Перегляд вихідного коду сторінки Бавовна

{{otheruses|Бавовна (мем)}}
{{unibox}}[[Файл:Cotton field.jpg|міні|праворуч|300пкс|Збір бавовни в [[Оклагома|Оклагомі]], [[Сполучені Штати Америки|США]], 1890]]
'''Баво́вна'''&nbsp;— [[текстиль]]не [[волокно]] [[Рослини|рослинного]] походження. Волокно є волосками на [[насінина]]х [[бавовник]]а&nbsp;— [[кущ]]оподібної рослини [[Рід (біологія)|роду]] ''[[Gossypium]]'', яка займає одне з провідних місць серед [[технічні культури|технічних]] [[сільськогосподарські культури|сільськогосподарських культур]].

Це найважливіше натуральне волокно, що використовується в текстильному виробництві для [[одяг]]у, [[товар]]ів для дому і [[промислова продукція|промислової продукції]], і становить близько 40&nbsp;% всіх текстильних волокон у світі станом на 2004 рік. Щорічно, у світі виробляється понад 25&nbsp;млн тонн бавовни у близько 80 країнах. Бавовна&nbsp;— основа [[Легка промисловість|легкої промисловості]].

У світовій практиці волокна мають різні позначення на [[етикетка]]х: cotton, coton, katoen, baumwolle.<ref>Литвиненко Н. М., Омельченко В. Д. [http://www.nbuv.gov.ua/portal/Natural/Vknutd/2012_3/118_123.pdf Аналіз державного технічного регламенту щодо назв текстильних волокон і маркування текстильних виробів] // [http://www.nbuv.gov.ua/portal/Natural/Vknutd/ Вісник Київського національного університету технологій та дизайну: Науковий журнал]&nbsp;— [http://www.nbuv.gov.ua/portal/Natural/Vknutd/2012_3/index.htm 2012.&nbsp;— №&nbsp;3(65)]. {{ISSN|1813-6796}}</ref>

Під час [[Російське вторгнення в Україну (2022)|російського вторгнення в Україну]] в [[український сленг|розмовній українській мові]] словом «бавовна» називають вибухи на підконтрольній Росії території (від [[Омографи|омографічної]] подібності слів {{lang-ru|«хло́пок»}} і {{lang-ru|«хлопо́к»}}&nbsp;— «вибух» у [[Новомова в Росії|російській новомові]]).<ref>[https://news.obozrevatel.com/ukr/society/chomu-vibuhi-u-rosii-i-na-okupovanih-teritoriyah-nazivayut-bavovna-poyasnennya-i-najyaskravishi-memi.htm Чому вибухи в Росії і на окупованих територіях називають «бавовна»: пояснення і найяскравіші меми]&nbsp;— Обозреватель</ref>

== Етимологія ==
[[Файл:Mandeville cotton.jpg|right|200px]]
Сучасне українське слово ''бавовна'' походить від {{lang-rus|баволна}}<ref>{{АЗР|1|32}}, документ №&nbsp;21. Статутна грамота молдавського воєводи [[Олександр Добрий|Олександра]] від 1407 року львівським і подільським купцям про право на вільну торгівлю.</ref>. Воно запозичене з {{lang-de|Baumwolle}} через посередництво {{lang-cz|bavlna}} та {{lang-pl|bawełna}}. Німецьке слово утворене від ''Baum'' («дерево») + ''Wolle'' («вовна»)&nbsp;— внаслідок поширеної тривалий час у Європі хибної думки, що бавовна росте на деревах. Українська форма зумовлена зближенням зі словом ''вовна''<ref>{{ЕСУМ1}}</ref>.

[[Англійська мова|Англійська]] назва ''cotton'' походить через [[старофранцузька мова|старофр.]] ''coton'' від [[арабська мова|арабської]] назви ''qutun'', яка означає «бавовняне волокно» і має, очевидно, [[давньоєгипетська мова|давньоєгипетське]] походження. [[Іспанська мова|Іспанська]] назва ''algodón'' має ту саму етимологію<ref>{{Cite web |url=http://www.etymonline.com/index.php?allowed_in_frame=0&search=cotton |title=cotton // www.etymonline.com |accessdate=18 листопада 2016 |archive-date=18 листопада 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20161118224306/http://www.etymonline.com/index.php?allowed_in_frame=0&search=cotton }}</ref>.

== Історія ==
Бавовна є одним з найстаріших природних матеріалів&nbsp;— людина використовує його понад 12 тисячоліть.<ref name="Біоресурси"/> У 2002&nbsp;р. бавовну вирощували на площі 330 000 км² в «теплому поясі» земної кулі і отримали 21&nbsp;млн тонн сировини.<ref name="Біоресурси">''В.&nbsp;П.&nbsp;Кухар'' [http://www.nbuv.gov.ua/Portal/chem_biol/kin/07kvppos.pdf Біоресурси&nbsp;— потенціальна сировина для промислового органічного синтезу] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120522064807/http://nbuv.gov.ua/Portal/chem_biol/kin/07kvppos.pdf |date=22 травня 2012 }} / [http://www.nbuv.gov.ua/Portal/chem_biol/kin/ Катализ и нефтехимия Сборник научных трудов.]&nbsp;— 2007, №&nbsp;15.</ref>

Використання бавовни як сировини для виробництва тканин почалось пізніше, ніж виникло [[льонопрядіння]]. Це пояснюється тим, що відносно невелика довжина волокон бавовни вимагала для її обробки складнішої техніки.<ref name="Артамонов" />. Водночас розмаїття видів бабовнику дозволило його одомашнити мешканцям різних континентів незалежно один від одного.

Вже початку VI тисячоліття до н.&nbsp;е. з бавовника барбадоського робили тканину в [[Перу]]&nbsp;— у місцевості Уака-Пріета. Згодом&nbsp;— в VI—IV тисячоліттях до н.&nbsp;е. у [[Мексика|Мексиці]] одомашнили бавовник звичайний, наприкінці VI тисячоліття до н.&nbsp;е. в [[Нубія|Нубії]] (теперішньому [[Судан]]і)&nbsp;— бавовник трав'яний, а в долині [[Інд]]у&nbsp;— бавовник деревоподібний<ref>{{Cite web|url=https://espreso.tv/article/2020/12/07/8_tysyacholit_derevnoyi_vovny|title=Олексій Мустафін. 8 тисячоліть «деревної вовни»|website=Еспресо. 2020-12-08|accessdate=28 грудня 2020|archive-date=8 грудня 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20201208114950/https://espreso.tv/article/2020/12/07/8_tysyacholit_derevnoyi_vovny}}</ref>.

Першим знаряддям для очищення бавовни від насіння в [[Індія|Індії]] була так звана «чурка», яка складалась з двох валків, причому верхній був нерухомий, а нижній обертався рукояткою. Бавовна з насінням подається між валиками, валик захоплює волокно і протягує його на другу сторону, а насіння, яке не може пройти між валиками, відривається і падає попереду. При цій операції два-три змінних робітники могли очистити за день не більш 6—8&nbsp;кг чистої бавовни. Тому про велике і дешеве виробництво бавовни не могло бути й мови.

== Будова волокон ==
Бавовняне волокно&nbsp;— найчистіша природна [[целюлоза]]&nbsp;— містить 85-90&nbsp;% целюлози.<ref>В.&nbsp;М.&nbsp;Поліщук, С.&nbsp;Є.&nbsp;Тарасенко, С.&nbsp;М.&nbsp;Волошин [http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/nvnau_apk/2011_166_2/11tse.pdf Принципи виробництва біоетанолу] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120710033754/http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/nvnau_apk/2011_166_2/11tse.pdf |date=10 липня 2012 }} // [http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/nvnau_apk/ Науковий вісник [[Національний університет біоресурсів і природокористування України|Національного університету біоресурсів і природокористування України]]. Серія: Техніка та енергетика АПК Збірник наукових праць] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20121201124710/http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/nvnau_apk/ |date=1 грудня 2012 }}.&nbsp;— [http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/nvnau_apk/2011_166_2/zmist.html 2011, Вип. 166, ч.2]</ref>

Бавовна являє собою тонкі, короткі, м'які пухнасті волокна. Волокно кілька разів скручено навколо своєї осі. Бавовна-волокно має вигляд дуже подовженої тоненької в багатьох місцях перекрученої трубочки. Всередині волокна по усій його довжині проходить вільна порожнина&nbsp;— канал. Зверху волокно покрите тоненькою оболонкою&nbsp;— [[Кутикула рослин|кутикулою]]. У місці, де волокно прикріплене до насінини, канал виходить на поверхню. Інший кінець бавовняного волокна поступово звужується і щільно закритий. У кожному зразку бавовняного волокна існує значна різниця по виду, товщині, ширині каналу, ступені скрученості.<ref name="Манушкин" />

[[Файл:C21a.jpg|міні|праворуч|200пкс|Бавовняне волокно під [[Електронний мікроскоп|електронним мікроскопом]]]]

В будові бавовняного волокна розрізняють три головні частини:
* кутикула&nbsp;— тонка захисна оболонка, що покриває волокно ззовні; напівпроникна мембрана. За хімічним складом відрізняється від клітинної целюлозної стінки більшою стійкістю до дії різних [[реагент]]ів ([[Луг (хімія)|лугів]], відбілювачів і т. ін.). Кутикула нестійка до кислотних обробок;
* клітинна целюлозна стінка волокна. [[Клітинна стінка]] неоднорідна і має складну будову. Вона складається з великої кількості концентричних шарів або, як деякі дослідники називають «шарів росту». Процес відкладання целюлози відбувається безперервно, але швидкість його змінюється від температури і від умов освітлення. Окрім структури, обумовленої концентричною шаруватістю волокна, в ньому часто можна спостерігати признаки іншої структури&nbsp;— спіральної.<ref name="Манушкин" /> При руйнуванні волокно часто розпадається на дрібні довгасті паличкоподібні частинки.<ref name="Манушкин" /> У процесі розпаду волокна спостерігається, що шари складаються із частинок, розташованих не за віссю волокна, а по спіралям вздовж волокна. Такий розпад волокна спостерігається при набуханні волокон під дією деяких хімічних реагентів. Крім того, складність будови бавовняного волокна проявляється при спостеріганні волокна в [[Сірчана кислота|сірчаній кислоті]]&nbsp;— розчинна властивість кислоти проявляється нерівномірно до різних місць клітинної стінки, що може бути признаком наявності в стінці волокна так званих поперечних елементів.<ref name="Манушкин" /> Таким чином при різних обробках волокна виявляються різні признаки його структури;
* канал волокна, заповнений залишками клітинного соку чи повітрям.

== Властивості волокон ==
[[Файл:Recycling-Code-60.svg|міні|праворуч|120пкс|[[Міжнародні універсальні коди переробки|Кодовий символ]] вказує, що бавовна може бути вдруге перероблена]]

Для бавовни характерні відносно висока [[міцність]], [[хімічна стійкість]] (волокно довгий час не руйнується під впливом води і світла), [[теплостійкість]] (130—140&nbsp;°C), середня [[гігроскопічність]] (18-20&nbsp;%) і мала частка [[Пружна деформація|пружної деформації]], внаслідок чого вироби з бавовни сильно мнуться. Стійкість бавовни до стирання невелика.

На одній і тій самій насінині бавовника волокна мають різну довжину і властивості.<ref name="Манушкин"/> Довжина волокон бавовни різна&nbsp;— від 10,3 до 60&nbsp;мм.<ref name="ДЄ">Детская энциклопедия (для среднего и старшего возраста): Техника и производство. Том 5. Издание второе. Академия педагогических наук СССР. М.: «Просвещение», 1965 (с.:337—338)</ref> Бавовняне волокно тонке (середня товщина 20—22 [[Мікрон|мк]]), але дуже міцне (витримує навантаження 4,5-5г).<ref name="ДЄ" /> Воно дешеве, добре фарбується.<ref name="ДЄ"/>

У волокна існує певне співвідношення між зовнішнім виглядом і його віком. На цьому засновано методи визначення зрілості бавовняного волокна шляхом [[Мікроскопія|мікроскопії]]: бавовняний лінт обробляють лугом, промивають водою і після цього фарбують конго-червоним барвником. Цим досягається вельми чітке розділення всіх волокон на чотири групи.<ref name="Манушкин"/> Фарбування конго-червоним дає додаткові признаки для розрізнення волокон середнього ступеню зрілості.

=== Переваги ===
* М'якість
* Хороша поглинаюча здатність в теплу пору
* Легкість фарбування
* Здоровий, натуральний матеріал
* Не шкідливе для здоров'я

=== Недоліки ===
* Легко мнеться
* Має тенденцію до усадки
* Жовтіє на світлі

== Збір і обробка бавовни-сирцю ==
Бавовник пишно розростається. У висоту піднімається вище пояса людини. Квітка цвіте тільки один день і залишає після себе плід, схожий на маленьку зелену коробочку<ref name="Скаткін">М.&nbsp;М.&nbsp;Скаткін // Природознавство: підручник для 4 класу.&nbsp;— К.: «Радянська школа», 1967. с.256 (сторінки:204-205)</ref> на три, чотири або п'ять гнізд.<ref name="Пешук">Пешук Л. В., Носенко&nbsp;Т.&nbsp;Т. Біохімія та технологія оліє-жирової сировини. Навч.посіб.&nbsp;— К.: Центр учбової літератури, 2011.&nbsp;— 296 с. ISBN 978-611-01-0035-9</ref> Коробочки яйце- або кулеподібні зверху якої є дзьобик, по якому вони розкриваються. В плоді розвиваються білі нитки, якій й називаються бавовною. Розвиток бавовняного волокна розпочинається з дня [[цвітіння]] бавовника.<ref name="Манушкин" /> Ріст і розвиток клітин бавовника триває до 70 днів. Коли [[плід]] бавовника дозріває, коробочки лопаються, а довгі (25—36 мм) ніжні нитки висовуються з плодів і звисають як [[вата]].<ref name="Скаткін"/> У дикорослого бавовника відсутнє, або дуже коротке волокно. На рослині може бути до 100 коробочок, а в кожному гнізді коробочки 5-11 насінин.<ref name="Пешук" /> Більш дозріле і вкрите довгими (волокно) і короткими (підпушок) волокнами насіння нижніх суцвіть.<ref name="Пешук" />

Початковий період розвитку волокна характеризується тим, що воно росте в довжину і складається лише з кутикули в [[Протоплазма|протоплазми]]. Перші суттєві відкладення целюлози починаються на 15-й&nbsp;— 17-й день після цвітіння.<ref name="Манушкин" /> Волокна різного віку характеризуються товщиною целюлозної стінки. Чим «старше» волокно, тим товстіша його стінка. При висиханні волокно різко змінює свою форму. Однорідність у зовнішньому вигляді зникає і спостерігається дуже велика різнорідність зовнішнього вигляду; форма, яку волокна отримують після висихання визначається товщиною клітинної стінки.

