Каравелове
селище Каравелове | |
---|---|
Інгул з видом на село Каравелове | |
Країна | Україна |
Область | Миколаївська область |
Район | Миколаївський район |
Тер. громада | Мішково-Погорілівська сільська громада |
Код КАТОТТГ | UA48060170060027872 |
Основні дані | |
Засновано | 1922 |
Площа | 30,12 км² |
Населення | 727 |
Густота | 24,14 осіб/км²; |
Поштовий індекс | 57242 |
Телефонний код | +380 512 |
Географічні координати | 47°0′26″ пн. ш. 32°2′49″ сх. д. / 47.00722° пн. ш. 32.04694° сх. д. |
Висота над рівнем моря | 39 м |
Водойма | Інгул
|
Відстань | |
Найближча залізнична станція: | |
Селищна влада | |
Адреса | 57214, Миколаївська обл., Миколаївський р-н, с. Мішково-Погорілове, вул. Миру, 38 |
Карта | |
Каравелове у Вікісховищі |
Каравелове — селище в Україні, у Мішково-Погорілівській сільській громаді Миколаївського району Миколаївської області. Населення становить 727 осіб.
Село засноване в 1922 р. До 2016 року мало назву «Коларівка» (в усному мовленні і газетах вживалась також назва Коларове) на честь болгарського діяча міжнародного комуністичного руху Васила Коларова.
У 1941 році, коли почалась німецька окупація, село виявилось майже на кордоні Румунії і Рейхскомісаріату Україна. 1943 село повернулося під юрисдикцію радянського союзу, відновило роботу колективне господарство. Під час Другої світової війни 24 жителя села були в загонах Червоної армії, 7 з них нагороджені бойовими орденами і медалями, 8 людей загинули.
У центрі села знаходиться братська могила, у якій поховано 46 радянських воїнів, полеглих у боях за село в 1944 році. У 1969, до 25-річчя визволення селища від німецьких військ, відкрито пам'ятник на честь загиблих воїнів Червоної армії.
У 2016 році у зв'язку з законом, що забороняє комуністичну символіку, село перейменували на честь Любена Каравелова.
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення селища становила 805 осіб, з яких 361 чоловік та 444 жінки.[1]
За переписом населення України 2001 року в селищі мешкало 727 осіб.[2]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 57,50 % |
російська | 39,89 % |
білоруська | 1,93 % |
молдовська | 0,28 % |
болгарська | 0,14 % |
інші | 0,26 % |
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Миколаївська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення, Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Миколаївська область (осіб) - Регіон, Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Миколаївська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік, Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Погода в селі Коларівка [Архівовано 21 грудня 2011 у Wayback Machine.]
- [1] [Архівовано 24 грудня 2013 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття з географії Миколаївської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |