Сімеїз: відмінності між версіями

селище Сімеїз
Герб Сімеїза	Прапор Сімеїза
	Сімеїзька селищна радаСімеїзька селищна рада
Країна	Україна
Регіон	Автономна Республіка Крим
Район/міськрада	Ялтинський район
Рада	Сімеїзька селищна рада
Код КАТОТТГ	UA01200270010034991
Облікова картка	Сімеїз
Основні дані
Статус	із 2024 року
Площа	1.6 км²
Населення	▲3919 (на 2014 рік)
Густота	2449.38 осіб/км²;
Поштовий індекс	98680
Телефонний код	+380 654
Географічні координати	44°24′34″ пн. ш. 34°0′47″ сх. д. / 44.40944° пн. ш. 34.01306° сх. д.
Висота над рівнем моря	55 м ;
Відстань
Найближча залізнична станція:	Севастополь
До станції:	68 км
	До райцентру:
- автошляхами:	21,2 км
	До обл. центру:
- автошляхами:	103 км
Селищна влада
Адреса	98680, Автономна Республіка Крим, Ялтинська міськрада, смт Сімеїз, вул. Зоряна, 2
Голова селищної ради	Макаренко Микола Григорович
Карта
	Сімеїз
	Сімеїз
	Сімеїз у Вікісховищі

Інтерактивний перегляд історії

(Переглянути усі неперевірені зміни)

[перевірена версія]

[очікує на перевірку]

← Попереднє редагування Наступне редагування →

Вилучено вміст Додано вміст

ВізуальнийВікірозмітка

Лінійно

Версія за 19:10, 25 січня 2024

Сімеї́з (крим. Simeiz) — селище в Україні, у складі Ялтинського району Автономної Республіки Крим, центр селищної ради. Розташоване на південних схилах Кримських гір.

Географічне розташування

Розташований за 21 км на захід від Ялти (автошлях Н19), і за 103 км від Сімферополя. На сході межує з м. Алупка, на заході територія селища закінчується урочищем «Блакитна Затока», на півночі межа Сімеїза проходить уздовж Севастопольського шосе (старої дороги Севастополь — Ялта).

Сімеїз розташований у межах макросхилу Головного пасма Кримських гір, на унікальній за природними умовами ділянці узбережжя, обмеженого з півночі стіною Ай-Петринської яйли з вершинами Ат-Баш, Чака-Таш і гори Алупкінської.

Проте ландшафтна ситуація селища визначається, головним чином, горою Кішка, яка обмежує його із заходу на північний схід, а також р. Нішан-Кая (Шаак-Кая), на захід від якої розташована група зарослих лісом скелястих вершин р. Чакатиш (заввишки 900 м над рівнем моря), звідки ведуть початок джерела, які забезпечують курорт водою.

Назва селища походить зі старогрецького — Сімеоз (знак, покажчик).

Населення

Населення — 3,5 тис. осіб, переважно українці, проживають також росіяни, кримські татари, вірмени, азербайджанці, євреї, грузини та представники інших національностей.

Історія

Територія селища заселена ще в I тис. до н. е., про що свідчать археологічні пам'ятки на р. Кішка і скелі Панеа. На р. Кішка існувало укріплене поселення таврів VI—V ст. до н. е., на скелі Панеа — берегове укріплення.

Пізніше, в епоху середньовіччя, прибережне укріплення використовувалося Генуєю, тут існував укріплений середньовічний монастир.

У Камеральному описі Криму (1784 р.) зустрічається згадка про селище Сімеїз, яке входило до складу Мангупського кадилика. Землями селища володіли таврійський губернатор Д. Наришкін, графиня А. Потоцька, князь С. Мещерський, І. Мальцов.

У 1829 р. Сімеїз був переведений із Малходурської волості в Алуштинську. У 1828 —1900 рр. селище належало Іванові Акимовичу Мальцову, який займався виноградарством і виноробством, пізніше — його синам, які в 1900 р. ухвалили рішення створити в Сімеїзі курорт.

У 1906 р. для цих цілей було утворене «Товариство із впорядкування Сімеїза», до складу якого увійшли архітектор Чернов, брати Семенови, архітектор Н. Краснов. За проєктом останнього було побудовано одну з найкрасивіших будівель, символ Сімеїза — Вілла «Ксенія». Товариство розробило генеральний план забудови Сімеїза, що підкреслюється в історії архітектури як один із перших у Російській імперії комплексних планів забудови.

Заздалегідь передбачалося прокласти водопровідну і каналізаційну мережі, облаштувати вулиці та тротуари. Чимала роль відводилася озелененню. Згідно з генеральним планом, охочим пропонували придбати ділянку землі під будівництво з готовим проєктом за умови обов'язкового його виконання. Завдяки такому підходу до будівництва селища, курорт почав стрімко розвиватися і став одним із найупорядкованіших і найпопулярніших. За сезон на ньому відпочивало 12 тис. осіб.

У 1914 р. Сімеїз посів друге місце на фестивалі курортів у Франції. Після більшовицького перевороту в 1917 р. колишні вілли, дачі й приватні пансіонати були перелаштовані під санаторії і житло для обслуговчого персоналу.

Клімат

Основний природно-ресурсний потенціал Сімеїза — кліматичні умови. Укриті хвойними лісами гори, що перегороджують шлях північним вітрам, і тепле море створюють у Сімеїзі помірно вологий, м'який клімат субтропічного середземноморського типу. Сприятливий для лікування захворювань дихальної системи.

Середньорічна температура повітря — 13,5 °C, вологість 69 %. Середня температура лютого +4,1 °C, липня +24,4 °C.

Економіка

В економіці селища провідне місце займають санаторно-курортні установи, виноградарство і розвинена система курортного обслуговування відпочиваючих. Сімеїз відомий український та зокрема усього СНД, гей-курорт.

Транспорт

Автобусна станція забезпечує зв'язок із містами Сімферополь і Севастополь, маршрутні автобуси — з Ялтою та з іншими населеними пунктами Великої Ялти.

Портовий пункт забезпечує сполучення селища катерами з Ялтою.

Наука

У Сімеїзі на горі Кішка розташований відомий як Сімеїзька обсерваторія Сімеїзький відділ Кримської астрофізичної обсерваторії. Тут була розташована перша у світі станція стеження за місячними космічними апаратами, що використовувалась для контролю за польотом космічних апаратів «Луна-1» (січень 1959) і «Луна-2» (вересень 1959), а пізніше прийняла перші фотографії зворотної сторони Місяця (космічний апарат «Луна-3», жовтень 1959).^[3]^[4]

У Сімеїзі знаходиться один із компонентів системи «Інтеркосмос». Являє собою експериментальну лазерну станцію спостереження штучних супутників Землі^[5].

Пам'ятки

Гора Кішка — комплексна пам'ятка природи загальнодержавного значення.
Поруч із селищем, на горі Кішка — залишки укріплень Лімен-Ісар^[6] (VIII—I ст. до н. е.). Над морем підіймаються скелі Діва і Панея, навколо якої знайдені залишки невеликого поселення і кількох храмів^[7].
Мечеть Сімеїз Джума Джамі.

Соціальна сфера

У селищі — загальноосвітня школа, 2 дошкільних дитячих установи; лікувальна амбулаторія, 8 санаторіїв, з яких 3 для дітей і підлітків, 2 сезонних дитячо-юнацьких табори відпочинку; кінотеатр; секції боксу і дзюдо; будинок-музей М. Коцюбинського; парк. Діє Сімеїзька обсерваторія. На горі Кішка знаходяться залишки тимчасового командно-вимірювального пункту з управління польотом автоматичної міжпланетної станції «Луна-3».

Специфіка відпочинку

Загальновідомим є той факт, що Сімеїз є меккою для відпочинку гомосексуальних людей. Так осередком для їхнього спілкування у селищі бар «Їжаки» (рос. «Ежи»).

Традиція тягнеться ще з радянських часів, коли неподалік від селища у 1950-х рр. існував чи не єдиний у СРСР «дикий» пляж. З початку 90-х років XX століття селище набуло великої популярності у відпочивальників гомосексуальної орієнтації^[8]^[9].


Загальноосвітня школа	Кінотеатр «Чорноморець»	Амбулаторія

Пам'ятки

У Сімеїзі — 50 пам'яток архітектури, пам'ятка природи загальнодержавного значення — гора Кішка, пам'ятка природи місцевого значення — скельний комплекс, який складається зі скель Діва, Панеа і Крило Лебедя.

Основні пам'ятки:

Музей Михайла Коцюбинського в Сімеїзі

Персоналії

У Сімеїзі побувало багато видатних людей: Лев Толстой, М. Коцюбинський, Володимир Маяковський, Володимир Луговський, Костянтин Паустовський та інші.

