Перегляд вихідного коду сторінки Річ Посполита Трьох Народів

{{Otheruses|Річ Посполита (значення)}}
{{Infobox Former Country
|native_name                     = Річ Посполита<br/>Республіка Трьох Націй
|common_name                     = Республіка Трьох Націй
|conventional_long_name          = {{lang-la|Res Publica}},<br/> {{lang-pl|Rzeczpospolita}},<br/> {{lang-lt|Trijų Tautų Respublika}}, <br/>{{lang-rus|Рѣч Посполита}}
|continent                       = Європа
|region                          = Центральна
|year_start                      = 1658
|year_end                        = 1659
|date_start                      = 
|date_end                        = 
|event_start                     = 
|event_end                       = 
|p1                              = Річ Посполита
|image_p1                        = [[Файл:Herb Rzeczpospolitej Obojga Narodow (Alex K).svg|20px|Coat of arms]]
|p2                              = Гетьманщина
|image_p2                        = [[Файл:Herb Viyska Zaporozkoho.svg|20px|Coat of arms]]
|s1                              = Річ Посполита
|flag_s1                         = Herb Rzeczpospolitej Obojga Narodow (Alex K).svg
|s2                              = Гетьманщина
|flag_s2                         = Herb Viyska Zaporozkoho.svg
|image_flag                      = 
|image_coat                      = Герб Речі Посполитої Трьох Народів.png
|image_flag                      = 
|flag                            =
|image_map                       = Location of the Polish–Lithuanian–Ruthenian Commonwealth.png
|image_map_caption               = Карта проєкту Речі Посполитої Трьох Народів 1658-1659 року
|religion                        = [[Католицизм]], [[Православ'я]]
|capital                         = [[Варшава]], [[Вільнюс|Вільно]], [[Київ]]
|government_type                 = монархія
|legislature                     = 
|title_leader                    = [[Король Польщі]], [[Великий князь Литовський]] і Великий князь Руський
|leader1                         = [[Ян II Казимир]]
|year_leader1                    = 1658—1659
|leader2                         = 
|year_leader2                    = 
|leader3                         = 
|year_leader3                    = 
|leader4                         = 
|year_leader4                    = 
|leader5                         = 
|year_leader5                    = 
|leader6                         = 
|year_leader6                    = 
|year_deputy1                    = 
|common_languages                = [[Латинська мова|латинська]], [[Польська мова|польська]], [[Староукраїнська мова|староукраїнська]]
|currency                        = 
}}

[[Файл:Rzeczpospolita Trojga Narodów w roku 1658.png|thumb|right|180px|Адміністративний поділ Речі Посполитої після
Гадяцької угоди]]

'''Республіка Трьох Націй''', більше знана як '''Річ Посполи́та''' ({{lang-la|Res Publica}}, {{lang-pl|Rzeczpospolita}}, {{lang-lt|Trijų Tautų Respublika}}, {{lang-rus|Рѣч Посполита}})&nbsp;— політичний проєкт перетворення конфедерації [[Королівство Польське|Польського Королівства]] і [[Велике князівство Литовське|Великого князівства Литовського]] (тобто [[Річ Посполита|Республіки Обох Націй]]) в триєдину державу (Республіку Трьох Націй), в результаті створення на українських землях [[Велике князівство Руське (1658—1659)|Великого князівства Руського]].

[[1569]] року в результаті [[Люблінська унія|Люблінської унії]] українські землі, що входили до [[Київська Русь|Київської Русі]] відійшли зі складу Великого князівства Литовського до Королівства Польського. До [[1654]] внаслідок [[Козаки|козацьких]] воєн і [[Хмельниччина|Хмельниччини]] запорізьке козацтво відокремилося від Речі Посполитої й поступово (після [[Переяславська рада|Переяславської ради]]) ввійшло до складу [[Московське царство|Московського царства]].

== Історія ==

=== Гадяцька унія ===
{{Main|Гадяцький договір}}
[[Файл:Iwan Wyhowski.PNG|thumb|left|thumb|160px|Великий князь Руський [[Іван Виговський]]]]
[[Файл:Polish Lithuanian Ruthenian Commonwealth 1658 historical map.jpg|left|thumb|180px|«Республіка Трьох Націй», 1658&nbsp;року.]]
У 1658 році в [[Гадяч]]і гетьман України [[Іван Виговський]] і представники Речі Посполитої підписали [[Гадяцький договір]]. Згідно зі статтями цього договору Велике князівство Руське в складі [[Київське воєводство|Київського]], Чернігівського й [[Брацлавське воєводство|Брацлавського]] воєводств Королівства Польського мало стати третім учасником унії, складовою Речі Посполитої на рівних умовах з Польською короною й Великим князівством Литовським.

Це рішення, однак, розділило українське козацтво на промосковську й пропольську партії й призвело до [[Руїна|Руїни]].

В основу концепції примирення України та Речі Посполитої було покладено реалізований на [[Люблінська унія|Люблінському сеймі]] [[1569]] року принцип конфедеративного устрою Речі Посполитої.

Згідно із запропонованими Іваном Виговським умовами, Україна як незалежна держава під назвою Велике Князівство Руське мала увійти на рівних правах з Польщею і Литвою до складу конфедерації. Територію Великого Князівства Руського складали Київське, Брацлавське і Чернігівське воєводства. Вища законодавча влада належала національним зборам депутатів, які обиралися від усіх земель князівства. Виконавчу владу здійснював гетьман, який обирався довічно й затверджувався королем. Вибір кандидатів на гетьмана мали здійснювати спільно всі стани українського суспільства&nbsp;— козацтво, шляхта і духовенство. Гетьман очолював збройні сили України. У Великому Князівстві Руському встановлювалися державні посади канцлера, маршалка, підскарбія і вищий судовий трибунал.

Все діловодство мало вестися українською мовою. У Києві або в іншому місті передбачалося створити монетний двір для карбування власної монети.

Українська армія мала складатися з 30 тисяч козаків і 10 тисяч найманого гетьманом війська. Військам Речі Посполитої заборонялося перебувати на території князівства. У випадку воєнних дій в Україні війська Речі Посполитої, які перебували на її території, переходили під командування гетьмана. Гарантувалися права та привілеї козацтва. На подання гетьмана щороку сто козаків з кожного полку мали прийматися до шляхетського стану.

[[Православ'я|Православні]] віряни зрівнювались у правах з [[Католицизм|католиками]]. Греко-католицька церква зберігалася, але не могла поширюватись на нові території. У спільному сенаті Речі Посполитої мали надати право засідати православному митрополитові київському і п'ятьом православним єпископам.

Угода передбачала закріплення за [[Києво-Могилянська колеґія|Києво-Могилянським колегіумом]] академічного статусу і зрівняння його у правах з [[Краківський університет|Краківським університетом]]. На території князівства передбачалося заснування ще однієї православної академії та середніх навчальних закладів&nbsp;— колегіумів, а також фундування в необхідній кількості початкових шкіл та друкарень.

Під впливом польської шляхти й Папи Римського сейм Речі Посполитої прийняв Гадяцький договір в більш ніж урізаному вигляді. Рішення сейму та громадянська війна призвели до краху гетьманства Івана Виговського. Зокрема ухвалений сеймом договір передбачав:

# Право 5-ти православних єпископів брати участь у засіданнях Сенату. Пункт про скасування [[Берестейська унія|Берестейської унії]] з угоди було вилучено. Зберігся пункт про обмеження на будівництво [[Греко-католицизм|греко-католицьких]] церков. Також сейм відкинув вимогу козаків про повернення маєтків та чинів, відібраних у православних греко-католиками.
# Угода не дозволяла гетьману приймати іноземні посольства.
# Сеймова редакція договору передбачала повернення приватним власникам володінь, втрачених в часи [[Хмельниччина|Хмельниччини]].
# Козацький реєстр мав складатися з 30 тисяч осіб. Козаки звільнялися від сплати податків.
# Право вибору гетьмана надавалось королю з чотирьох кандидатів, які представляли чини Київського, Брацлавського і Чернігівського воєводств.
# Іван Виговський отримував у пожалування [[Любомль]] та посаду воєводи київського.

Термін «князівство Руське» в остаточному тексті угоди не згадувався. Так само відкинуті пункти про карбування власної монети та створення власного сейму.

Такий «куций» варіант Гадяцької угоди викликав вкрай негативну реакцію в середовищі козацької еліти і був однією з причин втрати влади гетьманом Виговським.

З точки зору козацької політики, умови договору в редакції сейму Речі Посполитої були кроком назад порівняно з умовами, що їх чотири роки тому запропонувала козакам Москва. Замість фактично незалежної держави під протекцією іноземного правителя, козацька держава, названа тепер Руським князівством, ставала складовою Речі Посполитої, інтегрованою в її адміністративно-територіальну систему. Її територія ділилася на три воєводства. Гетьман не мав права на дипломатичні зносини з іноземними правителями. Козацьке військо скорочувалося від шістдесяти до тридцяти тисяч. Козаки втрачали право обирати гетьмана, яке тепер переходило до старшини. Більш того, надання шляхетства обмеженому колу козацької старшини позбавляло рядове козацтво власної еліти. Такі умови відчутно поступалися запропонованим і значною мірою реалізованим умовам Переяславського договору 1654.

