УНІАН
| UNIAN | |
|---|---|
 | |
 | |
| 50°27′8.6000001003895″ пн. ш. 30°31′35.5000001008″ сх. д. / 50.45239° пн. ш. 30.52653° сх. д. | |
| Тип | Інформаційна агенція |
| Галузь | Інформаційна агенція |
| Засновано | 1993 |
| Штаб-квартира | Київ  Україна |
| Ключові особи | Михайло Ганницький (генеральний директор) |
| Власник(и) | Ігор Коломойський |
| Холдингова компанія | 1+1 |
| unian.ua | |
 | |
 УНІАН у Вікісховищі | |
УНІАН (Українське Незалежне Інформаційне Агентство Новин) — інформаційна агенція, що працює на ринку України з 1993 року. Випускає продукцію трьома мовами (українська, російська, та англійська). Регіональні кореспонденти агентства працюють у всіх областях України, а також у Москві.
УНІАН входить до медіахолдингу Ігоря Коломойського разом із телеканалами 1+1, 1+1 Україна, 2+2, ТЕТ, ПлюсПлюс, Бігуді, УНІАН ТБ, 1+1 International, сайтами ТСН.ua, Главред, Телекритика[1].
З 1995 року в УНІАН працює відділ моніторингу, який аналізує центральну і регіональну пресу, провідні інтернет-видання, вечірній прайм-таймовий телеефір. 1999 року в УНІАН створена одна з перших в Україні оперативна фотослужба новин, яка працює в режимі реального часу.
Редакція агентства знаходиться в місті Києві за адресою вулиця Хрещатик, будинок 4.
Інформагентство, засноване в березні 1993 року як Українське Незалежне Інформаційне Агентство Новин (УНІАН), відтоді є одним із найбільших в Україні виробників і постачальників політичної, соціальної та ділової інформації. Серед засновників агентства — Національна спілка журналістів України і Союз юристів України.
29 серпня 1991 року, на третій день після проголошення Верховною Радою Акту Незалежності, Президія Верховної Ради ухвалила постанову про створення на базі колишнього відділення союзного агентства «Новости» Українського незалежного інформаційного агентства новин (УНІАН).
У 1993 році завдяки зусиллям першого директора агентства Михайла Батога, Національної спілки журналістів України та Спілки юристів України було засновано незалежне інформаційне агентство. 15 березня 1993 року УНІАН отримав свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи, у квітні 1993 року вийшов перший щоденний випуск «УНІАН-Новини».
Спочатку інформагентство готувало випуски новин, які розсилали передплатникам. З 1995 року запрацював відділ моніторингу, який охоплював центральну та регіональну пресу, провідні інтернет-видання та телеефір, і готував ексклюзивні інформаційні підбірки згадуваності брендів, компаній, осіб, контент-аналіз ЗМІ за тематикою, яка цікавить корпоративних клієнтів та політиків.
З 2000 року періодичні випуски новин було переведено в режим онлайн.
Навесні 2006 року УНІАН здійснив перезапуск вебсайту. Згодом УНІАН першим в Україні почав проводити інтернет пресконференції. З 1995 року в УНІАН працює відділ моніторингу, який охоплює центральну і регіональну пресу, провідні інтернет-видання і вечірній прайм-таймовий телеефір і готує ексклюзивні інформаційні підбірки для кожного клієнта.
У редакції агентства працює близько сотні штатних співробітників[2]. У підготовці інформаційних матеріалів УНІАН бере участь близько 50 позаштатних авторів: журналістів і фотокореспондентів столиці і регіонів, а також декілька десятків експертів-фахівців.
Інформацію УНІАН отримують майже 500 друкованих і електронних засобів масової інформації, зокрема Reuters, ІТАР-ТАСС, BBC, Deutsche Welle, Associated Press, а також органи законодавчої і виконавчої влади, посольства, іноземні представництва, банки, комерційні структури тощо. Серед клієнтів агентства — Erstebank, телевізійні канали «1+1», «Інтер», газети «Факти і коментарі», «День», «Комсомольська правда» і інші.
28 липня 2010 року на супутнику Amos 2 (4 градуси західної довготи) почалося тестове мовлення телеканалу «УНІАН ТБ»[3].
У 1999 році УНІАН створив одну з перших в Україні оперативних фотослужб новин, яка надає стрічку фотоновин про найважливіші в Україні події в режимі реального часу. На 2008 рік фотобаза і фотоархів УНІАН налічує понад 200 тисяч знімків. Станом на 2020 рік архів служби налічує близько мільйона фотографій.
