П'ятдесятництво: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[перевірена версія][очікує на перевірку]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
м Виправив часту помилку-русизм
(Не показані 19 проміжних версій 10 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
{{П'ятидесятництво}}
{{Протестантизм}}
'''П'ятдеся́тництво''')&nbsp;— [[Протестантизм|протестантська]] течія [[Євангельські християни|євангельської]] традиції, що виникла наприкінці [[XIX століття]]&nbsp;– на поч. [[XX століття]] та характеризується особливим акцентом на важливості [[Духовні дари|дарів Святого Духа]], зокрема [[пророцтва]], [[Зцілення прокаженого|зцілення хворих]], [[Глосолалія|глосолалії]]. Назва походить від свята [[День Святої Трійці|П'ятидесятниці]], коли [[Святий Дух]] здійснив зшестя на послідовників [[Ісус Христос|Ісуса Христа]]. На території [[СРСР]] для відмінності від [[Євангельські християни (прохановці)|євангельських християн]] ([[Проханов Іван Степанович|проханівців]]), за вченням ближчих до [[Баптизм|баптизму]], вважали за краще називатися Християнами віри євангельської&nbsp;— ХВЄ або Християнами євангельської віри&nbsp;— ХЄВ, на сьогодні ця назва є складовою частиною назви конфесій цього напряму на [[Пострадянський простір|пострадянському просторі]]. За даними дослідницького центру [[Pew Research Center]], у 2011 році рух налічував 279 мільйонів вірян<ref group="К">П'ятидесятницькі автори та організації іноді називають набагато вищі цифри. Наприклад, за словами Метью Кларка, їхня кількість «наблизилася до 500 мільйонів у 1997 році». Див: Matthew Clarke, ''Handbook of Research on Development and Religion'', UK, Edward Elgar Publishing, 2013, p. 171. Щоб отримати порівнянні цифри в дослідженні Pew Research Center, потрібно додати членів п'ятидесятницьких церков і [[Харизматичний рух|харизматів]], хоча останні не належать до п'ятидесятницьких церков, як чітко зазначає Pew Research Center. Див: {{lien web|langue=en|titre=Christian Movements and Denominations|site=pewforum.org|date=19 груденя 2011|url=https://www.pewforum.org/2011/12/19/global-christianity-movements-and-denominations/|consulté le=4 квітенья 2021}}</ref>. Низка п'ятидесятницьких деномінацій по всьому світу є членами [[Всесвітнє п'ятидесятницьке братство|Всесвітнього братства п'ятидесятників]].
'''П'ятдеся́тництво'''&nbsp;— одна з найчисельніших на цей день протестантських церков у світі, вчення якої, на відміну від [[адвентизм]]у, виникло на ґрунті не [[баптизм]]у, а [[методизм]]у, що був однією з гілок англіканства, наслідуючи висхідні віросповідні та культові принципи пізнього протестантизму. У першій третині XX&nbsp;століття ця течія за кількістю прихильників випереджала адвентизм і впритул підійшла до баптизму.


П'ятидесятницькі богослужіння характеризуються палкими [[Молитва|молитвами]], гучним [[Спів|співом]] і [[Музика|музикою]], а іноді і раптовими [[Танці|танцями]]. П'ятидесятники пояснюють, що їхнім служінням керує [[Святий Дух]], і вони не обмежені релігійними шаблонами. П'ятидесятницьке богослужіння зазвичай ділиться на дві частини: [[поклоніння]] (молитва, спів) і [[проповідь]] (проповідь, навчання, євангелізація).
== Походження назви ==
Назва походить від назви великого в [[юдаїзм]]і та [[Християнство|християнстві]] свята П'ятдесятниці, відомого нині як [[День Святої Трійці]], Зелені свята, Трійця. Зі старозавітних часів це свято, що євреї називають [[Шавуот]] ({{lang-he|שבועות}}, Швіес, Швуес, [[День Святої Трійці|П'ятидесятниця]])&nbsp;, відзначається 6 [[Сіван (місяць)|сівана]] за Єврейським календарем, та на 50 день після [[Песах]], [[Великдень|Великодня]]. Основний релігійний зміст свята у Євреїв&nbsp;— дарування їм [[Тора|Тори]] на [[Синай (гора)|горі Синай]] при виході з [[Єгипет|Єгипту]], а у [[Християн]],&nbsp;— це народження [[Ісус Христос|Христової]] [[Християнська церква|Церкви]] через сходження [[Святий Дух|Святого Духа]] на [[апостол]]ів, яке їм обіцяв [[Ісус Христос]] перед своїм [[Вознесіння|Вознесінням]] на небеса:
{|
|style="background:#eeffdd;"| '''Дії 2:1-4'''
1 Коли ж почався день [[День Святої Трійці|П'ятдесятниці]], всі вони однодушно знаходилися вкупі.<br/>2 І нагло зчинився шум із неба, ніби буря раптова зірвалася, і переповнила ввесь той дім, де сиділи вони. 3 Усі ж вони сповнились Духом Святим, і почали говорити іншими мовами, як їм Дух промовляти давав.
|}


У цього руху немає глобального лідера, оскільки він складається з різних організацій і церков, які представляють орган влади над собою<ref>{{Cite book
== Початок відродження ==
|title=«Dios presente en una situación confusa: la influencia mixta del movimiento carismático en el pentecostalismo clásico en los Estados Unidos» Vol. 18: 33
Формується п'ятдесятницьке вчення ще наприкінці [[XIX століття]] різних протестантських ідей, переважно [[баптизм]]у та [[методизм]]у: в їхньому середовищі в той час виник рух святості, прихильники якого, не задовольняючись звичним тлумаченням спасіння, наполягали на його новому розумінні та додатковій аргументації.
|last=Macchia
|first=Frank D
|year=1996
|publisher=Pneuma: La revista de la Sociedad de Estudios Pentecostales
|pages=
}}</ref>. Наразі п'ятидесятництво має чотири основні течії: [[історичне п'ятидесятництво]] і [[класичне п'ятидесятництво]], [[П’ятидесятники Єдності|унітарне п'ятидесятництво]] і [[Харизматичний рух|харизматичний]] або [[Неоп'ятидесятництво|неоп'ятидесятницький рух]] (який включає в себе євангельський харизматичний рух другої хвилі, неохаризматиків третьої хвилі і [[Католицький харизматичний рух|католицьке харизматичне оновлення]])<ref>{{Cite web|title=Christian Movements and Denominations|url=https://www.pewresearch.org/religion/2011/12/19/global-christianity-movements-and-denominations/|website=Pew Research Center's Religion & Public Life Project|date=2011-12-19|accessdate=2023-05-26|language=en-US|first=No|last=Author}}</ref>.


== Назва ==
=== Перфекціонізм ===
Терміни «п'ятидесятництво», «п'ятидесятницька церква», «п'ятидесятницький рух» відносяться до свята [[П'ятидесятниця|П'ятидесятниці]], яке відзначається в пам'ять про зшестя [[Святий Дух|Святого Духа]] на Єрусалимську ранню церкву, про яке розповідається в [[Новий Заповіт|Новому Завіті]]. У 1870-х і 1880-х роках в євангельських колах США посилилися молитви про нову П'ятидесятницю, тобто про нове злиття Святого Духа. Повідомлення про пробудження, яке охопило Уельс в 1905 році, породило очікування другої П'ятидесятниці.<ref>R. C. Wolf: ''Pfingstbewegung.'' In: ''Die Religion in Geschichte und Gegenwart. Handwörterbuch für Theologie und Religionswissenschaft'' (herausgegeben von Kurt Galling), Tübingen 1961 (3. Auflage), Band V, S. 308.</ref> А коли 9 квітня 1906 року на богослужінні на вулиці Азуса в Лос-Анджелесі відбулися особливі явища, схожі на події першої П'ятидесятниці в Єрусалимі, вважалося, що настала друга П'ятидесятниця. Рух, який виник у зв'язку з цими подіями і поширився по всьому світу, відтепер почали називати п'ятидесятницьким рухом.
З руху святості вийшла така протестантська течія як перфекціонізм (від {{lang-en|perfection — досконалість}}). Її адепти доповнили сотеріологіче вчення ідеєю про духовну освяченість або народження від Святого Духа, що, на їхню думку, дасть змогу людині остаточно звільнитися від [[Первородний гріх|первородного гріха]] і набути духовної досконалості, навіть святості. З руху святості вийшло і п'ятдесятництво, що збагатило перфекціонізм догматом про [[хрещення Святим Духом]] як остаточним аргументом у вченні про [[Спасіння (християнство)|спасіння]].