Урожай бавовника збирають в міру розкриття коробочок. Дозрівання коробочок триває 1,5-2 місяці, що заважає одночасному збиранню [[Врожай|врожаю]]. Урожай збирали і руками, складаючи бавовну у [[фартух]]. При ручному зборі отримується найменш забруднена домішками бавовна-сирець.<ref name="Манушкин">Манушкин В. И., Никольский К. С., Минскер К. С., Колесов&nbsp;С.&nbsp;В. Целлюлоза сложные эфиры целлюлозы и эфиры на их основе. 2е издание (монография). Владимир&nbsp;— 2002 г.</ref> Поява перших бавовнозбиральних машин, яка навішувалася на [[трактор]], давала змогу за один прохід збирати бавовну з двох поруч розташованих рядків рослин і за день збирати бавовну з 2,8 га, чим замінювала 20 збирачів.<ref name="ДЄ6">Детская энциклопедия (для среднего и старшего возраста): Сельское хозяйство. Том 6. Издание второе. Академия педагогических наук СССР. М.: «Просвещение», 1967 (с.:337—338)</ref> Складалася вона із кущепідіймачів, двох збиральних апаратів, двох вентиляторів, повітроводів і бункера. До заморозків бавовну-сирець збирають 2—3 рази, після першого заморозку&nbsp;— ще один раз з розкритих коробочок, а потім збирають всі коробочки, що не розкрилися. На полях, призначених для механізованого збирання, попередньо проводять [[Дефоліація|дефоліацію]] (видалення листя хімічними препаратами) і після цього вже приступають до збору.

[[Файл:Cotton seeds - 01.jpg|міні|праворуч|200пкс|Насіння бавовника]]

Волокно разом з насінням&nbsp;— ''бавовна-сирець''&nbsp;— збирається на бавовноприймальних пунктах, звідки його відправляють на бавовноочисний завод, де відділяють волокна від насіння. Вміст насіння і волокна в бавовні-сирцю коливається в межах 25-35&nbsp;% волокна і 68-70&nbsp;% насіння.<ref name="Манушкин" /> При переробці бавовникового насіння на бавовноочисних заводах, в процесі відділення волокна від насінин проходить розділення волокнистого покриття на три види: довге волокно (довжина 22—25&nbsp;мм і більше йде для текстильної промисловості); більш коротке волокно довжиною від 3-8&nbsp;мм до 20—22&nbsp;мм, так званий бавовняний лінт; підпушок або дуже коротке бавовняне волокно.<ref name="Манушкин" /> Найбільш довгі волоски від 20—25&nbsp;мм і є ''бавовна-волокно''. Коротші волоски&nbsp;— ''лінт''&nbsp;— йдуть на виготовлення [[вата|вати]], а також для виробництва [[вибухова речовина|вибухових речовин]].

На заводах бавовна-сирець машинним [[Віддільники волокна|способом очищається]] від [[насіння]].<ref name="Скаткін"/> Відділення бавовникового насіння від бавовикового лінту проходить в лінтерувальних машинах, і після багаторазового [[лінтерування]] насінин бавовника на їх поверхні залишається ще достатньо велика (3-7&nbsp;% за вагою) кількість зовсім короткого волокна, так званого «підпушника» чи делінту.<ref name="Манушкин" />

Очищену бавовну пресують у [[тюк]]и і перевозять на текстильні фабрики.<ref name="Скаткін"/>

Волокно бавовни після очищення його від насіння, домішок [[Віск|воску]] і [[протеїн]]у складається практично з чистої [[целюлоза|целюлози]]&nbsp;— природного [[полімер]]у.

<center>
{| class="wikitable" align=center valign=top cellspacing=2
|- bgcolor=#BACC99 align=center valign=top
||[[Файл:A Baumwolle Kapsel zu.JPG|205px|center]]<p style="font-size: 85%">Плід бавовника
||[[Файл:CottonPlant.JPG|215px|center]]<p style="font-size: 85%">[[Бавовник]], дозрілий для збирання
||[[Файл:Cotton picking in India.jpg|230px|center]]<p style="font-size: 85%">Збір бавовни вручну (Індія, 2005 рік)
||[[Файл:Baumwoll-Erntemaschine.jpeg|240px|center]]<p style="font-size: 85%"> Розвантаження свіжозібраної бавовни із бавовнозбираючого модуля в [[Техас]]і
||[[Файл:Nutbush tennessee cotton.jpg|205px|center]]<p style="font-size: 85%"> Бавовняні тюки ([[Теннесі]], [[Сполучені Штати Америки|США]])
|}
</center>

== Використання ==
Бавовна&nbsp;— [[Ліквідність|ліквідний]] товар, що має стабільний попит. Приріст виробництва бавовни у світі становить близько 2&nbsp;% на рік. Протягом останніх 10 років виробництво бавовни виросло на 24&nbsp;%, урожайність&nbsp;— на 44&nbsp;%, споживання&nbsp;— на 48&nbsp;%.<ref>Миллер Д., Ро Д. Дерево богатства. К.-KinkoArtgroup.-2000&nbsp;р.- с.10-12</ref>

З бавовни отримують тонку, рівномірну і міцну [[Пряжа|пряжу]] і роблять з неї найрізноманітніші тканини&nbsp;— від найтонших до товстих оббивних тканин.<ref name="ДЄ" /> Волокна бавовни найчастіше переробляють в нитку (використовують для одержання пряжі), яку використовують для виготовлення м'якого, «дихаючого» [[текстиль|текстилю]], з якого шиють [[одяг]], найпоширеніший серед видів одягу з натурального волокна, [[Постільна білизна|білизну]], [[рушник]]и, застосовують як сировину для виготовлення штучних волокон, як вихідний продукт для одержання нітратів целюлози&nbsp;— [[колоксилін]]у, [[піроксилін]]у, з яких, у свою чергу, продукують [[целулоїд]], [[лак]]и, [[динаміт]], бездимний [[порох]] тощо. Бавовна використовується для виробництва штучного скла, [[целофан]]у, фото- і кіноплівки, [[лінолеум]]у, [[фурфурол]]у.<ref name="Артамонов" /> В склад текстильних матеріалів бавовна може входити поряд з іншими волокнами: у суміші волокон льон-бавовна, льон-бавовна-[[капрон]], льон-бавовна-[[лавсан]], [[льон]]-бавовна-[[лавсан]]-[[віскоза]] та ін..<ref>Демкович О. В., Семак Б. Б. [http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Vlca/Tovar/2009_10/20.pdf Роль лляних волокон у формуванні ринку екологобезпечних товарів] // Вісник [[Львівська комерційна академія|Львівської комерційної академії]] / [ред. кол. : Б.&nbsp;Д.&nbsp;Семак, Н.&nbsp;І.&nbsp;Доманцевич, А.&nbsp;І.&nbsp;Пілявський та ін.].&nbsp;— Львів: Видавництво Львівської комерційної академії, 2009.&nbsp;— Вип. 10.&nbsp;— 138 с.&nbsp;— (Серія товарознавча).</ref>

Технологічний процес виготовлення продукції в бавовняній промисловості є нетривалий і у прядильному виробництві займає 3-5 днів: проходить 5-10 стадій обробки, готовим продуктом є пряжа різних тексів (номерів); у ткацькому&nbsp;— 10 днів: пряжа обробляється на 6-7 стадіях і кінцевии продуктом є сурова тканина, а в обробному 5-6 днів: сировина надходить у вигляді суров'я, яке проходить більш як 10 операцій.<ref name="Маниліч">Маниліч М. І., Миронюк О. В. [http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/znpen/2010_6/1_Organ.pdf Організаційно-технологічні особливості та їх вплив на облік витрат] // [http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/znpen/ Збірник наукових праць. Економічні науки]&nbsp;— [http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/znpen/2010_6/index.htm 2010&nbsp;— Вип.6] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120503085702/http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/znpen/2010_6/index.htm |date=3 травня 2012 }}. {{ISSN|2219-5378}}</ref>

Бавовняний лінт слугує сировиною для хімічної переробки в [[ацетат]]и і [[ксантогенат]]и. Для отримання [[Гомогенна система|гомогенних]] ацетатів целюлози використовується коротке волокно довжиною 3-6&nbsp;мм, при отриманні [[гетерогенна система|гетерогенного]] триацетату целюлози можливе використання більш довгого волокна.

З спеціального паперу з бавовни та льону виготовляються сучасні банкноти. Для виготовлення національної валюти України&nbsp;— банкнот [[Гривня|гривні]]&nbsp;— використовується 100&nbsp;% бавовняний папір.<ref>Ж.&nbsp;Т.&nbsp;Кажмуратов, аспірант, НТУУ «КПІ», Київ, Україна. [http://druk.kpi.ua/files/publications/2012-4-13.pdf Сучасні технології виробництва банкнотного паперу і життєвий цикл банкнот] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150216215108/http://druk.kpi.ua/files/publications/2012-4-13.pdf |date=16 лютого 2015 }} / «Технологія і техніка друкарства».&nbsp;— [http://druk.kpi.ua/files/publications/|№1 (19), 2008]{{Недоступне посилання|date=червень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>

== Виробництво в світі ==
Станом на 2016 рік на бавовняних полях Узбекистану і Північної Кореї все ще систематично використовується примусова праця.<ref>[http://m.ukrainian.voanews.com/a/modern-slavery/3357073.html У світі&nbsp;— близько 46 мільйонів сучасних рабів, в Україні&nbsp;— понад 210 тисяч. 01 червня, 2016 Тетяна Харченко. Голос Америки]</ref>

{| class="wikitable" class="wikitable" align=right
! colspan=2| '''Перша десятка виробників бавовни-2011'''<br/><small>(480-фунтові тюки)</small>
|-
| {{PRC}} || style="text-align:right;"| 33.0&nbsp;млн тюків
|-
| {{IND}}|| style="text-align:right;"| 27.0&nbsp;млн тюків
|-
| {{USA}} || style="text-align:right;"| 18.0&nbsp;млн тюків
|-
| {{PAK}} || style="text-align:right;"| 10.3&nbsp;млн тюків
|-
| {{BRA}} || style="text-align:right;"| 9.3&nbsp;млн тюків
|-
| {{UZB}} || style="text-align:right;"| 4.6&nbsp;млн тюків
|-
| {{AUS}} || style="text-align:right;"| 4.2&nbsp;млн тюків
|-
| {{TUR}} || style="text-align:right;"| 2.8&nbsp;млн тюків
|-
| {{TKM}} || style="text-align:right;"| 1.6&nbsp;млн тюків
|-
| {{GRE}} || style="text-align:right;"| 1.4&nbsp;млн тюків
<!-- |-
|'''всього у світі''' || align="right" | '''??''' -->
|-
|colspan=2 style="font-size:90%;"|''Джерело:<ref name=stat>[http://www.cotton.org/econ/cropinfo/cropdata/rankings.cfm National Cotton Council of America&nbsp;— Rankings] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120415113812/http://www.cotton.org/econ/cropinfo/cropdata/rankings.cfm |date=15 квітня 2012 }}. Cotton.org (2011-03-13). Retrieved on 2011-11-27.</ref>
|}

== Виробництво в Україні ==
[[Файл:CottonYield.png|thumb|300px|left|Виробництво бавовни у світі]]
{{main|Бавовнопрядіння}}

В Україні вирощування бавовнику розпочалось в 1930 в Причорномор'ї&nbsp;— Херсонській, Миколаївській, Запорізькій, Одеській, Дніпропетровській і Донецькій областях,&nbsp;— в 1952 посівні площі його вже становили 475 тис. га, але з 1956 в зв'язку з успішним розвитком бавовнярства в Середній Азії, Казахстані та на Південному Кавказі бавовносіяння в Україні призупинили.<ref name="Пешук"/>

В [[СРСР]] ([[посівна площа]] під бавовник перевищувала 2&nbsp;млн га, а врожай бавовни-сирцю 20&nbsp;ц/га) вирощували близько 20 районованих [[сорт]]ів з різними біологічними і господарськими властивостями. В підвищенні врожайності бавовника і зниженні затрат праці по догляду за посівами великого значення набуває застосування квадратно-гніздового способу сівби і [[механізація]] збирання бавовни.

В [[Україна|Україні]] бавовняні комбінати функціонують у [[Херсон]]і (ВАТ «[[Херсонський бавовняний комбінат]]») й [[Тернопіль|Тернополі]] (ВАТ «[[Текстерно]]»); бавовнянопрядильний комбінат&nbsp;— у [[Донецьк]]у, [[Львів|Львові]], [[Долина (місто)|Долині]]; прядильна фабрика&nbsp;— у [[Полтава|Полтаві]], ватноткацька&nbsp;— в [[Київ|Києві]], ткацькі фабрики&nbsp;— у [[Чернівці|Чернівцях]], [[Івано-Франківськ]]у, [[Коломия|Коломиї]], [[Коростишів|Коростишеві]] та [[Радомишль|Радомишлі]], ниткова фабрика&nbsp;— у [[Нікополь|Нікополі]]. Виробництво бавовняних тканин на одну особу за період 2003—2008&nbsp;рр. було загалом стабільним, коливаючись у межах 0,7-1,1 м² на рік.

{| class="wikitable" align=left border=2 style="margin-right:10px"
|+Виробництво бавовняних тканин у розрахунку на одну особу в Україні<ref name="Сафронов">Сафонов Ю. М. [http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/PSPE/2010_3/Safonov_310.htm До концепції державного регулювання розвитку текстильної промисловості України і напрямів її реалізації] // [http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/PSPE/ Проблеми системного підходу в економіці: Електронне наукове фахове видання] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20081208214132/http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/PSPE/ |date=8 грудня 2008 }}&nbsp;— [http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/PSPE/2010_3/index.html 2010.&nbsp;— №&nbsp;3] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20101223233326/http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/PSPE/2010_3/index.html |date=23 грудня 2010 }}</ref>
|-
! !! 2003 !! 2005 !! 2007 !! 2008 !! 2008 у % до 2003
|-
| colspan=6 align="center" valign="center" | Загальне виробництво тканин, млн м²
|-
| — бавовняні тканини || 34,4 || 53,0 || 52,1 || 48,3 || 140,4
|-
| colspan=6 align="center" valign="center" | Виробництво тканин на одну особу, м²
|-
| — бавовняні тканини || 0,7 || 1,1 || 1,1 || 1,0 || 142,8
|}

В України відсутня власна сировинна база. Науковці працюють над можливістю розв'язання проблеми забезпечення бавовною за рахунок відновлення її вирощування на півдні України. Результати досліджень доволі суперечливі. Іноземними фахівцями на міжнародному семінарі у [[Китай|Китаї]] ще у 2005 році був зроблений категоричний висновок, що текстильна промисловість України фактично не має власної сировинної бази.<ref>Черній Ю. Перспективи розвитку текстильної промисловості Китаю / Ю.Черній, В.Красько // Легка промисловість.&nbsp;— 2005.&nbsp;— №&nbsp;7&nbsp;— с. 6.</ref> Тому й учасники наради бачили майбутнє України як посередника у просуванні на європейський ринок товарів текстильної промисловості Китаю.<ref name="Сафронов"/> При радянському ладі Україна одержувала бавовну переважно з [[Узбекистан]]у (найбільші площі були зайняті в Узбекистані&nbsp;— 61&nbsp;%<ref name="Артамонов">Артамонов В.&nbsp;И.&nbsp;Зеленая лаборатория планеты.&nbsp;— М.: «Агропромиздат», 1987.&nbsp;— 143с.</ref>), [[Туркменістан]]у.

Досвід минулих років показав, що частина степових районів України цілком придатна для бавовносіяння. 1930&nbsp;р. продукція бавовни з 1 га перевищувала вартість зернової продукції в 10 разів. Так, бавовник на півдні Україні в [[Цюрупинський район (Херсонська область)|Цюрупинському]], [[Скадовський район|Скадовському]], [[Голопристанський район|Голопристанському]], [[Очаківський район|Очаківському районах]] і в [[Крим]]у вже в [[1930-ті|30-ті роки ХХ ст.]] став головною серед інших технічних і просапних культур<ref name="Сніговий">Сніговий В.&nbsp;С.&nbsp;Відродження бавовництва на Україні / В.&nbsp;С.&nbsp;Сніговий: Монографія.&nbsp;— Херсон: Айлант, 2003.&nbsp;— 172 с.</ref>.

1951 року врожайність бавовнику в більшості господарств України становила 21 ц/га, тоді як в інших країнах світу вона була на рівні 3,4—11,5 ц/га<ref name="Сніговий"/>. У середньому за 1929—1955&nbsp;рр. врожайність бавовни-сирцю в умовах зрошення становила 13,7 ц/га, без зрошення&nbsp;— 8,9 ц/га. Проте в наступні роки почалося скорочення посівів і 1958&nbsp;р. повністю припинено вирощування бавовнику в Україні, що пов'язано з переорієнтацією стратегії економічного розвитку СРСР і вольовим рішенням керівництва країни.

Природні та екологічні умови на півдні України близькі до умов вирощування бавовнику в [[Болгарія|Болгарії]], де він дає високі врожаї щороку як в умовах зрошення, так і на суходолі.

В Україні бавовна віднедавна вирощується на дуже обмежених площах в південних регіонах&nbsp;— в Криму, [[Херсонська область|Херсонській]], [[Дніпро (місто)|Дніпрі]] та [[Одеська область|Одеській областях]].<ref>Чурсіна Л. А., Горач О. О., Граділь О. В. [http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/Tvis/2011_3/1/47.pdf Товарознавча характеристика паперу, одержаного із целюлози льону олійного] // [http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/Tvis/ Товарознавчий вісник Збірник наукових праць.&nbsp;— Випуск 3. Редкол.: відп.ред. д.т.&nbsp;н., професор Байдакова Л. І.&nbsp;— Луцьк: ЛНТУ, 2011.- 336 c.]&nbsp;— [http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/Tvis/2011_3/index.html 2011.&nbsp;— Вип. 3].</ref>

Станом на 2010 рік бавовна є основною сировиною в Україні, що [[імпорт]]ується для виробництва [[текстиль]]них виробів.<ref>Шлапак О., Хохлова І. [http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/tovary/2011_2/26.pdf Зносостійкість панчішно-шкарпеткових виробів із луб'яних волокон] // [[Міжнародний науково-практичний журнал «Товари і ринки»]]&nbsp;— [http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/tovary/2011_2/index.htm 2011.&nbsp;— №&nbsp;2(12)]. {{ISSN|1998-2666}}</ref> Найбільшу частку текстильної сировини та тканин, що імпортуються, становить бавовна.<ref name="нан" /> Скорочення її імпорту можливе через виробництво пряжі з котонізованого льоноволокна в суміші з бавовною, що приводить до зменшення на 40-50&nbsp;% в імпортній бавовні.<ref name="нан">Пріоритети розвитку внутрішнього ринку України. / за ред. акад. НАН України В.&nbsp;М.&nbsp;Гейця, чл.-кор. НАН України Н.&nbsp;І.&nbsp;Даниленка, д-ра. екон. наук. Л.&nbsp;В.&nbsp;Дайнеко, д-ра. екон. наук. В.&nbsp;О.&nbsp;Точиліна; НАН України, І-нт. екон. та прогнозув.&nbsp;— Київ, 2013.&nbsp;— 70 с. ISBN 978-966-02-6732-9</ref>

