Дванадцять стільців

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Дванадцять стільців (роман))
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Дванадцять стільців (значення).
12 стільців
12 стульев
Шмуцтитул із українського видання дилогії
Жанрсатиричний роман
Формароман
АвторІлля Ільф, Євген Петров і Ільф і Петров
Моваросійська мова
Опубліковано1928
Країна СРСР
ВидавництвоЗемля і фабрикаd
Опубліковано українською1972
ПерекладМарія Пилинська
Наступний твірЗолоте теля
CMNS: Цей твір у Вікісховищі
Q:  Цей твір у Вікіцитатах

«12 стільці́в» (рос. 12 стульев) — роман І. Ільфа та Є. Петрова, надрукований 1928 року в ілюстрованому щомісячнику «30 днів», який в сатиричній формі змальовує життя в СРСР у часи НЕПу. Роман автори присвятили Валентину Катаєву. Роман перекладено українською 1972 року.

Сюжет

[ред. | ред. код]

Дія відбувається в Радянському Союзі в період НЕПу. Діловод ЗАГСу в місті N Іполит Вороб'янінов, колишній предводитель дворянства, дізнається від своєї помираючої тещі про те, що вона за часів воєнного комунізму заховала діаманти та інші коштовності на суму в 150 тис. золотих рублів в один з дванадцяти стільців роботи майстра Гамбса.

Вороб'янінов бере відпустку й вирушає на пошуки скарбу. У Старгороді він знайомиться з молодим авантюристом, Остапом Бендером, який погоджується допомогти тому в пошуках скарбів за шістдесят відсотків усієї суми. Водночас до Старгорода прибуває панотець Федір, священик з міста N, який дізнався про скарб тещі Вороб'янінова на її останній сповіді. Пригоди розпочинаються…

Хронологія

[ред. | ред. код]

Початок: 15.4.1927 р. п'ятниця

Кінець: кінець жовтня 1927 р.

Персонажі

[ред. | ред. код]

Головні герої

[ред. | ред. код]
  • Остап Сулейман-Берта-Марія Бендер, 28 років
  • Іполит Матвійович Вороб'янінов, 52 роки
  • Федір Іванович Востриков, 35 років, піп
  • Грицацуєва, 35 років
  • Клавдія Іванівна Пєтухова, 59 років

Члени «Союзу меча і рала»

[ред. | ред. код]
  • Владя під 30 років
  • Дядьєв — господар «Быстроупака»
  • Кислярський — голова «Одеської бубликової артілі — ”Московські баранки"»
  • Нікеша під 30 років
  • Олена Станіславівна Боур — гадалка, 50 років
  • Віктор Михайлович Полєсов — слюсар-інтелігент, член «Союзу меча і рала»
  • Чарушніков Максим Петрович — бувший речник Міської Думи, радпрацівник.

Особи інші

[ред. | ред. код]
  • Ізнурєнков Авесалом Володимирович
  • Ляпіс-Трубєцкой Никифор

Українські видання

[ред. | ред. код]
  • Ільф І. А., Петров Є. П. Дванадцять стільців; Золоте теля: Романи / Пер. з рос. М. Пилинська, Ю. Мокрієв. — К. : Дніпро, 1972.
  • Ільф І. А., Петров Є. П. Дванадцять стільців; Золоте теля: Романи / Пер. з рос. М. Пилинська, Ю. Мокрієв. — К. : Дніпро, 1989. — 598 с. : іл. ISBN 5-308-00428-5

Галерея

[ред. | ред. код]

Цікаві факти

[ред. | ред. код]
Пам'ятник дванадцятому стільцю в Одесі
  • Ідею роману (пошуки скарбів, які заховані у стільцях) вигадав Валентин Катаєв, брат Євгена Петрова.
  • Прототипом Остапа Бендера був Остап Шор, а прототипом Іполита Вороб'янінова — полтавський дядько Петрова Євген Ганько.
  • Прототипом Старгорода вважається місто Старобільськ.
  • Спочатку Остап Бендер мав з'явитися у книжці як епізодичний герой, однак потім він перетворився на головного.
  • Сюжет книги, де Остап і Киса подорожують країною в пошуках стільця зі скарбом, майже повністю списаний з подорожі Осипа Шора до Одеси в 1917–1918 роках.
  • Роман «12 стільців» став першим радянським бестселером.
  • Остапові Бендеру відомо «чотириста порівняно чесних засобів вилучення (рос. — „отъема“) грошей» у населення.

Див. також

[ред. | ред. код]
Вікіцитати містять висловлювання на тему: Дванадцять стільців

Примітки

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Дванадцять_стільців&oldid=43186454