Перейти до вмісту

Ейбелл 1835: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 21: Рядок 21:


== Фізичні характетистики скупчення ==
== Фізичні характетистики скупчення ==
1<ref>{{Cite web|title=Galaxy Cluster Abell 1835|url=https://www.spacetelescope.org/images/heic0005b/|website=www.spacetelescope.org|accessdate=2023-12-31|language=en|last=information@eso.org}}</ref>


== Історія дослідження ==
== Історія дослідження ==
Рядок 76: Рядок 77:
|type=Thesis (PhD)
|type=Thesis (PhD)
}}</ref>, вимірюванні [[Закон Габбла — Леметра|сталої Габбла]] (отримане значення склало 59{{+-|38|28}} <ref>{{Cite news|title=A Determination of the Hubble Constant Using Measurements of X‐Ray Emission and the Sunyaev‐Zeldovich Effect at Millimeter Wavelengths in the Cluster Abell 1835|url=https://iopscience.iop.org/article/10.1086/309137|work=The Astrophysical Journal|date=2000-08|accessdate=2023-12-31|issn=0004-637X|doi=10.1086/309137|pages=505–516|volume=538|issue=2|language=en|first=P. D.|last=Mauskopf|first2=P. A. R.|last2=Ade|first3=S. W.|last3=Allen|first4=S. E.|last4=Church|first5=A. C.|last5=Edge|first6=K. M.|last6=Ganga|first7=W. L.|last7=Holzapfel|first8=A. E.|last8=Lange|first9=B. K.|last9=Rownd}}</ref>), а також в 2003 році група французьких вчених знов звернула увагу на далекі галактики, що спостерігаються завдяки гравітаційному лінзування Ейбелл 1835. Було проведено спектроскопічне дослідження окремих емісійних ліній віддаленої галактики з червоним зсувом 1.68. Оскільки ця галактика на той момент була найтьмянішою серед відомих галактик з середнім червоним зсувом, вченим довелося задіювати, зокрема, [[Дуже великий телескоп|Дуже великий телескоп (VLT)]] та космічну обсерваторію [[Габбл (телескоп)|"Габбл"]] <ref>{{Cite news|title=Discovery of a faint R -band drop-out: A strongly reddened lensed star forming galaxy at z = 1.68|url=http://www.aanda.org/10.1051/0004-6361:20034608|work=Astronomy & Astrophysics|date=2003-12|accessdate=2023-12-31|issn=0004-6361|doi=10.1051/0004-6361:20034608|pages=L57–L60|volume=412|issue=2|first=J.|last=Richard|first2=D.|last2=Schaerer|first3=R.|last3=Pelló|first4=J.-F.|last4=Le Borgne|first5=J.-P.|last5=Kneib}}</ref>.
}}</ref>, вимірюванні [[Закон Габбла — Леметра|сталої Габбла]] (отримане значення склало 59{{+-|38|28}} <ref>{{Cite news|title=A Determination of the Hubble Constant Using Measurements of X‐Ray Emission and the Sunyaev‐Zeldovich Effect at Millimeter Wavelengths in the Cluster Abell 1835|url=https://iopscience.iop.org/article/10.1086/309137|work=The Astrophysical Journal|date=2000-08|accessdate=2023-12-31|issn=0004-637X|doi=10.1086/309137|pages=505–516|volume=538|issue=2|language=en|first=P. D.|last=Mauskopf|first2=P. A. R.|last2=Ade|first3=S. W.|last3=Allen|first4=S. E.|last4=Church|first5=A. C.|last5=Edge|first6=K. M.|last6=Ganga|first7=W. L.|last7=Holzapfel|first8=A. E.|last8=Lange|first9=B. K.|last9=Rownd}}</ref>), а також в 2003 році група французьких вчених знов звернула увагу на далекі галактики, що спостерігаються завдяки гравітаційному лінзування Ейбелл 1835. Було проведено спектроскопічне дослідження окремих емісійних ліній віддаленої галактики з червоним зсувом 1.68. Оскільки ця галактика на той момент була найтьмянішою серед відомих галактик з середнім червоним зсувом, вченим довелося задіювати, зокрема, [[Дуже великий телескоп|Дуже великий телескоп (VLT)]] та космічну обсерваторію [[Габбл (телескоп)|"Габбл"]] <ref>{{Cite news|title=Discovery of a faint R -band drop-out: A strongly reddened lensed star forming galaxy at z = 1.68|url=http://www.aanda.org/10.1051/0004-6361:20034608|work=Astronomy & Astrophysics|date=2003-12|accessdate=2023-12-31|issn=0004-6361|doi=10.1051/0004-6361:20034608|pages=L57–L60|volume=412|issue=2|first=J.|last=Richard|first2=D.|last2=Schaerer|first3=R.|last3=Pelló|first4=J.-F.|last4=Le Borgne|first5=J.-P.|last5=Kneib}}</ref>.