По закінченні [[Московсько-польська війна (1654—1667)|московсько-польської війни (1654—1667)]] Україну поділено на Правобережну, що залишалася в складі Речі Посполитої до її [[Другий поділ Речі Посполитої|Другого поділу]] [[1793]] року, і Лівобережну, що разом з розташованим на правому березі Києвом, увійшла до складу Росії.

=== [[Січневе повстання (1863)]] ===
[[Файл:Coat_of_arms_of_the_January_Uprising.svg|thumb|right|150px|Дизайн 19-го століття для герба Речі Посполитої, яка так і не виникла. До його складу входять польський білий орел, литовська [[Погоня (герб)|погоня]] і руський архангел Михаїл.]]
Причиною повстання стало прагнення передової частини польсько-литовського суспільства здобути національну незалежність і відновити державність. Піднесенню національного руху Республіки Обидвох Народів сприяли успіхи у визволенні та об'єднанні Італії, зростання демократичних сил у європейських країнах, утворення та діяльність таємних радикально-демократичних організацій у Росії.
Ідею Республіки Трьох Націй пропонували також учасники [[Січневе повстання (1863)|Січневого повстання]] у [[1863]] році. [[Національний Уряд (1863—1864)|Тимчасовий Національний Уряд]] ({{lang-pl|Tymczasowy Rząd Narodowy}}) утворили в ніч з 22 на 23 січня 1863 року, внаслідок перетворення з Національного Центрального Комітету (''Komitetu Centralnego Narodowego''). Був найвищим виконавчим органом повстанців.

Національний Уряд видав «Маніфест 22 січня», в якому закликав до боротьби проти Російської імперії всі народи колишньої Речі Посполитої: поляків, литовців, українців. Планувалось створити Річ Посполиту Трьох народів.

Також було оголошено про свободу селян та скасування [[Кріпацтво|кріпосного права]].

Національний уряд мав законодавчу і виконавчу владу, створив власну секретну державну адміністрацію, уповноважену, серед іншого, для збору податків, видавати облігації та інш.

Серед керівників Національного Уряду були:
* [[Юзеф Каетан Яновський]]&nbsp;— відповідальний за «справи Литви і Русі».
* [[Мар'ян Дубецький]]&nbsp;— секретар від Русі (України).
* [[Агатон Ґіллер]]
* [[Людвік Мерославський]]
* [[Ромуальд Траугутт]] та інші.

Фактично, після арешту Ромуальда Траугутта, 10 квітня 1864 року, вважається що операція російської армії та секретної поліції «охранки» з подавлення Січневого повстання завершилась під час січового повстання.

== Див. також ==
* [[Московсько-українська війна (1658—1659)]]
* [[Річ Посполита|Республіка Обох Націй]] (''Річ Посполита'')
* [[Руїна]]
* [[Люблінський трикутник]]

== Посилання ==
* [https://web.archive.org/web/20050126010303/http://www.promemoria.org.pl/arch/2003_2/car/car.html Tomasz Chojnacki, Pro-Memoria, grudzień 2004&nbsp;— Polski car]
* [http://www.commonwealth.pl Rzeczpospolita wielu kultur. Dziedzictwo polskie]
* [http://www.polinst.kyiv.ua/news/1028.html Гадяч 360 років потому&nbsp;— конференції в Україні з нагоди річниці]
* {{Cite web|title=Річ Посполита трьох народів: утопія чи реальність?|url=https://uain.press/articles/954350-954350|website=Український інтерес|date=2023-09-26|accessdate=2023-11-22|first=Владлен|last=Мараєв}}
* Олексій Вінниченко, Адам Свйонтек. [https://projects.lnu.edu.ua/ce-program/wp-content/uploads/sites/3/2021/04/ProspektCommonwealth.pdf Річ Посполита трьох народів: історія і міф. Проспект навчального курсу.]&nbsp;— Львів: Львівський національний університет імені Івана Франка, 2017.&nbsp;— 78 с.

{{ua-hist-stub}}
{{pl-hist-stub}}
{{lt-hist-stub}}
{{Бібліоінформація}}
{{Російсько-польська війна (1654—1667)}}

[[Категорія:Козацька доба України]]
[[Категорія:Річ Посполита]]
[[Категорія:Історія Великого князівства Литовського]]
[[Категорія:Запропоновані країни]]