google Agonizes on Privacy as Ad World Vaults Ahead. Wall Street Journal.
  61. ↑ Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою wsj-cookie3 не вказано текст
  62. ↑ Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою wsj-cookie2 не вказано текст
  63. ↑ Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою wsj-cookie5 не вказано текст
  64. ↑ Ray, Tiernan (30 червня 2019). How Would Ad-Dependent Alphabet, Facebook Handle Another Recession?. TheStreet (амер.).
  65. ↑ Angwin, Julia (21 жовтня 2016). Google Has Quietly Dropped Ban on Personally Identifiable Web Tracking. ProPublica (англ.).
  66. ↑ G is for Google. Official Google Blog. Архів оригіналу за 10 серпня 2015. Процитовано 12 серпня 2015.

Посилання

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Історія_Google&oldid=43377087