Відоме відкриття, пов'язане з цим скупченням, було опубліковане в березні 2004 року, коли та сама група французьких дослідників відкрила об'єкт, який пізніше отримав код [[Abell 1835 IR1916]] та мав червоний зсув 10. На момент відкриття отримані значення червоного зсуву, навіть з врахуванням похибок, зробили цю гагалктику найвіддаленішим об'єктом (~13 мільядрів [[Світловий рік|світлових років]]), відомим людству<ref>{{Cite news|title=ISAAC/VLT observations of a lensed galaxy at z = 10.0|url=http://www.aanda.org/10.1051/0004-6361:20040065|work=Astronomy & Astrophysics|date=2004-03|accessdate=2023-12-31|issn=0004-6361|doi=10.1051/0004-6361:20040065|pages=L35–L40|volume=416|issue=3|first=R.|last=Pelló|first2=D.|last2=Schaerer|first3=J.|last3=Richard|first4=J.-F.|last4=Le Borgne|first5=J.-P.|last5=Kneib}}</ref>. Відкриття отримало значне поширення в медіа<ref>{{Cite web|title=VLT detects farthest known galaxy|url=https://cerncourier.com/a/vlt-detects-farthest-known-galaxy/|website=CERN Courier|date=2004-05-03|accessdate=2023-12-31|language=en-GB}}</ref><ref>{{Cite web|title=VLT Smashes the Record of the Farthest Known Galaxy - Redshift 10 Galaxy discovered at the Edge of the Dark Ages.|url=https://www.eso.org/public/news/eso0405/|website=www.eso.org|accessdate=2023-12-31|language=en|last=information@eso.org}}</ref><ref>{{Cite web|title=Farthest|url=https://asd.gsfc.nasa.gov/blueshift/index.php/2012/12/18/maggies-blog-farthest/|website=NASA Blueshift|accessdate=2023-12-31|language=en-US}}</ref><ref>{{Cite web|title=ESO's Very Large Telescope Smashes The Record Of The Farthest Known Galaxy|url=https://www.sciencedaily.com/releases/2004/03/040302080810.htm|website=ScienceDaily|accessdate=2023-12-31|language=en}}</ref><ref>{{Cite web|title=News|url=https://astronomynow.com/news/040301_VTL_distant_galaxy.shtml|website=astronomynow.com|accessdate=2023-12-31}}</ref><ref>{{Cite web|title=VLT Smashes the Record of the Farthest Known Galaxy|url=https://www.spacedaily.com/news/cosmology-04g.html|website=www.spacedaily.com|accessdate=2023-12-31}}</ref><ref>{{Cite web|title=Far-flung galaxy breaks record|url=https://www.newscientist.com/article/dn4729-far-flung-galaxy-breaks-record/|website=New Scientist|accessdate=2023-12-31|language=en-US|last=#author.fullName<nowiki>}</nowiki>}}</ref>.

== Ейбелл 1835 в культурі ==
Порівняно з астероїдами та планетами, галактики і галактичні скупчення майже не представлені в культурі (книгах, фільмах, музиці тощо). Тим не менш, про Ейбелл 1835 існує однойменна пісня американського [[Попмузика|поп-гурту]] {{Не перекладено|Lights out Asia|3=en}}<ref>{{Cite web|title=Lights Out Asia|url=https://n5md.com/artist/Lights-Out-Asia|website=n5md.com|accessdate=2023-12-31|language=en}}</ref><ref>{{Citation|title=Abell 1835|url=https://open.spotify.com/track/29aLLm8BTbjeHo1UaIWRXJ|date=2012-05-06|accessdate=2023-12-31|language=uk}}</ref>.


