Не́свіж (біл. Нясві́ж) — місто в Мінській області Білорусі. Населення становить 14,3 тис. осіб (2004).

Несвіж
біл. Нясвіж
Герб Прапор
Coats of arms of Niasvižd flag of Niasvižd
Несвіж
Несвіж
Основні дані
53°13′00″ пн. ш. 26°40′00″ сх. д. / 53.21667° пн. ш. 26.66667° сх. д. / 53.21667; 26.66667
Країна Білорусь Білорусь
Адмінодиниця Несвізький район
Столиця для Несвізький район, Q11825676?, Q56816602? і Niasvižski Sieĺsavietd
Засновано 1223
Перша згадка 1446
Населення 15 968 осіб (1 січня 2024)[1]
Висота НРМ 182 м[2]
Міста-побратими Кава-де-Тіррені, Реутов, Пулави
Телефонний код (375) 1770
Часовий пояс UTC+3
Номери автомобілів 5
GeoNames 624700
OSM r6722576  ·R
Поштові індекси 222603, 222620
Міська влада
Вебсайт nesvizh.by
Мапа
Мапа


CMNS: Несвіж у Вікісховищі

Архітектурні пам'ятки міста — відомий Несвізький замок, внесений у Всесвітню спадщину ЮНЕСКО, парафіяльний костел, ратуша XVI ст., ряд інших споруд.

Історія

ред.
 
Пам'ятник князю Юрію Ярополковичу Несвізькому
 
Несвізький замок і місто на гравюрі XVII ст.
  • Невеличке місто Несвіж згадано в літописах XIII століття. Зокрема, князем Несвіжа був Юрій Ярополкович[3].
  • Володарем міста у 1492 року був магнат Петро (Петрашко[4]) Кишка.
  • Монтигердович Петро «Білий» отримав Несвіж від великого князя Литви[5]
  • 1513 року (або 1516/1517 року[4])з його внучкою Анною бере шлюб троцький каштелян Іван Микола Радзивілл, місто перейшло до нього з приданим (віно) нареченої.

Син Анни та Івана Радзивіллів  Микола Христофор Радзивілл «Чорний» 1547 року став князем Священної Римської імперії, обрав Несвіж своєю резиденцією.

Право майорату

ред.

Аби не подрібнювати володіння, Радзивілл Микола Христофор (Чорний) вводить право майорату — передачу майна лише старшому сину. Інші мали стати лицарями — вояками магната чи короля, або стати ченцями. Право майорату дало змогу утримати замок в родині Радзивіллів до 1939 року.

Побудова кам'яного замку

ред.

Заміну дерев'яних фортечних споруд на кам'яні здійснює син Миколи Христофора «Чорного» — Микола Христофор за прізвиськом Сирітка (багато подорожував, був в Італії, Римі, на Близькому Сході). В місті за Миколи Христофора Радзивілла «Сирітки» відкрили шпиталь, школу, зафундували декілька виробництв. 1562 р. відкрили друкарню, завдяки якій в країні з'явились перші книги білоруською. Наново перебудовується місто — стає невеличким, європейського зразка.

1583 р. завершено будівництво нового замку; для побудови кам'яного замку Микола Христофор Радзивілл «Сирітка» залучив архітекторів з Італії.

Твердиня католицизму

ред.
 
Слуцька брама

Фортифікаційну вартість замку підвищували чотири оборонні католицькі монастирі-кляштори (бенедиктинський, домініканський, єзуїтів, бернардинів). На замову католика Миколи Радзивілла «Сирітки» в місті 1593 р. побудовано перший на землях Білорусі і всієї Речі Посполитої костел в стилі римського бароко — фарний[6] — шедевр архітектури Білорусі, Європи. Фрески Фарного костелу Несвіжа доби бароко належать до найкращих зразків на теренах Білорусі. За припущеннями істориків, автор фресок — Юзеф Хеске, що використав композиційні знахідки Петера Пауля Рубенса.

Перші костели у стилі римського бароко на західних землях України з'явились пізніше:

Несвізький замок у 18-му сторіччі

ред.
 
