П'ятківська волость (Житомирський повіт)
Зовнішній вигляд
П'ятківська волость | ||||
Центр | П'ятка | |||
---|---|---|---|---|
Ліквідовано | 7 березня 1923 | |||
Площа | 28 512 (1885) | |||
Населення | 9986 осіб (1885) | |||
Густота | 32.1 осіб / км² | |||
Наступники |
Троянівський район Чуднівський район | |||
П'ятківська волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Житомирського повіту Волинської губернії з центром у містечку П'ятка.
Станом на 1885 рік складалася з 18 поселень, 19 сільських громад. Населення — 9986 осіб (4884 чоловічої статі та 5102 — жіночої), 861 дворове господарство.
Площа, дес. | У тому числі орної, десятин | |
---|---|---|
Сільських громад | 8856 | 6649 |
Приватної власності | 12874 | 3490 |
Казенної власності | 412 | — |
Іншої власності | 6370 | 1024 |
Загалом | 28512 | 11163 |
Основні поселення волості:
- П'ятка — колишнє власницьке містечко за 40 верст від повітового міста, 1170 осіб, 127 дворів, православна церква, синагога, єврейський молитовний будинок, 2 постоялих двори, 3 постоялих будинки, кілька лавок, щорічний ярмарок. За 10 та 12 верст — смоляні заводи.
- Глибочок — колишнє власницьке село, 271 особа, 36 дворів, православна церква, постоялий будинок.
- Городище — колишнє власницьке село, 357 особа, 37 дворів, православна церква, постоялий будинок.
- Малі Коровинці — колишнє власницьке село, 671 особа, 79 дворів, православна церква, 2 постоялих будинки.
- Пилипи — колишнє власницьке село, 759 осіб, 85 дворів, православна церква, часовня старообрядців, постоялий будинок, лавка, 2 млини, смоляний і винокурний завод.
- Слободище — колишнє власницьке село при річці Гнилоп'ять, 1200 осіб, 136 дворів, православна церква, школа, постоялий будинок, водяний млин.
- Соснівка — колишнє власницьке село при річці Гнилоп'ять, 442 особи, 49 дворів, православна церква, постоялий будинок, 2 водяних млини.
- Турчинівка — колишнє власницьке село, 282 особи, 39 дворів, православна церква, постоялий будинок, вітряний млин.
- Тютюнники — колишнє власницьке село, 542 особи, 70 дворів, православна церква, постоялий будинок, вітряний млин.
- Швайківка — колишнє власницьке село при річці Гнилоп'ять, 894 особи, 87 дворів, православна церква, постоялий будинок, кузня, 2 водяних млини[1].
У 1923 році на території волості утворено Бабушківську, Глибочанську, Княжинську, Малокоровинецьку, Пилипівську, Соснівську, П'ятківську, Руднянську, Слободищенську, Тютюнниківську, Швайківську сільські ради[2]. 7 березня 1923 року, відповідно до указу ВУЦВК «Про адміністративно-територіальний поділ», територію волості розділено між новоутвореними Троянівським та Чуднівським районами Житомирської округи[3].
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. — С. 206. (рос. дореф.)
- ↑ Материалы по административно-териториальному делению Волынской губернии 1923 года (PDF). Інститут історії України НАН України (рос.). Житомир: Издание Волынского губернского отдела управления, 1923. с. 151, 154. Архів оригіналу (PDF) за 5 жовтня 2021. Процитовано 9 березня 2024.
- ↑ Административно-территориальное деление Украины (По данным Центральной Административно-Территориальной Комиссии) (рос.). Харків: Издание НАРКОМВНУДЕЛа У. С. С. Р. 1923. с. 8. Процитовано 9 березня 2024.
Це незавершена стаття про адміністративно-територіальний поділ Російської імперії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |