Перейти до вмісту

Нікішов Іван Федорович

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Нікішов Іван Федорович
Народився10 вересня 1894(1894-09-10)
Вологодська губернія, Російська імперія
Помер5 серпня 1958(1958-08-05)[1][2] (63 роки)
Москва, СРСР
ПохованняВаганьковське кладовище
Країна СРСР
Діяльністьполітик, військовослужбовець
Знання мовросійська
Учасникнімецько-радянська війна, Перша світова війна, Громадянська війна в Росії і радянсько-японська війна
Посададепутат Верховної ради СРСР[d]
Військове званнягенерал-лейтенант
ПартіяКПРС
Нагороди

Герой Соціалістичної Праці — 1944

Орден Леніна — 1940Орден Леніна — 1943Орден Леніна — 1944Орден Леніна — 1945
Орден Червоного Прапора  — 1936Орден Червоного Прапора  — 1944Орден Кутузова I ступеняОрден Трудового Червоного Прапора — 1941
Медаль «XX років Робітничо-Селянській Червоній Армії» — 1938Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»Медаль «За перемогу над Японією»
Почесний ювілейний знак «ВЧК-ГПУ» (V)

Іван Федорович Нікішов (1894(1894), село Варкіно Вологодської губернії — 5 серпня 1958, Москва) — начальник Головного Управління «Дальбуду» НКВС СРСР (1939—1948). Кандидат у члени ЦК ВКП(б) (1939—1952). Депутат Верховної Ради СРСР 1—2-го скликання (1937—1950), з 9.07.1945 генерал-лейтенант НКВС СРСР (з 1946 — МВС СРСР), Герой Соціалістичної Праці (20.01.1944[3]).

Ранні роки

[ред. | ред. код]

Народився в селянській родині, закінчив сільську школу. З 13 років працював пастухом, батраком, потім в Царицині — вантажником, береговим робітникам і візником по найму.

У січні 1915 року призваний в армію, служив рядовим і старшим унтер-офіцером (фельдфебелем), воював на німецькому фронті.

У 1917 році член полкового ревкому. У липні 1918 року добровільно вступив до лав Червоної армії, учасник громадянської війни, командир батальйону, помічник командира полку. Брав участь в придушенні козацьких повстань на Уралі, а також повстань місцевого населення в Дагестані.

З жовтня 1919 року — член РКП (б).

З 1923 року — командир полку.

Дати з біографії

[ред. | ред. код]
  • з 1924 — начальник Сальянського прикордонного загону ОГПУ в Закавказзі;
  • з 1925 — начальник прикордонних загонів ОГПУ;
  • з 1928 — слухач курсів удосконалення ВПШ ОГПУ (м. Москва);
  • з 1929 — начальник 41 прикордонного загону ОГПУ в Закавказзі;
  • з 1932 — командир 4 залізничної бригади;
  • з 1934 — начальник Управління прикордонної та внутрішньої охорони (УПВО) НКВД Азербайджанської РСР;
  • з 13.02.38 — начальник УПВО Ленінградського округу;
  • з 29.11.38 — начальник УНКВС Хабаровського краю;
  • з 11.10.39 — начальник Дальбуду НКВД (Магадан, до 24.12.48);
  • з 15.08.49 — на пенсії. Похований у Москві на Ваганьковському кладовищі.

Військові та спецзвання

[ред. | ред. код]
  • з 23.12.35 — комбриг;
  • з 19.02.39 — комісар гб 3 рангу;
  • з 09.07.45 — генерал-лейтенант.

Нагороди

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Кто руководил НКВД. 1934-1941
  2. ↑ а б Историческая энциклопедия Сибири / под ред. В. А. Ламин — Новосибирск: 2009. — ISBN 5-8402-0230-4
  3. ↑ Указ Президиума Верховного Совета СССР «О присвоении звания Героя Социалистического Труда работникам Дальстроя НКВД» от 2о января 1944 года // Ведомости Верховного Совета Союза Советских Социалистических Республик : газета. — 1944. — 3 февраля (№ 6 (266)). — С. 1

В літературі

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Нікішов_Іван_Федорович&oldid=42159278