== Примітки ==
== Примітки ==

Версія за 06:55, 31 грудня 2023

Abell 1835
Кластер Галактик Ейбелл 1835, знімок зроблено космічною обсерваторією Габбл
Дані спостереження (Епоха )
Сузір'яДіва
Пряме піднесення14h 01m32s
Схилення+2° 51'
Червоний зсув0.2532
Променева швидкість65 945 км/сек
Відстань
(спільного віддалення)		1023 Мпк
Інші назви
Abell 1835, ACO 1835, RXC J1401.0+0252, 1RXS J140102.1+025249, BAX 210.2585+02.8588, RX J1401.0+0253, XSS J13598+0319, RBS 1336, RX J1401.0+0252, AM2011 38
Див.також: група галактик, скупчення галактик, список груп та скупчень галактик

Ейбелл 1835 (англ. Abell 1835, також відоме під кодом ACO 1835) — скупчення галактик в сузір'ї Діви, один з об'єктів каталогу Ейбелла[1][2]. Скупчення стало відомимтв 2004 році, завдяки ефекту гравітаційного лінзування. При спостереженнях на фоні скупчення було виявлено галактику, що пізніше отримала кодову назву Abell 1835 IR1916 і почала вважатися найвіддаленішою галактикою, яку на той момент спостерігало людство (відстань оцінювали в 13.2 мільярди світлових років). Однак, пізніші спостереження, зокрема, телескопом Spitzer, не підтвердили відкриття[3].

Фізичні характетистики скупчення

1[4]

Історія дослідження

Станом на кінець грудня 2023 року існує щонайменше 72 наукові публікації, в яких скупчення Ейбелл 1835 є основним або одним з основних об'єктом дослідження[5].

Два найбільш ранні (з наявних у відкритому доступі) дослідження цього скупчення припадають на 1996 та 1997 роки, причому на той момент скупчення і деякіі його параметри вже були відомі[6][7]. В першому з них вчені проводили дослідження охолодження кількох скупчень галактик через рентгенівське випромінювання (англ. cooling flow), аналізуючи спостереження космічних телескопів ASCA та ROSAT. Було виявлено, що це скупчення щороку втрачає еквівалент близько 2300 мас Сонця на випромінювання[6]. В другому дослідженні, яке є дисертацією американського астронома Філіпа Даніеля Маускофа, спостерження проводилися "на протилежному кінці" електромагнітного спектру - в радіодіапазоні. В ньому вимірювалася та аналізувалася анізотропія реліктового випромінювання, зокрема вплив скупчень галактик (ефект Сюняєва-Зельдовича). В якості основного об'єкту також було обране саме скупчення Ейбелл 1835[7].

Наступне дослідження 2000 року вперше було присвячене ефекту гравітаційного лінзування і пошуку об'єктів, які можна спостерігати завдяки цьому ефекту, спричиненому скупченням Ейбелл 1835. Було виявлено 4 галактики, які мали червоний зсув понад одиницю, вчені розрахували низку фізичних параметрів. Спостереження проводилися в субміліметровому діапазоні[8].

Подальші дослідження, проведені з 2000 по 2003 роки, фокусувалися переважно на дослідженні розподілу темперутури, охолодженню через рентгенівське випромінювання[9][10][11][12][13][14][15][16][17], вимірюванні сталої Габбла (отримане значення склало 59+38
−28 [18]), а також в 2003 році група французьких вчених знов звернула увагу на далекі галактики, що спостерігаються завдяки гравітаційному лінзування Ейбелл 1835. Було проведено спектроскопічне дослідження окремих емісійних ліній віддаленої галактики з червоним зсувом 1.68. Оскільки ця галактика на той момент була найтьмянішою серед відомих галактик з середнім червоним зсувом, вченим довелося задіювати, зокрема, Дуже великий телескоп (VLT) та космічну обсерваторію "Габбл" [19].

