Перейти к содержанию

Владимир Кириллович Винниченко

Материал из Викицитатника
Владимир Кириллович Винниченко
Статья в Википедии
Произведения в Викитеке
Медиафайлы на Викискладе

Влади́мир Кири́ллович Винниче́нко (укр. Володимир Кирилович Винниченко; 1880—1951) — украинский политический и общественный деятель, революционер, писатель.

Цитаты

[править]
  •  

Этой грустной слабостью к «хохлацким» анекдотам страдают, за немногими исключениями, все русские писатели. Особенно же она приняла угрожающий, почти эпидемический характер за последние несколько лет. «Хохол» непременно найдется у каждого беллетриста[1].

  •  

Запомните мои слова: они погубят вас, нас и себя на украинском вопросе. — Слова Бела Куну о русских коммунистах в 1919 году.

 

Запам'ятайте мої слова: вони загублять вас, нас і себе на українському питанні[2].

  •  

Вся история между Москвой и Украиной на протяжении больше, чем 250 лет, с момента объединения этих двух государств — это планомерное, безоглядное, бесстыдное, наглое уничтожение украинской нации всякими способами, вплоть до стирания всякого следа её, чтобы даже имени её не осталось.

 

Вся історія відносин між Москвою та Україною протягом більше, як 250 літ, з моменту злуки цих двох держав є планомірне, безоглядне, безсоромне, нахабне нищення української нації всякими способами, вщерть до стертя всякого сліду її, щоб навіть імені її не лишилось[3].

  •  

Нация без государственности — покалеченный людской коллективный организм.

 

Нація без державности є покалічений людський колективний організм[4].

Приписываемое

[править]
  •  

Российский демократ заканчивается там, где начинается украинский вопрос.

 

Російський демократ закінчується там, де починається українське питання[5].

  •  

Украинскую историю без брома читать невозможно.

 

Українську історію без брому читати неможливо[6].

  •  

Чудной наш народ — и сильный, и печальный… Были герои — и никто их не знал… Всю жизнь любил волю — и всю жизнь жил рабом… Создал богатство песни — и сам ее не знает…

 

Чудний наш народ — і сильний, і сумний… Мав героїв — і ніхто їх не знав… Усе життя любив волю — і все життя жив рабом… Утворив багатство пісні — і сам її не знає…[7]

Примечания

[править]
  1. Винниченко В. Открытое письмо к русским писателям // Украинская жизнь.— 1913.— № 10.— С. 29–30.
  2. Володимир Винниченко. Щоденник, с. 85
  3. Володимир Винниченко. Щоденник, с. 68
  4. Володимир Винниченко. Щоденник, с. 107
  5. "Російський демократ закінчується там, де починається українське питання" (спроба філологічного дослідження), Народні блоги (29 жовтня 2009)
  6. Хто ваші батьки, отамани?, Тиждень (31 березня 2011)
  7. Микола Томенко: Міцність держави визначається любов´ю до своєї країни, а не ненавистю до її ворогів, Верховна рада (17 вересня 2010)