== Історія ==
=== Основні догми ===
[[Файл:Charlesparham.png|міні|Чарльз Фокс Пархем]]
[[Файл:The_Descent_of_the_Holy_Spirit_Novgorod.jpeg|thumb|200px|right|[[День Святої Трійці|П'ятидесятниця]]&nbsp;— момент заснування Церкви згідно з Писанням]]
П'ятидесятницький рух мав різних попередників, одним з найважливіших був новий [[методизм]] [[18 століття|XVIII століття]] в [[Англія|Англії]]. Його засновник [[Джон Веслі]] прагнув до Божої святості й говорив про друге Боже благословення в [[Святість|освяченні]], а його колега-проповідник {{Не перекладено|Джон Вільям Флетчер|3=en|4=John William Fletcher}} навіть про [[хрещення Святим Духом]]. У [[19 століття|XIX столітті]] шотландський [[Пресвітеріанство|пресвітеріанський]] євангеліст {{Не перекладено|Едвард Ірвінґ|3=en|4=Edward Irving}} практикував надземні [[духовні дари]] на своїх богослужіннях. Англійський рух {{Не перекладено|Кесвікська конвенція|кесвікського відродження|en|Keswick Convention}}, який можна зарахувати до [[Рух святості|руху святості]], використовував термін «Вище життя» ({{Lang-en|Higher Life}}) для позначення очищення серця й [[Відродження (теологія)|оновлення]] Святим Духом. Його представниками були також американці {{Не перекладено|Ханна Вітолл Сміт|3=en|4=Hannah Whitall Smith}}, {{Не перекладено|Дуайт Лайман Муді|Дуайт Лайман Муді|en|Dwight L. Moody}}, {{Не перекладено|Адонірам Джадсон Гордон||en|Adoniram Judson Gordon}}, [[Рубен Арчер Торрі]], та {{Не перекладено|Альберт Бенджамін Сімпсон|3=en|4=Albert Benjamin Simpson}}, які мали велику потребу у Бозі й сподівалися чудесне зцілення<ref>{{Cite web|title=General Introduction to the Pentecostal Revival|url=https://www.revival-library.org/revival_histories/pentecostal/general_introduction/general_introduction.shtml|website=www.revival-library.org|accessdate=2023-05-27}}</ref>.
[[Догмат]] пов'язаний з [[Новий Заповіт|новозавітним]] біблійним сюжетом про зішестя Духа Святого на [[апостол]]ів Христа у день давньоєврейського свята п'ятдесятниці. Більшість християн сприймають цей сюжет як історичну подію, яка сталася лише раз і тільки з апостолами та першими послідовниками Христа. П'ятдесятництво актуалізує її, оголошуючи можливість хрещення Святим Духом у наші дні, в земному житті. Звідси&nbsp;— нове осмислення догмату: на думку прихильників течії, духовне хрещення, а через нього й спілкування з [[Бог|Богом]], може отримати будь-яка людина&nbsp;— незалежно від її соціального статусу, релігійної приналежності, індивідуальних здібностей. Подібна демократизація догмату, його «заземлення» й особистісна наповненість зробили ідею хрещення Святим Духом надзвичайно привабливою для багатьох вірян.
У 1895 році колишній [[Баптизм|баптистський]] пастор {{Не перекладено|Френк Сендфорд|3=en|4=Frank Sandford}} відкрив біблійну школу в [[Дарем (Мен)|Даремі]], [[штат Мен]], під назвою «Святий Дух і ми» ({{Lang-en|The Holy Ghost and Us Bible School}}), назвавши її на честь старозавітного міста [[Шило (значення)|Шило]]. Однак школа не мала ні певної тривалості навчання, ні систематичної навчальної програми, ні справжніх вчителів. Лише Святий Дух мав визначати ці земні порядки, а також направляти випускників. Тому деякі учні проводили там багато годин на молитовній вежі, і після цього починали [[Глосолалія|говорити]] незнаними мовами.


Однак справжнім богословським засновником п'ятидесятницького руху вважається [[Методизм|методистський]] проповідник {{Не перекладено|Чарльз Фокс Пархем|3=en|4=Charles Fox Parham}}. 1898 року він відвідав пресвітеріанського проповідника-цілителя {{Не перекладено|Джон Александер Доуї|3=en|4=John Alexander Dowie}} в його цілющих кімнатах у [[Чикаго]]. Під враженням від його служіння вони з дружиною також відкрили центр зцілення та євангелізації в [[Топіка (Канзас)|Топіці]] в [[Канзас]]і та в Стоунз Фоллі ({{Lang-en|Stones Folly}}), які отримали назву «Бетел» ({{Lang-en|Bethel}}). У 1900 році він відвідав кількох лідерів [[Рух святості|руху святості]] та їхні церкви, зокрема {{Не перекладено|Дуайт Лайман Муді|Дуайта Лаймана Муді|en|Dwight L. Moody}} в [[Чикаго]], {{Не перекладено|А. Д. Гордона||en|Adoniram Judson Gordon}} в [[Бостон]]і та {{Не перекладено|А. Б. Сімпсона|3=en|4=Albert Benjamin Simpson}} в [[Наяк (Нью-Йорк)|Ньяку]], що поблизу [[Нью-Йорк]]а. Влітку того ж року він на кілька тижнів відвідав деномінацію «Королівство Френка Сендфорда» та його Біблійну школу «Святий Дух і ми»<ref>{{Cite book
==== Спасіння ====
|title=Thus Saith the Lord?
П'ятдесятництво розглядає спасіння як дар, який отримується від [[Бог]]а: через усе життя потрібно його берегти, щоб не піддатися [[Гріхопадіння|гріхопадінню]]. Потім вірянин проходить [[хрещення]] водою, що символізує складання обітниці перед Богом свідками є небо і земля (обіцянка служити Богові все своє життя в чистій та добрій совісті). Після прийняття Ісуса Христа в своє серце, людина народжується звище, тобто особисто пізнає Святого Духа і досягає святості; також, вона отримує хрещення Святим Духом, отже, духовно росте. Через хрещення Святим Духом вірний набуває сили як і для земного, буденного життя, так і для релігійного служіння, спілкування зі Всевишнім. Ця сила передається йому через [[Святий Дух#Плід Святого Духа|плоди]] і [[дари Святого Духа]], які формують особу християнина&nbsp;— харизми, перелічені у [[Біблія|Біблії]]: освячення, святість, чистоту, досконалу любов, чисте серце,&nbsp;— які виступають своєрідними символами етичної досконалості особи, запорукою спасіння. Отримуючи хрещення Духом, п'ятдесятник досягає цих плодів і тим самим уподібнюється Ісусові Христу, стає чистим (у духовному розумінні), святим. Дарів Святого Духа в Біблії є дев'ять. «Одному-бо Духом дається слово мудрости, а другому слово знання тим же Духом, а іншому віра тим же Духом, іншому дари вздоровлення тим же Духом, а іншому роблення чуд, а іншому пророкування, а іншому розпізнавання духів, а тому різні мови, а іншому вияснення мов» (1 Кор. 12.8-10). Після духовного хрещення ці дари також стають доступними не лише [[апостол]]ам&nbsp;— а й вірянам.
|last=Weremchuk
|first=Roy
|year=2019
|publisher=Deutscher Wissenschafts-Verlag, Baden-Baden
|pages=522
|language=англійською
}}</ref>. Там він вперше зміг спостерігати, як студенти Біблії після тривалої молитви розмовляють мовами<ref>{{Cite web|title=Alexander Seibel - Unterwegs mit Jesus Christus|url=https://www.alexanderseibel.de/die_anfaenge_der_pfingstbewegung.htm|website=www.alexanderseibel.de|accessdate=2023-05-27}}</ref>. Вперше він розробив вчення про мови в 1901 році в своїй Біблійній школі «Бетель» в Топіці і інтерпретував його в цьому контексті як початковий фізичний знак ({{Lang-en|initial physical sign}}) для отримання [[хрещення Святим Духом]]<ref>{{Cite book
|title=Fields White Unto Harvest. Charles F. Parham and the Missionary Origins of Pentecostalism.
|last=R. Goff Jr.
|first=James
|year=1988
|publisher=University of Arkansas Press
|location=Fayetteville/London
|pages=160–166
|language=англійською
}}</ref><ref>{{Cite web|title=Pfingstbewegung - Lexikon für Religion und Weltanschauung - EZW|url=https://www.ezw-berlin.de/publikationen/lexikon/pfingstbewegung/|website=www.ezw-berlin.de|accessdate=2023-05-27}}</ref>.


