Нижня Каліфорнія
| Нижня Каліфорнія | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| — Штат — | |||||
|
Baja California | |||||
| |||||
| |||||
| Столиця | Мехікалі | ||||
| Країна |  Мексика
| ||||
| |||||
| Номерний знак | 2 | ||||
| Офіційна мова | Іспанська | ||||
| Населення | |||||
| - повне | 3,315,766 осіб | ||||
| Етнікон | італ. Bassacaliforniano | ||||
| Площа | |||||
| - повна | 69 921 км² | ||||
| Висота | |||||
| - максимальна | 578 м | ||||
| - мінімальна | 578 м | ||||
| Часовий пояс | UTC−8 | ||||
| Став штатом | 1804 | ||||
| Губернатор | José Guadalupe Osuna Millánd, Francisco Vega de Lamadridd, Jaime Bonilla Valdezd і Marina del Pilar Ávila Olmedad | ||||
| Вебсайт | bajacalifornia.gob.mx | ||||
| Код ISO 3166-2 | MX-BCN | ||||
| |||||
| Штат Нижня Каліфорнія на мапі Мексики | |||||
| |||||
| |||||
Нижня Каліфорнія (ісп. Baja California [баха каліфорнія], Північна Нижня Каліфорнія; ) — штат на північному заході Мексики, в північній частині півострова Каліфорнія. Площа 69 921 км². Населення 3,315,766 осіб (2015). Адміністративний центр — місто Мехікалі.
На півночі штату проходить державний кордон з США (штат Каліфорнія). На заході штат омивається Тихим океаном, на сході — Каліфорнійською затокою, а також примикає до штату Сонора, на півдні межує зі штатом Баха-Каліфорнія-Сюр. Площа штату складає 70 113 км² (3,57 % всієї території Мексики).
Перші люди з'явилися на цій території 11 000 років тому, ймовірно, рухаючись вздовж тихоокеанського узбережжя з боку Аляски. До моменту появи європейців, на півострові проживали дві основні групи корінних жителів. На півдні півострова жили індіанці племені кочимі, монки, гуайкуру і періко, на півночі — племена хоканської мовної групи: кіліві, паїпаї, кумеяй, кокопа та квечани. Ці племена по-різному адаптувалися до даної місцевості. Плем'я кочимі в центральній пустелі півострова часто кочувало і займалося полюванням і збиральництвом, а на острові Седрос на захід від півострова розвинуло непогану економіку, пов'язану з морем. На півночі півострова клімат м'якший, і більш густо населяючі цю територію племена кіліві, паїпаї і кумеяй вели там осілий спосіб життя, також займаючись полюванням і збиранням. Кокопа і квечани займалися землеробством в заплаві річки Колорадо.
Перші європейці з'явилися на цій території в 1539 році, коли іспанський мореплавець Франсиско де Улоа справив рекогностування східного узбережжя Каліфорнійської затоки і досліджував західне узбережжя аж до острова Седрос. Інший іспанський мореплавець Ернандо Руїс де Аларкон в 1540 році висадився на східному березі півострова і досяг нижньої течії річки Колорадо, а в 1542 году Хуан Родрігес Кабрільйо закінчив рекогностування західного узбережжя. У 1602 году Себастьян Вісканьйо знову досліджував ці землі, але далі в XVII століттіе європейці цей півострів майже не відвідували.
Єзуїти заснували тут свою першу колонію в 1697 році, на місці нинішнього містечка Лорето. За наступні десятиліття вони значно поширили свій вплив на більшу частину сучасного штату Баха-Каліфорнія-Сюр. У 1751—1753 роках хорватський єзуїт, місіонер Фердинанд Кончак здійснив подорож на північ півострова, на територію нинішнього штату. Місії єзуїтів (редукції) серед кочимі були послідовно засновані в Санта-Гертрудіс, (1752), Сан-Боржа (1762) і Санта-Марія (1767).
Після переслідування єзуїтів з боку іспанської корони в 1768 році недовге францисканське управління (1768—1773) заснувало лише одну редукцію Сан-Фернандо-Велічата (San Fernando Rey de España de Velicatá). У 1769 році експедиція Гаспара де Портола і Хуніперо Серра вперше провела повномасштабне дослідження земель північного заходу штату і заснувало місію Альта-Каліфорнія в районі сучасного Сан-Дієго (США).
Домініканці взяли управління над місіями в 1773 році. Вони також заснували ряд нових місій серед кочимі на півночі і юманс на заході.
У 1804 році Каліфорнії були розділені на Верхню (Alta) і Нижню (Baja) по межі францисканської і домініканської місій. Після завоювання Мексикою незалежності, Каліфорнії були включені до її складу. У 1850 році Верхня Каліфорнія анексована Сполученими Штатами. У 1853 році солдат удачі Вільям Вокер захоплює місто Ла-Пас і оголошує себе президентом республіки Південна Каліфорнія. Мексиканський уряд змушує його відступити через кілька місяців. У 1884 році Луїс Хюллер і Джордж Х. Сіссон отримують концесію, на розширення території, обіцяючи розвивати їх[1]. У 1905 році на цій території утворено «Революційний робочий союз» під керівництвом Рікардо Флорес Магона, прихильників якого називали магоністамі. У 1911 році міста Мехікалі і Тіхуана захоплені Ліберальною партією Мексики, але незабаром звільнені федеральними військами. У 1930 році Нижня Каліфорнія розділилася на Північну і Південну території. У 1931 Нижня Каліфорнія, північна її частина, стала федеральної територією. 1 вересня 1951 року президент Мігель Алеман у своєму звіті оголосив, що Північна територія Баха Каліфорнія відповідає умовам штату, які передбачені у другій частині 73-ї статті Конституції Мексики. З цього часу виконавча влада почала сприяти створенню нового штату Баха Каліфорнія. 16 січня 1952 Мігель Алеман видав указ (затверджений Конгресом 31 грудня 1951), в якому згідно 43 та 45 статті Конституції Баха-Каліфорнія стає 29-м штатом Мексики. 23 вересня 1952 року до Палати депутатів було направлено ряд додаткових положень для внесення їх до конституції штату. 16 серпня 1953 року була оприлюднена перша Конституція штату[2]. Територія на південь від 28 ° пн. широти залишається під федеральним управлінням. Першим губернатором штату став А. Гарсія Гонсалес (Alfonso García González) від право-соціалістичної Інституційно-революційної партії (PRI). У 1974 році Південна територія стає 31-м мексиканським штатом (Баха-Каліфорнія-Сюр). У 1989 році Ернесто Руффо Аппель стає першим з часів Мексиканської революції губернатором штату, що не належить до правлячої Інституційно-революційної партії, таким чином, до влади прийшла консервативна Партія національної дії (PAN), яка не випускала з тих пір влади зі своїх рук[3].
Населення штату становить 3 155 070 осіб (дані 2010 року), що набагато більше, ніж в сусідній Нижній Каліфорнії Південній. Понад 75 % населення штату проживає в його столиці, місті Мехікалі, а також найбільш густонаселеному місті штату Тіхуані. Обидва ці міста розташовані близько до території США. Іншими великими населеними пунктами штату є міста Енсенада, Сан-Феліпе, Плайас-де-Розаріто і Текате. Населення штату становлять не тільки метиси іспанського і індіанського населення, але також невеликі групи європейців, вихідців з Східної Азії, Близького Сходу і Африки.
Місцеві жителі називають себе «качанілья» (cachanilla) на честь рослини, з якої перші поселенці будували свої халупи, і яка володіє специфічним запахом.
Найбільші міста штату Нижня Каліфорнія:
- Мехікалі (855 962 особи)
- Росаріто (56 877 осіб)
- Гуадалупе-Вікторія (14 861 осіб)
- Лос-Альгодонес (4021 осіб)
- Ла-Румороса (1615 осіб)
- Сан-Кінтін (5021 осіб)
- Сан-Феліпе (14 831 особа)
- Текате (91 034 осіб)
- Тіхуана (1 286 187 осіб)
- Екс-Ехідо-Чапультепек (7055 осіб)
- Енсенада (460 075 осіб)
В адміністративному відношенні ділиться на 5 муніципалітетів:
| INEGI код | Муніципалітети (рос.) | Муніципалітети (ориг.) |
|---|---|---|
| 001 | Енсенада | (Ensenada) |
| 002 | Мехікалі | (Mexicali) |
| 003 | Текате | (Tecate) |
| 004 | Тіхуана | (Tijuana) |
| 005 | Плаяс-де-Росаріто | (Playas de Rosarito) |
Основними галузями економіки є експортно-орієнтовані виробництво і збірка, готельний бізнес і туризм, а також сільське господарство, тваринництво і рибальство. Що стосується інфраструктури, то штат має хороші шосейні дороги, залізниці, морські порти і аеропорти. Близькість до американського ринку привела до розвитку численних дрібних складальних виробництв (maquiladoras), які постачають свою продукцію на експорт на американський ринок. Підписання в 1992 угоди про вільну торгівлю з США (NAFTA) привели до зміцнення економічних зв'язків з США і Канадою. Варто відзначити, що третина всіх макіладорас знаходяться саме в Нижній Каліфорнії. Основні галузі промисловості включають: електронна, текстильна, хімічна, деревообробна і автомобільна промисловість.