Див. також

748 Сімеїза — астероїд, названий на честь селища^[10].

Джерела та література

Вирський Д. С., Вортман Д. Я. Сімеїз [Архівовано 20 грудня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 577. — ISBN 978-966-00-1290-5.
Горный Крым. Атлас туриста / ГНПП «Картографія», Укргеодезкартографія ; ред.: Д. И. Тихомиров, Д. В. Исаев, геоинформ. подгот. Е. А. Стахова. — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — 112 с.
Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Сімеїз

Посилання

стаття Сімеїз — Інформаційно-пізнавальний портал | Кримська область у складі УРСР [Архівовано 8 січня 2020 у Wayback Machine.] (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Кримська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970. — 992 с.)

Примітки

↑ Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2015 року (PDF, XLS)
↑ Прогноз погоди в смт. Сімеїз
↑ А. С. Селіванов. Внесок російського НДІ космічного приладобудування в розвиток космічного телебачення^{[недоступне посилання]} // rniikp.ru
↑ storona-lunyi / Темна сторона Місяця: Перші фотографії невидимої сторони Місяця^{[недоступне посилання]} // popmech.ru
↑ Пам'ятки Сімеїза [Архівовано 18 травня 2015 у Wayback Machine.] — Міста і області України
↑ Фортеця на горі Кішка. Архів оригіналу за 7 липня 2020. Процитовано 7 травня 2015.
↑ Фортеця і храм у скелі Панеа. Архів оригіналу за 16 січня 2021. Процитовано 7 травня 2015.
↑ Найкращий гей-курорт [Архівовано 6 березня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
↑ Сімеїз — єдине місце на території СНД, де Моїсеєву та Кіркорову нема чого боятися [Архівовано 16 березня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
↑ Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — ISBN 3-540-00238-3.

[1] Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2015 року (PDF, XLS)

[2] Прогноз погоди в смт. Сімеїз

[3] А. С. Селіванов. Внесок російського НДІ космічного приладобудування в розвиток космічного телебачення^{[недоступне посилання]} // rniikp.ru

[4] storona-lunyi / Темна сторона Місяця: Перші фотографії невидимої сторони Місяця^{[недоступне посилання]} // popmech.ru

[sim-5] Пам'ятки Сімеїза [Архівовано 18 травня 2015 у Wayback Machine.] — Міста і області України

[simeizkrepost-6] Фортеця на горі Кішка. Архів оригіналу за 7 липня 2020. Процитовано 7 травня 2015.

[simeizpanea-7] Фортеця і храм у скелі Панеа. Архів оригіналу за 16 січня 2021. Процитовано 7 травня 2015.

[8] Найкращий гей-курорт [Архівовано 6 березня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)

[9] Сімеїз — єдине місце на території СНД, де Моїсеєву та Кіркорову нема чого боятися [Архівовано 16 березня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)

[10] Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — ISBN 3-540-00238-3.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

[9]

[10]