Однак найсильніший поштовх до зародження і подальшого поширення п'ятидесятницького руху дало [[Пробудження на Азуза-стріт|пробудження на вулиці Азуса]] в [[Лос-Анджелес]]і. Це пробудження тривало з [[1906]] по [[1909]] рік і спочатку було очолене учнем Пархема і чорним проповідником [[Рух святості|руху святості]] {{Не перекладено|Вільям Джозеф Сеймур|Вільямом Джей Сеймуром|en|William J. Seymour}}. 14 квітня 1906 року він виголосив проповідь, в якій сповістив про гнівний Божий суд, від якого здригнеться земля. Через чотири дні, коли місто Сан-Франциско було майже повністю зруйноване [[Землетрус у Сан-Франциско (1906)|сильним землетрусом]], громада Сеймура на вулиці Азуса набула великої популярності. Її відвідували тисячі людей, а присутність численних місіонерів, які приїхали до Лос-Анджелеса з усього світу, згодом забезпечила заснування великої кількості церков у США, Європі, Китаї та на колоніальних територіях Південної Америки, Африки та Азії того часу<ref>{{Cite book
==== Інші мови (глосолалії) ====
|title=The Azusa Street Mission and Revival. The Birth of the Global Pentecostal Movement.
Головним даром Духа у п'ятдесятництві вважають [[глосолалія|глосолалію]] (від грец.&nbsp;— вимова незрозумілих слів)&nbsp;— дар промовляння мовами, який отримує вірянин від Бога у ході духовного хрещення. Це може бути іноземна мова або якась невідома мова. Як в біблейському епізоді з апостолами, які при сходженні на них Святого Духу в п'ятдесятий день після [[воскресіння Христа]] отримали здатність говорити на різних мовах, люди хрещені Святим Духом так само отримують ознаку хрещення&nbsp;— володіння мовами: «Бог вчора, сьогодні і навіки той самий». Але для самих п'ятдесятників глосолалія, як і зцілення накладенням рук, це постійна практика, що свідчить про пряме спілкування вірян з Богом. На думку п'ятдесятників, є люди, котрі отримали від Духа дар тлумачення мов і здатні пояснити зміст розмови вірянина з Богом. Незважаючи на певну екзотичність, вчення про духовні дари має суттєве релігійно-етичне навантаження. Отримання дарів означає для п'ятдесятника не лише гарантоване, очікуване у будь-якій протестантській течії, спілкування з Богом, а й прилучення до Його таємниць, Божественної мудрості, отже, до розуміння справжнього сенсу життя, кваліфікується як вищий ступінь етичного оновлення й удосконалення людини.
|last=M. Robeck Jr.
|first=Cecil
|year=2006
|location=Nelson, Nashville, Tenn
}}</ref>. Цей рух був особливо привабливим для християн у країнах сучасного [[Третій світ|Третього світу]], оскільки білі та чорні американці, особливо з бідних верств населення, від самого початку були в ньому майже рівноправними членами.


Перше розділення в п'ятидесятницькому русі [[США]] відбулося ще в [[1914]] році, коли від {{Не перекладено|Церква Божа у Христі|3=en|4=Church of God in Christ}}, яка була заснована ще в 1897 році в ході руху святості, відокремилися [[Асамблеї Бога|Асамблеї Божі]], заново заснувавшись в [[Гот-Спрінгс (Арканзас)|Гот-Спрінгс]], [[штат Арканзас]]. У жовтні 1916 року відбувся черговий розрив з п'ятидесятниками єдності в [[Сент-Луїс]]і, які відкинули [[Трійця|Трійцю]].
==== Життєві зміни ====
[[Файл:William J. Seymour (cropped).jpg|міні|Вільям Джей Сеймур]]
Зміни у духовному житті вірянина обов'язково виявляються у повсякденні. Зрештою, це випливає із загальнопротестантської концепції «добрих діл», за якою віра без діл мертва, отже духовна досконалість вимагає конкретної реалізації. Тут ідея обраності набуває особливого етичного змісту: ти обраний&nbsp;— отже, повинен бути взірцем для інших. На думку п'ятдесятників, хрещена Духом людина стає духовно багатою, мудрою, наділеною багатьма [[Чеснота|чеснотами]] і природними здібностями: «Чим більш маємо дарів Святого Духа, тим більшими стають наші здібності, тим більше талантів у нас, тим більше зможемо досягнути». Духовне оновлення виступає запорукою змін у буденному житті: вірянин досягає стабільності у матеріальному статусі (в окремих випадках&nbsp;— навіть добробуту), успіхів у навчанні, праці, особистих і сімейних справах, на соціальній ниві, так би мовити, вибивається в люди. Отже, спрацьовує традиційний для протестантизму соціально-психологічний механізм мотивації релігійного догмату: найдієвішим аргументом на його користь завжди виступають справжні зміни у житті людини.
П'ятидесятники в [[США|Сполучених Штатах]] рано та інтенсивно почали використовувати сучасні [[медіа]]. Наприклад, п'ятидесятниця {{Не перекладено|Еймі Семпл Макферсон|3=en|4=Aimee Semple McPherson}} проповідувала на одній з перших радіостанцій в [[Каліфорні]]ї ще в 1918 році. Її нетрадиційний стиль проповіді, широка благодійна діяльність у [[Лос-Анджелес]]і та [[Екуменізм|екуменічний]] внесок стали важливим внеском в оновлення північноамериканського [[Євангельські християни|євангельського]] руху, а також допомогли п'ятидесятницькому руху отримати соціальне та церковне визнання<ref>{{Cite web|title="Between the refrigerator and the wildfire": Aimee Semple McPherson, pentecostalism, and the fundamentalist-modernist controversy (1). - Free Online Library|url=https://www.thefreelibrary.com/%22Between+the+refrigerator+and+the+wildfire%22:+Aimee+Semple+McPherson,...-a098978379|website=www.thefreelibrary.com|accessdate=2023-05-27}}</ref>. Християнська місіонерська радіостанція Радіо {{iw|HCJB}} була заснована в [[Еквадор]]і ще в 1931 році п'ятидесятником Кларенсом Джонсом ({{Lang-en|Clarence Jones}}) з [[Чикаго]].


У 1946 році, після [[Друга світова війна|Другої світової війни]], євангеліст Томас Голл ({{Lang-en|Thomas Hall}}) († 1994) опублікував книгу «Атомна сила з Богом через піст і молитву» ({{Lang-en|Atomic Power with God through Fasting and Prayer}}), тоді ж ([[1946]] році) прозвучав виступ євангеліста-цілителя {{Не перекладено|Вільям Марріон Бранхем|3=en|4=William M. Branham}} у [[Джонсборо (Арканзас)|Джонсборо]], [[штат Арканзас]].<ref>{{Cite book
==== Зцілення ====
|title=Thus Saith the Lord?
Подібна видимість відзначає й інші п'ятдесятницькі догмати, як, наприклад, догмат зцілення. Більшість протестантських течій розуміє його як морально-психологічне піднесення, духовне очищення, а п'ятдесятники&nbsp;— як конкретний акт фізичного оздоровлення людини. Хворий звертається до [[пресвітер]]ів Церкви, і над ним звершують молитву, намастивши його олією в Господнє Ім'я, і молитва віри оздоровлює недужого, а його гріхи прощаються Богом.
|last=Weremchuk
|first=Roy
|year=2019
|publisher=Deutscher Wissenschafts-Verlag, Baden-Baden
|pages=89
|language=англійською
}}</ref> Незабаром до нього приєднався молодий, перспективний [[Орал Робертс]] та інші п'ятидесятники, і зародився рух під назвою {{Не перекладено|Цілюще відродження|"Цілюще відродження"|en|Healing revival}}.<ref>{{Cite book
|title=All Things are possible: The Healing and Charismatic Revivals in modern America
|url=https://archive.org/details/allthingsareposs00harr
|last=Edwin Harrell
|first=David
|year=1978
|publisher=Indiana University Press
|location=Bloomington, Indiana
|pages=[https://archive.org/details/allthingsareposs00harr/page/n39 25]
}}</ref> Був заснований журнал «Голос зцілення» ({{Lang-en|Voice of Healing}}), який координував і редагував Гордон Ліндсей ({{Lang-en|Gordon Lindsay}}). У 1951 році в цьому русі налічувалося близько 1 000 євангелістів-зцілителів, що діяли в США і Канаді. В результаті відсутності успіхів у зціленні цих євангелістів і незначної підтримки на рівні церков, рух значно втратив свою важливість з 1958 року<ref>{{Cite book
|title=The Voice of Healing.
|year=Januar 1951
|publisher=Shreveport, Louisiana
}}</ref>.


З п'ятидесятницьким рухом пов'язаний [[харизматичний рух]], який частково походить від цілющого відродження, і котрий активно розвивається в протестантських церквах Заходу з початку 1960-х років, а в [[Католицька церква|католицькій церкві]]&nbsp;— з 1967 року. Він зміг підтримати себе в багатьох церквах, але в деяких випадках також призвів до створення власних незалежних конгрегацій<ref>{{Cite book
П'ятдесятники — [[християни]] євангельської віри, релігійна громада, в основі віровчення якої лежить об'явлення [[Святий Дух|Святого Духа]] на [[апостол]]ів на 50-тий день після воскресіння [[Ісус Христос|Христа]], внаслідок чого вони отримали дар пророкування та говоріння на різних мовах. Зараз це найбільша у світі протестантська та друга за чисельністю християнська конфесія. Загальна кількість людей, що сповідують вчення п'ятдесятниці налічує 450— 600 млн осіб. Єдиної п'ятдесятницької конґреґації не існує, є дуже багато помісних церковних об'єднань.
|title=Miracle Workers, Reformers and the New Mystics
|last=Crowder
|first=John
|year=2006
|publisher=Destiny Image Publishers
|location=Shippensburg, Pennsylvania
|pages=317
}}</ref>.


