Очікує на перевірку

Interscope Records

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Interscope)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Interscope Records
Логотип Interscope Records

Логотип Interscope Records

Головна компанія Universal Music Group
Дочірні компанії Cherrytree Records
Tennman Records
Рік заснування: 1990
Рік закриття:
Статус: активний
Засновник(и): Джиммі Йовін
Тед Філд
Дистриб'ютор: Interscope-Geffen-A&M (США)
Polydor Records (Велика Британія)
Universal Music Group (У всьому світі)
Жанр(и): Різні
Країна: Санта-Моніка, Каліфорнія, США США
Сайт: www.interscope.com

«Interscope Records» — американський музичний лейбл, що входить до Universal Music Group.

Компанія була заснована у 1990[1] році Джиммі Йовіном та кінокомпанією Теда Філда Interscope Communications (1982—2003) за фінансовим сприянням Atlantic Records (яка контролювала 53 % акцій лейблу)[2]. Тоді лейбл підпорядковувався East West Records America, дочірній компанії Atlantic Records. Перші хіти Interscope з'явилися менш ніж за рік, а в 1993 році він став прибутковим[3].

Першим релізом Interscope став «Rico Suave» еквадорського репера Герардо в грудні 1990 року; сингл досяг сьомого місця в чарті Billboard Hot 100 у квітні 1991 року. Дебют Primus, Sailing the Seas of Cheese, вийшов у травні. У серпні 1991 року лейбл підписав контракт з Тупаком Шакуром, і він випустив на лейблі свій дебютний альбом 2Pacalypse Now[4]. У 1992 році Interscope домовився про угоду з Dr. Dre і Шугом Найтом на дистрибуцію релізів лейбла Death Row Records, що спеціалізувався на хіп-хопі, артистами якого були популярні на той момент репери Dr. Dre, Snoop Dogg і Tha Dogg Pound. У той час Дре записував свій дебютний сольний альбом The Chronic. Початкові плани передбачали випуск альбому через Sony, але Sony відмовилася від The Chronic через «божевільні речі, які відбуваються навколо Death Row» і контрактний статус Dr. Dre. Почувши альбом, Айовін погодився його випустити, хоча для цього була потрібна складна угода про розповсюдження з Priority Records, лейблом Дре як члена N.W.A. The Chronic вийшов у грудні 1992 року і став мегауспішним[5][6].

До кінця наступного року The Chronic продав майже 3 мільйони примірників. Дебютний альбом Snoop Dogg Doggystyle був проданий у кількості понад 800 000 примірників лише за перший тиждень, а Primus і 4 Non Blondes випустили альбоми, які потрапили до 20 найкращих у США. У 1993 році Interscope отримав 90 мільйонів доларів прибутку, випередивши всі прогнози[7][8].

Надалі через випуск компанією альбомів у жанрі гангста-реп, лейбл виявився втягнутим у значний конфлікт із представниками громадськості. В результаті, в 1995 році Time Warner, власник Universal Music Group, розірвав зв'язки з Interscope, продавши 50 % акцій Філду та Айовіну за 115 мільйонів доларів.

Dr. Dre залишив Death Row у середині 1996 року і заснував Aftermath Entertainment, нове спільне підприємство з Interscope. У листопаді того ж року Aftermath дебютував з альбомом Dr. Dre Presents the Aftermath. Помічник Айовіна Дін Гейстлінгер відвідав виступ Емінема на реп-олімпіаді в Лос-Анджелесі в 1997 році та передав Айовіну його демо-запис; Айовін, у свою чергу, передав його Дре. У лютому 1999 року Interscope та Aftermath випустили дебютний альбом Емінема The Slim Shady LP[9]. Альбом зайняв друге місце в чартах і отримав дві премії «Греммі»[10]. Пізніше в 1999 році Емінем і його менеджер Пол Розенберг заснували Shady Records[11].

Interscope/Shady випустили альбом Емінема The Marshall Mathers LP 23 травня 2000 року. Альбом розійшовся тиражем 1,76 мільйона копій за перший тиждень і став найшвидше продаванішим реп-альбомом в історії[12]. У жовтні 2000 альбом Limp Bizkit Chocolate Starfish and the Hot Dog Flavored Water розійшовся тиражем у 1,05 мільйона копій за перший тиждень у Сполучених Штатах, закріпивши статус ню-металу у поп-культурі як найкращого жанру в музичній індустрії того часу.

Interscope/Shady випустили The Eminem Show у травні 2002 року та саундтрек до фільму Емінема «Восьма миля» у жовтні; до кінця року було продано понад 11 000 000 копій цих двох альбомів[13][14]. У 2003 році лейбл випустив дебютний альбом 50 Cent Get Rich or Die Tryin'[15], який розійшовся тиражем у 872 000 копій за шість днів, і став 9-платиновим у США. 50 Cent отримав свій лейбл G-Unit Records під крилом Interscope/Aftermath/Shady[16].