@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
-{{Смт України
+{{Селище України
 | назва              = Сімеїз
 | герб               = COA Simeiz, Krym.svg
@@ Рядок 6: / Рядок 6: @@
 | опис прапора       = Прапор Сімеїза
 | область            = [[Автономна Республіка Крим]]
-| район              = [[Ялтинська міська рада]]
+| район              = [[Ялтинський район]]
 | рада               = [[Сімеїзька селищна рада]]
 | облікова картка    = [http://gska2.rada.gov.ua/pls/z7502/A005?rdat1=21.02.2009&rf7571=1312 Сімеїз]
@@ Рядок 20: / Рядок 20: @@
 | населення          = {{збільшення}}{{formatnum:3919}} ''<small>(на 2014 рік)</small>''<ref>{{UKR-EnumPopEstimate2015}}</ref>
 | площа              = 1.6
-| статус             = [[1929]]
+| статус = 2024
 | магдебурзьке право =
 | агломерація        =
@@ Рядок 48: / Рядок 48: @@
 }}
-'''Сімеї́з''' ({{lang-crh|Simeiz}})&nbsp;— [[селище міського типу]] в [[Україна|Україні]], у складі [[Ялтинська міська рада|Ялтинської міської ради]] [[Автономна Республіка Крим|Автономної Республіки Крим]], центр селищної ради. Розташоване на південних схилах Кримських гір.
+'''Сімеї́з''' ({{lang-crh|Simeiz}})&nbsp;— [[селище]] в [[Україна|Україні]], у складі [[Ялтинський район|Ялтинського району]] [[Автономна Республіка Крим|Автономної Республіки Крим]], центр селищної ради. Розташоване на південних схилах Кримських гір.
 == Географічне розташування ==
 [[Файл:Симеиз вид.jpg|thumb|250px|ліворуч|Вид на Сімеїз]]
-Розташований за 21 [[км]] на захід від Ялти (автошлях {{Автошлях Н|19}}), і за 103 [[км]] від [[Сімферополь|Сімферополя]]. На сході межує з м. [[Алупка]], на заході територія селища закінчується урочищем «Блакитна Затока», на півночі межа Сімеїза проходить уздовж Севастопольського шосе (старої дороги [[Севастополь]]—[[Ялта]]).
+Розташований за 21 [[км]] на захід від Ялти (автошлях {{Автошлях Н|19}}), і за 103 [[км]] від [[Сімферополь|Сімферополя]]. На сході межує з м. [[Алупка]], на заході територія селища закінчується урочищем «Блакитна Затока», на півночі межа Сімеїза проходить уздовж Севастопольського шосе (старої дороги [[Севастополь]][[1828|&nbsp;]]— [[Ялта]]).
 Сімеїз розташований у межах макросхилу [[Головне пасмо Кримських гір|Головного пасма Кримських гір]], на унікальній за природними умовами ділянці узбережжя, обмеженого з півночі стіною [[Ай-Петринська яйла|Ай-Петринської яйли]] з вершинами [[Ат-Баш]], Чака-Таш і гори Алупкінської.
@@ Рядок 58: / Рядок 58: @@
 Проте ландшафтна ситуація селища визначається, головним чином, горою [[Кішка (гора)|Кішка]], яка обмежує його із заходу на північний схід, а також р. Нішан-Кая (Шаак-Кая), на захід від якої розташована група зарослих лісом скелястих вершин р. Чакатиш (заввишки 900&nbsp;м над рівнем моря), звідки ведуть початок джерела, які забезпечують курорт водою.
-Назва селища походить із старогрецького&nbsp;— Сімеоз (знак, покажчик).
+Назва селища походить зі старогрецького&nbsp;— Сімеоз (знак, покажчик).
 == Населення ==
@@ Рядок 71: / Рядок 71: @@
 У Камеральному описі Криму ([[1784]]&nbsp;р.) зустрічається згадка про селище Сімеїз, яке входило до складу Мангупського кадилика. Землями селища володіли таврійський губернатор Д. Наришкін, графиня А. Потоцька, князь С. Мещерський, І. Мальцов.
-У [[1829]]&nbsp;р. Сімеїз був переведений із Малходурської волості в Алуштинську. У [[1828]]—[[1900]]&nbsp;рр. селище належало Іванові Акимовичу Мальцову, який займався виноградарством і виноробством, пізніше&nbsp;— його синам, які в 1900&nbsp;р. ухвалили рішення створити в Сімеїзі курорт.
+У [[1829]]&nbsp;р. Сімеїз був переведений із Малходурської волості в Алуштинську. У [[1828|1828&nbsp;]]—[[1900]]&nbsp;рр. селище належало Іванові Акимовичу Мальцову, який займався виноградарством і виноробством, пізніше&nbsp;— його синам, які в 1900&nbsp;р. ухвалили рішення створити в Сімеїзі курорт.
-У [[1906]]&nbsp;р. для цих цілей було утворене «Товариство із впорядкування Сімеїза», до складу якого увійшли архітектор Чернов, брати Семенови, архітектор Н. Краснов. За проектом останнього було побудовано одну з найкрасивіших будівель, символ Сімеїза&nbsp;— Вілла «Ксенія». Товариство розробило генеральний план забудови Сімеїза, що підкреслюється в історії архітектури як один із перших у Росії комплексних планів забудови.
+У [[1906]]&nbsp;р. для цих цілей було утворене «Товариство із впорядкування Сімеїза», до складу якого увійшли архітектор Чернов, брати Семенови, архітектор Н. Краснов. За проєктом останнього було побудовано одну з найкрасивіших будівель, символ Сімеїза&nbsp;— Вілла «Ксенія». Товариство розробило генеральний план забудови Сімеїза, що підкреслюється в історії архітектури як один із перших у Російській імперії комплексних планів забудови.
-Заздалегідь передбачалося прокласти водопровідну і каналізаційну мережі, облаштувати вулиці і тротуари. Чимала роль відводилася озелененню. Згідно з генеральним планом, охочим пропонували придбати ділянку землі під будівництво з готовим проектом за умови обов'язкового його виконання. Завдяки такому підходу до будівництва селища, курорт почав стрімко розвиватися і став одним із найупорядкованіших і найпопулярніших. За сезон на ньому відпочивало 12 тис. осіб.
+Заздалегідь передбачалося прокласти водопровідну і каналізаційну мережі, облаштувати вулиці та тротуари. Чимала роль відводилася озелененню. Згідно з генеральним планом, охочим пропонували придбати ділянку землі під будівництво з готовим проєктом за умови обов'язкового його виконання. Завдяки такому підходу до будівництва селища, курорт почав стрімко розвиватися і став одним із найупорядкованіших і найпопулярніших. За сезон на ньому відпочивало 12 тис. осіб.
-У [[1914]]&nbsp;р. Сімеїз посів друге місце на фестивалі курортів у Франції. Після більшовицького перевороту в 1917&nbsp;р. колишні вілли, дачі і приватні пансіонати були перелаштовані під санаторії і житло для обслуговчого персоналу.
+У [[1914]]&nbsp;р. Сімеїз посів друге місце на фестивалі курортів у Франції. Після більшовицького перевороту в 1917&nbsp;р. колишні вілли, дачі й приватні пансіонати були перелаштовані під санаторії і житло для обслуговчого персоналу.
 == Клімат ==
 Основний природно-ресурсний потенціал Сімеїза&nbsp;— кліматичні умови. Укриті хвойними лісами гори, що перегороджують шлях північним вітрам, і тепле море створюють у Сімеїзі помірно вологий, м'який клімат субтропічного середземноморського типу. Сприятливий для лікування захворювань дихальної системи.
-Середньорічна температура повітря&nbsp;— 13,5 °С, вологість 69 %. Середня температура лютого +4,1 °С, липня +24,4 °С.
+Середньорічна температура повітря&nbsp;— 13,5 °C, вологість 69 %. Середня температура лютого +4,1 °C, липня +24,4 °C.
 == Економіка ==
@@ Рядок 88: / Рядок 88: @@
 == Транспорт ==
-[[Файл:АС Сімеїз.JPG|міні|ліворуч|200пкс|Автостанція]]
+[[Файл:АС Сімеїз.JPG|міні|ліворуч|245x245px|Автостанція]]
 [[Автобусна станція]] забезпечує зв'язок із містами [[Сімферополь]] і [[Севастополь]], [[Маршрутка|маршрутні автобуси]]&nbsp;— з [[Ялта|Ялтою]] та з іншими [[населений пункт|населеними пунктами]] [[Велика Ялта|Великої Ялти]].
@@ Рядок 102: / Рядок 102: @@
 [[Файл:MountainKoshkaSimeiz.jpeg|250px|міні|ліворуч|[[Гора Кішка]]]]
 * [[Гора Кішка (пам'ятка природи)|Гора Кішка]]&nbsp;— комплексна пам'ятка природи загальнодержавного значення.
-* Поруч із селищем, на горі [[Кішка (гора)|Кішка]]&nbsp;— залишки укріплень Лімен-Ісар<ref name = "simeizkrepost">{{Cite web |url=http://simeiza.net/istorija-simeiza/krepost-na-gore-koshka |title=Фортеця на горі Кішка |accessdate=7 травня 2015 |archive-date=7 липня 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20200707185619/http://simeiza.net/istorija-simeiza/krepost-na-gore-koshka }}</ref> (VIII—I&nbsp;ст. до н.&nbsp;е.). Над морем піднімаються скелі [[Діва (скеля)|Діва]] і [[Панея (скеля)|Панея]], навколо якої знайдені залишки невеликого поселення і кількох храмів<ref name = "simeizpanea">{{Cite web |url=http://simeiza.net/istorija-simeiza/krepost-u-skaly-panea |title=Фортеця і храм у скелі Панеа |accessdate=7 травня 2015 |archive-date=16 січня 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20210116054706/http://simeiza.net/istorija-simeiza/krepost-u-skaly-panea }}</ref>.