Після Другої світової війни і з падінням залізної завіси в 1989 році п'ятидесятницький рух зазнав значного зростання в різних регіонах світу, особливо в Африці, Азії, Латинській Америці та Східній Європі, так що в 2000 році до нього належало понад 220 мільйонів людей<ref>{{Cite web|title=Pfingstbewegung weltweit - Bund Freikirchlicher Pfingstgemeinden KdöR|url=https://www.bfp.de/de/pfingstbewegung-weltweit|website=www.bfp.de|accessdate=2023-05-27}}</ref>. Традиційні церкви спочатку реагували досить несхвально, часто зневажливо, а пізніше роздратовано, коли зрозуміли, що ці більш активні церкви з більш емоційними богослужіннями досягли успіху і, таким чином, стали серйозною конкуренцією. Соціологи вважають, що цьому сприяли відтік сільського населення та урбанізація, а також пов'язані з цим сімейні та культурні розриви між молодими людьми. Це пояснюється тим, що багато п'ятидесятницьких церков надихають своїх членів і відвідувачів жвавими богослужіннями з великою кількістю пісень і музики, особистими свідченнями, молитвами з очікуванням чудес і зцілень, а також тісним спілкуванням. Чітка етика, особиста симпатія і практична допомога в повсякденному житті сприяють згуртованості, а також соціальному прогресу<ref>{{Cite web|title=Die Pfingstkirchen|url=https://museeprotestant.org/de/notice/die-pfingstkirchen/|website=Musée protestant|accessdate=2023-05-27}}</ref><ref>{{Cite web|title=Pfingstbewegung - Lexikon für Religion und Weltanschauung - EZW|url=https://www.ezw-berlin.de/publikationen/lexikon/pfingstbewegung/|website=www.ezw-berlin.de|accessdate=2023-05-27}}</ref>.
== Зародження та поширення ==
Ця протестантська течія відродилася на початку ХХ ст. в [[США]]. В історії християнства [[XX століття]] є століттям п'ятдесятницького руху, який, виникнувши як новий рух у протестантизмі на зламі XIX—XX&nbsp;ст., стрімко поширився у всьому світі й наприкінці минулого століття нараховував у своїх рядах, за оцінками різних фахівців, близько 540 мільйонів послідовників з різним соціальним статусом у суспільстві, освітою тощо. Загальноприйнята назва «п'ятдесятники» відбиває теологічну особливість цього руху, що засвідчує важливість і сутність події, яка сталася у свято П'ятдесятниці в Єрусалимі&nbsp;— зішесття Духа Святого, і такою ж мірою&nbsp;— віру в те, що духовна сутність П'ятдесятниці (хрещення Святим Духом) є не тільки історичним фактом духовного життя церкви, але і явищем повторюваного характеру, а відтак необхідним переживанням кожного окремого вірянина.


Наприклад, починаючи з 1956 року, американський п'ятидесятницький проповідник Лорен Каннінгем прагнув об'єднати молодих людей і підготувати їх до поширення Євангелія. Він заснував організацію «Молодь з місією YWAM» ({{Lang-en|Youth With A Mission YWAM}}), девіз якої&nbsp;— «Пізнати Бога і зробити Його відомим». За останні шістдесят років ця організація заснувала багато шкіл учнівства, навчальних закладів та медичних проектів на всіх континентах світу, в яких взяли участь близько 18000 осіб<ref>{{Cite web|title=Was ist JMEM/YWAM?|url=https://jmem.de/de/ueber/international/|website=jmem.de|accessdate=2023-05-27}}</ref><ref>{{Cite web|title=Our Founders|url=https://ywam.org/about-us/our-founders|website=Youth With A Mission|accessdate=2023-05-27|language=en-US}}</ref>.
Однак самі п'ятдесятники в нашій країні та деяких інших країнах іменують себе, як правило, Церквою християн віри євангельської, обґрунтовуючи цю назву Біблійними текстами (Дії Апостолів 11:26 і 1:27). Богослов'я Церкви християн віри євангельської ґрунтується на головному системоутворному принципі протестантизму, що чітко й коротко сформулював ще Мартін Лютер&nbsp;— «тільки Писання». Визнаючи певну користь і значущість тих чи інших церковних історій, переказів і джерел, християни віри євангельської твердо переконанні в тому, що єдиним непогрішимим, надійним джерелом для формування віровчення, підставою і керівництвом для практики церковного життя може бути лише Біблія. Заявляючи, що «Слово Боже доступне для читання і дослідження всякій людині», пастори і проповідники закликають всіх вірян самостійно читати й досліджувати Священні Писання, вірити в них і в практичному житті жити в повній згоді і гармонії з євангельськими нормами, спираючись на слова Ісуса Христа: «Якщо любите мене&nbsp;— дотримуйтеся моїх заповідей».


Південнокорейський євангеліст і пастор [[Девід Йонгі Чо|Девід Йонггі Чо]] був засновником у 1973 році і до 2008 року провідним пастором Церкви Повного Євангелія Йоідо, яка у 2007 році була найбільшою християнською церквою у світі з понад 1 000 000 членів. Він був вихований як буддист і навернувся до християнства у віці 17 років, коли хворів на туберкульоз, і згодом мав багато духовних переживань. У 1958 році він заснував швидко зростаючу домашню церкву, а пізніше&nbsp;— Церкву Повного Євангелія Йоідо ({{Lang-en|Yoido Full Gospel Church}}) з молитовною горою і соціальною роботою. У дев'яностих роках з'явилися дочірні церкви в інших частинах міста та п'ятсот молитовних будинків. До 2021 року церква налічувала 400 пасторів, 500 місіонерів і близько 540 000 членів<ref>{{Cite web|title=Yonggi Cho: Gründer der weltgrößten Mega-Church gestorben|url=https://www.jesus.de/nachrichten-themen/mitgruender-der-weltweit-groessten-mega-church-gestorben/|website=Jesus.de|date=2021-09-15|accessdate=2023-05-27|language=de-DE|first=Pascal|last=Alius}}</ref>.
== Основні догмати та переконання п'ятдесятників ==


Інший приклад швидкого зростання в поєднанні з комерційним успіхом стався з 1983 року в зростаючому районі Хіллз Шир на півночі [[Сідней|Сіднея]] завдяки Християнському центру життя Хіллз ({{Lang-en|Hills Christian Life Centre}}), який з 1999 року називається Церквою Хіллзсонг. Вона виросла з невеликої спільноти в школі, що налічувала 45 осіб, до [[Мегацерква|мегацеркви]] з понад 20 000 відвідувачів, її заснував пастор Браян Г'юстон і очолював до 2022 р.<ref>{{Cite web|title=Hillsong and the life of Brian|url=https://www.themonthly.com.au/issue/2023/february/elle-hardy/hillsong-and-life-brian|website=The Monthly|date=2023-02-01|accessdate=2023-05-27|[email protected]}}</ref> {{Не перекладено|Церква Хіллсонг|3=en|4=Hillsong Church}} вміло використовувала нові медіа і стала відомою в усьому світі головним чином завдяки своїм музикантам, співакам, групам, концертам і телевізійним програмам, які транслювалися в 180 країнах світу<ref>{{Cite news|title=Hillsong is facing catastrophe but the Houstons will be loath to give up control|url=https://www.theguardian.com/world/2022/mar/27/hillsong-is-facing-catastrophe-but-the-houstons-will-be-loath-to-give-up-control|work=The Guardian|date=2022-03-27|accessdate=2023-05-27|issn=0261-3077|language=en-GB|first=Elle|last=Hardy}}</ref>.
=== Про Бога ===
Ми віримо: в єдиного істинного Бога, що відкривається в трьох особах: Отця, Сина і Духа Святого (Бут.1: 26; Мф.28: 19)
Що Він:&nbsp;— Творець неба і землі, всього видимого і невидимого (Бут. 1:1; Деян.17: 24; Євр. 1:10)&nbsp;— Є Дух (Ів. 4:24)&nbsp;— Безсмертний (1 Тим. 6:16)&nbsp;— Святий (Левіт. 11:44; Іс. 57:15; 1 Петр. 1:15-16)&nbsp;— Усезнавець (Втор. 31:21; Іс. 29:15; Євр. 4:13)&nbsp;— Є любов (Ів. 3:16; 1 Іоан. 4:16)&nbsp;— Всемогутній (Бут. 17:1)


== Теологія ==
=== Про Ісуса Христа ===
З богословської точки зору більшість п'ятидесятницьких [[Деномінація (релігія)|деномінацій]] поділяють з іншими євангельськими християнами акцент на достовірності та непогрішності [[Біблія|Біблії]] як Слова Божого і винятковому посередництві [[Ісус Христос|Ісуса Христа]] у спасінні. П'ятидесятники визнають необхідність покаяння: [[каяття]] і віри в [[Євангеліє]]. Однак вони відрізняються від інших протестантів тим, що роблять акцент на особистому досвіді переживання присутності і сили [[Святий Дух|Святого Духа]]. Джекі Девід Джонс пише, що «п'ятидесятницька доктрина розглядає Біблію як книгу, в якій завжди діє Святий Дух, а зустріч зі Святим Письмом є зустріччю з Богом».
Ми віримо: в Божественність Господа Ісуса Христа, Єдинородного Божого Сина, зачатого від Святого Духа, народженого від діви Марії, який був розп'ятий на хресті за Понтія Пилата, помер і воскрес із мертвих, вознісся на небо і сів праворуч Отця (Колос. 1:12&nbsp;— 18).
[[Файл:AFM on azusa street.jpg|міні|Місія «Апостольська віра» на вулиці Азуса]]
Що Він:&nbsp;— Є Бог (1 Іоан. 5:20)&nbsp;— Вічний (Колос. 15:17)&nbsp;— Єдиний Спаситель (Дії 4:11-12)&nbsp;— Первосвященник Нового Завіту (Євр. 4:14-15; Євр. 9:11)&nbsp;— Ходитиме (Іс. 2:1)&nbsp;— Переможець (Колос. 2:15)&nbsp;— Христитиме Духом Святим (Матв. 3:11; Діян. 1:8, 2:4; 11:16-17)&nbsp;— Агнець Божий (Ів. 1:36)
П'ятидесятники посилаються на біблійну подію [[День Святої Трійці|П'ятидесятниці]], під час якої апостоли та інші присутні «сповнилися всі Духом Святим, і почали говорити іншими мовами, як Дух дав їм силу» (Дії 2:4). Відмінною рисою п'ятидесятництва є досвід хрещення Святим Духом, який наділяє вірянина Його силою і дарами ([[Харизма|харизмами]]). Це хрещення часто (хоча й не завжди) пов'язане з даром «говоріння мовами» ([[глосолалія]]), що є для п'ятидесятників свідченням благословення хрещення Святим Духом.


