Словацька екстраліга
| Словацька екстраліга | |
|---|---|
| Вид спорту | хокей із шайбою |
| Засновано | 1993 |
| Кількість команд | 12 |
| Країна(и) |  Словаччина
|
| Поточний чемпіон | Нітра |
| Офіційний сайт | Slovenský zväz ľadového hokeja |
Словацька Екстраліга (словац. Slovenská extraliga) — найвищий дивізіон чемпіонату Словаччини з хокею із шайбою, організована Словацьким союзом льодового хокею.
Після здобуття незалежності в 1992 році й цивілізованого розмежування з Чехією 1 січня 1993 року створена нова Словацька хокейна інфраструктура й на її вершині стала Словацька хокейна екстраліга, яка наразі входить в топ-7 найкращих хокейних ліг Європи. За цей весь час вища хокейна ліга Словаччини носила кілька назв:
- 1993–1997 роки — Екстраліга
- 1997–2001 роки — Східна Екстраліга
- 2001–2002 роки — Босс Екстраліга
- 2002–2005 роки — СТ Екстраліга
- 2005–2007 роки — Т-Ком Екстраліга
- 2007–2011 роки — Словнафт Екстраліга на честь генерального спонсора — компанії «Slovnaft».
- 2011–2015 роки — Тіпспорт Екстраліга
- 2015–2020 роки — Тіпспорт Ліга
- 2021 — Тіпос Екстраліга
Розіграш чемпіонату Словацької Екстраліги проводиться у два етапи. На першому етапі команди грають одна з одною в 4 кола, і визначають переможця регулярного чемпіонату. Здобуті очки присуджуються таким чином: за перемогу в основний час гри — команда отримує три очки, перемога в овертаймі (додатковий час) — 2 очка, поразка — 0 балів. Команда що посіла останнє місце проводить стикові ігри з найкращою командою 1-ї хокейної ліги Словацької республіки за право перебування в Екстралізі.
На другому етапі команди, що посіли перші вісім місць за підсумками регулярного сезону розігрують звання чемпіона Словаччини за системою плей-оф. В 1/4 фіналу команда, що посіла за підсумком регулярного чемпіонату 1-ше місце зустрічається з 8-ю, 2-га — з 7-ю, 3-тя — з 6-ю, 4-та — з 5-ю. В 1/2 фіналу команда, що посіла на першому етапі найвище місце, зустрічається з командою, що посіла найнижче місце. Команди, що посіли найвищі місця на першому етапі, перші дві гри на усіх стадіях плей-оф проводять вдома, два матчі-відповіді — на виїзді; якщо буде потрібно продовження розіграшу, п'ята гра проводиться вдома, шоста — на виїзді, сьома — вдома. Матчі серії плей-оф проводяться до 4-х перемог, фінал також — до 4-х перемог однієї з команд (були сезони, на початках ліги, коли серія тривала до трьох перемог), третє місце присуджується команді, що програла в 1/2 фіналу і посіла в регулярному чемпіонаті найвище місце.
Після чемпіонату 2024 року.
| Ранг | Команда | Золото | Срібло | Бронза | Загалом |
| 1 | ХК Кошиці | 9 | 7 | 3 | 19 |
| 2 | ХК Слован Братислава | 9 | 2 | 5 | 16 |
| 3 | ХК Дукла Тречин | 3 | 5 | 3 | 11 |
| 4 | ХК Зволен | 3 | 5 | 3 | 11 |
| 5 | ХК 05 Банська Бистриця | 3 | 2 | 2 | 7 |
| 6 | ХК Нітра | 2 | 4 | 4 | 10 |
| 7 | МСХК Жиліна | 1 | 0 | 1 | 2 |
| 8 | Попрад | 0 | 3 | 2 | 5 |
| 9 | ХК 36 Скалиця | 0 | 1 | 2 | 3 |
| 10 | Списька Нова Весь | 0 | 1 | 1 | 2 |
| 11 | МХК Мартін | 0 | 0 | 2 | 2 |
| 12 | Михайлівці | 0 | 0 | 1 | 1 |
У Словацькій Екстралізі ведуть офіційні індивідуальні статистичні показники, на основі яких Федерація хокею Словаччини та спонсори нагороджують гравців, тренерів індивідуальними призами.
