Буца Богдан Еманоїлович
| Богдан Еманоїлович Буца | |||
|---|---|---|---|
 | |||
| 10-й Міністр Кабінету Міністрів України | |||
| 27 вересня 2005[1] — 4 серпня 2006 | |||
| Президент | Віктор Ющенко | ||
| Прем'єр-міністр | Юрій Єхануров | ||
| Попередник | Петро Крупко | ||
| Наступник | Анатолій Толстоухов | ||
| Народився | 18 жовтня 1960 (64 роки) с. Воютичі, Самбірський район, Львівська область | ||
| Відомий як | політик | ||
| Громадянство |  Україна | ||
| Національність | українець | ||
| Alma mater | Національний університет «Львівська політехніка» | ||
| Політична партія | Наша Україна (2005–2007) | ||
| Звання |  Майор запасу | ||
| Нагороди |
| ||
| Народний депутат України
| |||
|---|---|---|---|
| 4-го скликання | |||
| безпартійний (НУ) | 8 липня 2005 | — | 6 жовтня 2005[2] |
Богда́н Еманої́лович Бу́ца (нар. 18 жовтня 1960, с. Воютичі, Самбірський район, Львівська область) — український політик. Народний депутат України 4-го скликання. Член партії «Наша Україна» (2005–2007). Міністр Кабінету Міністрів України (2005–2006), заступник міністра оборони України (січень 2008 — лютий 2010), депутат Львівської обласної ради (2006–2010).
Перший заступник Міністра оборони України (з березня 2014). Відсторонений від виконання повноважень до завершення службового розслідування.[3] 21 серпня Нацагентство з питань держслужби не встановило фактів бездіяльності й саботажу з Богдана Буци, котрого звинувачують у зриві забезпечення армії, Дмитро Тимчук: «Весною цього року Буца запропонував гроші, що виділяються на АТО, не пускати в обіг на тендери із закупки пального для армії в комерційних структурах (а мова йшла про сотні мільйонів гривень), а взяти це пальне з держрезерву, і лише перерахувати гроші на відновлення цих запасів. Той факт, що чиновники військового відомства у цьому випадку залишилися без „відкатів“ з тендерів, миттєво зробив для них Буцу ворогом номер один»[4]. 3 вересня 2014-го звільнено з посади першого заступника міністра оборони[5].
У 1982 році закінчив електрофізичний факультет Львівського політехнічного інституту за фахом інженер електронної техніки, а у 2005 році отримав диплом Київського університету права за фахом юрист, «Правознавство».
1982–1984 — проходив службу в лавах Радянської армії.
1984–1988 — інженер, майстер дільниці СК «Фотон» виробничого об'єднання імені 50-річчя Жовтня (Львів).
1988–1991 — інженер-технолог, начальник бюро, заступник начальника дослідного виробництва НДІ побутової радіоелектронної апаратури (Львів).
1991–1992 — директор ТОВ «Рата» (Львів).
1992–1995 — начальник відділу, заступник начальника регіонального відділення, перший заступник начальника регіонального відділенняФонду державного майна України по Львівській області.
1995 — генеральний директор Українського центру сертифікаційних аукціонів.
1995–1997 — заступник голови Фонду державного майна України.
1997 — радник голови Громадського благодійного фонду «Фонд розвитку Львівщини» Андрія Садового.
1997–1998 — перший заступник голови Державного комітету України з питань підприємництва.
1998–1999 — заступник голови Львівської обласної державної адміністрації.
1999–2000 — радник президента Спілки підприємців малих, середніх і приватизованих підприємств.
2000–2002 — начальник Управління стратегії реформування відносин власності та регуляторної політики Департаменту економічної політики Секретаріату Кабінету Міністрів України[6][7].
2002–2005 — віце-президент Спілки підприємців малих, середніх і приватизованих підприємств.
З 2005 — народний депутат України.
З квітня по липень 2005 — перший заступник голови правління НАК «Нафтогаз України»[8][9].
2005–2006 — міністр Кабінету Міністрів України.
2006–2007 — радник Президента України[10][11].
У січні 2008 року призначений на посаду заступника міністра оборони України[12].
У лютому 2010 уряд задовольнив заяву Богдана Буци про звільнення за власним бажанням[13]. За даними ЗМІ, чиновник подав у відставку через незгоду з політикою уряду в оборонній сфері.
Березень — вересень 2014 — перший заступник Міністра оборони України.
Член спостережної ради ВАТ «Державний експортно-імпортний банк України» (з червня 2000); член наглядової ради ВАТ «Державний ощадний банк України» (з грудня 2006).
Довірена особа кандидата на пост Президента України Віктора Ющенка в ТВО № 123 (2004–2005).
Перший заступник голови центрального виконкому політичної партії Народний Союз «Наша Україна» (до вересня 2005).
Одружений, має дочку і сина.
- Почесна грамота Кабінету Міністрів України (грудень 2001)[14];
- Державний службовець 1-го рангу (з серпня 2006)[15];
- Орден «За заслуги» III ступеня — за вагомий особистий внесок у зміцнення обороноздатності та безпеки Української держави, зразкове виконання військового обов'язку, високий професіоналізм та з нагоди 18-ї річниці Збройних Сил України (1.12.2009).[16]
- ↑ Указ Президента України від 27 вересня 2005 року № 1370/2005 «Про призначення Б. Буци Міністром Кабінету Міністрів України»
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 6 жовтня 2005 року № 2942-IV «Про дострокове припинення повноважень народного депутата України Буца Б.Е.»
- ↑ Першого заступника міністра оборони тимчасово відсторонили від посади. Архів оригіналу за 2 липня 2014. Процитовано 3 липня 2014.
- ↑ Нацагентство з питань держслужби виправдало заступника міністра оборони — Д.Тимчук. Архів оригіналу за 26 серпня 2014. Процитовано 22 серпня 2014.
- ↑ Перший замміністра оборони Богдан Буца звільнений з посади. Архів оригіналу за 4 вересня 2014. Процитовано 4 вересня 2014.
- ↑ Постанова Кабінету Міністрів України від 28 квітня 2000 року № 723 «Про призначення Буци Б.Е. начальником Управління стратегії реформування відносин власності та регуляторної політики Департаменту економічної політики Секретаріату Кабінету Міністрів України».
- ↑ Постанова Кабінету Міністрів України від 1 лютого 2002 року № 111 «Про звільнення Буци Б.Е. з посади начальника Управління стратегії реформування відносин власності та регуляторної політики Департаменту економічної політики Секретаріату Кабінету Міністрів України».
- ↑ Постанова Кабінету Міністрів України від 2 квітня 2005 року № 252 «Про призначення Буци Б.Е. першим заступником голови правління Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"».
- ↑ Постанова Кабінету Міністрів України від 20 липня 2005 року № 601 «Про звільнення Буци Б.Б. з посади першого заступника голови правління Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"».
- ↑ Указ Президента України від 26 вересня 2006 року № 789/2006 «Про призначення Б. Буци Радником Президента України»
- ↑ Указ Президента України від 6 серпня 2007 року № 683/2007 «Про звільнення Б. Буци з посади Радника Президента України»
- ↑ Розпорядження Кабінету Міністрів України від 23 січня 2008 року № 132-р «Про призначення Буци Б.Е. заступником Міністра оборони України».
- ↑ Розпорядження Кабінету Міністрів України від 3 лютого 2010 року № 176-р «Про відставку Буци Б.Е.».
- ↑ Постанова Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2001 року № 1727 «Про нагородження Почесною грамотою Кабінету Міністрів України».
- ↑ Указ Президента України від 3 серпня 2006 року № 672/2006 «Про присвоєння рангу державного службовця»
- ↑ Указ Президента України від 1 грудня 2009 року № 996/2009 «Про відзначення державними нагородами України»
- Довідник «Хто є хто в Україні», видавництво «К. І. С.» [Архівовано 8 січня 2019 у Wayback Machine.]
- Верховна Рада України 4-го скликання [Архівовано 8 січня 2019 у Wayback Machine.]
- Указ Президента про призначення [Архівовано 10 травня 2019 у Wayback Machine.]
- Розпорядження КМУ про призначення [Архівовано 10 травня 2019 у Wayback Machine.]
Міністри Кабінету Міністрів України (1917—1920) | ||
|---|---|---|
| Генеральний писар Генерального секретаріату Української Центральної Ради |  | |
| Державний писар Ради Міністрів Української Центральної Ради | ||
| Державний писар Ради Міністрів Гетьманського уряду України | ||
| Державний писар Ради Народних Міністрів Директорії України | ||
Перший віце-прем'єр-міністр: Станіслав Сташевський Віце-прем'єр-міністр з гуманітарних питань: В'ячеслав Кириленко Віце-прем'єр-міністр з регіональної політики: Роман Безсмертний Віце-прем'єр-міністр з аграрної політики: Юрій Мельник
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
 | |
|---|---|
| Нормативний контроль |
- Народились 18 жовтня
- Народились 1960
- Випускники Львівської політехніки
- Майори (Україна)
- Кавалери ордена «За заслуги» III ступеня
- Нагороджені почесною грамотою КМУ
- Міністри Кабінету Міністрів України
- Уряд Юрія Єханурова
- НАК «Нафтогаз України»
- Уродженці Самбірського району
- Випускники Київського університету права НАН України
- Депутати Львівської обласної ради
- Народні депутати України 4-го скликання
- Радники Президента України
- Заступники Міністра оборони України
- Члени «Нашої України»