Ранні п'ятидесятники стверджували , що людина, яка не говорить мовами, не є спасенною&nbsp;— це має свою причину в тому, що, хоча п'ятидесятництво виникло з [[Рух святості|Руху святості]], який також говорив про [[хрещення Святим Духом]], йому спочатку відводилася та роль, яку в ранній церкві виконували чотири злиття Святого Духа, описані в Біблії, зокрема, в Діяннях 2. Розділ Діянь Апостолів&nbsp;— тобто той момент, коли Святий Дух був даний вірянам. Це тягнуло за собою низку претензій: раз людина не говорить мовами&nbsp;— вона ще не отримала хрещення Святим Духом. А оскільки вона не отримала цього хрещення&nbsp;— вона ще не має Святого Духа&nbsp;— і тому ще не є спасенною (бо без Святого Духа спасіння неможливе). Зараз більшість п'ятидесятницьких спільнот відмовляється від цього твердження на підставі 14-го розділу Першого послання до Коринтян, в якому апостол Павло критикує надмірне захоплення цим даром тамтешньої церкви, підкреслюючи, що Бог дає його не всім.
=== Про Духа Святого ===
Ми віримо: в Дух Святий, як третю Іпостась Божества (Мф.28: 19; 2Кор.13: 13), в необхідність прийняття Духа Святого (Ден.19 :2-3; Рим.8 :14-16), що Дух Святий володіє всіма божественними властивостями (Деян.5 :3-4)
Що Він:&nbsp;— Дух Істини (Ів. 16:13);&nbsp;— Святий (Ів. 14:26; Еф. 4:30);&nbsp;— Усезнавець (1 Кор. 2:10);&nbsp;— Освячує (1 Кор. 6:11);&nbsp;— Творить чудеса (Діян. 19:6);&nbsp;— Відроджувати (Ів. 3:3-6);&nbsp;— Підтверджувальний усиновлення (Гал. 4:6-7);&nbsp;— Втішав (Ів. 14:26);&nbsp;— Наділяє дарами і виконувач силою для служіння (Діян. 4:31; 1 Кор. 12:7-11);&nbsp;— Вічний (Діян. 19:2-6, 8:15-17).


Критика п'ятидесятницького богослов'я щодо [[Харизматичний рух|харизм]] перегукується зі звинуваченнями, висунутими [[Павло (апостол)|апостолом Павлом]] проти ранньої церкви в Коринті (див. 1 Кор. 12-14), тоді як захисники стверджують, що п'ятидесятницькі погляди пов'язані з правильним розумінням церкви, вираженим у [[Дії апостолів|Діяннях апостолів]].
=== Про Слово Боже ===
Ми віримо, що: Писання&nbsp;— книги Старого і Нового Завіту (Біблія Канонічна) богодухновения, дані Господом і є єдиним джерелом для пізнання Бога і нашого спасіння (2Тим.3 :15-17; 2Пет.19: 21), Вірянинові необхідно:&nbsp;— Досліджувати Писання (Рим. 5:39);&nbsp;— Вірити в Писання та виконувати Його;&nbsp;— Не спотворювати Слово Боже (І.Навін 1:8; 2 Кор. 4:2, 2:17);&nbsp;— Не додавати й не віднімати від Слова Божого (Притчі 30:5-6; Откр .22:19-20)


Переважна більшість п'ятидесятників приймає вчення про [[Трійця|Трійцю]], але деякі п'ятидесятницькі церкви, які називають себе [[П’ятидесятники Єдності|апостольськими]] християнами, проповідують богослов'я ''Єдності Божества'', яке заперечує традиційне вчення про Трійцю. Однією з найбільших п'ятидесятницьких унітарних деномінацій є [[Об'єднана міжнародна церква п'ятидесятників|Об'єднана п'ятидесятницька церква]]. П'ятидесятники-унітарії, яких іноді називають «п'ятидесятниками тільки Ісуса» або «апостольськими п'ятидесятниками» через віру в те, що апостоли хрестили новонавернених лише «в ім'я Ісуса», вірять, що Бог об'явив Себе в трьох різних ролях, а не в те, що Він існує в трьох різних особах&nbsp;— що означає, що ім'я Бога&nbsp;— «Ісус». Однак більшість п'ятидесятницьких церков, включаючи {{Не перекладено|Всесвітнє п'ятидесятницьке братство|Всесвітнє п'ятидесятницьке братство|en|Pentecostal World Fellowship}} та Спільноту п'ятидесятницьких і харизматичних церков Північної Америки ({{Lang-en|However, the Community of Pentecostal and Charismatic Churches of North America has condemned the "Oneness of the Godhead" theology.}}), засудили богослов'я «Єдності Божества» як єресь.
=== Про людину ===
Ми віримо, що:&nbsp;— Бог створив людину за образом і подобою Своєю (Бут. 1:27);&nbsp;— Людина має вільну волю (Втор. 15:19);&nbsp;— Людина Троїста: має дух, душу і тіло (1 Фес. 5:23);&nbsp;— Перший чоловік порушив повеління Боже і впав у гріх, внаслідок чого все людство успадкувало гріх і смерть (Рим. 5:12; 1Кор. 15:21-22; Побут. 3:1-24, 5:5);&nbsp;— Людина сама не може врятуватися. Ні власною праведністю, ніякими своїми справами, ні через інших людей (Пс. 48:8; Мат. 16:26; Мар. 10:26-27; Рим. 3:21-25; Ефес.2: 8&nbsp;— 9);&nbsp;— Людина отримує прощення всіх гріхів, вічне життя з Богом даром, через віру в Ісуса Христа (Ів. 3:15-18);&nbsp;— Дух Святий і Слово Боже відроджують людину до нового життя (Як. 1:18; Тит. 3:5).


Серед п'ятидесятників поширена практика хрещення віри [[Хрещення вірян|через занурення]]. Прихильники цього підходу стверджують, що [[хрещення немовлят]] є неприйнятним, оскільки, на їхню думку, хрещення вимагає особистого свідчення і свідомої обітниці вірності Богові. Однак існують п'ятидесятницькі деномінації, які практикують хрещення немовлят, наприклад, Методистська п'ятидесятницька церква Чилі ({{Lang-es|Iglesia Metodista Pentecostal de Chile}})<ref>{{Cite book
=== Про гріх ===
|title=Methodism in Latin America and Caribbean.
Ми віримо, що: родоначальником гріха є диявол, занепалий ангел, який через гордість і непослух став ворогом Божим і Його Церкви, є батьком брехні і всілякої неправди. Він переможений Христом і доля його в озері вогненному (Іез.28:12-27); (Одкр. 20:10), «гріх є беззаконня» (1 Ів. 3:4).
|url=https://archive.org/details/ttclarkcompanion0000unse_n4j1
|last=Paulo
|first=Ayres Mattos
|year=2010
|series=
|publisher=T&T Clark
|location=London – New York
|pages=[https://archive.org/details/ttclarkcompanion0000unse_n4j1/page/n225 212]
|chapter=
|isbn=978-0-567-03293-5
}}</ref>.


[[Євхаристія]], в пам'ять про смерть Ісуса Христа, відзначається у двох формах: хліба і вина. Також практикуються пастирські бесіди, часто зі сповіддю гріхів, укладання [[Вінчання|шлюбу]], [[Єлеопомазання|помазання єлеєм]] заради зцілення, висвячення [[Хіротонія|духовенства]] ([[Диякон|дияконів]] і [[Пресвітер|пресвітерів]]). Під час п'ятидесятницьких богослужінь часто відбуваються спонтанні акти [[Глосолалія|говоріння]] мовами, [[пророцтва]], зцілення, [[Екзорцизм|вигнання бісів]], співи, плескання в долоні, що відрізняє їх від богослужінь інших деномінацій.
=== Про Церкву Христову ===
Ми віримо, що:&nbsp;— Христос сотворив Церкву через свою смерть і воскресіння&nbsp;— Церква є тіло Христове (Еф. 4:12);&nbsp;— Церква Христова утверджена на основі вчення апостолів і пророків та має Ісуса Христа наріжним каменем (Еф. 2:20-22);&nbsp;— Призначенням Церкви є: прославлення Бога, євангелізація світу, збереження і передача істини, вдосконалення святих на діло служби через Слово Боже, справи милосердя та добродійності.