Гравець ХК Нітра Самуель Бучек став найкращим бомбардиром ліги з найбільшою кількістю закинутих шайб в одному сезоні — 54.
Щорічно починаючи з 1997—98 років у Словаччині визначають «Команду всіх зірок».
- 1997—98 Мірослав Шимонович — Роберт Пукалович, Ян Варголік — Властіміл Плавуха, Ігор Ратай, Здено Цігер
- 1998—99 Павол Рибар — Любомір Вішньовський, Владімір Влк — Здено Цігер, Роман Ільїн, Ігор Ліба
- 1999—00 Радован Бєгл — Любомір Вішньовський, Роберт Пукалович — Ріхард Капуш, Здено Цігер, Властіміл Плавуха
- 2000—01 Павол Рибар — Роберт Пукалович, Мартін Главачка — Ріхард Шехни, Здено Цігер, Петер Фабуш
- 2001—02 Мірослав Шимонович — Душан Міло, Радослав Гецл — Ярослав Торок, Ріхард Шехний, Юрай Галай
- 2002—03 Павол Рибар — Владімір Влк, Юрай Кледровець — Арне Кротак, Здено Цігер, Ріхард Капуш
- 2003—04 Карол Крижан — Петер Павлаш, Андрей Месарош — Мартін Бартек, Роман Кукумберг, Петер Фабуш
- 2004—05 Карол Крижан — Любомір Вішньовський, Рене Видарени — Мірослав Шатан, Міхал Гандзуш, Павол Демітра
- 2005—06 Мірослав Ліповський — Душан Міло, Петер Подградський — Арне Кротак, Андрей Коллар, Мірослав Ковачик
- 2006—07 Сасу Хові — Даніел Бабка, Марцел Штербак — Марек Урам, Тібор Меліхарек, Роман Кукумберг
- 2007—08 Сасу Хові — Петер Павлаш, Мартін Івічич — Мартін Гуйса, Андрей Коллар, Жигмунд Палффі
- 2008—09 Юліус Гудачек — Ян Гранач, Ян Табачек — Рудолф Гуна, Юрай Мікуш, Жигмунд Палффі
- 2009—10 Юліус Гудачек — Петер Фрюгауф, Петер Мікуш — Рудолф Гуна, Ян Пардавий, Жигмунд Палффі
- 2010—11 Юліус Гудачек — Ян Табачек, Радослав Сухий — Мірослав Залешак, Арне Кротак, Станіслав Грон
- 2011—12 Браніслав Конрад — Іван Шварний, Ян Табачек — Жигмунд Палффі, Мірослав Шатан, Лібор Гудачек
- 2012—13 Томаш Томек — Петер Кеніг, Мартін Штрбак — Марцел Гащак, Лукаш Юрик, Жигмунд Палффі
- 2013—14 Растіслав Станя — Петер Кеніг, Мартін Штрбак — Роман Томанек, Йозеф Штумпел, Ріхард Єнчик
- 2014—15 Браніслав Конрад — Адам Яношик, Міслав Росандич — Роман Томанек, Йозеф Штумпел, Габрієль Шпілар
- 2015—16 Міхал Валент — Іван Дателінка, Джеймсон Мілам — Давід Лаліберте, Юрай Майдан, Джад Блеквотер
- 2016—17 Джейсон Бакашихуа — Меттью Маїоне, Джеймсон Мілам — Томаш Суровий, Марек Говорка, Ладіслав Надь
- 2017—18 Міхал Валент — Томаш Староста, Нік Росс — Бранко Радівоєвич, Міхал Кріштоф, Ерік Фель
- 2018—19 Міхал Валент — Томаш Староста, Іван Дятелінка — Роберт Лантоши, Самуель Бучек, Ладіслав Надь
Щорічно починаючи з 1998 року у Словаччині вручають приз «Золота шайба» найкращому хокеїстові, найкращим воротареві, захиснику, нападнику і тренерові.