До середини 2000-х років асортимент лейблу став розширюватися, та вже мав таких виконавців: індастріал-рок-гурт Nine Inch Nails, шок-рокера Меріліна Менсона, гурти Limp Bizkit, Helmet, No Doubt, а потім латино-виконавця Kings Of Flow.

Після придбання компанією UMG PolyGram у 1998 році, Geffen Records та A&M Records були об'єднані в Interscope. У 2004 році відбулося злиття DreamWorks Records у Interscope-Geffen-A&M групу, після чого виконавцями лейблу стали: Blink-182, Papa Roach, Rise Against, Неллі Фуртадо, Lifehouse, AFI, The All-American Rejects, Jimmy Eat World та Руфус Вейнрайт. У 2005 році Interscope запустила новий лейбл з назвою Cherrytree Records, що опікується молодими музичними виконавцями: гурт Lovemakers, Far East Movement(інші мови), Feist, Flipsyde(інші мови), Tokio Hotel, Mindless Behavior(інші мови), ДжоДжо, Роско Dash, Culice Damani та Robyn.

В травні 2007 Interscope та Джастін Тімберлейк анонсували створення нового музичного лейблу Tennman Records, який підписав контракт зі своїм першим виконавцем — Esmee Denters.

У 2011 році до Interscope приєднались Леді Гага (з Cherrytree Records) та Мадонна (з WMG).

Список виконавців

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Interscope. Complex Networks. Процитовано 5 січня 2019.
  2. ↑ Interscope: Inside the Hit Factory. Rolling Stone. 3 квітня 1997. Процитовано 5 січня 2019.
  3. ↑ Hilburn, Robert and, Phillips, Chuck (24 жовтня 1993). They Sure Figured Something Out : Jimmy Iovine and Ted Field have broken all the rules at Interscope. Los Angeles Times. Процитовано 1 серпня 2015.
  4. ↑ Monjauze, Molly and, Robinson, Staci (1 лютого 2008). Tupac Remembered: Bearing Witness to a Life and Legacy. Becker & Meyer. ISBN 978-1932855760. Процитовано 16 вересня 2015.
  5. ↑ Westhoff, Ben (19 листопада 2012). The Making of the Chronic. LA Weekly. Процитовано 16 вересня 2015.
  6. ↑ Phillips, Chuck (22 березня 1996). Rapper Dr. Dre to part ways with Death Row, start new record label. Los Angeles Times. Процитовано 17 вересня 2015.
  7. ↑ Hilburn, Robert and, Philips, Chuck (29 вересня 1995). COMPANY TOWN : Q & A : Vocal Session : Interscope's Iovine Reflects on Time Warner Split. Los Angeles Times. Процитовано 17 вересня 2015.
  8. ↑ Markman, Rob (22 листопада 2013). 20 Years Later, Snoop Dogg Has 'Never' Listened To Doggystyle. MTV. Архів оригіналу за 2 жовтня 2015. Процитовано 17 вересня 2015.
  9. ↑ Lockett, Dee (2 квітня 2015). 7 Fun Facts We Learned From Eminem's Genius Annotations. New York. Процитовано 18 вересня 2015.
  10. ↑ Erlewine, Stephen Thomas. The Slim Shady LP. AllMusic.
  11. ↑ Graham, Adam (20 листопада 2014). Eminem looks back, forward on 15 years of Shady Records. Detroit News. Процитовано 21 вересня 2015.
  12. ↑ Grahme, Charne (15 вересня 2011). 10 RAPPERS IN THE GUINNESS BOOK OF WORLD RECORDS. Houston Press. Архів оригіналу за 11 серпня 2017. Процитовано 21 вересня 2015.
  13. ↑ Eminem Ends Year on Top, But Album Sales Tumble. Billboard. 3 січня 2003. Процитовано 21 вересня 2015.
  14. ↑ Kreps, Daniel (9 грудня 2009). Eminem and The Beatles: The Top-Selling Artists of the 2000s. Rolling Stone. Архів оригіналу за 2 січня 2011. Процитовано 21 вересня 2015.
  15. ↑ 50 Cent Parts Ways with Interscope Records, Signs Independent Deal with Caroline/Capitol/UMG. Complex Networks. Архів оригіналу за 9 липня 2022. Процитовано 28 травня 2022.
  16. ↑ Interscope Gets on Board With 50 Cent's Label. Billboard. 8 квітня 2013. Процитовано 22 вересня 2015.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Interscope_Records&oldid=43481873