=== Помісна Церква ===
Ми віримо, що:&nbsp;— Помісна церква складається з відроджених душ, які прийняли водне хрещення. Прибулі з інших церков повинні мати письмове чи усне свідчення про водне хрещення.ii
Обов'язки члена церкви:&nbsp;— Коритися служителям церкви (1 Петр. 5:5; Євр. 13:17)&nbsp;— Гідно брати участь у вечері Господній (1Кор. 11:23-30)&nbsp;— Зберігати мир і єдність в церкві (Євр. 12:14)&nbsp;— Брати ревну участь у служінні та житті Церкви (Євр. 10:25), брати участь в добровільних пожертвуваннях та справах милосердя (Бут. 14:20; Мал. 3:8&nbsp;— 10; Мат. 23:23; Євр. 7:4-6).

=== Домашня Церква ===
Ми віримо, що: благословення і добробут помісної церкви багато в чому залежить від святості кожної домашньої церкви, яка складається з членів сім'ї. В обов'язки домашньої церкви входить святе та взірцеве життя батьків перед Богом, дітьми та навколишнім світом. Батьки зобов'язані виховувати дітей у слові істини, здійснювати спільні молитви, спів духовних пісень, читання Святого Письма; разом з дітьми відвідувати Богослужіння (І.Нав. 24:15; Лук. 2:41; Рим. 16:3-4; 1Кор. 7:14; Еф. 6:1-4).

=== [[Хрещення Святим Духом|Хрещення Духом Святим]] ===
Ми віримо, що:

* Хрещення Духом Святим відбувається Ісусом Христом (Матф.3: 11; Іоан. 14:16; 16:7);
* відбувається:
** Під час проповіді
** Під час молитви
** При покладанні рук
** В інших обставинах
* знамення інших мов є проявом Духа Святого і не може бути вивченим людьми (Дії.2 :4-6; 1 Кор. 12:7, 10)
* є джерелом сили для служіння через дари Духа Святого (Дії 1:7-8; 1Кор. 12:4-11)

=== Про друге пришестя Ісуса Христа, воскресіння мертвих і вознесіння Церкви ===
Ми віримо:&nbsp;— В друге пришестя Господа нашого Ісуса Христа, дня та години якого ніхто не знає (Мф.25: 31);&nbsp;— Що другому пришестю буде передувати воскресіння померлих у Христі, а також миттєва переміна тих, що залишилися в живих (1 Фес. 4:13-18);&nbsp;— Що підхоплена Церква зустрінеться з Ісусом Христом у силі та славі на хмарах (Лк. 21:27);&nbsp;— Що всі повинні постати перед судилищем Христовим, щоб кожному отримати відповідно того, що він зробив живучи в тілі, добре чи зле (2Кор. 5:10);&nbsp;— Визнаємо друге воскресіння всіх померлих і праведний суд Божий перед білим престолом (Откр.20 :11-17)

«Блажен, хто має частку в першому воскресінні, над ним смерть не має влади» (Одкр. 20:6).

=== Нове небо і нова земля ===
Ми віримо, що:&nbsp;— За обітницею будуть влаштовані нове небо та нова земля, на яких живе правда (2 Петр.3: 13; Іс.65: 17);&nbsp;— Церква і врятовані народи будуть вічно жити з Христом на новому небі та новій землі (Откр.5: 10).


== Див. також ==
== Див. також ==
* [[Протестантизм]]
* [[Протестантизм]]
* [[П'ятидесятництво в Україні]]
* [[Євангельські християни]]
* [[Євангельське християнство]]
* [[П'ятдесятництво в Україні]]


== Джерела ==
== Джерела ==
* ''В.&nbsp;І.&nbsp;Любащенко''. [http://www.history.org.ua/?termin=pjatydesjatnyctvo П'ятидесятництво] // {{ЕІУ|9|75}} [http://history.org.ua/LiberUA/978-966-00-1290-5/978-966-00-1290-5.pdf ''Том 9. —''] ''PDF-версія''
* ''В.&nbsp;І.&nbsp;Любащенко''. [http://www.history.org.ua/?termin=pjatydesjatnyctvo П'ятидесятництво] // {{ЕІУ|9|75}} [http://history.org.ua/LiberUA/978-966-00-1290-5/978-966-00-1290-5.pdf ''Том 9. —''] ''PDF-версія''

== Коментарі ==
{{Reflist|group=К}}

== Примітки ==
{{reflist|2}}

== Посилання ==
== Посилання ==
*[https://ure-online.info/encyclopedia/p-yatydesyatnyky/ П’ятидесятники]; [https://ure-online.info/encyclopedia/p-yatydesyatnyky-doskonaltsi/ П’ятидесятники-доскональці]; [https://ure-online.info/encyclopedia/smorodyntsi/ Смородинці] // Українська Релігієзнавча Енциклопедія
*[https://ure-online.info/encyclopedia/p-yatydesyatnyky/ П’ятидесятники]; [https://ure-online.info/encyclopedia/p-yatydesyatnyky-doskonaltsi/ П’ятидесятники-доскональці]; [https://ure-online.info/encyclopedia/smorodyntsi/ Смородинці] // Українська Релігієзнавча Енциклопедія
{{додаткові джерела|дата=грудень 2018}}


{{Бібліоінформація}}
{{Бібліоінформація}}
Рядок 110: Рядок 143:
[[Категорія:Євангельське християнство]]
[[Категорія:Євангельське християнство]]
[[Категорія:Відмовлення за ідейними міркуваннями]]
[[Категорія:Відмовлення за ідейними міркуваннями]]
[[Категорія:Християнські терміни]]

Версія за 13:38, 21 вересня 2023

Ця стаття стосується теми
П'ятдесятництво

Див. також: Християнство - Протестантизм

  Портал «Christianity»

П'ятдеся́тництво) — протестантська течія євангельської традиції, що виникла наприкінці XIX століття – на поч. XX століття та характеризується особливим акцентом на важливості дарів Святого Духа, зокрема пророцтва, зцілення хворих, глосолалії. Назва походить від свята П'ятидесятниці, коли Святий Дух здійснив зшестя на послідовників Ісуса Христа. На території СРСР для відмінності від євангельських християн (проханівців), за вченням ближчих до баптизму, вважали за краще називатися Християнами віри євангельської — ХВЄ або Християнами євангельської віри — ХЄВ, на сьогодні ця назва є складовою частиною назви конфесій цього напряму на пострадянському просторі. За даними дослідницького центру Pew Research Center, у 2011 році рух налічував 279 мільйонів вірян[К 1]. Низка п'ятидесятницьких деномінацій по всьому світу є членами Всесвітнього братства п'ятидесятників.

П'ятидесятницькі богослужіння характеризуються палкими молитвами, гучним співом і музикою, а іноді і раптовими танцями. П'ятидесятники пояснюють, що їхнім служінням керує Святий Дух, і вони не обмежені релігійними шаблонами. П'ятидесятницьке богослужіння зазвичай ділиться на дві частини: поклоніння (молитва, спів) і проповідь (проповідь, навчання, євангелізація).

У цього руху немає глобального лідера, оскільки він складається з різних організацій і церков, які представляють орган влади над собою[1]. Наразі п'ятидесятництво має чотири основні течії: історичне п'ятидесятництво і класичне п'ятидесятництво, унітарне п'ятидесятництво і харизматичний або неоп'ятидесятницький рух (який включає в себе євангельський харизматичний рух другої хвилі, неохаризматиків третьої хвилі і католицьке харизматичне оновлення)[2].

Назва

Терміни «п'ятидесятництво», «п'ятидесятницька церква», «п'ятидесятницький рух» відносяться до свята П'ятидесятниці, яке відзначається в пам'ять про зшестя Святого Духа на Єрусалимську ранню церкву, про яке розповідається в Новому Завіті. У 1870-х і 1880-х роках в євангельських колах США посилилися молитви про нову П'ятидесятницю, тобто про нове злиття Святого Духа. Повідомлення про пробудження, яке охопило Уельс в 1905 році, породило очікування другої П'ятидесятниці.[3] А коли 9 квітня 1906 року на богослужінні на вулиці Азуса в Лос-Анджелесі відбулися особливі явища, схожі на події першої П'ятидесятниці в Єрусалимі, вважалося, що настала друга П'ятидесятниця. Рух, який виник у зв'язку з цими подіями і поширився по всьому світу, відтепер почали називати п'ятидесятницьким рухом.