Відоме відкриття, пов'язане з цим скупченням, було опубліковане в березні 2004 року, коли та сама група французьких дослідників відкрила об'єкт, який пізніше отримав код Abell 1835 IR1916 та мав червоний зсув 10. На момент відкриття отримані значення червоного зсуву, навіть з врахуванням похибок, зробили цю гагалктику найвіддаленішим об'єктом (~13 мільядрів світлових років), відомим людству[20]. Відкриття отримало значне поширення в медіа[21][22][23][24][25][26][27].

Ейбелл 1835 в культурі

Порівняно з астероїдами та планетами, галактики і галактичні скупчення майже не представлені в культурі (книгах, фільмах, музиці тощо). Тим не менш, про Ейбелл 1835 існує однойменна пісня американського поп-гурту Lights out Asia[en][28][29].

Примітки

  1. ↑ Abell 1835. simbad.u-strasbg.fr. Процитовано 31 грудня 2023.
  2. ↑ Your NED Search Results. ned.ipac.caltech.edu. Процитовано 31 грудня 2023.
  3. ↑ Imagine the Universe!. imagine.gsfc.nasa.gov. Процитовано 31 грудня 2023.
  4. ↑ information@eso.org. Galaxy Cluster Abell 1835. www.spacetelescope.org (англ.). Процитовано 31 грудня 2023.
  5. ↑ NASA/ADS. ui.adsabs.harvard.edu. Процитовано 31 грудня 2023.
  6. ↑ а б Dietrich, J. P. (2008-02). The Importance of Being First: Position Dependent Citation Rates on arXiv:astro-ph. Publications of the Astronomical Society of the Pacific. Т. 120, № 864. с. 224—228. doi:10.1086/527522. ISSN 0004-6280. Процитовано 31 грудня 2023.
  7. ↑ а б Mauskopf, Philip Daniel (1997). Measurements of Anisotropies in the Cosmic Microwave Background at Small and Intermediate Angular Scales with Bolometric Receivers at MM Wavelengths (PhD Thesis) (англійською) . Berkley: University of California, Berkley. с. 166.
  8. ↑ Ivison, R. J.; Smail, I.; Barger, A. J.; Kneib, J.- P.; Blain, A. W.; Owen, F. N.; Kerr, T. H.; Cowie, L. L. (21 червня 2000). The diversity of SCUBA-selected galaxies. Monthly Notices of the Royal Astronomical Society (англ.). Т. 315, № 2. с. 209—222. doi:10.1046/j.1365-8711.2000.03376.x. ISSN 0035-8711. Процитовано 31 грудня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  9. ↑ Schmidt, R. W.; Allen, S.W.; Fabian, A. C. (2000). Chandra observations of the cooling flow cluster Abell 1835 (American Astronomical Society, HEAD Meeting #5, id.13.17). Т. 32. Bulletin of the American Astronomical Society. с. 1200.
  10. ↑ Peterson, J. R.; Paerels, F. B. S.; Kaastra, J. S.; Arnaud, M.; Reiprich, T. H.; Fabian, A. C.; Mushotzky, R. F.; Jernigan, J. G.; Sakelliou, I. (2001-01). X-ray imaging-spectroscopy of Abell 1835. Astronomy & Astrophysics. Т. 365, № 1. с. L104—L109. doi:10.1051/0004-6361:20000021. ISSN 0004-6361. Процитовано 31 грудня 2023.
  11. ↑ Reiprich, Thomas H. (2001). H. Inoue та H. Kunieda (ред.). Gas Temperature Profile of the Medium-Distant Galaxy Cluster Abell 1835 Observed with XMM-Newton (New Century of X-ray Astronomy, ASP Conference Proceedings) (англійською) . Astronomical Society of the Pacific. с. 480. ISBN 1-58381-091-9.
  12. ↑ Reiprich, Thomas H. (2001). Cosmological Implications and Physical Properties of an X-Ray Flux-Limited Sample of Galaxy Clusters (англ.). doi:10.5282/edoc.423. Процитовано 31 грудня 2023.