+* Поруч із селищем, на горі [[Кішка (гора)|Кішка]]&nbsp;— залишки укріплень Лімен-Ісар<ref name = "simeizkrepost">{{Cite web |url=http://simeiza.net/istorija-simeiza/krepost-na-gore-koshka |title=Фортеця на горі Кішка |accessdate=7 травня 2015 |archive-date=7 липня 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20200707185619/http://simeiza.net/istorija-simeiza/krepost-na-gore-koshka }}</ref> (VIII—I&nbsp;ст. до н.&nbsp;е.). Над морем підіймаються скелі [[Діва (скеля)|Діва]] і [[Панея (скеля)|Панея]], навколо якої знайдені залишки невеликого поселення і кількох храмів<ref name = "simeizpanea">{{Cite web |url=http://simeiza.net/istorija-simeiza/krepost-u-skaly-panea |title=Фортеця і храм у скелі Панеа |accessdate=7 травня 2015 |archive-date=16 січня 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20210116054706/http://simeiza.net/istorija-simeiza/krepost-u-skaly-panea }}</ref>.
+* Мечеть [[Сімеїз Джума Джамі]].
 == Соціальна сфера ==
@@ Рядок 108: / Рядок 109: @@
 == Специфіка відпочинку ==
-Загальновідомим є той факт, що Сімеїз є меккою для відпочинку людей з [[ЛГБТ|нетрадиційною орієнтацією]]. Так осередком для їхнього спілкування у селищі є відомий на все СНД бар «Їжаки» ({{lang-ru|«Ежи»}}).
+Загальновідомим є той факт, що Сімеїз є меккою для відпочинку [[Гомосексуальність|гомосексуальних]] людей. Так осередком для їхнього спілкування у селищі бар «Їжаки» ({{lang-ru|«Ежи»}}).
-Очевидно, що ця традиція тягнеться ще з радянських часів, коли неподалік від селища у 1950-х рр. існував чи не єдиний у СРСР «дикий» пляж. З початку 90-х років XX століття селище набуло великої популярності у відпочиваючих нетрадиційної сексуальної орієнтації<ref>[http://www.crimea.ru/item_info_big.htm?id=1261 Найкращий гей-курорт] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190306044239/http://www.crimea.ru/item_info_big.htm?id=1261 |date=6 березня 2019 }} {{ref-ru}}</ref><ref>[http://www.nr2.ru/crimea/69669.html Сімеїз&nbsp;— єдине місце на території СНД, де Моїсеєву та Кіркорову нема чого боятися] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140316003526/http://www.nr2.ru/crimea/69669.html |date=16 березня 2014 }} {{ref-ru}}</ref>.
+Традиція тягнеться ще з радянських часів, коли неподалік від селища у 1950-х рр. існував чи не єдиний у [[СРСР]] «дикий» пляж. З початку 90-х років XX століття селище набуло великої популярності у відпочивальників [[Гомосексуальність|гомосексуальної орієнтації]]<ref>[http://www.crimea.ru/item_info_big.htm?id=1261 Найкращий гей-курорт] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190306044239/http://www.crimea.ru/item_info_big.htm?id=1261 |date=6 березня 2019 }} {{ref-ru}}</ref><ref>[http://www.nr2.ru/crimea/69669.html Сімеїз&nbsp;— єдине місце на території СНД, де Моїсеєву та Кіркорову нема чого боятися] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140316003526/http://www.nr2.ru/crimea/69669.html |date=16 березня 2014 }} {{ref-ru}}</ref>.
 {| class="toccolours" border="0" cellpadding="2" cellspacing="2"
@@ Рядок 122: / Рядок 123: @@
 |<div style='text-align: center;'><small>''Амбулаторія''</div>
 |}
+{{Clear}}
 == Пам'ятки ==
@@ Рядок 153: / Рядок 155: @@
 {{Населені пункти АР Крим}}
-[[Категорія:Селища міського типу Криму]]
+[[Категорія:Селища Автономної Республіки Крим]]
 [[Категорія:Курорти Криму]]
 [[Категорія:Курорти Чорного моря]]
 [[Категорія:Сімеїз| ]]
 [[Категорія:Південне узбережжя Криму]]
+[[Категорія:Ялтинський район]]

п о р Населені пункти Ялтинської міської ради
Міста	Алупка · Ялта
Смт	Берегове · Виноградне · Відрадне · Восход · Гаспра · Голуба Затока · Гурзуф · Кацівелі · Кореїз · Краснокам'янка · Курпати · Лівадія · Масандра · Нікіта · Ореанда · Паркове · Понизівка · Санаторне · Сімеїз · Совєтське · Форос
Селища	Високогірне · Гірне · Данилівка · Куйбишеве · Лінійне · Олива · Охотниче · Партизанське
Села	Оползневе