Історія

Чарльз Фокс Пархем

П'ятидесятницький рух мав різних попередників, одним з найважливіших був новий методизм XVIII століття в Англії. Його засновник Джон Веслі прагнув до Божої святості й говорив про друге Боже благословення в освяченні, а його колега-проповідник Джон Вільям Флетчер[en] навіть про хрещення Святим Духом. У XIX столітті шотландський пресвітеріанський євангеліст Едвард Ірвінґ[en] практикував надземні духовні дари на своїх богослужіннях. Англійський рух кесвікського відродження[en], який можна зарахувати до руху святості, використовував термін «Вище життя» (англ. Higher Life) для позначення очищення серця й оновлення Святим Духом. Його представниками були також американці Ханна Вітолл Сміт[en], Дуайт Лайман Муді[en], Адонірам Джадсон Гордон[en], Рубен Арчер Торрі, та Альберт Бенджамін Сімпсон[en], які мали велику потребу у Бозі й сподівалися чудесне зцілення[4]. У 1895 році колишній баптистський пастор Френк Сендфорд[en] відкрив біблійну школу в Даремі, штат Мен, під назвою «Святий Дух і ми» (англ. The Holy Ghost and Us Bible School), назвавши її на честь старозавітного міста Шило. Однак школа не мала ні певної тривалості навчання, ні систематичної навчальної програми, ні справжніх вчителів. Лише Святий Дух мав визначати ці земні порядки, а також направляти випускників. Тому деякі учні проводили там багато годин на молитовній вежі, і після цього починали говорити незнаними мовами.

Однак справжнім богословським засновником п'ятидесятницького руху вважається методистський проповідник Чарльз Фокс Пархем[en]. 1898 року він відвідав пресвітеріанського проповідника-цілителя Джон Александер Доуї[en] в його цілющих кімнатах у Чикаго. Під враженням від його служіння вони з дружиною також відкрили центр зцілення та євангелізації в Топіці в Канзасі та в Стоунз Фоллі (англ. Stones Folly), які отримали назву «Бетел» (англ. Bethel). У 1900 році він відвідав кількох лідерів руху святості та їхні церкви, зокрема Дуайта Лаймана Муді[en] в Чикаго, А. Д. Гордона[en] в Бостоні та А. Б. Сімпсона[en] в Ньяку, що поблизу Нью-Йорка. Влітку того ж року він на кілька тижнів відвідав деномінацію «Королівство Френка Сендфорда» та його Біблійну школу «Святий Дух і ми»[5]. Там він вперше зміг спостерігати, як студенти Біблії після тривалої молитви розмовляють мовами[6]. Вперше він розробив вчення про мови в 1901 році в своїй Біблійній школі «Бетель» в Топіці і інтерпретував його в цьому контексті як початковий фізичний знак (англ. initial physical sign) для отримання хрещення Святим Духом[7][8].

Однак найсильніший поштовх до зародження і подальшого поширення п'ятидесятницького руху дало пробудження на вулиці Азуса в Лос-Анджелесі. Це пробудження тривало з 1906 по 1909 рік і спочатку було очолене учнем Пархема і чорним проповідником руху святості Вільямом Джей Сеймуром[en]. 14 квітня 1906 року він виголосив проповідь, в якій сповістив про гнівний Божий суд, від якого здригнеться земля. Через чотири дні, коли місто Сан-Франциско було майже повністю зруйноване сильним землетрусом, громада Сеймура на вулиці Азуса набула великої популярності. Її відвідували тисячі людей, а присутність численних місіонерів, які приїхали до Лос-Анджелеса з усього світу, згодом забезпечила заснування великої кількості церков у США, Європі, Китаї та на колоніальних територіях Південної Америки, Африки та Азії того часу[9]. Цей рух був особливо привабливим для християн у країнах сучасного Третього світу, оскільки білі та чорні американці, особливо з бідних верств населення, від самого початку були в ньому майже рівноправними членами.

Перше розділення в п'ятидесятницькому русі США відбулося ще в 1914 році, коли від Церква Божа у Христі[en], яка була заснована ще в 1897 році в ході руху святості, відокремилися Асамблеї Божі, заново заснувавшись в Гот-Спрінгс, штат Арканзас. У жовтні 1916 року відбувся черговий розрив з п'ятидесятниками єдності в Сент-Луїсі, які відкинули Трійцю.

Вільям Джей Сеймур

П'ятидесятники в Сполучених Штатах рано та інтенсивно почали використовувати сучасні медіа. Наприклад, п'ятидесятниця Еймі Семпл Макферсон[en] проповідувала на одній з перших радіостанцій в Каліфорнії ще в 1918 році. Її нетрадиційний стиль проповіді, широка благодійна діяльність у Лос-Анджелесі та екуменічний внесок стали важливим внеском в оновлення північноамериканського євангельського руху, а також допомогли п'ятидесятницькому руху отримати соціальне та церковне визнання[10]. Християнська місіонерська радіостанція Радіо HCJB[en] була заснована в Еквадорі ще в 1931 році п'ятидесятником Кларенсом Джонсом (англ. Clarence Jones) з Чикаго.

У 1946 році, після Другої світової війни, євангеліст Томас Голл (англ. Thomas Hall) († 1994) опублікував книгу «Атомна сила з Богом через піст і молитву» (англ. Atomic Power with God through Fasting and Prayer), тоді ж (1946 році) прозвучав виступ євангеліста-цілителя Вільям Марріон Бранхем[en] у Джонсборо, штат Арканзас.[11] Незабаром до нього приєднався молодий, перспективний Орал Робертс та інші п'ятидесятники, і зародився рух під назвою "Цілюще відродження"[en].[12] Був заснований журнал «Голос зцілення» (англ. Voice of Healing), який координував і редагував Гордон Ліндсей (англ. Gordon Lindsay). У 1951 році в цьому русі налічувалося близько 1 000 євангелістів-зцілителів, що діяли в США і Канаді. В результаті відсутності успіхів у зціленні цих євангелістів і незначної підтримки на рівні церков, рух значно втратив свою важливість з 1958 року[13].

З п'ятидесятницьким рухом пов'язаний харизматичний рух, який частково походить від цілющого відродження, і котрий активно розвивається в протестантських церквах Заходу з початку 1960-х років, а в католицькій церкві — з 1967 року. Він зміг підтримати себе в багатьох церквах, але в деяких випадках також призвів до створення власних незалежних конгрегацій[14].

Після Другої світової війни і з падінням залізної завіси в 1989 році п'ятидесятницький рух зазнав значного зростання в різних регіонах світу, особливо в Африці, Азії, Латинській Америці та Східній Європі, так що в 2000 році до нього належало понад 220 мільйонів людей[15]. Традиційні церкви спочатку реагували досить несхвально, часто зневажливо, а пізніше роздратовано, коли зрозуміли, що ці більш активні церкви з більш емоційними богослужіннями досягли успіху і, таким чином, стали серйозною конкуренцією. Соціологи вважають, що цьому сприяли відтік сільського населення та урбанізація, а також пов'язані з цим сімейні та культурні розриви між молодими людьми. Це пояснюється тим, що багато п'ятидесятницьких церков надихають своїх членів і відвідувачів жвавими богослужіннями з великою кількістю пісень і музики, особистими свідченнями, молитвами з очікуванням чудес і зцілень, а також тісним спілкуванням. Чітка етика, особиста симпатія і практична допомога в повсякденному житті сприяють згуртованості, а також соціальному прогресу[16][17].

Наприклад, починаючи з 1956 року, американський п'ятидесятницький проповідник Лорен Каннінгем прагнув об'єднати молодих людей і підготувати їх до поширення Євангелія. Він заснував організацію «Молодь з місією YWAM» (англ. Youth With A Mission YWAM), девіз якої — «Пізнати Бога і зробити Його відомим». За останні шістдесят років ця організація заснувала багато шкіл учнівства, навчальних закладів та медичних проектів на всіх континентах світу, в яких взяли участь близько 18000 осіб[18][19].

Південнокорейський євангеліст і пастор Девід Йонггі Чо був засновником у 1973 році і до 2008 року провідним пастором Церкви Повного Євангелія Йоідо, яка у 2007 році була найбільшою християнською церквою у світі з понад 1 000 000 членів. Він був вихований як буддист і навернувся до християнства у віці 17 років, коли хворів на туберкульоз, і згодом мав багато духовних переживань. У 1958 році він заснував швидко зростаючу домашню церкву, а пізніше — Церкву Повного Євангелія Йоідо (англ. Yoido Full Gospel Church) з молитовною горою і соціальною роботою. У дев'яностих роках з'явилися дочірні церкви в інших частинах міста та п'ятсот молитовних будинків. До 2021 року церква налічувала 400 пасторів, 500 місіонерів і близько 540 000 членів[20].

Інший приклад швидкого зростання в поєднанні з комерційним успіхом стався з 1983 року в зростаючому районі Хіллз Шир на півночі Сіднея завдяки Християнському центру життя Хіллз (англ. Hills Christian Life Centre), який з 1999 року називається Церквою Хіллзсонг. Вона виросла з невеликої спільноти в школі, що налічувала 45 осіб, до мегацеркви з понад 20 000 відвідувачів, її заснував пастор Браян Г'юстон і очолював до 2022 р.[21] Церква Хіллсонг[en] вміло використовувала нові медіа і стала відомою в усьому світі головним чином завдяки своїм музикантам, співакам, групам, концертам і телевізійним програмам, які транслювалися в 180 країнах світу[22].