  13. ↑ Schmidt, R. W.; Allen, S. W.; Fabian, A. C. (11 листопада 2001). Chandra observations of the galaxy cluster Abell 1835. Monthly Notices of the Royal Astronomical Society (англ.). Т. 327, № 4. с. 1057—1070. doi:10.1046/j.1365-8711.2001.04809.x. ISSN 0035-8711. Процитовано 31 грудня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  14. ↑ Voigt, L. M.; Schmidt, R. W.; Fabian, A. C.; Allen, S. W.; Johnstone, R. M. (2002-09). Conduction and cooling flows. Monthly Notices of the Royal Astronomical Society (англ.). Т. 335, № 1. с. L7—L11. doi:10.1046/j.1365-8711.2002.05741.x. Процитовано 31 грудня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  15. ↑ Majerowicz, S.; Neumann, D. M.; Reiprich, T. H. (2002-10). XMM–NEWTON observation of Abell 1835: Temperature, mass and gas mass fraction profiles. Astronomy & Astrophysics. Т. 394, № 1. с. 77—87. doi:10.1051/0004-6361:20021140. ISSN 0004-6361. Процитовано 31 грудня 2023.
  16. ↑ Reiprich, Thomas H. (2003). Cosmological Implications and Physical Properties of an X-Ray Flux-Limited Sample of Galaxy Clusters. doi:10.48550/ARXIV.ASTRO-PH/0308137. Процитовано 31 грудня 2023.
  17. ↑ Peterson, John Russell (2003). X-ray spectroscopic constraints on cooling-flow models for clusters of galaxies (Thesis (PhD)). Columbia University. с. 2716—2902.
  18. ↑ Mauskopf, P. D.; Ade, P. A. R.; Allen, S. W.; Church, S. E.; Edge, A. C.; Ganga, K. M.; Holzapfel, W. L.; Lange, A. E.; Rownd, B. K. (2000-08). A Determination of the Hubble Constant Using Measurements of X‐Ray Emission and the Sunyaev‐Zeldovich Effect at Millimeter Wavelengths in the Cluster Abell 1835. The Astrophysical Journal (англ.). Т. 538, № 2. с. 505—516. doi:10.1086/309137. ISSN 0004-637X. Процитовано 31 грудня 2023.
  19. ↑ Richard, J.; Schaerer, D.; Pelló, R.; Le Borgne, J.-F.; Kneib, J.-P. (2003-12). Discovery of a faint R -band drop-out: A strongly reddened lensed star forming galaxy at z = 1.68. Astronomy & Astrophysics. Т. 412, № 2. с. L57—L60. doi:10.1051/0004-6361:20034608. ISSN 0004-6361. Процитовано 31 грудня 2023.
  20. ↑ Pelló, R.; Schaerer, D.; Richard, J.; Le Borgne, J.-F.; Kneib, J.-P. (2004-03). ISAAC/VLT observations of a lensed galaxy at z = 10.0. Astronomy & Astrophysics. Т. 416, № 3. с. L35—L40. doi:10.1051/0004-6361:20040065. ISSN 0004-6361. Процитовано 31 грудня 2023.
  21. ↑ VLT detects farthest known galaxy. CERN Courier (брит.). 3 травня 2004. Процитовано 31 грудня 2023.
  22. ↑ information@eso.org. VLT Smashes the Record of the Farthest Known Galaxy - Redshift 10 Galaxy discovered at the Edge of the Dark Ages. www.eso.org (англ.). Процитовано 31 грудня 2023.
  23. ↑ Farthest. NASA Blueshift (амер.). Процитовано 31 грудня 2023.
  24. ↑ ESO's Very Large Telescope Smashes The Record Of The Farthest Known Galaxy. ScienceDaily (англ.). Процитовано 31 грудня 2023.
  25. ↑ News. astronomynow.com. Процитовано 31 грудня 2023.
  26. ↑ VLT Smashes the Record of the Farthest Known Galaxy. www.spacedaily.com. Процитовано 31 грудня 2023.
  27. ↑ #author.fullName}. Far-flung galaxy breaks record. New Scientist (амер.). Процитовано 31 грудня 2023.
  28. ↑ Lights Out Asia. n5md.com (англ.). Процитовано 31 грудня 2023.
  29. ↑ Abell 1835 (укр.), 6 травня 2012, процитовано 31 грудня 2023
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ейбелл_1835&oldid=41325207