Перейти до вмісту

Як тебе не любити, Києве мій!

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Києве мій)
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Як тебе не любити, Києве мій! (значення).
«Як тебе не любити, Києве мій!»
Пісня Юрій Гуляєв, Микола Кондратюк, Дмитро Гнатюк, Юрій Мамчук, «Барселона»
Випущено1962 (63 роки), перше публічне виконання пісні — 27 травня 1962
Жанрпоп
Моваукраїнська
Автор слівДмитро Луценко
КомпозиторІгор Шамо

«Як тебе не любити, Києве мій!» — пісня композитора Ігоря Шамо на слова поета Дмитра Луценка, написана у 1962 році. Перше публічне виконання відбулося 27 травня 1962 року у виконанні співака Юрія Гуляєва. З 2014 року є офіційним гімном Києва[1][2].

Історія створення

[ред. | ред. код]

Пісню про Київ замовили Ігорю Шамо та Дмитру Луценку з Міністерства культури для урядовго концерта з нагоди вручення Києву Ордена Леніна[3]. Вперше вона пролунала 27 травня 1962 року. Музику у темпі вальсу Ігор Шамо написав за одну ніч, а вірші до пісні Дмитро Луценко складав майже місяць[4]. Вірш складається із трьох восьмирядкових строф — куплетів, в кінці кожної рефрен: «Як тебе не любити, Києве мій!». За спогадами дружини Луценка Тамари, після слів «де колишуться віти закоханих мрій» ніяк не народжувався рядок. Тоді композитор і поет вирішили прогулятися. На вулиці раптово вони почули фразу від хлопця, що залицявся до дівчини: «Ну як тебе не любити?» Одразу Луценко і використав її, завершивши куплет[4]. Рядок «В очі дивляться канни»: Ймовірно, тут: «канни» — множина від слова «канна». Канна — трав'яниста рослина (або її квітка) родини каннових[5].

Після першого виконання пісня стала шлягером музичної естради і з часом перетворилась на неофіційний гімн Києва.

Виконавці

[ред. | ред. код]
Перше масове виконання офіційного гімну Києва (30 травня 2015)

Першими виконавцями пісні стали популярний баритон, на ту пору соліст Київського оперного театру Юрій Гуляєв та Костянтин Огневий[6]. Запис першого виконання не зберігся.

Версія у виконанні Гуляєва багато років завершувала трансляцію Київської студії телебачення[7].

Пісню включали до свого репертуару Микола Кондратюк, Дмитро Гнатюк, Олег Вінник, Олександр Пономарьов, Юрій Мамчук, гурт Gogol Bordello.

2008 року дует «Барселона» виконав пісню на конкурсі «Нова хвиля» в Юрмалі.

В мистецтві та масовій культурі

[ред. | ред. код]
Ювілейна монета «Дмитро Луценко» з назвою пісні на реверсі, випущена у 2006 році.

У 2006 році Національний банк України випустив ювілейну монету номіналом дві гривні, присвячену 85-річчю з дня народження автора тексту пісні Дмитра Луценка. По колу реверса монети розміщено стилізований напис «Як тебе не любити, Києве мій!».

У 2012 році «Укрпошта» випустила немаркований конверт з нагоди 50-річчя написання пісні «Як тебе не любити, Києве мій».

У 2012 році у Національному театрі імені Франка режисер Олександра Білозуба поставив на Камерній сцені однойменну виставу, у якій у виконанні драматичних акторів під акомпанемент оркестру звучать пісні і вірші, які присвячені Києву у виконанні драматичних акторів.

13 листопада 2014 року депутати Київради одностайно підтримали рішення про затвердження гімну міста «Як тебе не любити, Києве мій»[8].

Під час святкування Дня Києва 30 травня 2015 року на Софійській площі близько 3 тисяч учасників разом із міським головою Віталієм Кличком взяли участь у встановленні всеукраїнського рекорду із наймасовішого виконання цієї пісні. Акомпанував естрадно-симфонічний оркестр «Київ Классик»[9][10].

Фрагмент мелодії пісні звучав на курантах на Майдані Незалежності[11] та на будівлі Інституту історії України Національної академії наук України[12]; а також без чверті щогодини на дзвіниці Грецької церкви на Контрактовій площі. Також мелодію пісні можна почути на головному залізничному вокзалі Києва при прибутті або відправленні фірмових чи швидкісних поїздів.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Київрада затвердила гімн Києва. Українська правда - Київ. Процитовано 16 вересня 2023.
  2. ↑ Гімном столиці затвердили пісню «Як тебе не любити, Києве мій». LB.ua. Процитовано 11 квітня 2022.
  3. ↑ На написання "Як тебе не любити, Києве мій!" батькові дали добу — Тамара Шамо | Новини | Українське радіо. www.nrcu.gov.ua (ua) . Процитовано 16 вересня 2023.
  4. ↑ а б Як народилася пісня «Як тебе не любити, Києве мій». day.kyiv.ua (укр.). Процитовано 16 вересня 2023.
  5. ↑ Слова, текст, акорди «Києве мій» (Як тебе не любити, Києве мій!) — Містерія — Українські пісні. www.pisni.org.ua (укр.). Процитовано 28 серпня 2020.
  6. ↑ Пісні, що заспівуються «до народних» | Як справи - Київ. kakdela.kiev.ua. Процитовано 17 вересня 2023.
  7. ↑ Gazeta.ua (27 травня 2021). "Як тебе не любити, Києве мій" впервые исполнили для москвичей. Gazeta.ua (рос.). Процитовано 17 вересня 2023.
  8. ↑ Рішення Київської міської ради № 371/371 від 13 листопада 2014 року «Про затвердження Гімну територіальної громади міста Києва». Архів оригіналу за 9 березня 2016. Процитовано 1 червня 2015. [Архівовано 9 березня 2016 у Wayback Machine.]
  9. ↑ Українці встановили масовий рекорд виконання гімна Києва. zn.ua.
  10. ↑ У Києві кілька тисяч людей заспівали гімн міста. kyiv.depo.ua.
  11. ↑ Головний годинник Киева | Київ від минулого до майбутнього (укр.). 30 січня 2020. Процитовано 16 вересня 2023.
  12. ↑ "Як тебе не любити, Києве мій! Найвідоміший годинник столиці знову запрацював - Новини Києва | Big Kyiv. Великий Київ (укр.). 9 грудня 2021. Процитовано 16 вересня 2023.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Як_тебе_не_любити,_Києве_мій!&oldid=43964436