У 2015 році роботи фотокореспондента інформаційного агентства УНІАН Владислава Мусієнка, що були зроблені під час Євромайдану, представлені в номінації Current affairs[4] престижної світової премії Sony World Photography Awards.
У 2016 році УНІАН провів редизайн сайту[5]. Над своїм перезапуском команда агентства працювала майже рік.
Одночасно з перезапуском сайту, УНІАН презентував сервіс. 2017 року створено погодний додаток для Google Play і App Store[6] в рамках сервісу «Погода УНІАН». Мобільний додаток показує прогноз погоди на 30 днів у 120 тисячах міст в усьому світі.
У 2018 році інформаційне агентство УНІАН запустило проєкт про подорожі[7].
У період Революції Гідності і анексії Криму на УНІАН неодноразово здійснювалися DDOS-атаки, які досягли свого піку 16 березня 2014 року, у день так званого референдуму в Криму.
19 грудня ряд українських ЗМІ отримали електронні листи[8] з адреси unian.com.ua@gmail.com з повідомленням, що в московській лікарні начебто помер колишній президент України Віктор Янукович. У підписі до повідомлення були вказані фактична адреса редакції ТОВ «УНІАН» і номер телефону, який не належить редакції. УНІАН повідомив, що не мав жодного стосунку до розсилання даного повідомлення.
Український журналіст Роман Цимбалюк працює власним кореспондентом агенції в Москві. Під час російської збройної агресії проти України акредитований в Росії. На початку 2022 року був єдиним українським кореспондентом, акредитованим в Росії[9]
21 березня 2017 був затриманий московською поліцією після запису інтерв'ю з аспірантом історичного факультету МДУ Захаром Сарапуловим, який 18 березня, в день анексії Криму, вивісив у вікні гуртожитку, де мешкає, прапор України. Разом був затриманий оператор каналу «1+1» Микита Бородін. Через 3 години затримані були відпущені.
У 2012 році в УНІАН відбулася зміна керівництва. Були зафіксовані випадки політичної цензури, що насаджувалася редакцією сайту агентства[10] 25 травня 2012 року УНІАН покинув головний редактор агенції Олександр Харченко. На його місце був призначений Михайло Ганницький, колишній головний редактор сайту «Сегодня»[11]. Колектив журналістів УНІАНу вимагав повернення на посаду Харченка і заявив про випадки цензури, які допустило нове керівництво агенції[12]. У червні 2012 року УНІАН покинув заступник головного редактора Володимир Ільченко, який відповідав за роботу сайту агентства. 26 жовтня 2012 року, напередодні парламентських виборів в Україні, були зафіксовані випадки цензури при підготовці публікацій УНІАН.
11 лютого 2013 УНІАН опублікував фальшиві інтерв'ю з Сергієм Власенком та Олександрою Кужель. Журналіст УНІАН сказав Українській правді, що новини були спущені «згори» і поставив їх на сайт Бородійчук, а також що команду редакторів, які раніше виступили з заявою про цензуру «доповнили» 4 новими людьми, через яких і ставлять «подібну джинсу»[13].
28 серпня 2013 виконавчий директор «Інституту Масової Інформації» Оксана Романюк на своїй сторінці у Facebook написала про те, що «керівництво УНІАНу замкнуло в кімнаті „неугодних“ редакторів, які раніше заявляли про цензуру, та ще кількох співробітників, і утримувало кілька годин. Їх змушували підписати, що вони ознайомлені з наказом про їхнє „переміщення“ із відділу сайту у відділ „моніторингу теленовин“, розташований десь на Дарниці».[14][15]
Журналісти назвали це помстою за те, що вони раніше повідомляли про цензуру: «Розцінюємо рішення адміністрації як спрямоване на переслідування за критику і громадянську позицію, а також на встановлення тотальної цензури на сайті УНІАН».[16]
Міжнародна федерація журналістів та її європейська група, Європейська федерація журналістів, закликали припинити переслідування журналістів української агенції УНІАН.[17]
|
Ми приголомшені кричущим переслідуванням цих журналістів. Керівництво УНІАН проігнорувало колективну угоду і натомість карає їх за відстоювання правди і змушує мовчати. | 
|
— Джим Боумела, президент Міжнародної федерації журналістів. | ||
|
|
Ми глибоко стурбовані тим, що репутація цього агентства, яке колись мало довіру і повагу фахівців та громадськості, руйнується політичним втручанням. Атмосфера страху і цензури, яка й далі поширюється в УНІАН і загалом українських ЗМІ, має припинитися. |
|
— Могенс Блічер - Б'єррегард, президент Європейської федерації журналістів. | ||
- Генеральний директор, шеф-редактор — Михайло Ганницький
- Заступник шеф-редактора — Тетяна Урбанська
- Комерційний директор — Оксана Сиротенко[18]
За даними Інституту масової інформації, у грудні 2023 року понад 30 % матеріалів онлайн-медіа «УНІАН» містили порушення журналістських стандартів[19].
