Кінгсайз (фільм)
«Кінгсайз» (пол. Kingsajz, Польща, 1987) — казкова сатирична кінокомедія Юліуша Махульського[1], у якій розповідається про гномів, що побудували державу з тоталітарним режимом.
Кінгсайз | |
|---|---|
| Kingsajz | |
| Жанр | комедія, фантастика, гротеск, антиутопія |
| Режисер | Юліуш Махульський |
| Сценарист | Юліуш Махульський, Іоланта Хартвіг |
| У головних ролях | Яцек Хмельник, Єжи Штур, Катажина Фігура[ru] |
| Оператор | Jerzy Łukaszewiczd |
| Композитор | Krzesimir Dębskid |
| Художник | Януш Сосновськийd |
| Кінокомпанія | Kadr |
| Дистриб'ютор | Netflix |
| Тривалість | 105 хв. |
| Мова | польська |
| Країна |  Польща |
| Рік | 1987 |
| IMDb | ID 0095452 |
 Кінгсайз у Вікісховищі | |
Сюжет
ред.Ольгерд Єдлина (Яцек Хмельник) веде подвійне життя. У звичайному людському світі він — співробітник солідного журналу, але насправді — виходець з Шафландії, країни гномів, що розкинулася в каталожних ящиках наукової бібліотеки. Перетворитися з гнома на повнорозмірну людину йому допоміг чарівний препарат Кінгсайз, рецепт якого в Шафландії є суворою державною таємницею, і за її зберіганням стежить особисто глава гномівських спецслужб Шкідливий (Єжи Штур). У країні гномів — найсуворіші тоталітарні порядки, а жінок — взагалі немає! Не дивно, що жителі її рвуться у великий світ. Але й там втікачі, що перетворилися, повинні для того, щоб не розвтілитись назад у гномів, щодня випивати пляшку «Поло-Кокти» — тонізувального газованого напою і до того ж постійно ховатися від «спецгномів» — співробітників держбезпеки Шафландії, що полюють на «зрадників».
Другу Ольгерда і також колишньому гномові — талановитому хіміку на ім'я Адась — вдається розшифрувати формулу препарату. «Спецгноми» вистежили Адася і ввели йому препарат, який перетворив його назад на гнома, після чого Адася переправили до Шафландії, де на нього чекає страта. Щоб врятувати Адася і дізнатися у нього формулу «кінгсайзу», Ольгерд також повертається в Шафландію.
Дуже цікава і метафорична кінцівка фільму: камера від'їжджає назад, показуючи, що поїзд з героями їде іграшковою дорогою. А потім на панораму Варшави (Будинок Культури) накладається інтертитр із замковою щілиною: натяк на те, що наш світ — лише маленька країна в чиїйсь шафі.
В ролях
ред.| Актор | Роль |
|---|---|
| Яцек Хмельник | Ольгерд Єдлина, журналіст журналу «Коник» |
| Єжи Штур | надначальник Зловредний (Кількуядек) |
| Катажина Фігура[ru] | Аля, модельєр, колишній гном |
| Марек Вальчевський[ru] | батько Алі |
| Гжегож Хероминьський[pl] | Адась Хапс, хімік, який розшифрував формулу Кінгсайзу |
| Ліза Махульська[pl] | Єва, модель, наречена Ольгерда |
| Ян Махульський | Квінтек, колишній гном |
| Ольгерд Лукашевич | Параграф, журналіст, колишній колега Ольгерда |
| Леонард Петрашак | Крамерко, колишній гном |
| Вітольд Пиркош | Зенек Бомбаліна, головний редактор журналу «Коник» |
| Здіслав Кузьняр[pl] | чоловік у береті, в якого Ольгерд намагався викрасти пляшку «Поло-Кокти» |
| Беата Тишкевич | дама на базарі |
| Броніслав Вроцлавський[ru] | Пицьо, спецгном |
| Мацей Козловський | Вась, спецгном |
| Йоахім Лямжа[ru] | Зіль, спецгном |
| Леон Харевич[pl] | Гіль, спецгном |
| Ришард Котис[ru] | Носач, ув'язнений в Шафландській в'язниці |
| Влодзімеж Мусял[ru] | бармен |
| Ельжбета Ясиньська[ru] | директор магазину |
Творці фільму
ред.- Автори сценарію: Юліуш Махульський, Іоланта Хартвіг
- Режисер-постановник: Юліуш Махульський
- Оператор-постановник: Єжи Лукашевич
- Художник-постановник: Януш Сосновський
- Композитор: Кшесимір Дембський
- Звукооператор: Марек Вронко
- Художник по костюмах: Малгожата Брашка
- Монтажер: Мирослава Гарлицкая
- Директор фільму: Анджей Солтисик
- Пісні виконують: Майка Єжовська, Ганна Юркштович, Мечислав Щешняк
Фільм знято на кіностудії «Кадр» (Лодзь) у 1987 році.
Факти
ред.- Яцек Хмельник, Ян Махульський і Леонард Петрашак, які у дилогії «Ва-банк» грали Мокса, Квінто і Крамера відповідно, в «Кінгсайзі» грають гномів з іменами Ольгерд, Квінтек і Крамерко.
- У фільмі звучить фраза: «Це буде справжня секс-місія!». «Секс-місія» — це один із попередніх фільмів Ю. Махульського.
- «Поло-Кокта» — напій, що реально існував. Він виник як польська «відповідь» на хвилі популярності двох американських «кол» — Кока-Коли і Пепсі-Коли, що з'явилися в ПНР приблизно в той самий час (Кока-Кола з 1972 р. вироблялася за ліцензією на варшавському алкогольному заводі «Варсовин»; Пепсі-Кола вироблялася за принципом франчайзингу з 1973). Іноземцям (зокрема, студентам) цей напій за смаком нагадував суміш Кока-Коли та Пепсі. Виробництво «Поло-Кокти» було зупинено після відкриття «залізної завіси». Вже у двотисячних роках виробництво «Поло-Кокти» було відновлено (під злегка зміненим найменуванням «Поло-Кола»), причому в рекламі напою використовували цитати з «Кінгсайзу».
- У фільмі також є прихована реклама магазинів самообслуговування (згодом супермаркетів) «Społem».
- Будівля, в якій розташовувалася редакція вигаданого журналу «Коник» належить ректорату лодзької політехніки, а назва журналу — алюзія на видаваний і понині в Польщі «Цвіркун».
- Картки на мух — сатиричне відображення системи раціонування, що існувала в ПНР до 1989 року.
- В останньому епізоді пасажир вагона за крайнім столиком — Юліуш Махульський.
Примітки
ред.- ↑ Мирон Черненко[ru]. «Кингсайз» [Архівовано 20 січня 2022 у Wayback Machine.] // Объектив, 1990, № 1.
Посилання
ред.- Опис фільму [Архівовано 29 серпня 2013 у Wayback Machine.] (pl) на сайті filmpolski.pl
- Кадри з фільму на сайті fototeka.fn.org.pl [Архівовано 22 грудня 2018 у Wayback Machine.]