Теологія

З богословської точки зору більшість п'ятидесятницьких деномінацій поділяють з іншими євангельськими християнами акцент на достовірності та непогрішності Біблії як Слова Божого і винятковому посередництві Ісуса Христа у спасінні. П'ятидесятники визнають необхідність покаяння: каяття і віри в Євангеліє. Однак вони відрізняються від інших протестантів тим, що роблять акцент на особистому досвіді переживання присутності і сили Святого Духа. Джекі Девід Джонс пише, що «п'ятидесятницька доктрина розглядає Біблію як книгу, в якій завжди діє Святий Дух, а зустріч зі Святим Письмом є зустріччю з Богом».

Місія «Апостольська віра» на вулиці Азуса

П'ятидесятники посилаються на біблійну подію П'ятидесятниці, під час якої апостоли та інші присутні «сповнилися всі Духом Святим, і почали говорити іншими мовами, як Дух дав їм силу» (Дії 2:4). Відмінною рисою п'ятидесятництва є досвід хрещення Святим Духом, який наділяє вірянина Його силою і дарами (харизмами). Це хрещення часто (хоча й не завжди) пов'язане з даром «говоріння мовами» (глосолалія), що є для п'ятидесятників свідченням благословення хрещення Святим Духом.

Ранні п'ятидесятники стверджували , що людина, яка не говорить мовами, не є спасенною — це має свою причину в тому, що, хоча п'ятидесятництво виникло з Руху святості, який також говорив про хрещення Святим Духом, йому спочатку відводилася та роль, яку в ранній церкві виконували чотири злиття Святого Духа, описані в Біблії, зокрема, в Діяннях 2. Розділ Діянь Апостолів — тобто той момент, коли Святий Дух був даний вірянам. Це тягнуло за собою низку претензій: раз людина не говорить мовами — вона ще не отримала хрещення Святим Духом. А оскільки вона не отримала цього хрещення — вона ще не має Святого Духа — і тому ще не є спасенною (бо без Святого Духа спасіння неможливе). Зараз більшість п'ятидесятницьких спільнот відмовляється від цього твердження на підставі 14-го розділу Першого послання до Коринтян, в якому апостол Павло критикує надмірне захоплення цим даром тамтешньої церкви, підкреслюючи, що Бог дає його не всім.

Критика п'ятидесятницького богослов'я щодо харизм перегукується зі звинуваченнями, висунутими апостолом Павлом проти ранньої церкви в Коринті (див. 1 Кор. 12-14), тоді як захисники стверджують, що п'ятидесятницькі погляди пов'язані з правильним розумінням церкви, вираженим у Діяннях апостолів.

Переважна більшість п'ятидесятників приймає вчення про Трійцю, але деякі п'ятидесятницькі церкви, які називають себе апостольськими християнами, проповідують богослов'я Єдності Божества, яке заперечує традиційне вчення про Трійцю. Однією з найбільших п'ятидесятницьких унітарних деномінацій є Об'єднана п'ятидесятницька церква. П'ятидесятники-унітарії, яких іноді називають «п'ятидесятниками тільки Ісуса» або «апостольськими п'ятидесятниками» через віру в те, що апостоли хрестили новонавернених лише «в ім'я Ісуса», вірять, що Бог об'явив Себе в трьох різних ролях, а не в те, що Він існує в трьох різних особах — що означає, що ім'я Бога — «Ісус». Однак більшість п'ятидесятницьких церков, включаючи Всесвітнє п'ятидесятницьке братство[en] та Спільноту п'ятидесятницьких і харизматичних церков Північної Америки (англ. However, the Community of Pentecostal and Charismatic Churches of North America has condemned the "Oneness of the Godhead" theology.), засудили богослов'я «Єдності Божества» як єресь.

Серед п'ятидесятників поширена практика хрещення віри через занурення. Прихильники цього підходу стверджують, що хрещення немовлят є неприйнятним, оскільки, на їхню думку, хрещення вимагає особистого свідчення і свідомої обітниці вірності Богові. Однак існують п'ятидесятницькі деномінації, які практикують хрещення немовлят, наприклад, Методистська п'ятидесятницька церква Чилі (ісп. Iglesia Metodista Pentecostal de Chile)[23].

Євхаристія, в пам'ять про смерть Ісуса Христа, відзначається у двох формах: хліба і вина. Також практикуються пастирські бесіди, часто зі сповіддю гріхів, укладання шлюбу, помазання єлеєм заради зцілення, висвячення духовенства (дияконів і пресвітерів). Під час п'ятидесятницьких богослужінь часто відбуваються спонтанні акти говоріння мовами, пророцтва, зцілення, вигнання бісів, співи, плескання в долоні, що відрізняє їх від богослужінь інших деномінацій.

Див. також

Джерела

Коментарі

  1. ↑ П'ятидесятницькі автори та організації іноді називають набагато вищі цифри. Наприклад, за словами Метью Кларка, їхня кількість «наблизилася до 500 мільйонів у 1997 році». Див: Matthew Clarke, Handbook of Research on Development and Religion, UK, Edward Elgar Publishing, 2013, p. 171. Щоб отримати порівнянні цифри в дослідженні Pew Research Center, потрібно додати членів п'ятидесятницьких церков і харизматів, хоча останні не належать до п'ятидесятницьких церков, як чітко зазначає Pew Research Center. Див: Christian Movements and Denominations (англ.). pewforum.org. 19 груденя 2011. Процитовано 4 квітенья 2021.

Примітки

  1. ↑ Macchia, Frank D (1996). «Dios presente en una situación confusa: la influencia mixta del movimiento carismático en el pentecostalismo clásico en los Estados Unidos» Vol. 18: 33. Pneuma: La revista de la Sociedad de Estudios Pentecostales.
  2. ↑ Author, No (19 грудня 2011). Christian Movements and Denominations. Pew Research Center's Religion & Public Life Project (амер.). Процитовано 26 травня 2023.
  3. ↑ R. C. Wolf: Pfingstbewegung. In: Die Religion in Geschichte und Gegenwart. Handwörterbuch für Theologie und Religionswissenschaft (herausgegeben von Kurt Galling), Tübingen 1961 (3. Auflage), Band V, S. 308.
  4. ↑ General Introduction to the Pentecostal Revival. www.revival-library.org. Процитовано 27 травня 2023.
  5. ↑ Weremchuk, Roy (2019). Thus Saith the Lord? (англійською) . Deutscher Wissenschafts-Verlag, Baden-Baden. с. 522.
  6. ↑ Alexander Seibel - Unterwegs mit Jesus Christus. www.alexanderseibel.de. Процитовано 27 травня 2023.
  7. ↑ R. Goff Jr., James (1988). Fields White Unto Harvest. Charles F. Parham and the Missionary Origins of Pentecostalism (англійською) . Fayetteville/London: University of Arkansas Press. с. 160—166.
  8. ↑ Pfingstbewegung - Lexikon für Religion und Weltanschauung - EZW. www.ezw-berlin.de. Процитовано 27 травня 2023.
  9. ↑ M. Robeck Jr., Cecil (2006). The Azusa Street Mission and Revival. The Birth of the Global Pentecostal Movement. Nelson, Nashville, Tenn.
  10. ↑ "Between the refrigerator and the wildfire": Aimee Semple McPherson, pentecostalism, and the fundamentalist-modernist controversy (1). - Free Online Library. www.thefreelibrary.com. Процитовано 27 травня 2023.
  11. ↑ Weremchuk, Roy (2019). Thus Saith the Lord? (англійською) . Deutscher Wissenschafts-Verlag, Baden-Baden. с. 89.
  12. ↑ Edwin Harrell, David (1978). All Things are possible: The Healing and Charismatic Revivals in modern America. Bloomington, Indiana: Indiana University Press. с. 25.
  13. ↑ The Voice of Healing. Shreveport, Louisiana. Januar 1951.
  14. ↑ Crowder, John (2006). Miracle Workers, Reformers and the New Mystics. Shippensburg, Pennsylvania: Destiny Image Publishers. с. 317.
  15. ↑ Pfingstbewegung weltweit - Bund Freikirchlicher Pfingstgemeinden KdöR. www.bfp.de. Процитовано 27 травня 2023.
  16. ↑ Die Pfingstkirchen. Musée protestant. Процитовано 27 травня 2023.
  17. ↑ Pfingstbewegung - Lexikon für Religion und Weltanschauung - EZW. www.ezw-berlin.de. Процитовано 27 травня 2023.
  18. ↑ Was ist JMEM/YWAM?. jmem.de. Процитовано 27 травня 2023.
  19. ↑ Our Founders. Youth With A Mission (амер.). Процитовано 27 травня 2023.
  20. ↑ Alius, Pascal (15 вересня 2021). Yonggi Cho: Gründer der weltgrößten Mega-Church gestorben. Jesus.de (de-DE) . Процитовано 27 травня 2023.
  21. ↑ [email protected] (1 лютого 2023). Hillsong and the life of Brian. The Monthly. Процитовано 27 травня 2023.
  22. ↑ Hardy, Elle (27 березня 2022). Hillsong is facing catastrophe but the Houstons will be loath to give up control. The Guardian (брит.). ISSN 0261-3077. Процитовано 27 травня 2023.
  23. ↑ Paulo, Ayres Mattos (2010). Methodism in Latin America and Caribbean. London – New York: T&T Clark. с. 212. ISBN 978-0-567-03293-5.

Посилання

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=П%27ятдесятництво&oldid=40467562