Очікує на перевірку

Тарілки (музичний інструмент)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Тарілки)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Тарі́лки (італ. piatti, нім. Becken, англ. cymbals від грец. κυμβαλον — «кимвал») — ударний музичний інструмент з невизначеною висотою звуку. Тарілки відомі з часів стародавніх Єгипту, Індії, Китаю. В Європі відомі з середньовіччя.

Інструмент являє собою два диски, викувані зі спеціального сплаву, в основі якого лежить мідь, латунь, дзвонова бронза та ковка бронза. Використовують тарілки різної величини: малі — (25—35 см), середні — (37—45 см), великі (47—60 см), а також різної товщини.

Парні тарілки
Ударна установка

1 Bass drum | 2 Floor tom | 3 Snare drum |

4 Tom-toms | 5 Hi-hat | 6 Crash cymbal and Ride cymbal

Інші інструменти

Китайська тарілка | Cowbell | Sizzle cymbal |
Splash cymbal | Swish cymbal|
Tamburine | Wood block |

Китайські парні тарілки
хай-хет
райд-тарілка

Парні тарілки (Clash cymbals)

[ред. | ред. код]

Найхарактерніші в симфонічному оркестрі. На парних тарілках грають, вдаряючи однією по другій зустрічним ковзаючим рухом. Розрізняють відкритий удар, при якому тарілки продовжують вільно звучати та закритий, при якому краї тарілок виконавець притискає до плечей.

Підвісні тарілки (Suspended cymbals)

[ред. | ред. код]

В ударній установці за своїми функціями розрізняють декілька типів тарілок:

(букв. — «тріскуча») — створює гучний, гострий, але порівняно короткий «тріск», 52 KB, використовується для підкреслення акцентів. Найчастіше використовують тарілки з діаметром 406—485 мм. Одночасно в ударній установці використовують 1-2 креш-тарілки.

  • Сплеш-тарілка (splash cymbal; букв. — «хлюпаюча») — маленька тарілка, що використовується для спеціального ефекту або акценту. Найчастіше має діаметр 6-12" (153—305 мм)
  • Китайська тарілка (China cymbal) — тарілка зі специфічним порівняно низьким і глибоким звуком. Використовується, як ефект-тарілка.
  • Гай-гет (Hi-hat) (від англ. high-hat, дослівно — «високий-капелюх»; фр. Charleston) — складається з двох тарілок, встановлених на металеву стійку, та педалі, що піднімає або опускає верхню тарілку в той час, як нижня залишається нерухомою. Грають на хай-хеті паличками або щітками.

Натискаючи на педаль, виконавець закриває верхньою тарілку нижню, відпускаючи — відкриває. Можлива і позиція «напіввідкритого» хету.

  • Закритий хет дає короткий, приглушений звук 41 KB
    • Відкритий хет дає більш протяжний, «піщаний» звук. 58 KB
    • Іншим прийомом гри на хеті може бути удар верхньої тарілки по нижній (за допомогою педалі). 48 KB

В джазовій та рок-музиці на хай-хеті, як правило, виконують постійні ритмічну фігурації (рівні (або свінговані) вісімками або шістнадцятками).

Стандартний розмір тарілок — 14 дюймів (356 мм), рідше 13 дюймів (330 мм). Сучасні хай-хет тарілки важчі, ніж креш-тарілки, що відбиває тенденцію до збільшення ваги хай-хетів, та зменшення — креш-тарілок. Характерно також складання хай-хету з різних тарілок, причому нижня тарілка — важча, ніж верхня.

  • Райд-тарілка (ride cymbal, дослівно — «тарілка, що їде», «тарілка-їздець») — термін, очевидно, наданий завдяки властивості інструменту утримувати звук деякий час після удару.

Функція райд-тарілки — виконання ритмічної фігурації (так само, як і хай-хету, але переважно в повільнішому русі. В деяких композиціях, однак, ці інструменти навіть можуть чергуватись). Виконавець-правша встановлює райд-тарілку з правої сторони установки. Звук райд-тарілки може варіюватись в залежності від прийомів гри:

  • звичайний 61 KB
  • по центру тарілки 71 KB
  • По обідку тарілки 67 KB

Стандартний розмір райд-тарілки — 18—22" (458—560 мм)

Нотація тарілок

[ред. | ред. код]

В симфонічній партитурі партія тарілок пишеться на нитці над партією великого барабана, під партією малого барабана, в старих партитурах — на нотному стані, разом з великим барабаном, штилями вверх.

Нотацію тарілок та хетів в ударній установці див. в статті Ударна установка.

Див. також

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • О. Андрєєва. Ударні інструменти сучасного симфонічного оркестру. — Київ : Музична Україна, 1985. — 72 с.
  • А.Панаиотов. Ударные инструменты в современном оркестре. М,, 1973
  • Э.Денисов. Ударные инструменты в современном оркестре. М,, 1982

Посилання

[ред. | ред. код]