Герб штату представляє собою фігурний щит із золотою облямівкою прикрашеною хвилями, які обтяжені двома рибами, що символізують два узбережжя Нижньої Каліфорнії і рибальство. Центральне місце щита займає фігура священика з розпростертими руками, який дивиться на сільськогосподарські і промислові ландшафти. Священик символізує перших місіонерів, які почали селитися на території сучасного штату і поширення Євангелія. У верхніх кутах щита є зображення жінки і чоловіка, які тримають один одного за руки, в яких — пучки світла, як символ народної влади. У жіночих руках хімічні та вимірювальні прилади та інструменти, в руках чоловіка книга — символ культури і освіти. Також в щиті зображені гори, як символ гірничої промисловості, річка Колорадо і піски пустелі Сонора. Вінчає герб золоте сонце, що сходить, на якому написаний девіз Trabajo y Justicia Social, який в перекладі з іспанської означає «Праця і Соціальна Справедливість». Герб був прийнятий 27 вересня 1956 року. Штат Нижня Каліфорнія не має офіційно затвердженого прапора. Часто використовується біле полотнище із зображенням герба в центрі.
- ↑ de Novelo, Maria Eugenia Bonifaz (1984). "Ensenada: Its background, founding and early development" [Архівовано 20 серпня 2008 у Wayback Machine.](ісп.)
- ↑ «Nuestro Estado - Gobierno del Estado de Baja California» [Архівовано 26 грудня 2018 у Wayback Machine.](ісп.)
- ↑ [Historia - Baja California(ісп.). Архів оригіналу за 13 жовтня 2018. Процитовано 15 жовтня 2018. Historia - Baja California(ісп.)]
- "Wayback Machine"(ісп.)
- Martínez-Ballesté, Andrea; Ezcurra, Exequiel (2018). "Reconstruction of past climatic events using oxygen isotopes in Washingtonia robusta growing in three anthropic oases in Baja California" [Архівовано 30 травня 2018 у Wayback Machine.](англ.)
- «El Sol de Tijuana Se transforma Mexicali como Industrial» [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.](ісп.)
- Instituto Nacional de Estadística, Geografía e Informática, ed. (2010). «Tasa de crecimiento media anual de la población por entidad federativa, 1990 a 2010»(ісп.)
- Martínez-Ballesté, Andrea; Ezcurra, Exequiel (2018). «Reconstruction of past climatic events using oxygen isotopes in Washingtonia robusta growing in three anthropic oases in Baja California». Boletín de la Sociedad Geológica Mexicana. 70 (1): 79-94 [Архівовано 30 травня 2018 у Wayback Machine.](ісп.)
- http://siglo.inafed.gob.mx/enciclopedia/EMM02bajacalifornia/historia.html [Архівовано 13 жовтня 2018 у Wayback Machine.]
- Historia de Baja California - Información de México [Архівовано 15 жовтня 2018 у Wayback Machine.](ісп.)
- Historia y formas de vida en Baja California | Arqueología Mexicana [Архівовано 15 жовтня 2018 у Wayback Machine.](ісп.)
| Штати | Агуаскальєнтес · Веракрус · Герреро · Гуанахуато · Дуранго · Ідальго · Кампече · Керетаро · Кінтана-Роо · Коауїла · Коліма · Мехіко · Мічоакан · Морелос · Наярит · Нижня Каліфорнія · Нуево-Леон · Оахака · Південна Нижня Каліфорнія · Пуебла · Сакатекас · Сан-Луїс-Потосі · Сіналоа · Сонора · Табаско · Тамауліпас · Тласкала · Халіско · Чіапас · Чіуауа · Юкатан | |
|---|---|---|
| Федеральний округ | ||
Сабреддіт (ісп.) | |
| Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво | |
| Географія та географічні карти | |
| Тематичні сайти | |
| Словники та енциклопедії | |
| Довідкові видання | |
| Нормативний контроль |