Несвізький замок
 
Вигляд на місто
  • Замок пошкоджено 1706 року вояками-шведами в ході Північної війни. Реконструкцією у 1720-ті, у 1740 р. побудована палацова каплиця.
  • Замок втрачає оборонні функції, стає розкішною маґнатською резиденцією — палацом, у якому були:
  • бібліотека палацу Радзивілів мала близько 20.000 примірників книг, документів
  • архів — документи від XVI до XVIII ст., (листи королів Франції і Польщі, Російської імперії, Швеції, акти, рукописи, газети, адже Несвіж у 18 столітті мав власну газету)
  • картинна ґалерея (пінакотека) — до 1.000 полотен (портрети, батальні сцени тощо).
  • стародавні меблі, карети, предмети декоративно-ужиткового мистецтва Франції, Німеччини, Італії, Польщі.

Замок був місцем свят, королівських полювань, прийому авантюристів; гостювали англійка Єлизавета Кінґстон (Чудлей), таємнича княжна Тараканова. Тодішній власник замку Стефан Зданович Радзивілл — політичний авантюрист.

  • 1792 року під час війни з польськими конфедератами замок захопили вояки Російської імперії. Після другого розділу Польщі у 1793 р. місто і замок підпали під руку Російської імперії.

Відомий письменник ХІХ сторіччя Сирокомля писав (українською):

А скарби тут були незчислені. Без перебільшень можна казати, що більша частина Литви, така ж — України, Русь (тобто Галичина) і майже все Полісся несли сюди податки за свій хліб, за свої ліси, за риб, що в воді, за птах і бджіл, що в повітрі, і, може, й за саме повітря. Праця тисяч селян, що обміняли на гроші, наповнювала скарбниці Несвізького замку коштовностями, комори — винами і наїдками, а світ — здивуванням…

19 століття

ред.

1812 року власник замку Домінік Єронім Радзивілл з політичних міркувань підтримав Наполеона Бонапарта. А коли воєнні авантюри Наполеона закінчилися поразкою, покинув замок.

Замок наново став володінням родини Радзивілл лише у 1860-х рр.Замок ремонтують і відбудовують. Дружина володаря була ініціатором закладення нових парків — Замкового, Старого, Англійського і Японського садів. Їх залишки є й зараз.

20 сторіччя

ред.
 
Несвізький замок на білоруській купюрі

З 1921 року Несвіж в складі Польщі, що відновила свою державність. 1941—1944 років німецько-фашистська окупація. Ремонт за часів СРСР і санаторій КДБ, пожежа 2002 року. Початок ремонтів, реставрації.

За планами реставраторів в замку відновлять:

  • каплицю
  • театральну залу
  • фасади на XVIII століття.

2005 року Несвізький замок оголошено Всесвітнім надбанням ЮНЕСКО. Нацбанк Білорусі випустив монету, присвячену замкові.

Відомі люди

ред.

Народилися

ред.

Поховані

ред.

Джерела

ред.

Посилання

ред.

Примітки

ред.
  1. Численность населения на 1 января 2024 г. и среднегодовая численность населения за 2023 год по Республике Беларусь в разрезе областей, районов, городов, поселков городского типаНаціональний статистичний комітет Республіки Білорусь, 2024.
  2. GeoNames — 2005.
  3. 3.5. Л. Войтович. ІЗЯСЛАВИЧІ. ТУРОВО-ПІНСЬКІ КНЯЗІ. ЧЕТВЕРТИНСЬКІ. СОКОЛЬСЬКІ. Юрій Ярополкович. — Х. — № 36
  4. а б Kiszkowie (01) [Архівовано 21 вересня 2013 у Wayback Machine.] (пол.)
  5. Krupska Anna. Montygierdowicz Piotr Janowicz, zwany Biały, h. Wadwicz (zm. po r. 1497) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1976. — Tom XXI/4, zeszyt 91. — S. 676. (пол.)
  6. тобто головний
  7. Касцёл Божага Цела (Фарны) | Нясвіж
  8. Міхайла, Міхаель, Міхал
  9. Niesiecki Kasper. Korona Polska przy Złotey Wolnosci Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona … [Архівовано 2014-09-14 у Wayback Machine.] — T. 3. — Lwów: w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1740. — 938 s. — S. 860. (пол.)