- ↑ УНІАН заявляє про цензуру і вимагає зустрічі з інвестором [Архівовано 25 грудень 2013 у Wayback Machine.], УП, 17 травня 2012
- ↑ Редактора - УНИАН. www.unian.net. Архів оригіналу за 20 серпня 2020. Процитовано 21 серпня 2020.
- ↑ Телеканал «УНІАН-ТБ» почав супутникове мовлення. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 19 листопада 2011.
- ↑ Роботи фотографа УНІАН потрапили в шорт-ліст премії Sony World Photography Awards. detector.media (укр.). 25 лютого 2015. Архів оригіналу за 15 червня 2020. Процитовано 15 червня 2020.
- ↑ УНІАН оновив сайт агентства і запустив погодний сервіс. mediaindustry.com.ua (укр.). Архів оригіналу за 15 червня 2020. Процитовано 15 червня 2020.
- ↑ УНІАН запустив погодний додаток. www.unian.ua (укр.). Архів оригіналу за 15 червня 2020. Процитовано 15 червня 2020.
- ↑ Інформагентство УНІАН запустило проект про подорожі. detector.media (укр.). 5 квітня 2018. Архів оригіналу за 15 червня 2020. Процитовано 15 червня 2020.
- ↑ УНІАН повідомляє про фейкову розсилку начебто від його імені повідомлень про смерть Януковича. detector.media (укр.). 19 грудня 2018. Архів оригіналу за 15 червня 2020. Процитовано 15 червня 2020.
- ↑ Єдиний акредитований у Москві український журналіст залишив Росію. www.unian.ua (укр.). Процитовано 19 січня 2023.
- ↑ Українська правда (26 жовтня 2012). Забудьте о фамилии Януковича в негативном свете. Архів оригіналу за 26 червня 2013. Процитовано 27 жовтня 2012.; Українська правда (П'ятниця, 26 жовтня 2012, 18:48). Журналісти сайту УНІАН скаржаться на цензуру. Архів оригіналу за 26 червня 2013. Процитовано 27 жовтня 2012.
- ↑ Українська правда (П'ятниця, 25 травня 2012, 19:16). Харченко таки пішов з УНІАНу. Архів оригіналу за 26 червня 2013. Процитовано 27 жовтня 2012.
- ↑ Українська правда (Четвер, 17 травня 2012, 11:12). УНІАН заявляє про цензуру і вимагає зустрічі з інвестором. Архів оригіналу за 26 червня 2013. Процитовано 27 жовтня 2012.
- ↑ УНІАН досі мовчить про Власенка і ведмедів. Українська правда. 12 лютого 2013. Архів оригіналу за 20 жовтень 2020. Процитовано 8 червня 2021.
- ↑ За моєю інформацією, сьогодні керівництво УНІАНу замкнуло в кімнаті "неугодних" редакторів, які раніше заявляли про цензуру, та ще кількох співробітників, і утримувало кілька годин. Facebook. Oksana Romaniuk. 28 серпня 2013. Архів оригіналу за 4 грудень 2018. Процитовано 7 листопада 2021.
- ↑ Записки редакторів УНІАН в екзилі 2. Українська правда. 5 вересня 2013. Архів оригіналу за 20 жовтень 2020. Процитовано 8 червня 2021.
- ↑ "Неугодні журналісти" з УНІАНу кажуть, що їх переслідують за критику. Українська правда. 28 серпня 2013. Архів оригіналу за 20 жовтень 2020. Процитовано 8 червня 2021.
- ↑ Міжнародна федерація журналістів – УНІАНу: припиніть цькування. Українська правда. 30 серпня 2013. Архів оригіналу за 20 жовтень 2020. Процитовано 8 червня 2021.
- ↑ Контактна інформація - УНІАН. www.unian.ua. Процитовано 18 серпня 2022.
- ↑ НОВИНИ ПІД ЧАС ВІЙНИ. АНАЛІЗ ПРОФЕСІЙНИХ СТАНДАРТІВ ПРОВІДНИХ ОНЛАЙН-МЕДІА В ГРУДНІ 2023 РОКУ. Інститут масової інформації (укр.). 28 грудня 2023. Процитовано 10 січня 2024.
 | |
|---|---|
| У соціальних мережах | |
| Аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво | |
| Тематичні сайти | |
| Нормативний контроль |