== У культурі ==
* Про бавовну знято [[науково-популярний фільм]] «Бавовна» («[[Київтехфільм]]», оператор [[Єфремов Георгій Іванович|Георгій Єфремов]])
* ([[Документальний фільм]]){{ref-ru}} [http://inter.ua/uk/cinema/documentary/hlopkovoe_delo Золото для партії. Бавовняна справа. Режисер: Ірина Чернова. Країна: Росія] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20121226054613/http://inter.ua/uk/cinema/documentary/hlopkovoe_delo |date=26 грудня 2012 }} {{youtube|sIKYYY3r_vo|"Хлопковое дел..." }} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140626054641/http://www.youtube.com/watch?v=sIKYYY3r_vo |date=26 червня 2014 }} {{Джерело}}
* «[[12 років рабства (фільм)|12 років рабства]]». Режисер: [[Стів Макквін]], країна: [[Сполучені Штати Америки|США]], [[Велика Британія]]{{що це}}
* Всесвітній день бавовни відзначається 7 жовтня. Цей день був започаткований у 2019 році.<ref>https://www.wto.org/english/tratop_e/agric_e/wcd2020_e.htm</ref>
* Під час [[Російське вторгнення в Україну (2022)|російського вторгнення в Україну]] став поширеним [[Бавовна (мем)|інтернет-мем про «бавовну»]], пов'язаний з тим, що приблизно з 2019 року в російських державних [[Засоби масової інформації|ЗМІ]] слово «взрыв» ({{lang-uk|«вибух»}}) почали заміняти на «хлопо́к» ({{lang-uk|«ляск»}}) для створення [[Новомова в Росії|режиму інформаційного сприяння]]<ref>{{Cite web|title=Почему в новостях пишут «хлопок газа» вместо «взрыв газа»? Это методичка такая? Расследование «Медузы» — Meduza|url=https://meduza.io/feature/2020/02/13/pochemu-v-novostyah-pishut-hlopok-gaza-vmesto-vzryv-gaza-eto-metodichka-takaya-rassledovanie-meduzy|website=web.archive.org|date=2022-04-29|accessdate=2022-06-22|archive-date=2022-04-29|archive-url=https://web.archive.org/web/20220429131158/https://meduza.io/feature/2020/02/13/pochemu-v-novostyah-pishut-hlopok-gaza-vmesto-vzryv-gaza-eto-metodichka-takaya-rassledovanie-meduzy}}</ref><ref>{{Cite web|title=«Хлопок газа» вместо «взрыва» Как кремлевский новояз проникает в новости об авариях и катастрофах — Meduza|url=https://meduza.io/feature/2020/04/12/hlopok-gaza-vmesto-vzryva|website=web.archive.org|date=2022-04-25|accessdate=2022-06-22|archive-date=2022-04-25|archive-url=https://web.archive.org/web/20220425183454/https://meduza.io/feature/2020/04/12/hlopok-gaza-vmesto-vzryva}}</ref>. Українці створили [[каламбур]] та заради жарту почали перекладати слово «хлопок» як «бавовна» (рос. «хло́пок»), і це слово стало відомим інтернет-мемом, що позначає дивні вибухи на території Росії чи на [[Окуповані території України|окупованих територіях]]<ref name=":1">{{Cite web|title=Білгород514 — Українці сіють паніку серед мешканців РФ — новини України / НВ|url=https://nv.ua/ukr/ukraine/events/bilgorod514-ukrajinci-siyut-paniku-sered-meshkanciv-rf-novini-ukrajini-50238176.html|website=web.archive.org|date=2022-04-30|accessdate=2022-06-22|archive-date=2022-04-30|archive-url=https://web.archive.org/web/20220430103422/https://nv.ua/ukr/ukraine/events/bilgorod514-ukrajinci-siyut-paniku-sered-meshkanciv-rf-novini-ukrajini-50238176.html}}</ref><ref name=":2">{{Cite web|title=Вже не "хлопок", а "шари": ніч у Бєлгороді знову минає вкрай неспокійно - 24 Канал|url=https://24tv.ua/vzhe-ne-hlopok-shari-nich-byelgorodi-znovu-minaye-vkray-nespokiyno_n1980442|website=web.archive.org|date=2022-06-19|accessdate=2022-06-22|archive-date=2022-06-19|archive-url=https://web.archive.org/web/20220619021918/https://24tv.ua/vzhe-ne-hlopok-shari-nich-byelgorodi-znovu-minaye-vkray-nespokiyno_n1980442}}</ref>. Згодом почали з'являтись навіть іронічні вирази, такі як «почастувати бавовною», що є [[евфемізм]]ом на умисний підрив чого-небудь чи кого-небудь (наприклад, склад боєприпасів, російського офіцера чи [[Колабораціонізм під час російсько-української війни|колаборанта]]).

== Див. також ==
* [[Пухівки|Пухівки (Eriophorum)]]
* [[Джут]]
* [[Бавовна (мем)]]

== Примітки ==
{{reflist}}

== Література ==
* «Cotton Fiber Chemistry and Technology», Phillip J . Wakelyn та інші автори, CRC Press 2007, ISBN 978-1-4200-4587-1
* «Handbook of Fiber Chemistry», Menachem Lewin, Editor, 3rd ed., 2006, CRC press, ISBN 0-8247-2565-4

{{commonscat|Cotton}}

{{Волокна}}
{{Текстиль}}


{{Textile-stub}}

[[Категорія:Матеріали]]
[[Категорія:Природні волокна]]
[[Категорія:Тканини]]
[[Категорія:Волокнисті рослини]]
[[Категорія:Шовний матеріал]]